Постанова № 53643887, 29.10.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"29" жовтня 2015 р. № 820/9704/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар'єнко Л.М.,

при секретарі - Принцевській Ю.В.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 24.12.14р. ),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Альватрейдінг" до Чернігівської митниці Державної фіскальної служби про скасування рішення та картки відмови,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне підприємство "Альватрейдінг", звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Чернігівської митниці Державної фіскальної служби, в якому просить суд скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № 102000010/2015/000141/2 від 26 серпня 2015 року Чернігівської митниці ДФС; скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 102110000/2015/00186 Чернігівської митниці ДФС.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення про коригування митної вартості товарів № 102000010/2015/000141/2 від 26 серпня 2015 року та картка відмови № 102110000/2015/00186 прийняті безпідставно та з порушенням норм діючого законодавства України, через що позивач просить суд їх скасувати.

Представник позивача - ОСОБА_1, у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не прибув, повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно наданих до справи письмових заперечень від 22.09.15р. відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову , посилаючись на те, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є законними та обґрунтованими, складеними відповідно до чинного законодавства.

Враховуючи те, що відповідач повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду, суд вирішив розглядати справу за відсутності відповідача за наявними доказами у справі.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача , встановив наступне.

Судом встановлено, що Приватне підприємство "Національні традиції", яке відповідно до умов договору №11/11-14 про надання послуг по декларуванню товарів, взяло на себе зобов'язання надати позивачу послуги по декларуванню товарів, майна, транспортних засобів та інших предметів, 26 серпня 2015 року звернулося до відповідача з митною декларацією №102110000/2015/024706 для митного оформлення (випуску) товарів, які було поставлено згідно контракту від 29.08.14р. №AL-YBL29/08/14 , укладеного між позивачем (покупець) та ZHEJLANG YABOLAN ELECTRIC APPLIANCE CO., LTD (далі за тестом - постачальник), відповідно до умов якого постачальник взяв на себе зобов'язання поставити позивачу товари в асортименті, а позивач зобов'язався оплатити товар згідно з умовами даного контракту (а.с.27- 31).

До укладеного контракту від 29.08.14р. №AL-YBL29/08/14, сторонами складено додатки до контракту (а.с.32-34 ).

Згідно статей 2, 3, 4 контракту №AL-YBL29/08/14 від 29.08.2014 року, загальна кількість і асортимент товару, що підлягає поставці складається з товарних партій, кількість яких визначається у рахунку-фактурі на кожну партію товару. Поставка товару здійснюється у повній відповідності з "Інкотермс 2010". Умови поставки для кожної окремої партії товару визначаються і узгоджуються сторонами в рахунку-фактурі. Ціна за одиницю товару узгоджується та установлюється в рахунку-фактурі на кожну окрему партію товару. Валютою контракту є долар США.

Судом встановлено, що партія товару, яку було поставлено на виконання умов контракту та за митним оформленням (випуском) якої ПП "Національні традиції" звернулось до відповідача, поставлялася на умовах, визначених інвойсом №YBL2015199 від 12 липня 2015 року (далі за тестом - Інвойс від 12.07.15р.), відповідно до якого товар поставляється за базисом поставки CFR Одеса (вартість і фрахт) "Інкотермс 2010" ( тобто постачальник взяв на себе зобов'язання сплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення).

Згідно зазначеного Інвойсу від 12.07.15р. (а.с.40-41) та пакувального листа (а.с.42-43), складеного до зазначеного Інвойсу, партія товару, яка підлягає поставці складається з запасних частин для велосипедів: велопокришки та велокамери, загальною кількістю 40 000 одиниць та загальною вартістю 19800 доларів США.

Представник позивача під час судового засідання повідомив суду, що товар, визначений Інвойсом, було передано перевізнику FFF CHINA LIMITED OCEAN BILL OF LADING, що підтверджується коносаментом №WMS15070137 від 12 липня 2015 року (а.с.35), в якому визначено, що товар прибуде у місце призначення контейнером BMOU4425411, що також визначено в Інвойсі від 12.07.15р.та пакувальному листі до нього.

На підтвердження кількості та вартості товару, що поставляється, позивачем до матеріалів справи також надано видаткову накладну №YBL10/018 від 10 липня 2015 року (а.с.44-45), якою визначено, що на виконання контракту контейнером BMOU4425411 буде здійснено поставку товару, а саме:велосипедних покришок та камер, загальною кількістю 40000 одиниць .

