Постанова № 53611961, 17.11.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" листопада 2015 р. Справа№ 910/26385/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Верховця А.А.

суддів: Шипка В.В.

Гарник Л.Л.

за участі представників:

ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик" - Вознюк М.В., довір. №5411 від 16.09.2015р.

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства

"Комерційний банк "Хрещатик"

на ухвалу господарського суду міста Києва від 12.10.2015р.

у справі №910/26385/15 (суддя Пасько М.В.)

за заявою публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Пасдорсервіс"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.10.2015р. у справі №910/26385/15 заяву публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) "Комерційний банк "Хрещатик" про порушення справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Пасдорсервіс" повернуто без розгляду. Не погодившись, ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 12.10.2015р. у справі №910/26385/15 та направити заяву для розгляду по суті до господарського суду міста Києва.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2015р. (в складі колегії суддів: Сотніков С.В. - головуючий, Остапенка О.М., Пантелієнка В.О.) скаргу прийнято до провадження, призначено до розгляду на 17.11.2015р. Розпорядженням керівника апарату суду призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв'язку з перебуванням судді Сотнікова С.В. у відпустці, відповідно протоколу повторного автоматизованого розподілу від 16.11.2015р. справу №910/26385/15 передано на розгляд колегії суддів у складі Верховця А.А. - головуючого, Гарник Л.Л., Шипка В.В. Ухвалою від 16.11.2015р. скаргу прийнято до провадження у визначеному складі колегії суддів.

Наводячи підстави, з яких порушено питання про перегляд оскарженої ухвали, ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик" вказано на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, що призвели до прийняття неправильного рішення, на помилковість висновків щодо неподання заявником документів, які підтверджують відкриття та закриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду, яким підтверджена обґрунтованість заявлених кредиторських вимог до ТОВ "Пасдорсервіс", що в матеріалах поданої заяви містились копії відповідних документів, і місцевий господарський суд не вперше повертає заяву про порушення провадження у справі, недоліки якої вже усунуті.

Досліджуючи матеріали справи, оцінюючі наявні докази, колегія відзначає, згідно з частиною першою статті 1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у т.ч. іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно статей 4, 4-1 ГПК України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство). Частиною першою ст. 2 Закону про банкрутство передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.

Статтею 11 Закону про банкрутство передбачено, що заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі та повинна містити: найменування господарського суду, до якого подається заява; ім'я або найменування боржника, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); ім'я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); виклад обставин, що є підставою для звернення до суду; перелік документів, що додаються до заяви.

До заяви про порушення справи про банкрутство додаються: докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом він не підлягає сплаті; довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; докази того, що сума безспірних вимог кредитора (кредиторів) сукупно становить не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачено цим Законом; рішення суду про задоволення вимог кредитора, що набрало законної сили; відповідна постанова органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора; докази того, що сума вимог кредитора (кредиторів) не забезпечена повністю заставою майна боржника (за наявності застави). До заяви кредитора додаються також копія виконавчого документа.

Згідно ст. 15 Закону про банкрутство господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство повертає її та додані до неї документи без розгляду, якщо: заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посаду якої у заяві не зазначено; заява не відповідає змісту вимог, зазначених у цьому Законі; не подано доказів щодо сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі; заявник-кредитор не подав доказів неспроможності боржника виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами в розмірі, визначеному частиною третьою статті 10 цього Закону, протягом трьох місяців після відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено цим Законом; заявник-кредитор не надав доказів надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів; з інших підстав, передбачених статтею 63 ГПК України, з урахуванням вимог цього Закону.

Частиною третьою статті 10 Закону про банкрутство передбачено, що справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом. Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

Як вбачається з матеріалів справи та, зокрема, доданих до апеляційної скарги додатків повернутої заяви, рішенням господарського суду міста Києва від 23.04.2012р. у справі №22/472 за позовом ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» було звернуто стягнення на заставлене майно ТОВ «Бастен» (нова назва «Пасдорсервіс») та ПП «ВІР» в рахунок погашення заборгованості ТОВ «Будівельне підприємство №7» за кредитним договором №40-47/2-06 від 09.11.2006р. та ВАТ «Експерементальний завод залізобетонний шпал» за кредитним договором №40-47/2-06/ПБ від 28.10.2009р., рішенням господарського суду міста Києва від 10.10.2013р. у справі №05-5-37/5944 за позовом банку до ТОВ «Будівельне підприємство №7», ТОВ «Бастен», ВАТ «Експерементальний завод залізобетонний шпал» солідарно стягнуто заборгованість за кредитними договорами в загальному розмірі 27657343,08 грн.

Державною виконавчою служби України відкриті виконавчі провадження з примусового виконання вказаних вище рішень, в підтвердження чого до заяви про порушення провадження у справі були додані копії постанов державної виконавчої служби України про відкриття виконавчих проваджень від 06.02.2013р., 02.12.2013р. Як вказано в заяві, на момент звернення частина майна загальної вартістю 20543686,08 грн. була передана в рахунок погашення боргу, але інше майно, яким забезпечувалось виконання зобов'язань за кредитними договорами, було втрачено і на теперішній час сума безспірних вимог ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» до ТОВ «Пасдорсервіс», які не були задоволені зі спливом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку перевищує 300 розмірів мінімальної заробітної плати (413`400 грн.).

Згідно мотивувальної частини оскарженої ухвали, повертаючи заяву ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» про порушення справи про банкрутство ТОВ «Пасдорсервіс» без розгляду, суд дійшов висновку, що до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство додані документи які підтверджують безспірність вимог, але заявником не додано доказів неможливості списання коштів з рахунку боржника, зокрема, відсутній документ, що підтверджує факт відкриття та закриття виконавчого провадження. Колегія суддів суду апеляційної інстанції з такими висновками повною мірою погодитись не може, оскільки, як вбачається з доданих до апеляційної скарги додатків повернутої заяви, до останньої були додані копії постанов державною виконавчою служби України від 16.03.2015р. та 21.05.2015р., згідно з якими виконавчі документи було повернуто, у т.ч. у зв'язку з неможливістю списання коштів з рахунку боржника.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції повною мірою погодитись з висновками суду першої інстанції не може, всебічно, повно і об'єктивно розглянувши в процесі всі обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права за наслідками розгляду апеляційної скарги та перевіряння законності та обґрунтованості рішення у повному обсязі, повторно розглянувши справу, вбачає доводи апеляційної скарги частково обґрунтованими і такими, окремі з яких знайшли своє підтвердження під час розгляду (перегляду) справи, оскаржене рішення суду такими, що не відповідає в повній мірі вимогам законності та обґрунтованості.

Керуючись ст. 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик»задовольнити.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 12.10.2015р. у справі №910/26385/15 скасувати.

3. Матеріали справи повернути до господарського суду міста Києва для розгляду по суті заяви про порушення провадження.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили

Повний текст постанови складено 19.11.2015р.

Головуючий суддя А.А. Верховець

Судді В.В. Шипко

Л.Л. Гарник