Ухвала суду № 53645049, 10.11.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/1085/15

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Стеценко О. О.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого - Яковлєва О.В.,

суддів - Бойка А.В., Танасогло Т.М.,

за участю секретаря - Іленко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 липня 2015 року, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Управдом" до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому заявлено вимоги до податкового органу про скасування податкових повідомлень-рішень від 12.11.2014 року: №0003872206 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток, в розмірі 202398 грн., з яких за основним платежем - 184318,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 18080 грн.; №0003882206 про збільшення суми грошового зобов`язання з ПДВ, в розмірі 114192 гривень, з яких за основним платежем - 76128 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 38064 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 06 липня 2015 року позов задоволено.

Не погоджуючись з постановленим у справі судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу, з якої вбачається, що рішення у справі прийнято в порушення норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати постанову суду та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що судом першої інстанції неповно встановлено обставини справи та зроблено необґрунтований висновок щодо необхідності скасування вищевказаного рішення податкового органу, так як в ході проведеної перевірки, відповідачем встановлено укладення підприємством безтоварних угод з ТОВ "Центр-Н", що призвело до безпідставного зменшення розміру ПДВ, та встановлено не включення до складу доходів суми безнадійної кредиторської заборгованості по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_1, що вплинуло на обрахунок податку на прибуток, а тому ДПІ правомірно винесено відповідні податкові повідомлення-рішення.

Позивачем вказано про необґрунтованість висновків податкового органу щодо порушення підприємством податкового законодавства, так як ним проведено товарні господарські операції з ТОВ "Центр-Н" у 2013 році, що надає підприємству право на віднесення даних сум до складу свого податкового кредиту. Також позивачем правомірно не включено до складу доходів суми безнадійної кредиторської заборгованості по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_1, оскільки відповідно до додаткової угоди від 30.03.2009 року, укладеної між ТОВ «Управдом» та вищевказаною особою, розрахунки за виконані підрядні роботи здійснюються до 31.12.2013 року, а тому заборгованість не може вважатись безнадійною та такою, по якій пройшов строк позовної давності, так як такий строк наступить лише 31.12.2016 року.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 11.09.2014 року по 22.10.2014 року відповідачем проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Управдом» з питань дотримання вимог податкового законодавства, за період з 01.10.2011 року по 31.12.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 року по 31.12.2013 року, про що складено акт №3531/22-01/32901991 від 29.10.2014 року, яким встановлено порушення позивачем пп.44.1, 44.2 ст.44, пп.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.137.16 ст.137, пп.138.2, 138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, пп.198.1., 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України внаслідок чого занижено суми податку на додану вартість, що перевірявся, на загальну суму 76128 грн., та податку на прибуток підприємства, на суму 184318 грн.

Порушення полягає у тому, що податковим органом встановлено безтоварність проведених господарських операцій між позивачем та ТОВ "Центр-Н", що вплинуло на правильність обрахунку ПДВ та позивачем безпідставно не включено до складу доходів суми безнадійної кредиторської заборгованості по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_1, що вплинуло на обрахунок податку на прибуток.

Після проведеної перевірки податковим органом винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 12.11.2014 року: №0003872206 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток, в розмірі 202398 грн., з яких за основним платежем -184318,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 18080 грн.; №0003882206 про збільшення суми грошового зобов`язання з ПДВ, в розмірі 114192 гривень, з яких за основним платежем - 76128 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 38064 грн.

За результатом встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок щодо обґрунтованості позовних вимог, з чим погоджується судова колегія з огляду на наступне.

Згідно з ст.19 Конституції України - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Статтею 188 Податкового Кодексу України встановлено, що база оподаткування операцій з постачання товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче за звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на етиловий спирт, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст.198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.3 ст.198 ПК України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст.198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Частиною 2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з ч.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - первинні документи, тобто податкові, видаткові накладні, рахунки, довіреності, акти виконаних робіт, акти прийому - передачі товарів, робіт, послуг оформлені на паперових носіях та при наявності таких обов'язкових реквізитів: назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильності її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Частиною 2 ст.71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судовою колегією встановлено, що відповідно до акту перевірки позивачем занижено грошові зобов'язання з ПДВ, внаслідок завищення його від'ємного значення за червень-грудень 2013 року, загалом на суму 76128 грн.

