Постанова № 53645113, 10.11.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/3929/15

Категорія: 12 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К. С.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого - Милосердного М.М.,

суддів - Бітова А.І. та Ступакової І.Г.,

при секретарі - Тропанець О.В.,

за участю - представника Одеського обласного військового комісаріату, Приморського районного військового комісаріату м. Одеси - Демінської Яни Миколаївни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2015 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Одеського обласного військового комісаріату та Приморського районного військового комісаріату м. Одеси про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Одеського обласного військового комісаріату (далі - Одеський ОВК) та Приморського районного військового комісаріату м. Одеси (далі - Приморський РВК) про визнання рішення призовної комісії Приморського районного військового комісаріату та призовної комісії Одеського обласного військового комісаріату, щодо призову ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на строкову військову службу у черговий весняний призов 2015 року протиправним та скасування рішення призовної комісії Приморського районного військового комісаріату та призовної комісії Одеського обласного військового комісаріату, щодо призвання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на строкову військову службу у черговий весняний призов 2015 року.

Позивач свої вимоги обгрутовував тим, що він мав відстрочку від весняного призову 2015 року, оскільки проходив навчання у Одеській національній академії харчових продуктів на денній формі навчання до червня 2015 року, а тому дії відповідачів щодо виклику його до військового комісаріату, проходження ним медичного обстеження та прийняття призивними комісіями рішення про його призов є незаконними.

Представник відповідачів у запереченнях до позову зазначав, що позивач на підставі довідки Одеської національної академії харчових продуктів №9/4114 від 29.07.2014 року, згідно якої ОСОБА_2 закінчує навчання у червні 2015 року, дійсно мав відстрочку від чергового призову до першого червня 2015 року, і в зв'язку із продовженням терміну весняного призову до 30.06.2015 року він правомірно викликався до військового комісаріату для проходження обстеження та призову, оскільки більше довідок, які б давали йому право на продовження відстрочки до кінця червня 2015 року, не надавав.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2015 року ОСОБА_2 відмовлено у задоволені позовних вимог.

Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, суд не розглянув його заяву про зміну(уточнення) позовних вимог, тому постанова підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову, а саме, просив визнати протиправним рішення призовної комісії Приморського районного військового комісаріату та призовної комісії Одеського обласного військового комісаріату, щодо призову ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на строкову військову службу у черговий весняний призов 2015 року.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 є військовозобов'язаним, який перебуває на військовому обліку в військовому комісаріаті Приморського району м.Одеси, що підтверджується посвідченням про приписку від 19.01.2011 року.

На час навчання на денній формі у вищому навчальному закладі позивачу до 01 червня 2015 року була надана відстрочка від чергового весняного призову 2015 року, на підставі довідки Одеської національної академії харчових продуктів № 9/4114 від 29.07.2014 року, згідно якої ОСОБА_2 закінчує навчання у червні 2015 року.

29 травня 2015 року позивача було викликано до військового комісаріату Приморського району м. Одеси, де він пройшов медичне обстеження, був визнаний годним для проходження військової служби та отримав повістку на 25 червня 2015 року для бесіди з представником військової частини на збірному пункті, а також був закомплектований для відправки у війська в складі команди №120, але 29 червня 2015 року не з'явився за повісткою для відправки, про причини своєї неявки не повідомив, що було розцінено як намір ухилятися від призову на строкову військову службу. В зв'язку із цим, Приморським РВК до правоохоронних органів було подано клопотання про надання дійового сприяння щодо встановлення його місця знаходження, опитування та зобов'язання прибуття до Приморського РВК.

Вирішуючи справу та відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції вважав позовні вимоги необґрунтованими, а також виходив з того, що відповідачі діяли відносно позивача порядком та у спосіб передбачені законом, а ситуація з невизначеністю кінцевої дати відстрочки позивача від призову у 2015 навчальному році виникла з вини самого позивача, який не надав довідку встановленого зразка з ВНЗ про наявність у нього права на відстрочку до 30.06.2015 року.

