Вирок № 53620510, 18.11.2015, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 305/1620/14-к

Провадження по справі 1-кп/305/33/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.11.2015 року. Рахівський районний суд Закарпатської області

в складі: головуючої судді - Бліщ О.Б.

з участю: секретаря - Вербещука В.А.

прокурора - Грапенюка В.М.

обвинуваченого - ОСОБА_1

захисника - ОСОБА_2

потерпілої - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження внесене 02 липня 2014 року до ЄРДР за номером 12014070140000545 про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Богдан, Рахівського району, Закарпатської області, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше судимого, військовозобов"язаного, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_1, будучи засудженим вироком Рахівського районного суду від 17 грудня 2010 року за вчинення злочинів передбачених ч.2 ст. 185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.186, ст. 357, ст.70, 71 КК України, до чотирьох років та трьох місяців позбавлення волі, будучи умовнно-достроково звільненим ухвалою Шевченківського районного суду м. Львів від 13 червня 2014 року, від невідбутої частини покарання терміном на п"ять місяців сім днів, на шлях виправленння не став, а 30 червня 2014 року, близько 22 години, в АДРЕСА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння, діючи умисно, з корисливих мотивів з метою протиправного заволодіння чужим майном, шляхом розбиття віконної шибки будинку АДРЕСА_2, проник всередину вказаного будинку, звідки таємно викрав промислові товари, а саме: дві пляшки горілки 0,5 літра марки "Хортиця", вартістю по 40 грн., загальною вартістю 80 грн., одну пачку кави марки "FORD", вагою 250 грам, вартістю 37 грн., одну пачку цукор-пудра вагою 0,5 кг вартістю 15 грн., дві пачки солі, вагою 0,5 кг вартістю по 3 грн., загальною вартістю 6 грн., одну банку м"ясного паштету вагою 0,5 кг вартістю 60 грн., одну пачку макаронів вищого сорту вагою 0,5 кг "Яєчні" вартістю 12 грн., одну пляшку олії марки "Королівська" об"ємом 4 літра, вартістю 52 грн., що належить ОСОБА_3, чим заподіяв їй матеріальну шкоду на загальну суму 262 гривні.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, визнав повністю та показав суду.

Дійсно, він 30.06.2014 року увечері, з метою позичити ножа пішов до будинку потерпілої. Виявив, що в будинку нікого немає, тоді вирішив проникнути в середину, за допомогою дерев"яної штахети розбив декілька вікон на шибок на вхідних дверях, аж поки не знайшов вікно через яке проник всередину. Там виявив та викрав каву, цукор-пудру, сіль, м"ясний паштет, олію та дві пляшки горілки. Наскільки пригадує горілка називалася не "Хортиця", як зазначено в обвинувальному акті, а "Роса". Був дуже голодний, тому макарони з паштетом зварив та з"їв на місці. Все решта забрав і направився до себе додому, викрадене поклав у своїй кухні під стіл за вийнятком олії, яку, падаючи по дорозі, розлив. Не заперечує, що в момент скоєння крадіжки перебував в стані алкогольного сп"яніння, оскільки того дня пив вино. Вранці, коли прийшли працівники міліції одразу зізнався у вчиненому. Залишки кави повернув потерпілій, а замість олії віддав їй сало. У момент вчинення злочину усвідомлював, що перебуває на умовному терміні, однак сподівався, що крадіжку ніхто не виявить. Просить суд врахувати всі наведені обставини та не позбавляти його волі. Цивільний позов визнає частково, в сумі 1000 гривень, яка, на його думку, повністю покриває матеріальні збитки потерпілої. Щодо моральної шкоди, то вважає, що такої потерпілій його діями не завдано.

Потерпіла ОСОБА_3 в судовому засіданні показала суду, що обвинувачений вже не перший раз вчиняє крадіжки її майна, цього разу під час вчинення злочину розбив вікна на будинку, поламав двері, нічого їй не відшкодував, тому вона раніше заявлений цивільний позов підтримує, просить стягнути з обвинуваченого 2000 гривень, як суму матеріальної та моральної шкоди заподіяної злочином. Вважає, що обвинувачений заслуговує на покарання, пов'язане з ізоляцією від суспільства, оскільки він вже не вперше вчиняє крадіжки.

