Ухвала суду № 53644603, 03.11.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

03 листопада 2015 рокусправа № П/811/401/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Шелеповій Ю.О.

за участю представників:

позивача: - Савченко Л. А. (дов. від 25.02.2015 р.)

відповідача: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2015 року

у справі № П/811/401/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоградавтотранс»

до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області

про скасування податкового повідомлення-рішення від 19.09.2014 №0001492202,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кіровоградавтотранс» звернулось до суду з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.09.2014 №0001492202, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 442108,00 грн., за штрафними санкціями 110527,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час перевірки податковий орган не встановив обставин, які б свідчили про укладення позивачем договорів з контрагентами без наміру створити наслідки, які передбачені договорами. Угоди позивача з його контрагентами не визнані судом недійсними, їх недійсність прямо не встановлена законом, у зв'язку з чим існує презумпція правомірності вказаних правочинів. Висновки податкового органу, що викладені в акті перевірки, не підкріплені жодними доказами і носять характер суб'єктивних припущень, вчинені з перевищенням повноважень наданих службовим особам податкового органу та суперечать вимогам чинного законодавства.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.04.2015 адміністративний позов задоволено.

Постанову суду мотивовано тим, що надані позивачем первинні бухгалтерські документи в повному обсязі підтверджують здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами, отже позивач мав право віднести до складу податкового кредиту суми ПДВ сплачені у складі вартості товарів (робіт, послуг).

Посилання відповідача на акти перевірок контрагентів позивача не прийняті судом як доказ нікчемності угод, оскільки вказаними актами жодним чином не спростовується факт здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами, а зібрані у справі докази спростовують як висновки акту перевірки позивача так і актів перевірки контрагентів.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення суду норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Відповідач зазначає, що реальність вчинення господарських операцій між позивачем та його контрагентами за період з 01.05.2014 по 31.05.2014 відсутня. Оскільки наслідком податкового обліку є лише фактичний актив, а не задекларований на папері, у позивача не було підстав для проведення до податкового обліку вказаних операцій. Відповідач вказує, що результати актів перевірок контрагентів позивача ТОВ «Будальянс», ТОВ «Торгінвест-Дніпро», ТОВ «Промі Лайн», ТОВ «Центр-ТК» свідчать про те, що вказані підприємства проводили діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням вигоди третім особам, в тому числі і позивачу, а відтак операції з реалізації товарів (робіт, послуг) є такими, що не підтверджені належними первинними документами, суми ПДВ по операціях з вищеназваними контрагентами не підлягають включенню позивачем до складу податкового кредиту з податку на додану вартість.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, а постанову суду першої інстанції без змін. Зазначає, що судом прийняте законне та обґрунтоване рішення.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Кіровоградавтотранс» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Будальянс" (код 38834947) за період з 01.01.2014 по 31.01.2014, ТОВ "Торгінвест - Дніпро" (код 38944868) за період з 01.03.2014 по 31.03.2014, ТОВ "Промі Лайн" (код 38920669) за період з 01.04.2014 по 30.04.2014, ТОВ "Центр-ТК" (код 36577386) за період з 01.05.2014 по 31.05.2014, за результатами якої складено акт №182/11-23-22-02/38693066 від 11.09.2014.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пп. 198.3, п. 198.6, ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 442108 грн. в т.ч.: за січень 2014 року на суму 99108 грн. в частині проведених взаємовідносин з ТОВ «Буд Альянс»; за березень 2014 року на суму 131000 грн. в частині проведених взаємовідносин з ТОВ «Торгінвест - Дніпро»; за квітень 2014 року на суму 68000 грн. в частині проведених взаємовідносин з ТОВ «Промі - Лайт»; за травень 2014 року на суму 144000 грн. в частині проведених взаємовідносин з ТОВ «Центр - ТК».

До такого висновку відповідач дійшов з огляду на інформацію, що міститься в актах, складених відносно вказаних контрагентів позивача, а саме:

в акті № 463/04-62-22-3/38834947 від 31.03.2014 «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Буд Альянс» щодо не підтвердження реальності здійснення господарських відносин їх реальності та повноти відображення в обліку за січень 2014 року»,

в акті від 07.07.2014 № 1785/15-00/38529491 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Торгінвест-Дніпро» під час здійснення господарських відносин з контрагентами за березень 2014 року»,

в акті № 346/10-04-22-10/36577386 від 03.07.2014 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Центр ТК» щодо підтвердження господарських взаємовідносин з постачальниками та покупцями за період травень 2014 року»,

в акті від 10.06.2014 № 1601/26-55-22/07/38920669 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Промі Лайт» щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.04.2014 по 30.04.2014».

