26.10.2015
ЄУН 431/3954/15-к
Провадження 1-кп/431/242/2015
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 жовтня 2015 року Старобільський районний суд Луганської області у складі:
головуючого - судді Колядова В.Ю.,
за участю секретаря: Соловйова В.В.,
прокурора: Жданова М.А.,
потерпілої: ОСОБА_1,
сурдо- перекладача: ОСОБА_2
обвинуваченого: ОСОБА_3,
розглянувши увідкритому судовому засіданні в залі суду м. Старобільська, кримінальне провадження за обвинувальним актом стосовно:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, не одруженого, не працюючого, відповідно до ст..89 КК України не маючого судимості, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 -25, у скоєні злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України,
ВСТАНОВИВ:
У кінці січня 2015 року, приблизно о 09 годині, більш точний час скоєння злочину встановити в ході досудового та судового слідства встановити не представилось можливим, ОСОБА_3, маючи умисел на викрадення чужого майна (крадіжка), реалізуючи свій злочинний умисел, керуючись корисливим мотивом, переслідуючи мету незаконного збагачення, усвідомлюючи, що дане майно є чужим, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, знаходячись в будинку №2 по вул. Кірова м. Старобільськ Луганської області, побачив біля сплячого ОСОБА_4, мобільний телефон марки «Самсунг 3322», скоїв його крадіжку з сім-картою «МТС» та картою памяті, загальною вартістю 594,30 грн., які належать на праві приватної власності гр. ОСОБА_1, з місця скоєння злочину зник, чим заподіяв матеріальну шкоду на вищевказану суму. В ході досудового слідства заподіяний матеріальний збиток було відшкодовано повністю, в звязку з чим цивільний позов по справі заявлено не було.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 провину у предявленому йому обвинуваченні визнав повністю, пояснив, що дійсно у кінці січня 2015 року, приблизно о 09 годині, більш точний час скоєння злочину він не памята, маючи умисел на викрадення чужого майна (крадіжка), реалізуючи свій злочинний умисел, керуючись корисливим мотивом, переслідуючи мету незаконного збагачення, усвідомлюючи, що дане майно є чужим, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, знаходячись в будинку №2 по вул. Кірова м. Старобільськ Луганської області, побачив біля сплячого ОСОБА_4, мобільний телефон марки «Самсунг 3322», скоїв його крадіжку з сім-картою «МТС» та картою памяті, з місця скоєння злочину зник. Спричинену матеріальну шкоду повністю відшкодував, в скоєному злочині розкаюється, просить суд суворо не наказувати.
Згідно пояснень ОСОБА_1, вона передала своєму сину ОСОБА_4, мобільний телефон марки «Самсунг 3322», з сім-картою «МТС» та картою памяті, загальною вартістю 594,30 грн., який ОСОБА_3 вкрав у її сина у кінці січня 2015 року. Настоює на такій мірі покарання, яка б запобігла скоєнню ним інших злочинів.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 не оспорює фактичні обставини справи і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позицій, заслухавши думку учасників процесу та розяснивши їм положення ч.3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Суд, дії обвинуваченого ОСОБА_3, кваліфікує за ч.1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
При призначенні покарання ОСОБА_3, суд відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Вчинений обвинуваченим злочин відноситься до категорії середньої тяжкості.
Обвинувачений ОСОБА_3 за місцем проживання характеризується задовільно, відповідно до ст.89 КК України, не маючий судимості.
Обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання, суд не вбачає.
Беручи до уваги викладене, враховуючи всі обставини, суд, приймає до уваги положення ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєний злочин призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення ним нових злочинів, вважає, що з метою виправлення обвинуваченого ОСОБА_3, суд вважає за доцільне призначити йому покарання у вигляді штрафу.
Долю речових доказів, з набранням вироком чинності вирішити відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України.
Суд вважає за необхідне, згідно ст. 124 КПК України, стягнути з обвинуваченого судові витрати за проведення експертиз.
Керуючись ст. 368, 370 КПК України, суд
з а с у д и в:
ОСОБА_3 визнати винним і призначити покарання за ч.1 ст. 185 КК України у вигляді штрафу на 850 (вісімсот пятдесят) грн. в доход держави.
Речові докази: мобільний телефон марки «Самсунг 3322», що зберігаються у потерпілої ОСОБА_1, залишити у останньої.
Стягнути з ОСОБА_3 в доход держави витрати за проведення експертизи на суму 537,60 грн. Одержувач УК у Старобільському районі 24060300, рахунок № 31116115700331, МФО 804013, банк ГУДКСУ у Луганській області, ід. номер 37858396.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_3, особисте зобовязання, до набрання вироком законної сили, залишити без змін.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Старобільський районний суд Луганської області, обвинуваченим у той самий строк з моменту отримання його копії.
Головуючий суддя: В.Ю.Колядов
Судове рішення № 53641228, Старобільський районний суд Луганської області було прийнято 26.10.2015. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 431/3954/15-к. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: