Постанова № 53611897, 18.11.2015, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.11.2015 року Справа № 904/7076/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Орєшкіної Е.В. (доповідач),

суддів: Пруднікова В.В., Широбокової Л.П.,

секретар судового засідання: Мацекос І.М.,

представники сторін:

від позивача: Сиваш А.М., довіреність № 18-156 від 23.12.14, представник;

від відповідача-1 та відповідача-2: представники у судове засідання не з'явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.09.2015 року у справі №904/7076/15

за позовом публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів", м.Запоріжжя

до відповідача-1 державного підприємства "Придніпровська залізниця", м.Дніпропетровськ

до відповідача-2 державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт", м. Іллічівськ, Одеська область

про стягнення 3 400 грн. 53 коп.

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2015 року публічне акціонерне товариство «Запорізький завод феросплавів» (надалі - ПАТ «Запорізький завод феросплавів») звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до державного підприємства «Придніпровська залізниця» (надалі - ДП «Придніпровська залізниця») та державного підприємства «Іллічівський морський торговельний порт» (надалі - ДП «Іллічівський морський торговельний порт»), якою просило визначити належного відповідача та стягнути з нього на свою користь 3 400 грн. 53 коп. збитків та 1 827 грн. витрат, пов'язаних із сплатою судового збору.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.09.2015 року у справі №904/7076/15 (суддя Назаренко Н.Г.) позов задоволено; з ДП "Придніпровська залізниця" на користь ПАТ "Запорізький завод феросплавів" стягнуто вартість недостачі вантажу у сумі 1 700 грн. 27 коп., витрат по сплаті судового збору у сумі 913,50 грн.; з ДП "Іллічівський морський торговельний порт" на користь ПАТ "Запорізький завод феросплавів" стягнуто вартість недостачі вантажу у сумі 1 700 грн. 27 коп., витрат по сплаті судового збору у сумі 913 грн. 50 коп.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач-2 подав апеляційну скаргу, я якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, порушення норм матеріального права, просить Дніпропетровський апеляційний господарський суд в частині стягнення з ДП "Іллічівський морський торговельний порт" на користь ПАТ «Запорізький завод феросплавів» 1 700 грн. 25 коп. та 913 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог до відповідача-2 в позові відмовити.

Апелянт зазначає, що ДП "Іллічівський морський торговельний порт" належним чином відповідно до вимог чинного законодавства здійснило навантаження у вагон коксового горішку; стверджує, що нестача вантажу виникла з вини залізниці.

Відповідач-1 на виклик суду не з'явився, відзив на апеляційну скаргу на вимогу суду не надав, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертався, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином (а.с. 106), з огляду на що колегія суддів вважає можливим переглянути справу в апеляційному порядку за його відсутністю.

Позивач проти доводів апеляційної скарги заперечує, вважає їх необґрунтованими та безпідставними.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, дослідивши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відносини, пов'язані з діяльністю транспорту, у тому числі залізничного, регулюються Законом України "Про транспорт", Цивільним та Господарським кодексами України, іншими актами законодавства України.

Ст.307 Господарського кодексу України, яка кореспондується зі ст.908 Цивільного кодексу України, передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Ст.3 Закону України "Про залізничний транспорт" встановлює, що нормативні документи, які визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту та комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Статут залізниць України, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998 року із змінами та доповненнями, внесеними Постановами Кабінету Міністрів України №1510 від 11.10.2002 року та № 1973 від 25.12.2002 року (надалі - Статут залізниць України), визначає обов'язки, права та відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Відповідно до п.1 ст.908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами) (п.п.1, 2, 3 ст.909 Цивільного кодексу України)).

Накладна, у відповідності із ст.6 Статуту залізниць України, це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. (ст.23 Статуту залізниць України).

Завантаження вантажів у вагони (контейнери), а також вивантаження з них здійснюється відправниками та одержувачами (ч.1 ст.30 Статуту залізниць України).

Під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. (ч.1 ст.37 Статуту залізниць України).

Маса вантажу вважається правильною, якщо різниця у масі, визначена на станції відправлення, порівняно з масою, що виявилася на станції призначення, не перевищує: у разі недостачі - норми природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення маси нетто; у разі надлишку - граничного розходження визначення маси нетто (ч.4 ст.52 Статуту залізниць України).

Згідно ст.920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами (ст.105 Статуту залізниць України).

Між ПАТ «Запорізький Завод Феросплавів» та «STALMAG SP.Z.O.O.» укладено контракт № 191214SZ від 19.12.2014 року, на виконання умов якого по залізничній накладній № 42511733 зі станції відправлення Іллічівськ (експорт) Одеської залізниці (вантажовідправник ДП "Іллічівський морський торговельний порт") на станцію Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці 20.02.2015 р. прибув вагон № 55468631 з вантажем (горішок коксовий).

