Ухвала суду № 53646155, 05.11.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2015 року м. Київ К/800/19690/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Бутенка В.І (доповідач), Заїки М.М., Олексієнка М.М.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом Всеукраїнської громадської організації «Комітет конституційно-правового контролю України» (далі - ВГО «Комітет конституційно-правового контролю України») до Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О.Дідоренка (далі - Університет), т.в.о. ректора Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О.Дідоренка Віленської Е.В. про визнання бездіяльності протиправною, -

в с т а н о в и в:

У вересні 2013 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23 січня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2014 року, позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії т.в.о. ректора Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е.О.Дідоренка Віленської Е.В., що полягають у наданні неповної інформації на запит Управління контролю державних органів та закладів сфери освіти і науки - структурного підрозділу Всеукраїнської громадської організації «Комітет конституційно-правового контролю України» від 6 березня 2013 року №206/1-13.

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

В касаційній скарзі Університет, посилаючись на порушення судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення цих судів і відмовити в задоволенні позову.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є добровільним всеукраїнським об'єднанням громадян, діє на підставі Статуту, відповідно до п. 2.5.25, 2.5.54 якого об'єднання здійснює громадський контроль за діяльністю Міністерств (у т.ч. Міністерства освіти і науки України), їх територіальних підрозділів, посадових та службових осіб, підпорядкованих їм органів, підприємств, установ, організацій, інших юридичних осіб, за діяльністю середніх, вищих та спеціальних навчальних закладів.

Згідно розділу 11 Статуту за рішенням голови Комітету можуть створюватись консультативно-дорадчі органи Комітету (комісії, центри, Ради, Комітети, Палати та ін.), які діють на підставі положень про них, затверджених головою Комітету.

Згідно Положення, затвердженого наказом голови ВГО «Комітет конституційно-правового контролю України» від 21.01.2009 року №02/1-09, Управління контролю державних органів та закладів сфери освіти і науки є консультативно-дорадчим структурним підрозділом ВГО «Комітет конституційно-правового контролю України», яке наділено правом надсилати запити на інформацію та отримувати інформацію від державних органів та закладів сфери освіти і науки, їх посадових та службових осіб. (п. 4.3 Положення).

Структурним підрозділом ВГО «Комітет конституційно-правового контролю України» - Управлінням контролю державних органів та закладів сфери освіти і науки 06.03.2013 року за вих. №206/1-13 ректору Університету було направлено запит на інформацію з проханням надати належним чином засвідчені копії: статуту Вищого навчального закладу (далі - ВНЗ); свідоцтва про реєстрацію ВНЗ; довідки про включення ВНЗ до Державного реєстру ВНЗ України з додатками; ліцензії ВНЗ та додатки до неї; довідки з ЄДРПОУ; правил прийому до ВНЗ у 2013 році; положення про приймальну комісію ВНЗ; наказу про затвердження складу приймальної комісії ВНЗ; плану роботи та графіку засідань приймальної комісії ВНЗ; дислокації приміщень, які задіяні для підготовки та проведення прийому абітурієнтів до ВНЗ; встановлених квот прийому до ВНЗ різних категорій осіб. Вказаний запит містить посилання на Закон України «Про доступ до публічної інформації» (далі - Закон №2939-VI) і підписаний начальником управління та скріплений печаткою.

Листом від 15.03.2013 року за підписом т.в.о. ректора Університету Віленської Е.В. позивачу надано відповідь, у якій зазначено, що Університет є навчальним закладом МВС України із закритою територією та обмеженим доступом сторонніх осіб, а також роз'яснено, що оголошення про проведення засідання приймальної комісії здійснюється напередодні засідання, інформація про дислокацію приміщень є інформацією з обмеженим доступом, а наказ про затвердження складу приймальної комісії і список її членів містять персональні дані та не підлягають розголошенню без згоди суб'єкта персональних даних. До вказаного листа додано копії правил прийму до Університету у 2013 році на 25 аркушах і копій сертифікатів про акредитацію.

Відповідно до ст. 1 Закону №2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Пункт 3 ч 1 ст 13 Закону №2939-VI визначає розпорядниками інформації осіб, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків.

Частиною 1 ст. 32 Закону України «Про вищу освіту» передбачено, що безпосереднє управління діяльністю вищого навчального закладу здійснює його керівник - ректор (президент), начальник, директор тощо.

Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що т.в.о. ректора Університету Віленська Е.В. є розпорядником публічної інформації у розумінні ст. 13 Закону №2939-VI, а тому і належним відповідачем у даній справі, а не юридична особа - Луганський державний університет внутрішніх справ ім. Е.О.Дідоренка.

Частиною 1 ст. 5 Закону №2939-VI передбачено, що доступ до інформації забезпечується шляхом, зокрема, надання інформації за запитами на інформацію.

Згідно ч. 5 ст. 19 Закону №2939-VI запит на інформацію має містити: ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є; загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі. Запитувач інформації не зобов'язаний надавати докази щодо своїх повноважень на підписання запиту.

Судами встановлено, що запит на інформацію Управління контролю державних органів та закладів сфери освіти і науки містить всі необхідні реквізити запиту. Крім того, у запиті чітко зазначено, що управління є структурним підрозділом ВГО «Комітет конституційно-правового контролю України».

Статтею 22 Закону №2939-VI встановлено, що розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту. При цьому відмова в задоволенні запиту на інформацію надається в письмовій формі, а також визначено вичерпний перелік підстав для відмови в наданні інформації, зокрема, якщо не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.

У відповіді на запит відповідач не вказав, що відмовляє у наданні запитуваної інформації через відсутність у начальника управління Снігирь Т. повноважень на підписання такого запиту.

Відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону №2939-VI визначено порядок оплати витрат за надання інформації, а саме, у разі якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк. Розмір фактичних витрат визначається відповідним розпорядником на копіювання та друк в межах граничних норм, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо розпорядник інформації не встановив розміру плати за копіювання або друк, інформація надається безкоштовно.

Проте відповідач не надав позивачу рахунків з визначенням кількості сторінок та вартості фактичних витрат на копіювання та друк.

Колегія суддів вважає правильним висновок судів першої та апеляційної інстанцій, що т.в.о. ректора Університету Віленською Е.В. безпідставно не надано позивачу копії статуту ВНЗ; свідоцтва про реєстрацію ВНЗ; довідки про включення ВНЗ до Державного реєстру ВНЗ України з додатками; довідки з ЄДРПОУ; положення про приймальну комісію ВНЗ; встановлених квот прийому до ВНЗ різних категорій осіб.

Отже, суди обґрунтовано частково задовольнили позовні вимоги, оскільки ці вимоги підтверджені встановленими обставинами справи і наявними в матеріалах справи доказами.

Доводи касаційної скарги зроблених цими судами висновків не спростовують.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що підстав для скасування чи зміни оскаржених судових рішень не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 230, 231 КАС України, суд

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О.Дідоренка залишити без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 січня 2014 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

С у д д і : В.І. Бутенко

М.М. Заїка

М.М. Олексієнко