Вирок № 53641562, 20.11.2015, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/4506/15-к

Номер провадження 1-кп/629/412/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.11.2015 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Мішуровської С.Т.,

при секретарі судових засідань - ОСОБА_1,

за участю прокурора Лукяненко Д.О., Решетняк В.О.,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лозова Харківської області матеріали кримінального провадження за підозрою:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 23.04.1998 року Лозівським міським судом Харківської області за ст.ст. 206 ч. 2, 140 ч. 3, 42 КК України до 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна, ст. 14 - лікування від алкоголізму, звільнений 01.07.1999 року з Дергачівської ВК Харківської області (№ 109) на підставі постанови Дергачівського районного суду Харківської області від 01.07.1999 року умовно-достроково на не відбутий строк: 9 місяців 24 дні,

- 04.10.2001 року Лозівським міським судом Харківської області за ст.142 ч. 2, 72 КК України до 5 років 3 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнений 20.07.2004 року з Темновської ВК Харківської області (№ 100) на підставі постанови Харківського районного суду Харківської області від 12.07.2004 року умовно-достроково на не відбутий строк: 9 місяців 6 днів,

- 03.03.2006 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст.186 ч. 2, 71 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, звільнений 31.03.2007 року з Харківської ВК Харківської області (№ 43) по відбуттю покарання,

- 30.04.2010 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст.ст. 185 ч. 2, 185 ч. 3, 395, 70 КК України до 4 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України - з випробувальним терміном 3 роки;

- 19.08.2011 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст.ст. 185 ч. 3, 297 ч. 2, 70 ч. 1, 70 ч. 4 КК України до 4 років 2 місяців позбавлення волі,

- 02.12.2011 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст.ст. 185 ч. 2, 186 ч. 3, 70 ч. 1, 70 ч. 4 КК України до 4 років 3 місяців позбавлення волі,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

у с т а н о в и в:

В ході судового слідства установлено, що маючи не зняту та не погашену в законному порядку судимість, ОСОБА_2 на шлях виправлення не став та вчинив кримінальне правопорушення при наступних обставинах.

Так, 29 вересня 2015 року в період часу з 8 год. по 9 год. ОСОБА_2, знаходячись поблизу території домоволодіння, яка належить ОСОБА_3 за адресою: м. Лозова Харківської області, вул. Леніна, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, маючи умисел на викрадення чужого майна, незаконно проник на територію домоволодіння № 31, де усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у виді заподіяння майнової шкоди потерпілому та бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, з метою наживи, шляхом вільного доступу, проник до сараю, звідки викрав металобрухт загальною вагою 108 кг. вартістю 280 грн.

Після чого з місця скоєння злочину зник та викраденим розпорядився на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_3 матеріальну шкоду на суму 280 грн.

Крім того, 29 вересня 2015 року в період часу з 12 год. по 13 год. ОСОБА_2, знаходячись поблизу території домоволодіння, яка належить ОСОБА_4 за адресою: м. Лозова Харківської області, вул. Леніна, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, маючи умисел на викрадення чужого майна, незаконно проник на територію домоволодіння № 35, де усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у виді заподіяння майнової шкоди потерпілому та бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, з метою наживи, шляхом вільного доступу, проник до сараю, звідки викрав тачку «кравчучку» вартістю 150 грн.

Після чого з місця скоєння злочину зник та викраденим розпорядився на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_4 матеріальну шкоду на суму 150 грн.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 винним себе визнав повністю та пояснив, що дійсно скоїв інкриміновані йому злочини при зазначених обставинах. Пояснив, що він прийшов до своєї знайомої, у якій випивали. Рядом з її домоволодінням побачив будинок, під час розмови зясував, що там ніхто не живе. Пройшов у двір, де заліз в сарай, в якому побачив металобрух. Щоб його перевезти пішов до своєї знайомої жінки, у якої раніше брав для перевозу речей тачку, але її вдома не було. Самостійно без дозволу взяв тачку, погрузив на неї металобрух, але здати металобрух не встиг. Прийшла хозяйка тачки, сказала, що він її вкрав. Працівникам міліції віддав і тачку, і металобрухт, відшкодував матеріальні збитки. В скоєному щиро розкаявся.

Враховуючи показання обвинуваченого, а також те, що учасники судового провадження не оскаржують фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміють зміст цих обставин, не наполягають на дослідженні інших доказів у справі, розуміють неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду не має сумнівів в добровільності та істинності їх позицій.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, тому суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого та дослідженням даних, які характеризують його особистість.

Суд вважає, дії ОСОБА_2 по фактам викрадення 29.09.2015 року металобрухту у гр. ОСОБА_3, тачки «кравчучки» у гр. ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у інше приміщення, вчинене повторно.

При призначенні покарання відповідно до статей 65-69 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, сукупність усіх обставин, що його характеризують (форма вини, мотив, спосіб і характер вчиненого діяння, ступінь здійснення злочинного наміру, тяжкість наслідків тощо), особу винного й обставини, що помякшують та обтяжують покарання.

Дослідженням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_2 встановлено, що він громадянин України, раніше судимий, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, з 2005 року перебуває на обліку у лікаря-нарколога з приводу синдрому залежності від алкоголю, не військовозобовязаний, не одружений, за місцем проживання характеризується посередньо, не працює.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що помякшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, суд визнає щире каяття в скоєному.

Відповідно до ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнає вчинення злочину особою, що перебувала у стані алкогольного спяніння.

Підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_2 ст. 69 КК України суд не вбачає.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, обставин, які помякшують покарання, та обставин, які обтяжують покарання, даних про особу ОСОБА_2, обставин вчинення злочину і ставлення обвинуваченого до вчиненого, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, із застосуванням ст. 75 КК України звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Підстав для обрання міри запобіжного заходу обвинуваченому суд не вбачає.

Цивільні позови по справі не заявлені.

У кримінальному провадженні є судові витрати за проведення судових товарознавчих експертиз № 4347 від 16.10.2015 року в сумі 306,09 грн., № 4349 від 08.10.2015 року в сумі 245,52 грн., на загальну суму 551,61 грн., тому суд вважає за необхідне стягнути витрати за проведення зазначених експертиз з обвинуваченого.

Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 100, 370, 374 КПК України, суд

з а с у д и в:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити покарання - 4 (чотири) роки позбавлення волі.

Відповідно до ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 3 (три) роки не скоїть новий злочин та виконає покладені на нього судом обовязки.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 обовязки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; періодично зявлятися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 не обирався.

Стягнути з засудженого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, на користь держави судові витрати в сумі 551,61 (пятсот пятдесят одна грн. 61 коп.) гривень за проведення товарознавчих експертиз № 4347 від 16.10.2015 року, № 4349 від 08.10.2015 року, перерахував на р/р 31419544700005 в УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова, код доходів 24060300, МФО 851011, код банку 37999680.

Після набрання вироком законної сили речовий доказ: металеві пружини, шайби, гайки, пластини з металу, частини від кувалди, ключі, нарізні пластини з металу, які належать гр. ОСОБА_3; тачку «кравчучку», яка належить гр. ОСОБА_4 вважати повернутими потерпілим.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя С.Т.Мішуровська