Уклавши з залізницею угоду на перевезення вантажу, відправник визнав тим самим обмеження та особливості, що встановлені Статутом залізниць України щодо меж відповідальності перевізника і вантажовідправника та погодився з ними.

За положеннями ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами і актами загальної форми, які складають станції залізниць; комерційний акт складається для засвідчення в тому числі невідповідності маси вантажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Під час видачі вантажу на станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці було здійснено переважування вагону, за результатами якого зафіксовано ознаки незбережного перевезення, такі як порушення маркування, поглиблення на поверхні вантажу та недостача в кількості 1 180 кг., про що складено комерційний акт РА №006186/331 від 22.02.2015 року.

В акті зазначено, що при здійсненні комісійної видачі вантажу одержувачу з переважуванням вагону № 55468631 на справних електронних вагонних вагах вантажоодержувача № 0120, повірка 05.12.2014 року, встановлено: у залізничній накладній значиться вага тари 22 450 кг, нетто 56 750 кг.; фактично виявилось брутто 78 020 кг, тара з документа 22 450 кг, нетто 55 570 кг, що менше ваги, зазначеної в документі, на 1 180 кг. В комерційному відношенні завантаження нижче рівня бортів на 20-50 см, не розрівняна, маркування вапняком шляхом розбризкування, спосіб маркування в документах не вказаний. Зліва по ходу потягу над 6-7 люками порушене маркування, є воронкоподібне заглиблення діаметром 120см, глибиною 60 см. В технічному відношенні вагон справний, про що складений акт форми ГУ-106 № 9 від 20.02.2015 року. Проміжок зовні закладений дрантям. На деталях вагону є сліди просипання вантажу. Двері вагону цільнометалеві, люка закриті, протікання вантажу нема. При повторному переважуванні комісією у тому ж складі результат не змінився.

Згідно ст. 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Відповідно до ст. 114 Статуту залізниць України залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі. Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення (п."а" ст. 111 Статуту залізниць України).

Частиною 3 ст. 308 Господарського кодексу України передбачено, що вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення і має право застрахувати вантаж у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до п. 4 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу (далі - Правила перевезення вантажів), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 року № 542, можливість транспортування у вагонах відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, розмір яких не перевищує 13 мм, визначається відправником.

Пунктом 5 Правил перевезення вантажів передбачено, що перед навантаженням вантажів, які містять дрібні фракції, відправник зобов'язаний пересвідчитися, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати вантажу. Якщо втрата можлива через конструктивні зазори, відправник зобов'язаний вжити додаткових заходів щодо їх ущільнення, для чого йому залізницею надається безоплатний час користування вагонами до 30 хвилин на всю одночасно подану групу вагонів.

У разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення, особливо у випадках навантаження вище рівня бортів вагона (із "шапкою"). Такі заходи розроблюються відправником окремо для кожного виду вантажу.

Поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільнюється. Для розрівнювання і ущільнення вантажу відправник може використовувати механізовані установки та інші пристрої.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 п. 27 Правил видачі вантажів вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто; при видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 2% маси, зазначеної в перевізних документах, а саме: вантажі рідкі або здані до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані; руда марганцева і хромова; кварцити у подрібненому стані (фракції 0-6 мм); мідний купорос; хімічна сировина навалом; солі; фрукти свіжі; овочі свіжі; шкіра оброблена і мокро солона; тютюн; м'ясо свіже; 1,5 % маси, зазначеної в перевізних документах, а саме: вугілля деревне; будівельні матеріали; кварцити в кусках; жири; риба солона; мінеральні добрива; 1% маси, зазначеної в перевізних документах, а саме: мінеральне паливо; кокс; руда залізна; вовна немита; мило; м'ясо морожене; птиця бита всяка; копченості м'які всякі; 0,5% маси всіх інших вантажів; норми недостачі або надлишку маси вантажів розраховуються: від маси брутто - для вантажів, які перевозяться в тарі й упаковці; від маси нетто - для вантажів, які перевозяться без тари й упаковки.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України, шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу (ст. 115 Статуту залізниць України).

Вартість вагової недостачі вантажу з урахуванням норми природної втрати в даному випадку складає 3 400 грн. 53 коп.

За обставин, зазначених в акті загальної форми та комерційному акті, зокрема, пошкодження вантажу, порушення маркування, виїмки, втрата коксового горішку можлива як з вини залізниці, яка подала вагон, непридатний у комерційному відношенні, так і відправника, який прийняв такий вагон. Таким чином, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду, що заявлена позивачем до стягнення сума вартості нестачі вантажу підлягає задоволенню з покладенням відповідальності у рівних частинах (по 1 700 грн. 27 коп.) на кожного з відповідачів.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст.99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.09.2015 року у справі №904/7076/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя Е.В.Орєшкіна

Суддя В.В. Прудніков

Суддя Л.П. Широбокова

(Повний текст постанови складено 20.11.2015 року)