У позовній заяві позивачем повідомлено суду, що до порту призначення товар, який поставлено за контрактом, прибув у серпні 2015 року.

Вказаний товар у порту призначення (м. Одеса) було отримано Приватним підприємством "ІНТЕРВИД", яке відповідно до умов Договору №12-01 на транспортно-експедиторське обслуговування від 01 грудня 2014 року (а.с.47-50), укладеного між позивачем та ПП "ІНТЕРВИД", надає позивачу транспортно-експедиторські послуги щодо перевезення експортно-імпортних вантажів . Представник позивача у судовому засіданні пояснив суду, що у подальшому вказаний товар було передано перевізнику товариству з обмеженою відповідальністю "КТТК ЛОДЖИСТІКС" для доправлення його до Чернігівської митниці ДФС для митного оформлення (випуску) товарів .

Відповідно до ч. 1 ст. 263 Митного кодексу України, митна декларація подається органу доходів і зборів, який здійснює митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, протягом 10 робочих днів з дати доставлення цих товарів, транспортних засобів до зазначеного органу.

Згідно з ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

П. 23 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України закріплює, що митним оформленням є виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Відповідно до п. 29 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України, митні формальності становлять сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Виходячи з п. 2 Положення про митні декларації, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року №450, товари декларуються шляхом подання митному органу, зокрема, митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа.

При заповненні митної декларації у формі єдиного адміністративного документа, згідно з Порядком заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року №651, декларантом вказується, зокрема, фактурна вартість товару у валюті, в якій складені рахунки або інші документи, які визначають вартість товару.

Відповідно до ч. 18 п. 2 Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року №651, фактурною вартістю - є ціна товарів, які переміщуються через митний кордон України, зазначена в рахунку (рахунку-фактурі, рахунку-проформі тощо) або іншому документі, що визначає вартість товару.

Згідно положень ч. 1 ст. 49 Митного кодексу України, вартість товарів, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари та використовується для митних цілей - є митною вартістю товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України закріплено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем:

а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;

б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;

в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;

б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;

в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);

г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Як встановлено та зазначено судом вище, відповідно до Інвойсу від 12.07.15р., товар поставлявся за базисом поставки CFR Одеса (вартість і фрахт) "Інкотермс 2010".

Так, поставка товару на умовах CFR Одеса (вартість і фрахт) "Інкотермс 2010" передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені витрати, які впливають на митну вартість товару, а саме перевезення товару до порту призначення (фрахт), що також підтверджується листом постачальника №YBL222/018 від 24 липня 2015 року, в якому повідомлено позивачу, що вартість морського перевезення включена до ціни товару, вказаної у Інвойсі (а.с.59). Також, про включення до ціни товару вартості фрахту свідчить і калькуляція №22/018/1 від 22 липня 2015 року (а.с.36-39).

Крім того, з умов поставки за базисом CFR (вартість і фрахт) "Інкотермс 2010" вбачається, що вони не передбачають обов'язку страхування товару. Судом встановлено, що постачальником не здійснювалося морське страхування товару від ризику загибелі або пошкодження під час перевезення, що підтверджується повідомленням постачальника № YBL223/018 від 24 липня 2015 року(а.с.61), яким позивача було повідомлено, що у відношенні до товарів, відвантажених за Інвойсом від 12.07.15р., контейнером BMOU4425411, страхування вантажу не здійснювалося. Позивач також не здійснював страхування товару, що підтверджується листом №18.07/18 від 18 липня 2015 року (а.с.56). Листом №18.07/18 від 18 липня 2015 року повідомлено, що товар , відвантажений по інвойсу від 12.07.15р. не підлягає ліцензуванню (а.с.55).

Враховуючи викладені норми та вказані обставини, суд зазначає, що для цілей визначення митної вартості товару, поставленого відповідно до умов контракту за Інвойсом, такі складові митної вартості товару, що було поставлено, як витрати на транспортування, навантаження/вивантаження та страхування, не потребують додаткового підтвердження та коригування.

Що стосується визначення митної вартості товару, суд зазначає наступне.

Ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України закріплено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;

2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Одночасно з митною декларацією у випадках, передбачених митним кодексом України, виходячи з ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України, декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України закріплено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Отже, виходячи з положень п. 1 ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України, основним методом визначення митної вартості товарів є визначення митної вартості товарів за ціною договору.

Судом встановлено, що позивачем митну вартість товару було визначено за основним методом, тобто за ціною контракту.

Як свідчать докази у справі, на підтвердження заявленої митної вартості товарів, що поставлялися відповідно до умов контракту декларантом було подано:

- Контракт №AL-YBL29/08/14 від 29 серпня 2014 року;

- Додаткова угода №5 від 02.02.2015 року до Контракту №AL-YBL29/08/14 від 29 серпня 2014 року;

- Додаткова угода №12 від 14.05.2015 року до Контракту №AL-YBL29/08/14 від 29 серпня 2014 року;

- Міжнародну товарно-транспортну накладну №7665 від 22 серпня 2015 року;

- Коносамент №WMS15070137 від 25 травня 2015 року;

- Калькуляцію 22/018/1 від 22 липня 2015 року;

- Інвойс №YBL2015199 від 12 липня 2015 року;

- Пакувальний лист до інвойсу №YBL2015199 від 12 липня 2015 року;

- Видаткова накладна №YBL10 /018 від 10 липня 2015 року;

- Відвантажувальна специфікація №YBL13/018 від 13 липня 2015 року;

- Звіт про оцінку майна №04-04/08/116 від 25 липня 2015 року;

- Лист №18.07/20 від 18 липня 2015 року;

- Лист №18.07/19 від 18липня 2015 року;

- Лист №18.07/18 від 18 липня 2015 року;

- Довідка №203 від 26 липня 2015 року;

- Лист №YBL222/018 від 24 липня 2015 року;

- Лист №YBL223/018 від 24 липня 2015 року;

- Лист №YBL224/018 від 24 липня 2015 року;

- Прайс-лист №YBL04/018 від 04 липня 2015 р.

Зазначені документи долучені позивачем до матеріалів справи.

Отже, враховуючи вимоги Митного кодексу України, який встановлює вичерпний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження митної вартості товару, позивачем було в повному обсязі виконано вимоги ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України.

У той же час, на підставі документів, поданих для митного оформлення товарів, поставлених на виконання умов контракту, відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 102000010/2015/000141/2 від 26 серпня 2015 року (а.с.15), яким збільшено позивачу суму митних платежів, які підлягають сплаті при митному оформленні товарів на 108 266,71 грн.

Ч. 1 ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 2 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються;

6) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня.

Виходячи з аналізу положень Митного кодексу України, суд зазначає, що чинне законодавство України встановлює перелік обставин, які можуть слугувати підставами для прийняття рішення про коригування митної вартості До них відноситься: заявлення неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість товарів, у тому числі невірне визначення митної вартості товарів.

У той же час, приймаючи рішення про коригування митної вартості товарів №102000010/2015/000141/2 від 26 серпня 2015 року, відповідач зазначив, що підставою для проведення коригування митної вартості товарів, поставлених на виконання умов контракту, є відсутність у поданих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, у зв'язку з чим на підставі інформації, наявної у митного органу, визначення митної вартості товару було здійснено відповідачем на підставі резервного методу.

Так, виходячи з роз'яснень, наданих Міністерством доходів і зборів України у листі від 07 травня 2014 року № 10441/7/99-99-10-03-01-17, при прийнятті митницею відповідних рішень, відомості з інформаційних баз даних Міндоходів мають лише допоміжний інформаційний характер та з об'єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару.

Таким чином, Митний кодекс України, містить вичерпний перелік підстав, за наявності яких митні органи можуть провести коригування митної вартості товарів, однак серед них не містися такої підстави для проведення коригування митної вартості товарів, як відсутність у поданих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Окрім того, приймаючи рішення про коригування митної вартості товарів № 102000010/2015/000141/2 від 26 серпня 2015 року, відповідач зазначив недоліки, які перешкоджають визначенню митної вартості товарів, поставлених позивачу за умовами контракту, а саме:

- звіт про оцінку майна №04-04/08/116 від 25 серпня 2015 року не містить інформації щодо ціноутворення ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, що імпортуються на митну територію України;

- прайс-лист №105698 від 30 червня 2015 року не містить інформації щодо періоду дії цін та країн, на які поширюється дана цінова пропозиція;

- калькуляція на товар №YBL22/018/1 від 22 липня 2015 року надана не виробником товару, а постачальником;

- різний період дії калькуляції на товар №YBL22/018/1 від 22 липня 2015 року та прайс-листа №105698 від 30 червня 2015 року .

