Ухвала суду № 53644719, 28.10.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

28 жовтня 2015 року

справа № П/811/1479/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сафронової С.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Олійник Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Новоукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.06.2015р. у справі № П/811/1479/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Соя Агро-транс" до Новоукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ "Соя Агро-транс" звернулось до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Новоукраїнської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.11.2014 р. №0000632200 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 94000 грн. - за основним платежем та 47000 грн. - за штрафною (фінансовою) санкцією.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.06.2015р. адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Соя Агро-транс" до Новоукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування рішення задоволено у повному обсязі. Скасовано податкове повідомлення – рішення Новоукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області від 26.11.2014 року №0000632200, яким товариству з обмеженою відповідальністю "Соя Агро-транс" збільшено розмір грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 94000 грн. за основним платежем та 47000 грн. за штрафною санкцією.

Не погодившись з вищевказаною постановою відповідач подав апеляційну скаргу, мотивуючи тим, що судом першої інстанції під час винесення судового рішення були порушені норми матеріального та процесуального права, та просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги за матеріалами справи та перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, посадовими особами Новоукраїнської ОДПІ з 31.10.2014 року по 06.11.2014 року проведено позапланову невиїзну документальну перевірку позивача, про що складено акт від 13.11.2014 року №542/11-02-22/36542547 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Соя Агро-транс" (код 36542547) з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з СФГ "Серміш Захід-Агро" (код 37981228) за період 01.03.2014 року по 31.03.2014 року.

Висновками перевірки є порушення позивачем п.198.3, п.198.6 ст.198, Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-XIV, завищено суму податкового кредиту на загальну суму 94000 грн., в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 94000 грн. в тому числі:- за березень 2014 року на суму ПДВ – 94000 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення – рішення №0000632200 від 26.11.2014 року, яким збільшено розмір грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 141000 грн., в т.ч. за основним платежем на 94000 грн., та 47000 грн. за штрафною санкцією.

Не погодившись з винесеним податковим повідомленням-рішенням позивач вирішив його оскаржити у судовому порядку.

Вирішуючи спір у справі та задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що висновки контролюючого органу про заниження податку на додану вартість на загальну суму 94000 грн. не знайшли підтвердження, нарахування позивачу штрафних санкцій також є неправомірним.

Судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Враховуючи інформацію старшого слідчого РВ ГУ МВС України у Львівській області, згідно якої, у рамках кримінального провадження №32014140000000190 за фактом фіктивного підприємництва, ДПІ у м.Червонограді ГУ Міндоходів у Львівській області проведено перевірку СФГ "Серміш Захід-Агро", висновки якої вказували на те, що СФГ "Серміш Захід-Агро" здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, в тому числі позивачу, відповідач дійшов висновку про відсутність об’єктів оподаткування СФГ "Серміш Захід-Агро" по ланцюгу постачання.

Судова колегія апеляційної інстанції не бере до уваги обґрунтування відповідача в апеляційній скарзі, оскільки є постанова про закриття кримінального провадження відносно СФГ "Серміш Захід-Агро" у зв’язку з відсутністю складу кримінального провадження.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, що між СФГ "Серміш Захід-Агро" (Постачальник) та ТОВ "Соя Агро-транс" (Покупець) укладено договір поставки №2 від 20.03.2014 року, згідно п.1.1 якого Постачальник передає у власність Покупця сою у кількості 120 т. загальною вартістю 470000 грн., та 94000 грн. ПДВ.

24.03.2014 року СФГ "Серміш Захід-Агро" поставило позивачу товар згідно видаткової накладної №2 від 24.03.2014 року на суму 564000,48 грн., в т.ч. 94000,08 грн. ПДВ, СФГ "Серміш Захід-Агро" складено податкову накладну №2/2 від 24.03.2014 року на суму 564000,48 грн., в т.ч. 94000,08 грн. ПДВ.

Оплату вказаного товару здійснено згідно платіжного доручення №955 від 21.03.2014 року на суму 564000,48 грн.

Суму постачання 470000 грн., та 94000 грн. ПДВ позивачем включено до податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2014 року.

Підпунктом "а, в" пункту 198.1 статті 198 ПК України, визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з абзацом шостим пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Судом першої інстанції були досліджені наявні первинні документи та встановлено реальність господарських операцій з вказаними контрагентами та дотримання позивачем спеціальних вимог законодавства щодо документального підтвердження сум податкового кредиту. Крім того, реальність спірних господарських операцій підтверджується матеріалами справи, зокрема, податковими та видатковими накладними, які відповідають вимогам ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», мають всі необхідні реквізити (печатки підприємств, підписи уповноважених осіб) отже ці первинні документи є такими, які підлягають обов'язковому врахуванню як в бухгалтерському, так і в податковому обліку.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що законодавцем визначається поняття первинних документів, як доказів, які підтверджують реальність здійснення економічної господарської операції, здійснення договірних відносин за результатами яких відбулась зміна майнового стану платника податків та змінились показники податкового зобов’язання такого платника. Первинні документи повинні підтвердити укладання договору між платником податку, у даному випадку позивачем, його виконання тобто відвантаження придбаного товару, його транспортування та зберігання, повинні підтвердити його використання і головне здійснення оплати, тобто передача коштів від покупця на рахунок продавця, теж саме відноситься до договорів про надання послуг. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричинити реальні зміни майнового стану платника податків. Головною ознакою по комерційній корисності від придбаного, а потім проданого товару, отриманих послуг, є отримання прибутку.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що характер укладених між позивачем та СФГ "Серміш Захід-Агро" правочинів мав як реальний так і економічний зміст, тому позивачем правомірно віднесено до податкового кредиту у березні 2014 року суму 94000 грн. по господарським операціям з СФГ "Серміш Захід-Агро".

Виходячи з вищевказаного, колегія суддів апеляційного суду вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, обґрунтовано, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову залишити без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 206 КАС України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Новоукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.06.2015р. – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: С.В. Сафронова

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: Д.В. Чепурнов