Ухвала суду № 53646135, 03.11.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2015 року м. Київ К/800/65919/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Ситникова О.Ф.(суддя-доповідач),

Малиніна В.В.,

Швеця В.В.

провівши попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_4 до Південної митниці Міндоходів про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на публічній службі та відшкодування середнього заробітку за час вимушеного прогулу за касаційною скаргою Південної митниці Міндоходів на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 червня 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2014 року, -

ВСТАНОВИВ:

28 квітня 2014 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: визнати протиправним та скасувати наказ Південної митниці Міндоходів № 257-0 від 08.04.2014 року в частині його звільнення 11.04.2013 року; поновити ОСОБА_4 на посаді інспектора митного поста "Платонове" Південної митниці, або на аналогічній посаді Південної митниці Міндоходів; стягнути з Південної митниці Міндоходів на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 11.04.2013 року.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 17 червня 2014 року адміністративний позов задоволено частково. Стягнуто з Південної митниці Міндоходів середній заробіток за час вимушеного прогулу з 11 квітня 2013 року, у розмірі 38 894 грн. В частині задоволення вимог про визнання протиправними та скасування наказу Південної митниці Міндоходів № 257-0 "Про звільнення ОСОБА_4 від 08 квітня 2014 року, поновлення на посаді інспектора митного поста "Платонове", або аналогічній посаді Південної митниці Міндоходів - відмовлено.

Південна митниця Міндоходів не погодилась з постановою Одеського окружного адміністративного суду від 17 червня 2014 року та ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2014 року і звернулась до суду з касаційною скаргою, в який просить їх скасувати і ухвалити нову про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, суд, в межах ст. 220 КАС України, прийшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлені наступні обставини.

Позивач проходив службу в митних органах України та з 02.02.2012 року працював на посаді інспектора митного поста "Платонове" Південної митниці, Присяга державного службовця прийнята ним 17.11.2005 року.

Наказом т.в.о. Голови Державної митної служби України №1279-к від 20.06.2012 року перебування ОСОБА_4 на державній службі в митних органах України припинено з 21.06.2012 року, відповідно до ст.17, п.6 ч.1 ст.30 Закону України «Про державну службу», за порушення Присяги державного службовця.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 03 січня 2013 року по справі №1570/4490/2012, позов ОСОБА_4 про поновлення на посаді задоволено в повному обсязі, яка постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2013 року, у вказаній справі - скасовано, ухвалено нову постанову, якою позов ОСОБА_4 задовольнено частково: визнано протиправним та скасовано наказ Державної митної служби України № 1279-к від 20 червня 2012 року, в частині припинення з 21 червня 2012 року перебування на державній службі в митних органах України інспектора митного поста "Платонове" Південної митниці - ОСОБА_4, стягнуто з Південної митниці на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 21.06.2012 року по 11.04.2013 року.

На адресу Південної митниці 05.06.2013 року надійшла заява ОСОБА_4 від 27.05.2013 про виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2013 року.

Листом Південної митниці Державної митної служби України №11/4.1-13/7246/Б-3 від 19.06.2013 року позивача повідомлено, що відповідно до Указу Президента України від 24 грудня 2012 року № 726/2012 "Про деякі заходи з оптимізації системи центральних органів виконавчої влади" утворено Міністерство доходів і зборів України шляхом реорганізації Державної митної служби України та Державної податкової служби України. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року №229 "Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів України", Південну митницю Державної митної служби України реорганізовано шляхом приєднання до Південної митниці Міндоходів. Отже, у зв'язку з викладеним, Південна митниця повідомила заявника, що відповідні розрахункові рахунки Південної митниці Державної митної служби України закриті, що робить неможливим задоволення зазначеної у заяві вимоги про виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу, за період з 21.06.2012 по 11.04.2013. Виконання зазначеного судового рішення стане можливим після здійснення відповідних процесуальних заходів із заміни на належну сторони у справі № 1570/4490/2012.