Враховуючи результати, зафіксовані в актах перевірок по контрагентах - ТОВ «Будальянс» за період з 01.01.2014 по 31.01.2014, ТОВ «Торгінвест - Дніпро» за період з 01.03.2014 по 31.03.2014, ТОВ «Промі Лайн» за період з 01.04.2014 по 30.04.2014, ТОВ «Центр-ТК» за період з 01.05.2014 по 31.05.2014, відповідач зазначив, що контрагенти - постачальники проводили діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням вигоди третім особам, в тому числі контрагенту - ТОВ «Кіровоградавтотранс».

На підставі акту перевірки №182/11-23-22-02/38693066 від 11.09.2014 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0001492202 від 19.09.2014, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 552635,00 грн., в т. ч. за основним платежем - 442108 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 110527 грн.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про помилковість висновків податкового органу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п.198.3. ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що до податкового кредиту не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п.201.1. ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201.4 ст.201 Податкового кодексу України).

Згідно з п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності, який має бути фактично здійсненим і підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Господарською операцією, згідно ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Також вказана вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов'язкова ознака господарської операції, кореспондується і з нормами Податкового кодексу України.

У відповідності до п.2 ст.3 вказаного Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена пп.1.2 п.1, пп.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 за №168/704, згідно якому первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Згідно ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванням оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.4 Положення № 88, який наведено вище, встановлено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З матеріалів справи вбачається, що 05.05.2014 між позивачем (Покупець) та ТОВ «Центр-ТК» (Постачальник) укладено договір поставки, відповідно до якого Постачальник зобов'язується поставляти та передати у власність Покупця будівельні матеріали в асортименті, а Покупець прийняти та оплатити товар в асортименті, кількості та за цінами, викладеними у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною цього договору. Згідно з п.4.1 договору всі витрати, пов'язані з транспортуванням та доставкою товару здійснюються за рахунок Постачальника. Ціна на товар встановлюється в національній валюті України - гривнях (з урахуванням податку на додану вартість). Загальна вартість товару складає 864000,00 грн. (п.6.1 договору). Відповідно до п.6.4 договору розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюється покупцем у безготівковому порядку в українській національній валюті - гривнях - шляхом перерахування Покупцем грошових коштів на поточний рахунок Постачальника або у готівковій формі шляхом внесення грошових коштів в касу Постачальника.

Фактичне виконання договору підтверджується наступними первинними документами: видатковими накладними - №ЦТ-0506/03 від 06.05.2014, №ЦТ-0507/02 від 07.05.2014, №ЦТ-0512/08 від 12.05.2014, №ЦТ-0513/40 від 13.05.2014, №ЦТ-0514/30 від 14.05.2014, №ЦТ-0515/21 від 15.05.2014, №ЦТ-0516/09 від 16.05.2014, №ЦТ-0519/30 від 19.05.2014, №ЦТ-0520/18 від 20.05.2014, №ЦТ-0521/14 від 21.05.2014, №ЦТ-0522/13 від 22.05.2014, №ЦТ-0523/15 від 23.05.2014, №ЦТ-0523/30 від 26.05.2014, №ЦТ-0527/20 від 28.05.2014, №ЦТ-0527/20 від 27.05.2014; податковими накладними - №1195 від 28.05.2014 на загальну суму 57000,00 грн., в т. ч. ПДВ 9500,00 грн., №1194 від 27.05.2014 на загальну суму 56800,01 грн., в т. ч. ПДВ 9466,67 грн., №1193 від 26.05.2014 на загальну суму 55500,00 грн., в т. ч. ПДВ 9250,00 грн., №1192 від 23.05.2014 на загальну суму 58800,00 грн., в т. ч. ПДВ 9800,00 грн., №1191 від 22.05.2014 на загальну суму 58000,01 грн., в т. ч. ПДВ 9666,67 грн., №1190 від 21.05.2014 на загальну суму 58199,99 грн., в т. ч. ПДВ 9700,00 грн., №1189 від 20.05.2014 на загальну суму 57600,00 грн., в т. ч. ПДВ 9600,00 грн., №1188 від 19.05.2014 на загальну суму 57600,00 грн., в т. ч. ПДВ 9600,00 грн., №1187 від 16.05.2014 на загальну суму 59500,01 грн., в т. ч. ПДВ 9916,67 грн., №1186 від 15.05.2014 на загальну суму 58500,00 грн., в т. ч. ПДВ 9750,00 грн., №1185 від 14.05.2014 на загальну суму 58199,99 грн., в т. ч. ПДВ 9700,00 грн., №1184 від 13.05.2014 на загальну суму 55500,00 грн., в т. ч. ПДВ 9250,00 грн., №1183 від 12.05.2014 на загальну суму 57199,99 грн., в т. ч. ПДВ 9533,33 грн., №1182 від 07.05.2014 на загальну суму 57000,00 грн., в т. ч. ПДВ 9500,00 грн., №1181 від 06.05.2014 на загальну суму 58600,00 грн., в т. ч. ПДВ 9766,67 грн., платіжним дорученням №2407 від 18.06.2014.