Окрім повного визнання вини обвинуваченим, винність його у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 185 КК України доводиться дослідженими у ході судового розгляду письмовими доказами, що містяться у матеріалах кримінального провадження, зокрема:

- протоколом слідчого експерименту від 02.07.2015 в ході якого обвинувачений ОСОБА_1 детально розповів та відтворив при яких обставинах та яким чином скоїв крадіжку майна, належного потерпілій ОСОБА_3 (а.п.24-28, 29-49);

- висновком експерта №68 від 08.07.2014, згідно якого, один слід пальця руки, відкопійований на відрізок липкої плівки під №1, один слід пальця руки, відкопійований на відрізок липкої плівки під №2, один слід пальця руки, відкопійований на відрізок липкої плівки під № 3 вилучені 02.07.2014 року приогляді місця події - крадіжки з будинку гр. ОСОБА_3 в АДРЕСА_2, для ідентифікації особи придатні та залишені відповідно середнім пальцем середнім пальцем правої руки, безіменним пальцем правої руки та безіменним пальцем лівої руки ОСОБА_1 (а.п. 50-54, 55-58);

- довідкою про вартість викраденого № 93 від 02.07.2013 (а.п.59)

- висновком судово-психіатричного експерта № 120 згідно якого на даний час ОСОБА_1 психічним захворюванням не страждає, виявляє легку розумову відсталість в ступені легкої дебільності, може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. В період інкримінованих йому дій ОСОБА_1 хронічним психічним захворюванням чи недоумством не страждав, не виявляв ознак тимчасового чи будь-якого іншого хворобливого розладу психічної діяльності, міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. (а.п. 241-243)

Дослідивши матеріали справи, суд вважає дії обвинуваченого ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна - крадіжка, поєднана з проникненням в житло.

Вирішуючи питання про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 цивільного позову, в сумі 2000 гривень, що складається з матеріальної та моральної шкоди, яку потерпіла ОСОБА_3 заявила в ході судового розгляду, суд виходить з наступних міркувань.

За загальним правилом, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості судового рішення (ч.3 ст.23 ЦК України). З урахуванням п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 4 „Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" та характеру правопорушення, глибини душевних страждань потерпілого, обставин справи, ступеню вини обвинуваченого, беручи до уваги, що граничний мінімальний розмір на відшкодування моральної шкоди визначений чинним закондавством встановлений на рівні 1700 гривень, з урахуванням вище зазначених принципів, визначення межі відшкодування, матеріального стану самого обвинуваченого, суд вважає, що достатнім, розумним, справедливим буде до відшкодування грошова сума в розмірі 1700 (одну тисячу сімсот) гривень, оскільки, на думку суду, така є достатньою для відшкодування понесених потерпілою моральних страждань, які вона зазнала внаслідок протиправних дій щодо неї з боку обвинуваченого.

До стягнення з обвинуваченого на користь потерпілої підлягає сума 262 гривні, що становить вартість викрадених речей, та доведена в ході судового засідання матеріалами провадження.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд, у відповідності до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому суд враховує те, що він визнав вину та щиро розкаявся у вчиненому.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому, є вчинення ним злочину в стані алкогольного сп"яніння.

На підставі викладеного, приймаючи до уваги конкретні обставини справи та ступінь суспільної небезпеки скоєного діяння, керуючись принципами гуманності та справедливості судового рішення, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_1 слід призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції частини 3 статті 185 КК України, оскільки, на думку суду, саме такий вид покарання за даних обставин є необхідним для виправлення й перевиховання обвинуваченого та забезпечить запобігання вчинення ним нових злочинів.

Окрім того, беручи до уваги що ОСОБА_1 був засуджений за вироком Рахівського районного суду від 17 грудня 2010 року за ч.2 ст.185, ч.3 ст 185, ч.2 186, ч.3 ст.357, із застосуванням ст.70,71 КК України до 4 років та 3 місяців позбавлення волі, будучи умовно-достроково звільненим з місць позбавлення волі 13 червня 2014 року згідно ухвали Шевченківського районного суду м.Львів, від невідбутої частини покарання терміном на 5 місяців та 7 днів, тобто вказане кримінальне правопорушення скоїв в період відбуття покарання за попереднім вироком, тому в даному випадку слід застосувати правила встановлені ст. 71 КК України.

Процесуальні витрати 368 гривень 94 коп., за проведення дактилоскопічної експертизи (висновок №68 від 08.07.2014 р.), слід стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1, у виді тримання під вартою, слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 370, 371, 374, 376, 392, 393, 395 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

ОСОБА_1, визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України до покарання призначеного за цим вироком частково приєднати покарання за вироком Рахівського районного суду від 17 грудня 2010 року та остаточно до відбуття ОСОБА_1 призначити покарання у виді 4 (чотирьох) років та 5 (п"яти) місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід відносно засудженого ОСОБА_1, до вступу вироку в законну силу, залишити без змін - тримання під вартою.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_1, обчислювати з 03.07.2014 року, тобто з моменту його затримання.

Стягнути з засудженого ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_3 1962 (одну тисячу дев"ятсот шістдесят дві) гривні цивільного позову.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 368 гривень 94 копійок процесуальних витрат.

Речові докази - залишки меленої кави, яка знаходиться в склянній банці, макаронні вироби вагою 0,5 кілограма, цукор пудра в склянній банці ємкістю 0,5 кг, які передано на зберігання ОСОБА_3, по вступу вироком в законну силу, залишити потерпілій ОСОБА_3, як власнику.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Рахівський районний суд Закарпатської області.

Головуюча: О.Б. Бліщ

З оригіналом вірно,

Суддя Рахівського районного суду: О.Б. Бліщ