На формування розміру вказаних податків вплинули господарські операції позивача з ТОВ "Центр-Н" щодо придбання охоронних послуг, які здійснено на підставі відповідних договорів №№10/13-ФО, 11/13-ФО від 01.06.2013 року.

На підтвердження господарських відносин позивача з даним контрагентами судом зібрано усю наявну первинну документацію: копії договорів з надання послуг, додатки до договорів «Дислокація постів і розрахунок вартості охорони об'єкта», в яких визначено найменування об'єктів охорони та їх адреси, ліцензію контрагента на надання охоронних послуг, податкові накладні, платіжні документи, акти наданих охоронних послуг, технічні паспорти, свідоцтва про право власності та відповідні витяги з реєстру вказаних прав на нерухоме майно, що перебуває під охороною контрагента.

Судовою колегією досліджено дані документи та встановлено, що з метою провадження своєї господарської діяльності (зокрема надання житлово-комунальних послуг фізичним особам) між позивачем та вищевказаним контрагентом укладено договори щодо надання охоронних послуг на об'єктах, де проводить господарську діяльність позивач, а належними доказами підтверджено їх фактичне отримання і оплату, що надає підприємству право на віднесення сум за даними договорами до складу свого податкового кредиту, а тому відповідне податкове рішення підлягає скасуванню.

За приписами п.135.5 ст.135 ПК України - до складу інших доходів включається вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Згідно вимог пп.14.1.11 п.14.1 ст.14 ПК України - безнадійна заборгованість це заборгованість, що відповідає одній з таких ознак, зокрема, заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Відповідно до пп.14.1.257 п.14.1 ст.14 ПК України - безповоротна фінансова допомога це сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності.

Статтями 256, 257, 261 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Підставою для нарахування підприємству сум грошового зобов'язання з податку на прибуток є та обставина, що позивачем не включено до складу своїх доходів суму заборгованості за договором з ФОП ОСОБА_1 за отримані будівельні роботи по укладеному договору підряду №03/05 від 03.05.2006 року, у розмірі 486942 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 03.05.2006 року між позивачем (Замовник) та ФОП ОСОБА_1 (Підрядник) укладено договір підряду №03/05.

За приписами вказаного договору - оплата робіт здійснюється в порядку зазначеному в акцептованих заявках і за окремими угодами сторін.

Згідно заявок на виконання робіт від 14.01.2008 року, від 23.06.2008 року, від 21.07.2008 року, від 18.08.2008 року, строки оплати робіт встановлено до 30.04.2009 року, 31.08.2009 року, 30.09.2009 року, 30.10.2009 року.

Додатковою угодою від 30.03.2009 року, п.2.1 вищевказаного Договору підряду викладено у новій редакції та визначено, що розрахунки за виконані роботи здійснюються до 31.12.2013 року (т.1 а.с.208).

За результатом встановлених обставин колегія суддів приходить до висновку, що станом на момент проведення перевірки, трирічний строк за вищевказаними зобов`язаннями у позивача не сплинув (він спливає 31.12.2016 року), а відтак ТОВ «Управдом» у 4 кварталі 2011 року не повинно включати вищевказану заборгованість до складу свого доходу, що вказує на необґрунтованість й іншого податкового рішення.

Посилання апелянта на те, що вказану додаткову угоду не надано позивачем під час проведення перевірки - не підтверджено жодними належними доказами, окрім посиланнями перевіряючих в акті перевірки та дані обставини спростовано позивачем. До того ж копію вказаної угоди надано підприємством до податкового органу вищого рівня, проте з невідомих підстав останнім не прийнято її до уваги.

Враховуючи вищевикладене судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, що є підставою для залишення її без задоволення.

Керуючись ст.ст. 185, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 липня 2015 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після складання повного тексту судового рішення суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення складено 13 листопада 2015 року.

Головуючий: Судді: О.В. Яковлєв А.В. Бойко Т.М. Танасогло

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(Вступна та резолютивна частини)

10 листопада 2015 року м.Одеса Справа №815/1085/15

Категорія: 8.3.3 Головуючий І інстанції: Стеценко.О.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого - Яковлєва О.В.,

суддів - Бойка А.В., Танасогло Т.М.,

за участю секретаря - Іленко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 липня 2015 року, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Управдом" до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 липня 2015 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після складання повного тексту судового рішення суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Судді: О.В. Яковлєв А.В. Бойко Т.М. Танасогло