Ухвала суду № 53642769, 18.11.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

18 листопада 2015 р. Справа № 804/13916/15 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турова О.М., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» до Відділу опіки та піклування державної адміністрації Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: приватний нотаріус ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про скасування обтяження у вигляді заборони на нерухоме майно, -

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» (далі ТОВ «ФК «Вектор Плюс») звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу опіки та піклування державної адміністрації Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: приватний нотаріус ОСОБА_1 (далі третя особа-1), ОСОБА_2 (третя особа-2), ОСОБА_3 (третя особа-3), в якому просило скасувати обтяження у вигляді заборони на нерухоме майно, накладеної на підставі звернення №4/270 від 07.03.2012р., заявленого Відділом опіки та піклування державної адміністрації Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська, та зареєстрованої за реєстраційним №12289830 від 19.03.2012р. приватним нотаріусом ОСОБА_1.

Перевіривши матеріали вказаного позову відповідно до вимог ч.1 ст.107 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про відмову у відкритті провадження у справі, виходячи з наступного.

Так, пунктом 1 частини 1 статті 109 КАС України встановлено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, зокрема, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Згідно ч.2 ст.4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Таким чином, ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору.

При цьому, у випадку, якщо субєкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює владні управлінські функції щодо іншого субєкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами КАС України ознак справи адміністративної юрисдикції і, відповідно, не повинен вирішуватися адміністративним судом.

Предметом позову у справі, що розглядається є незгода позивача з обтяженням у вигляді заборони на нерухоме майно (квартиру АДРЕСА_1), накладеним та зареєстрованим приватним нотаріусом ОСОБА_1 на підставі звернення Відділу опіки та піклування державної адміністрації Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська №4/270 від 07.03.2012р. Так, на думку ТОВ «ФК «Вектор Плюс», цим обтяженням порушені його права, як особи, якій за договором відступлення права вимоги іпотекодержателем вищеозначеного нерухомого майна відступлено свої права вимоги за зобовязаннями іпотекодавця ОСОБА_2 згідно кредитного договору від 16.05.2007р. №0304/0507/88-006, забезпеченого за умовами іпотечного договору №0304/0507/88-006-Z, оскільки підстави для накладення вищеозначеного обтяження відсутні, так як ні в матеріалах кредитної справи, ні в самому іпотечному договорі немає посилань про наявність майнових прав малолітньої дитини, які б в подальшому унеможливлювали звернення стягнення на цей предмет іпотеки.

Факт реєстрації обтяження у вигляді заборони на вказане нерухоме майно приватним нотаріусом ОСОБА_1 посвідчується Відомостями з Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна, копія яких міститься в матеріалах справи.

Згідно приписів ст.73 Закону України «Про нотаріат» нотаріус за місцем розташування жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, іншого нерухомого майна чи місцем розташування земельної ділянки, або за місцезнаходженням однієї із сторін правочину накладають заборону їх відчуження:

- за повідомленням установи банку, підприємства або організації про видачу громадянину позики (кредиту) на будівництво, капітальний ремонт чи купівлю жилого будинку (квартири);

- за зверненням органу опіки та піклування з метою захисту особистих і майнових прав та інтересів дитини, яка має право власності або проживає у жилому будинку, квартирі, іншому приміщенні, на відчуження якого накладається заборона;

- при посвідченні договору довічного утримання;

- при посвідченні договору про заставу жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна;

- за повідомленням іпотекодержателя;

- в усіх інших випадках, передбачених законом.

Питання зняття нотаріусами заборони відчуження майна врегульовані ст.74 Закону України «Про нотаріат» та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012р. № 296/5 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595.

З аналізу наведеного вбачається, що фактично позивач просить скасувати нотаріальну дію приватного нотаріусу ОСОБА_1 через свою незгоду з останньою.

Право на оскарження нотаріальних дій або відмови у їх вчиненні передбачено ст.50 Закону України «Про нотаріат», згідно якої нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Разом з тим, згідно п.п.1,8 Прикінцевих та перехідних положень Цивільно-процесуального кодексу України №16-18-1У від 18 березня 2004 року скарги , заяви щодо нотаріальних дій чи відмови у їх вчиненні з 1 вересня 2005 року розглядаються за правилами позовного провадження, встановленого цим Кодексом.

Підсудність розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні визначається главою 1 ЦПК України (ст.ст.109 114 ЦПК України).

За таких обставин, зазначений спір не є адміністративним та підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про відмову у відкритті провадження у справі за позовом ТОВ «ФК «Вектор Плюс» на підставі п.1 ч.1 ст.109 КАС України.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 107, 109, 160, 165, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» до Відділу опіки та піклування державної адміністрації Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: приватний нотаріус ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про скасування обтяження у вигляді заборони на нерухоме майно.

Роз'яснити позивачу, що з означеними позовними вимогами він може звернутися в порядку цивільного судочинства.

Повторне звернення цієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, згідно ч.5 ст.109 КАС України, не допускається.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та у строки, визначені ст. 186 КАС України, та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Суддя ОСОБА_4