Суд зазначає, що оцінка майна, майнових прав, згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору.

Згідно з ч. 1 ст. 189 Господарського кодексу України, ціна - є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування.

Як визначає ч. 1 ст. 190 Господарського кодексу України, на всі види продукції (робіт, послуг) встановлюються вільні ціни, за винятком тих, на які встановлено державні регульовані ціни.

Згідно з ч. 2 ст. 190 Господарського кодексу України, вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб'єкта господарювання.

Отже, на всі види продукції (робіт, послуг) встановлюються вільні ціни, які визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб'єкта господарювання.

Стосовно зауваження відповідача щодо того, що прайс-лист №105698 від 30 червня 2015 року не містить інформації щодо періоду дії цін та країн на які поширюється дана цінова пропозиція, суд зазначає на наступне.

Так, прайс-лист, який покладено відповідачем в основу прийняття рішення про коригування митної вартості товарів №102000010/2015/000141/2 від 26 серпня 2015 року не є прайс-листом, на підставі якого здійснювалася господарська операція з поставки товарів за умовами Контракту, оскільки вказаний прайс-лист надано виробником товару постачальнику, як контрагенту за внутрішньодержавними договорами, та подано позивачем виключно в інформаційних цілях, для підтвердження числових значень, визначення ціни товару, вказаних у калькуляції №22/018/1 від 22 липня 2015 року.

Отже, в даному випадку відповідач безпідставно прийняв за основу коригування митної вартості товарів документ, який не є первинним бухгалтерським документом, що підтверджує проведення господарської операції між позивачем та постачальником.

Як пояснив представник позивача під час судового засідання, прайс-лист направляється контрагенту виключно у тому випадку, коли його зацікавила комерційна пропозиція, направлена попередньо суб'єкта господарювання.

Прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований безпосередньо конкретному покупцю.

Судом встановлено, що прайс-лист №YBL04/018 від 04 липня 2015 року , який направлено позивачу, містить посилання на умови поставки товару, а саме вказує, що поставка товару відбувається за базисом CFR (Одеса), інформація, що міститься в прайс-листі відповідає іншим документам, що супроводжували проведення господарської операції, не викликає жодних сумнівів той факт, що цінова пропозиція поширюється на країну, в якій здійснює свою господарську діяльність позивач, а ціни є актуальними на час здійснення замовлення щодо поставки партії товару, у зв'язку з чим, зауваження відповідача з цього приводу є необґрунтованими.

З приводу зауважень відповідача щодо того, що калькуляція на товар надана не виробником товару, а постачальником, суд зазначає наступне.

Калькуляція - це визначення витрат у вартісній (грошовій) формі на виробництво одиниці або групи товарів. Оскільки такі витрати безпосередньо пов'язані з процесом виробництвом товарів, то володіти такою інформацією, зважаючи на її конфіденційність, може тільки виробник або пов'язані з ним особи.

Калькуляція собівартості (попередня, кошторисна, планова) - визначення розміру витрат у грошовій формі як по окремих видах діяльності, виробничих процесах, структурних підрозділах, так і в цілому по підприємству на виробництво (збут) одиниці продукції, виконаних робіт (послуг) за допомогою економічно обґрунтованих методів.

Планова калькуляція собівартості продукції використовується для здійснення планової калькуляції ціни. Під час планового калькулювання ціни до виробничої собівартості також додаються адміністративні витрати, витрати на збут, інші операційні витрати, фінансові витрати, плановий прибуток, податки (податок на додану вартість).

Таким чином, у планових калькуляціях собівартості продукції та ціни повинні знайти своє відображення вартість сировини, матеріалів, товарів, які в подальшому використовуються у виробництві.

Однак, калькуляція витрат на виготовлення товару може бути замінена на калькуляцію ціни товару, в якій у відсотковому відношенні зазначаються витрати на сировину, комунальні платежі, заробітну плату тощо.

У разі включення до ціни товару всіх складових вартості товару, калькуляція може бути прийнятна, як від виробників товару, так і від постачальника.

Крім того, калькуляція №22/018/1 від 22 липня 2015 року не містить періоду дії, в ній лише зазначається, що вказана ціна є дійсною щодо товарів, які було виготовлено у період з 02 травня 2015 року до 02 червня 2015 року.

Нормами чинного законодавства України (ст.57 Митного кодексу України) закріплено, якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Враховуючи вказані обставини, у Чернігівської митниці ДФС були відсутні підстави для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту) та застосуванні резервного методу визначення митної вартості товарів, при якому було застосовано цінову інформацію про подібні товари, наявну у митного органу.

Крім того, всупереч вимог чинного законодавства України, приймаючи рішення про коригування митної вартості товарів №102000010/2015/000141/2 від 26 серпня 2015 року, відповідач не вказав, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, а також не зазначив, чому саме з документів, які було подано декларантом, є неможливим встановлення даних складових.

При цьому відповідачем було здійснено розрахунок митної вартості товару на підставі резервного методу.

Також, за результатами розгляду митної декларації, поданої приватним підприємством "Національні традиції" в інтересах позивача 26 серпня 2015 року та документів, які підтверджують митну вартість товару, поставленого за умовами контракту, відповідачем було прийнято рішення про відмову у митному оформленні (випуску) товарів, а саме: картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 102110000/2015/00186 (а.с.17).

Так, згідно з п. 4.4. Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року №631, митний орган відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав:

- митна декларація не містить усіх відомостей або подана без рахунка або іншого документа, який визначає вартість товару та у випадках, встановлених Кодексом, декларацією митної вартості;

- електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов'язкових реквізитів;

- митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених Кодексом.

У картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 102110000/2015/00186 вказано, що причиною відмови у митному оформленні (випуску) товарів є порушення вимог ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України, а саме заявлено неповні відомості про митну вартість товарів, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України встановлено правило, за яким орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів.

Таким чином, законодавством чітко встановлено умови, за наявності яких у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Так, закріпленою на законодавчому рівні обов'язковою умовою є: наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

У той же час, законодавством закріплено, що сумніви є обґрунтованими, якщо документи:

- містять розбіжності;

- наявні ознаки підробки;

- не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, приписи вказаних статей зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, контролюючий орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Проте, відповідачем у спірному рішенні (картці відмови) не вказано, які саме підстави дають обґрунтовану можливість вважати, що заявлено неповні чи/або недостовірні відомості щодо митної вартості товару, зокрема: не вказано, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, а також не зазначено, чому саме з документів, які було подано декларантом, неможливим є встановлення даних складових.

Враховуючи вказані обставини, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №102110000/2015/00186 не можна вважати такою, яка прийнята з додержанням положень чинного законодавства України та за наявності підстав.

Згідно з ч. 3 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право, зокрема, на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

При цьому, керуючись ч. 4 ст. 54 Митного кодексу України, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний випускати у вільний обіг товари, що декларуються.

Як вказує ч. 7 ст. 55 Митного кодексу України, у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Так, у зв'язку з незгодою з рішенням про коригування заявленої митної вартості товарів, позивач скористався правом на звернення до органу доходів і зборів для випуску товару у вільний обіг та відповідно до митної декларації №102110000/2015/024706 від 26 серпня 2015 року, в якій вказано, що позивач забезпечує сплату різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, відповідачем здійснено випуск товару, поставлений за умовами Контракту, у вільний обіг.

Виходячи з приписів ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 ч. 1 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 72, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Альватрейдінг" до Чернігівської митниці Державної фіскальної служби про скасування рішення та картки відмови задовольнити у повному обсязі.

Скасувати рішення Чернігівської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів № 102000010/2015/000141/2 від 26 серпня 2015 року .

Скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 102110000/2015/00186 Чернігівської митниці Державної фіскальної служби.

Стягнути з Чернігівської митниці Державної фіскальної служби на користь Приватного підприємства "Альватрейдінг" (адреса: м.Харків, вул.Мироносицька, буд. 29,кім.10; код 39334823) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2841,99 грн. (дві тисячі вісімсот сорок одна гривня дев'яносто дев'ять копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 11 листопада 2015 року.

Суддя Мар'єнко Л.М.