Також, 02.07.2013 року до Південної митниці надійшла повторна заява ОСОБА_4 про виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2013 року. На дане звернення 15.07.2013 року Південна митниця повторно надала відповідь за № 11/4.1-13/7320/Б-11 аналогічного змісту, що й у листі від 19.06.2013 року.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.07.2013 року, у справі № 1570/4490/2012, роз'яснено постанову суду від 11.04.2013 року, зокрема, що відновлення порушених прав ОСОБА_4 щодо його незаконного звільнення у зв'язку з неможливістю поновлення на раніш займаній посаді має бути вирішено шляхом його звільнення за п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України з 11.04.2013 року, або переведення на аналогічну посаду в інших митних постах Південної митниці.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 06.09.2013 року, у справі № 1570/4490/2012, за заявою стягувача замінено сторону виконавчого провадження - Державну митну службу та Південну митницю, на належну сторону - Міністерство доходів і зборів України та Південну митницю Міністерства доходів і зборів України, відповідно.

До Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про проведення державної реєстрації Південної митниці Міндоходів від 24.04.2013 року, що підтверджується копією Виписки з ЄДРПОУ Серії АБ № 287640.

13.05.2013 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ним органу Південної митниці (Південної митниці Державної митної служби) щодо припинення юридичної особи в результаті реорганізації, що підтверджується копією Виписки з ЄДРПОУ Серії АВ № 829544. З цієї ж Виписки вбачається, що 19.08.2013 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про припинення юридичної особи Південної митниці в результаті реорганізації.

Наказом Державної митної служби України № 1102-к від 04.12.2013 року, скасовано пункт 1 наказу Державної митної служби України від 20.06.2012 року № 1279-к «Про припинення перебування на державній службі», в частині припинення 21.06.2012 року перебування на державній службі в митних органах України ОСОБА_4, інспектора митного поста «Платонове» Південної митниці. Даний наказ підписано головою комісії з реорганізації Державної митної служби України.

Постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2013 року по справі № 1570/4490/2012, якою вищезазначений наказ Держмитслужби України від 20.06.2012 року № 1279-к вже було скасовано, набрала законної сили 11.04.2013 року.

Відмовляючи у задоволені позову в частині скасування наказу Південної митниці Міндоходів № 257-0 від 08.04.2014 року в частині його звільнення 11.04.2013 року; поновити ОСОБА_4 на посаді інспектора митного поста "Платонове" Південної митниці, або на аналогічній посаді Південної митниці Міндоходів, суди попередніх інстанції виходили з правомірності прийняття вищевказаного наказу, посилаючись на виконання ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2013 року щодо роз'яснення постанови суду від 11 квітня 2013 року з приводу відновлення порушених прав ОСОБА_4 щодо його незаконного звільнення.

Задовольняючи позов про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі, суди попередніх інстанцій виходили з підстав встановлення факту затримки відповідачем виплати позивачу середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції повністю погоджується з висновками судів, на підставі наступного.

Відповідно до ч.2 ст.14 КАС України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно ч.1 ст.255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Вимогами ч.5 ст.124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст. 256 КАС України, постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконуються негайно.

В силу вимог ч.2 ст.257 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Тобто, постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2013 року в частині поновлення позивача на роботі підлягала виконанню незалежно від наявності або відсутності виконавчого провадження.

Відповідно до частини 2 статті 235 Кодексу законів про працю України При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Статтею 236 Кодексу законів про працю України передбачено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різницю в заробітку за час затримки.

Згідно частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Аналіз наведених правових актів дає підстави дійти висновку, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.

Аналізуючи вказані обставини по справі та застосовуючи відповідні норми матеріального права, суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанцій щодо неправомірності дій відповідача, оскільки з наведеного випливає, що відповідач порушив вищезазначені норми та не виконав негайно постанову суду в частині стягнення з Південної митниці на користь ОСОБА_4 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 21.06.2012 року по 11.04.2013 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Оскільки касаційна скарга Південної митниці Міндоходів не містить інших доводів щодо невірного застосування норм матеріального та процесуального права, то колегія суддів дане питання не вирішує.

Виходячи з наведеного колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанції правильно встановили обставини справи, повно дослідили докази по справі та ухвалили рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків суду першої та апеляційної інстанції, тому підстави для скасування або зміни рішень відсутні.

Відповідно до ч.1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст.220, 220-1, 223, 224, 231 КАС України, -

у х в а л и в :

Касаційну скаргу Південної митниці Міндоходів залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 червня 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Судді: О.Ф. Ситников

В.В. Малинін

В.В.Швець