01.04.2014 між позивачем (Замовник) та ТОВ «Промі-Лайт» (Виконавець) укладено договір про надання інформаційних (консультаційних) послуг, згідно з яким Виконавець бере на себе зобов'язання надати інформаційно-консультаційні послуги в обсязі та на умовах, передбачених даним договором, а Замовник зобов'язується прийняти надані послуги та оплатити їх в порядку та на умовах, визначених цим договором. Відповідно до п.3.2 - 3.4 договору факт належного виконання послуг Виконавцем підтверджується актом здачі-приймання наданих послуг, що підписується обома сторонами не пізніше наступного дня з моменту фактичного надання послуг; оплата Замовником послуг Виконавця здійснюється у безготівковій формі; загальна вартість наданих послуг складає 408000,00 грн., в т. ч. ПДВ 68000,00 грн.

Фактичне виконання договору підтверджується наступними первинними документами: актами приймання-передачі наданих послуг №ОУ-0410/04 від 10.04.2014, №ОУ-0409/06 від 09.04.2014, №ОУ-0408/02 від 08.04.2014, №ОУ-0407/02 від 07.04.2014, №ОУ-04104/04 від 04.04.2014, №ОУ-0403/03 від 03.04.2014, №ОУ-0402/04 від 02.04.2014; податковими накладними - №28 від 02.04.2014 на загальну суму 57500,00 грн., в т. ч. ПДВ 9583,33 грн., №42 від 03.04.2014 на загальну суму 58000,00 грн., в т. ч. ПДВ 9666,67 грн., №62 від 04.04.2014 на загальну суму 58000,00 грн., в т. ч. ПДВ 9666,67 грн., №119 від 07.04.2014 на загальну суму 58000,00 грн., в т. ч. ПДВ 9666,67 грн., №137 від 08.04.2014 на загальну суму 59000,00 грн., в т. ч. ПДВ 9833,33 грн., №160 від 09.04.2014 на загальну суму 58500,00 грн., в т. ч. ПДВ 9750,00 грн., №176 від 10.04.2014 на загальну суму 59000,00 грн., в т. ч. ПДВ 9833,33 грн., платіжним дорученням №1976 від 19.05.2014 на загальну суму 26520,00 грн. Також, виконання вищеозначеного договору підтверджується розробленими ТОВ «Промі-Лайт» документами: порядки денні, плани, схеми та методичні рекомендації за тематиками, визначеними в договорі.

03.03.2014 між позивачем (Замовник) та ТОВ «Торгінвест-Дніпро» (Підрядник) укладено договір підряду, відповідно до якого Підрядник приймає на себе зобов'язання виконати ремонтні роботи території та будівлі Позивача, а Замовник зобов'язується прийняти роботу та оплатити її вартість у строки та на умовах, що визначаються цим договором та додатками до нього. Згідно з п.4.1 - 4.4 договору загальна вартість договору становить суму у розмірі 786000,00 грн.; Замовник проводить оплату робіт по цьому договору в наступному порядку: оплату вартості робіт Замовник проводить на протязі 365 календарних днів з моменту підписання акту прийому-передачі; усі взаєморозрахунки по цьому договору здійснюються тільки в національній валюті України шляхом внесення коштів на банківський рахунок Підрядника; можлива оплата векселем.

Фактичне виконання договору підтверджується наступними первинними документами: платіжним дорученням №1605 від 18.04.2014, податковою накладною №4604 від 31.03.2014 на загальну суму 786000,00 грн., в т. ч. ПДВ 131000,00 грн., довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за березень 2014 року, актом приймання виконаних будівельних робіт за березень 2014 року №ТІ-0331/52.