Колегія суддів не може погодитися з висновками суду першої інстанції, вважає їх передчасними, зробленими без повного та всебічного з'ясування обставин, що мають значення для справи, при неправильному застосуванні норм матеріального та процесуального права.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч.1 статті 2 КАС України).

Відповідно до частин 1, 3 статті 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Аналіз зазначеної норми дає підстави вважати, що за принципом верховенства права рішення, дії чи бездіяльність повинні відповідати закону і бути вчиненими в межах повноважень суб'єктом владних повноважень, але якщо вони порушують права, свободи чи законні інтереси заявника, то такі рішення, дії або бездіяльність є неправомірними.

Відповідно до Указу Президента України від 17.02.2015 року № 88/2015 "Про строки проведення чергових призовів, чергові призови громадян України на строкову військову службу та звільнення в запас військовослужбовців у 2015 році" було оголошено про проведення чергового призову на строкову військову службу та визначено строки його проведення, також Указом Президента України від 07.05.2015 №255/2015 строки проведення призову громадян України на строкову військову службу продовжено до 30 червня 2015 року.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється відповідно до Закону України від 25.03.1992 року №2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - Закон №2232-XII).

Відповідно до абзацу 2 частини 10 статті 1 Закону №2232-XII громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані прибувати за викликом районного (міського) військового комісаріату для оформлення військово-облікових документів, приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних.

Порядок призову громадян на строкову військову службу та відправлення їх до військових частин визначено Положенням про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом, яке затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 21.03.2002 року № 352 (далі - Положення).

Відповідно до пункту 72 Положення, для проведення призову громадян на строкову військову службу в районах (містах) утворюються призовні комісії.

Також, пунктом 74 зазначеного Положення, визначено, що обов'язки, які покладаються на призовні комісії, визначено у статті 16 Закону №2232-XII.

Відповідно до частини 7 статті 16 Закону №2232-XII, на призовну комісію Автономної Республіки Крим, обласні та Київську міську призовні комісії покладається зокрема перевірка підстав щодо надання відстрочки або звільнення громадян України від призову на строкову військову службу та контроль за обґрунтованим призначенням призовників для служби у Збройних Силах України чи іншому військовому формуванні з урахуванням їх освіти, досвіду, здібностей, інтересів та особистих можливостей.

Статтею 17 Закону №2232-XII передбачено, що відстрочка від призову на строкову військову службу надається призовникам за рішенням районної (міської) призовної комісії відповідно до цього Закону за сімейними обставинами, станом здоров'я, для здобуття освіти та продовження професійної діяльності.

Згідно з пунктом 85 Положення, рішення про відстрочку від призову для продовження навчання приймається під час першого проходження призовником районної призовної комісії на підставі довідки (додаток 17), яка видається навчальним закладом.

Період навчання студента зазначається у довідці навчального закладу, згідно з якою районна призовна комісія надає відстрочку на конкретний термін.

Пунктом 87 цього ж Положення, так як і п. 16 ст. 17 Закону №2232-XII чітко визначено, що призовники, яким надана відстрочка, зобов'язані щороку до 1 жовтня подавати військовим комісаріатам документи, що підтверджують їх право на відстрочку.

Як вбачається з матеріалів справи, 11 вересня 2014 року позивачем було надано до Приморського РВК довідку Одеської національної академії харчових технологій від 29.07.2014 року за формою, визначеною додатком №17 до Положення, у якій було зазначено про закінчення позивачем навчального закладу в червні 2015 року.

Тому, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач не звернувся до Військового комісаріату Приморського району м. Одеси із наданням відповідного підтвердження наявності у нього права на відстрочку до закінчення проведення призову, а у зазначеній довідці не вказано конкретну дату, право позивача на відстрочку закінчується до червня 2015 року, тобто у травні 2015 року.

