Постанова № 53642967, 02.11.2015, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2015 рокум. Ужгород№ 807/1391/15

Закарпатський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Гебеш С. А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобовязання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просить суд зобов'язати включити її в загальний Реєстр вкладників, які мають право на отримання коштів через банк-агент.

Позовні вимоги мотивовані наступним. Позивач розмістила свій вклад в Публічному акціонерному товариству "Дельта Банк" (договір № 001-06507-241214 від 24.12.2014 року) в розмірі 4500 (чотири тисячі п'ятсот) доларів США. Договір був нею розірваний достроково та написано заяву про видачу коштів. Однак, банком їй було відмовлено у видачі депозиту, посилаючись на обмеження Національного Банку України на видачу грошових коштів у розмірі до 15000 грн. на добу. Але і ці кошти їй не видавались в повному розмірі (відповідь вих. № 05-2745127 від 10.01.2015 року). Зазначає, що відповідно до ст. 1060 ЦК України та договору з ПАТ "Дельта Банк" грошові кошти повинні були бути видані їй на першу вимогу. Також, позивачем було зроблено запит з приводу причини блокування рахунку та коли вона зможе отримати гарантовану суму відшкодування, яка не може бути меншою 200000 грн. На що отримала відповідь вих. № 05-3001172 від 17.06.2015 року про те, що операції щодо виплат тимчасово обмежені на час тимчасової адміністрації. Позивач вважає, що згідно Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" її повинні були включити в Загальний Реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування.

23.09.2015 року до суду через канцелярію від відповідача надійшли письмові заперечення проти позову, згідно яких позовні вимоги вважає безпідставними та необґрунтованими та просить суд відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у запереченнях.

Відповідач у судове засідання не зявився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду.

У відповідності до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи вищезазначене та згідно ч. 6 ст. 128 КАС України оскільки немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд розглядає справу у письмовому провадженні.

Фіксування судового засідання не здійснювалось, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 24.12.2014 року ОСОБА_1 уклала договір банківського вкладу № 001-06507-241214 з Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк") в сумі 4500 доларів США терміном до 24.03.2015 року включно.

Позивач звернулася із заявою до ПАТ "Дельта Банк" про видачу банківського вкладу, у відповідь на яку начальником управління з розвитку комунікацій та післяпродажного обслуговування клієнтів Департаменту клієнтської підтримки ОСОБА_2 листом вих. № 05-2745127 від 10.01.2015 року було повідомлено, що з метою врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України та недопущення використання фінансової системи України Правління Національного Банку України у Постанові № 758 від 01.12.2014 року "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" зобов'язало уповноважені банки обмежити видачу (отримання) готівкових коштів в іноземній валюті з поточних та депозитних рахунків клієнтів через каси та банкомати банків у межах до 15000 грн. на добу на одного клієнта в еквіваленті за офіційним курсом Національного Банку України.

16.06.2015 року позивач звернулася до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в АТ "Дельта Банк" ОСОБА_3 із запитом з приводу причини блокування рахунку та чому не передані документи в АТ "Дельта Банк", у відповідь на який директором Департаменту клієнтської підтримки ОСОБА_4 вих. № 05-3001172 від 17.06.2015 року повідомлено, що на підставі Постанови Правління Національного банку України від 02.03.2015 року № 150 ПАТ "Дельта Банк" віднесено до категорії неплатоспроможних та виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015 року № 51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк", відповідно до якого з 03.03.2015 року у Банк запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк". За рахунками, відкритими на ім'я позивача, операції щодо виплат тимчасово обмежені на час тимчасової адміністрації.

У зв'язку з цим, позивач звернулася до суду з позовною вимогою про включення її до загального Реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 року № 4452-VI, із змінами внесеними Законами (далі - Закон України від 23.02.2012 року № 4452-VI), встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами також встановлюється Положенням про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 року № 14, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.09.2012 року за № 1548/21860 (далі - Положення), розробленого відповідно до Закону.