03.01.2014 між позивачем (Замовник) та ТОВ «Буд Альянс» (Підрядник) укладено договір підряду, за умовами якого Підрядник приймає на себе зобов'язання виконати ремонтні роботи території та будівлі Позивача, а Замовник зобов'язується прийняти роботу та оплатити її вартість у строки та на умовах, що визначаються цим договором та додатками до нього. Згідно з п.4.1 - 4.4 договору загальна вартість договору становить суму у розмірі 594650,00 грн.; Замовник проводить оплату робіт по цьому договору в наступному порядку: оплату вартості робіт Замовник проводить на протязі 365 календарних днів з моменту підписання акту прийому-передачі; усі взаєморозрахунки по цьому договору здійснюються тільки в національній валюті України шляхом внесення коштів на банківський рахунок Підрядника; можлива оплата векселем.

Фактичне виконання договору підтверджується наступними первинними документами: платіжним дорученням №765 від 18.02.2014, податковою накладною №5411 від 31.01.2014 на загальну суму 594650,00 грн., в т. ч. ПДВ 99108,33 грн., довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за січень 2014 року, актом приймання виконаних будівельних робіт за січень 2014 року №БА-0131/404.

Виходячи із змісту вказаних вище документів в їх сукупності, вбачається, що вони містять всі обов'язкові реквізити, що передбачені ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в розумінні вказаного Закону є первинними, такими, що в повній мірі підтверджують здійснення відповідних господарських операцій з поставки товару, надання послуг, виконання робіт та фактичний рух активів та зміни у власному капіталі позивача.

Податкові накладні, на підставі яких позивачем суми податку на додану вартість включені до складу податкового кредиту, складені означеними вище підприємствами - контрагентами позивача у відповідності до вимог ст. 201 Податкового кодексу України.

Доказів порушень відображення вищевказаних господарських операцій в бухгалтерському та податковому обліку підприємства матеріали справи не містять.

Також з наявних в матеріалах справи доказів не вбачається, відповідачем в ході перевірки не встановлено фактів, які б свідчили про використання позивачем придбаного товару, наданих послуг та виконаних робіт поза межами власної господарської діяльності.

На момент укладення та виконання означених вище договорів контрагенти позивача мали зареєстровані у встановленому порядку установчі документи та цивільну дієздатність згідно з чинним законодавством, були зареєстровані як платники податку на додану вартість.

Отже з огляду на надані позивачем докази, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що укладені з переліченими підприємствами договори мали на меті настання реальних правових наслідків, що обумовлені ними. Сторонами господарських відносин дотримані вимоги чинного законодавства України у спосіб, передбачений законом, що в свою чергу підтверджує здійснення господарських операції та правомірно сформований податковий кредит.

Законодавчо встановлені вимоги, необхідні для чинності правочину (ст.203 ЦК України), позивачем та його контрагентами дотримані. Також господарські зобов'язання з поставки товару, надання послуг та виконання робіт не містять ознак фіктивності (вчинених без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися відповідними правочинами) або нікчемності, як про те зазначає відповідач.

З матеріалів справи вбачається, що укладені позивачем з зазначеними вище підприємствами договори відповідають вимогам чинного законодавства України, мають своїм наслідком зміну у майновому стані учасників правочину, є економічно виправданими.

Дії позивача та його контрагентів, вчинені на виконання умов вказаних вище договорів, направленні саме на створення наслідків, які обумовлені правовою природою договорів таких видів. Фактична реалізація мети, з якою укладені вказані вище договори, настання правових наслідків, обумовлені ними, підтверджено належним чином складеними первинними документами, зазначеними вище.

Взаємозв'язок між фактичною поставкою товару, наданням послуг та виконанням робіт і діями контрагентів позивача відповідачем в установленому порядку не спростований.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що наявність вищенаведених первинних документів в їх сукупності свідчить про рух активів позивача у процесі здійснення господарських операцій, тобто про те, що мали місце реальні зміни майнового стану платника податків, які є обов'язковою ознакою господарської операції.

Належні докази на підтвердження доводів щодо відсутності фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами відповідачем не зазначені, суду не подані. Жодний документ, який в установленому порядку встановлював би відповідні факти та був обов'язковим для застосування на всій території України, в матеріалах справи відсутній.