Колегія суддів вважає такий висновок помилковим, оскільки відповідно до частини 1 статті 251 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Тобто, законодавчий строк - це встановлений законом період часу, протягом якого особа має можливість реалізувати належні їй права, виконати покладені на неї обов'язки тощо.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що встановлені законом строки не можуть бути скорочені суб'єктом владних повноважень. Тому, оскільки позивач у червні 2015 року навчався у вищому навчальному закладі, висновок про закінчення у нього права на відстрочку у травні 2015 року є неправомірним.

Щодо висновку суду першої інстанції та правової позиції відповідачів про надану позивачем довідку форми №17 у якій некоректно вказано дату закінчення навчання з посиланням на обов'язок ОСОБА_2 надати іншу довідку, то колегія суддів зазначає, що відповідно до абзацу третього пункту 85 Положення, відстрочка від призову на строкову військову службу для здобуття освіти надається один раз за період навчання. Громадяни призовного віку, відраховані з навчальних закладів за власним бажанням, за невиконання навчального плану, порушення умов контракту або недисциплінованість, втрачають право на відстрочку від призову на строкову військову службу незалежно від їх повторного зарахування до того чи іншого вищого навчального закладу або поновлення у вищому навчальному закладі. Період навчання студента зазначається у довідці навчального закладу, згідно з якою районна призовна комісія надає відстрочку на конкретний термін.

Виходячи з наведеного, можна дійти висновку, що надана позивачем довідка відповідала вимогам додатку № 17 зазначеного Положення, оскільки зауважень при її прийнятті з боку Приморського РВК не виникало.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, довідки форми №17 позивачем надавались до Приморського РВК починаючи з 2011 року, де також було зазначено термін закінчення навчального закладу у червні 2015 року, що помилково не було взято до уваги судом першої інстанції(а.с.69-72).

При розгляді справи, суд не дав належну оцінку студентському квитку ОСОБА_2, та довідці Одеської національної академії харчових продуктів № 858-Ф9 від 16.06.2015 р., згідно якої ОСОБА_2 є студентом 4 курсу денної форми навчання ОНАХТ та закінчує навчання 30 червня 2015 року(а.с.12,14).

Також, суд не звернув увагу, що в обліковій картці призовника ОСОБА_2, в порушенням вимог пунктів 27, 88 Положення, не були внесенні відмітки про право на користування призовниками відстрочками від призову(а.с.38-41).

Таким чином, колегія суддів вважає, що право ОСОБА_2 на одержання відстрочки від призову у червні 2015 року підтверджено належними документами, а тому відповідачами було порушено право позивача на відстрочу, наслідком такого порушення стало прийняття неправомірного рішення призовною комісією РВК про призов позивача на строкову військову службу.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положенням частини 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони … 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Вищевказаний критерій вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації.

Також, частиною 1 статті 11 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 КАС України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.1 ст.72 КАС України).

Таким чином, виходячи з матеріалів справи, меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки дії відповідачів не відповідають критеріям правомірності, встановленим частиною третьою статті 2 КАС України, прийняте за їх результатом рішення про призов ОСОБА_2 на строкову військову службу у черговий весняний призов 2015 року є протиправним.

Оскільки, судом першої інстанції, при вирішенні справи, порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також висновки суду не відповідають обставинам справи, що відповідно до пунктів 3, 4 частини 1 статті 202 КАС України, є підставою для скасування постанови суду першої інстанції і прийняття по справі нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, судова колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2015 року - скасувати, та прийняти по справі нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Визнати протиправним рішення призовної комісії Приморського районного військового комісаріату та призовної комісії Одеського обласного військового комісаріату, щодо призову ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на строкову військову службу у черговий весняний призов 2015 року.

Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 16 листопада 2015 року.

Головуючий: М.М.Милосердний

Судді: А.І.Бітов

І.Г.Ступакова