Згідно п.1 розділу ІІІ Положення Національний банк України не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, повідомляє про це рішення Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) для вжиття ним заходів, передбачених Законом України від 23.02.2012 року № 4452-VI.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України від 23.02.2012 року № 4452-VI Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Згідно ч. 1 ст. 35 Закону України від 23.02.2012 року № 4452-VI тимчасовим адміністратором неплатоспроможного банку та ліквідатором банку (крім ліквідації банку за рішенням власників) є Фонд. Фонд може делегувати рішенням виконавчої дирекції Фонду частину або всі свої повноваження як тимчасового адміністратора або ліквідатора уповноваженій особі (уповноваженим особам) Фонду.

У відповідності до ч. 1 ст. 36 Закону України від 23.02.2012 року № 4452-VI Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Згідно ч. 1 ст. 1 та ч. 3 ст. 12 Закону України від 23.02.2012 року № 4452-VI виконавча дирекція Фонду здійснює управління поточною діяльністю Фонду; виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами: 1) визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду; 2) визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; 3) визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних; 3-1) призначає працівників, до повноважень яких належить проведення моніторингу стану дотримання банком вимог порядку формування та ведення баз даних про вкладників, проведення банком банківських операцій, у тому числі збір інформації та копій документів, необхідних для підготовки проекту плану врегулювання, забезпечення проведення оцінки активів банку в порядку, встановленому Фондом (у тому числі заборгованості за кредитами перед банком, наявності та вартості забезпечення виконання зобовязань за кредитними договорами, заборгованості за цінними паперами, що є у власності банку, вимог банку до клієнта за списаною безнадійною заборгованістю та наявності і вартості забезпечення виконання зобовязань за такою заборгованістю тощо); 4) приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 5) затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків-агентів; 6) приймає рішення про оплату Фондом витрат, повязаних із процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду; 7) встановлює вимоги до змісту договорів банківського вкладу, договорів банківського рахунка з питань, що стосуються функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб; 8) встановлює додаткові вимоги до порядку розкриття банками інформації для вкладників про умови надання банківських послуг із залучення вкладів.

Вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката (п.4 ч. 1 ст. 2 Закону України від 23.02.2012 року № 4452-VI).

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України від 23.02.2012 року № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Фонд здійснює виплату гарантованих сум відшкодування через банки-агента підставі укладених з ними договорів.

За правилами ч. 1 ст. 27 Закону України від 23.02.2012 року № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Згідно п.3 розділу ІІІ Положення уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до п.п.4-6 ч. 4 ст. 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.

У відповідності до п.4 розділу ІІІ Положення перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку. Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, яка така відшкодування включається до Переліку.

Як передбачено у п.п.2, 3 розділу ІV Положення Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр). Загальний реєстр складається на паперових та електронних носіях. Загальний Реєстр на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) підписується відповідальною особою, яка його склала, та засвідчується підписом директора-розпорядника та відбитком печатки Фонду, на електронних носіях - на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними.

Згідно ч. 5 ст. 27 Закону України від 23.02.2012 року № 4452-VI протягом трьох робочих днів (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 20 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.

Наведені норми законодавства вказують, що процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає наступні етапи: 1) складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; 2) передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; 3) складання Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру; 4) затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.

Таким чином, уповноваженою особою Фонду не доведена наявність правових підстав для не включення позивача до переліку вкладників ПАТ "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів, за вкладами за рахунок Фонду, а тому така бездіяльність відповідача суперечить приписам Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та є протиправною.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 11, 70, 71, 86, 94, 128, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобовязання вчинити дії - задовольнити.

Зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (бульвар Т. Шевченка, буд. 33-Б, м. Київ 32, 01032) включити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, до Загального Реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору в розмірі 73,08 (сімдесят три гривні вісім копійок) грн. за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд, який ухвалив постанову. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч. 4 ст. 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя C.А. Гебеш