Стосовно посилання податкового органу на акт № 463/04-62-22-3/38834947 від 31.03.2014 «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Буд Альянс» щодо не підтвердження реальності здійснення господарських відносин їх реальності та повноти відображення в обліку за січень 2014 року» та акти від 07.07.2014 № 1785/15-00/38529491 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Торгінвест-Дніпро», № 346/10-04-22-10/36577386 від 03.07.2014 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Центр ТК», від 10.06.2014 № 1601/26-55-22/07/38920669 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Промі Лайт» апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації №984 від 22.12.2010, результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка. Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно з п.6 Порядку №984 факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Отже, податковий орган може встановити наявність або відсутність порушень платником податків вимог податкового, валютного та іншого законодавства виключно за наслідками дослідження первинних документів такого платника податків, а відтак посилання податкового органу на акти стосовно іншого платника податків, якими встановлено порушення податкового законодавства, а також іншу інформацію щодо контрагента позивача, що не має правових наслідків, не може вважатись доказом у розумінні ст.69 КАС України.

Крім того, з цього приводу слід зазначити, що відповідно до п.73.5 ст.73 ПК України зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.1 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1232, зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Пункт 7 «Реалізація матеріалів проведеної зустрічної звірки» Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених Наказом ДПА України від 22.04.2011 №236 (розроблених відповідно до п.73.5 ст.73 ПК України), визначає, що результати проведеної зустрічної звірки суб'єкта господарювання підлягають врахуванню в результатах перевірки платника податків органом ДПС - ініціатором та долучаються до матеріалів такої перевірки (п.7.1 Методичних рекомендацій).

Згідно п.7.2 Методичних рекомендацій при отриманні матеріалів зустрічної звірки після закінчення перевірки платника податків орган ДПС - ініціатор:

у разі підтвердження реальності здійснення господарських відносин із суб'єктом господарювання (їх виду, обсягу, якості, розрахунків тощо) - долучає матеріали зустрічної звірки до матеріалів перевірки;

у разі непідтвердження реальності здійснення господарських відносин із суб'єктом господарювання (їх виду, обсягу, якості, розрахунків тощо) - здійснює заходи щодо проведення документальної позапланової перевірки такого платника податків з урахуванням вимог Кодексу.

Згідно з п.4.4 Методичних рекомендацій у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (додаток 3), реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) (додаток 4) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Отже стосовно акту про неможливість проведення зустрічної звірки, вбачається, що виходячи з приписів п.73.5 ст.73 ПК України, Порядку № 1232, акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання є документом, який фіксує факт неможливості проведення зустрічної звірки, і законодавством України не надано право органам ДПС в акті про неможливість проведення зустрічної звірки співставляти дані первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, робити висновки щодо підтвердження (непдтвердження) реальності здійснення господарських відносин та використовувати такі акти в якості документального підтвердження господарських відносин платника податків та зборів.

Таким чином, зазначені відповідачем обставини щодо контрагентів позивача не є законодавчо встановленими підставами для позбавлення позивача права на податковий кредит з операцій поставки товару, надання послуг, виконання робіт.

Використовуючи висновки податкового органу стосовно контрагентів позивача, відповідачем в ході проведення перевірки позивача не наведені та не встановлені належні докази, які б свідчили про невідповідність вказаних вище господарських операцій меті та задачам діяльності платників податків, збитковості таких операції чи інші обставини, які окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність здійснених операцій, а також про те, що реалізацію вказаних операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру).

Із змісту вищенаведених правових норм вбачається, що Податковий кодекс України не ставить право позивача на формування податкового кредиту в залежність від декларування постачальниками (виконавцями), в тому числі і по ланцюгу постачання, своїх податкових зобов'язань та/або від сплати ними сум податку до бюджету.

До того ж, ст. 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер відповідальності юридичної особи.

Також колегія суддів зазначає, що чинним законодавством України на одну із сторін цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку здійснення контролю за дотриманням усіма постачальниками по ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку і в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників у ланцюгу постачання або через відсутність висновків зустрічних перевірок таких постачальників зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на відображення відповідних сум в податковому обліку.

Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, свідчить про те, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 у справі «Інтерсплав проти України»).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено суду наявності законних підстав для збільшення оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням суми грошових зобов'язань з податку на додану вартість.

Суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно дослідив обставини, які мають значення для справи, дав їм правильну юридичну оцінку, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про задоволення позову.

Передбачені ст.202 КАС України підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2015 року у справі № П/811/401/15 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко