Постанова № 53607154, 19.11.2015, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.2015 року Справа № 904/6223/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Герасименко І.М. (доповідач)

судді: Кузнецова І.Л., Сизько І.А.

секретар судового засідання: Мацекос І.М.

за участю представників сторін:

представник позивача: Алєксєєв С.С.

представник відповідача: Шиян Є.І.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ", м. Павлоград,

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.08.2015 року у справі №904/6223/15

за позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м.Дніпропетровськ,

до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ", м.Павлоград,

про стягнення 38 255грн.

В С Т А Н О В И В :

Державне підприємство "Придніпровська залізниця" звернулась з позовною заявою до господарського суду Дніпропетровської області про стягнення з публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" штраф за неправильно зазначену масу вантажу у розмірі 38 255 грн. та судового збору.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.08.2015р. у справі №904/6223/15 (суддя - Манько Г.В.) позов задоволено повністю. Стягнуто з публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" штраф за неправильно зазначену масу вантажу у розмірі 38 255,00 грн., судовий збір у сумі 1 827 грн.

Не погодившись з зазначеним рішенням господарського суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що рішення суду першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також з невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи. Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідач має сумніви у правильності методики визначення позивачем маси вантажу. Вказує, що на момент виникнення спірної ситуації, в Україні не було відповідної Методики з визначеними процедурами й правилами, як б дозволяла одержати результати вимірювання маси вантажу, при безтарних перевезеннях залізницею, з гарантованою точністю. Посилається на те, що суд, в порушення Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність", неправомірно визначив данні по масі вантажу, які є неточними та не можуть бути підставою для покладання відповідальності на відповідача. Також послався на те, що в порушення Правил складання актів, в основну залізничну накладну не було зроблено відмітки про складання актів, а в досилочній накладній, - взагалі вказаний номер комерційного акту, якого немає в матеріалах справи, та не було досліджено судом першої інстанції. Просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.08.2015р. по справі №904/6223/15 та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля».

Зміна складу судової колегії відбулась на підставі розпорядження секретаря судової палати Кузнецової І.Л. від 26.10.2015р., справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Герасименко І.М. (доповідач), судді: Кузнецова І.Л., Сизько І.А., у зв'язку з виходом на роботу судді Сизько І.А.

В судовому засіданні Дніпропетровського апеляційного господарського суду 27.10.2015р. колегією суддів винесено ухвалу про відкладення розгляду справи на 19.11.2015р. у зв'язку з неявкою представників сторін.

В судовому засіданні Дніпропетровського апеляційного господарського суду 19.11.2015р. представник відповідача підтримав апеляційну скаргу; представник позивача просить рішення суду залишити без змін.

Колегія суддів, дослідивши докази по справі, в їх сукупності, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, у січні 2015 року зі станції Ароматна Придніпровської залізниці Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля" здійснило відправлення вагону №56870074 (надалі-вагон) згідно накладної №45229986 на станцію Бурштин Львівської залізниці.

При проходженні вагону через станцію Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, на підставі ст. 24 Статуту залізницею проведено перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено, що маса вантажу у вищезазначеному вагоні не відповідає масі вказаній відправником у накладній.

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про залізничний транспорт", законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", Закону України "Про залізничний транспорт", Статуту залізниць України (надалі - Статут) та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами (ч.5 ст.307 Господарського кодексу України).

Обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом визначені статтею ст. 2 Статуту Залізниць України. На підставі цього Статуту, в подальшому Мінтрансом були затверджені Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).

Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України, накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Правилами перевезень вантажів, а саме п. 1.1. розділом 4 "Правила оформлення перевізних документів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 863/5084, а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Зі змісту цих Правил, вбачається, що накладна може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП)), Електронний перевізний документ та його паперова версія мають однакову юридичну силу.

Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п. 5 ''Правила приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 861/5082, визначається відправником.

При цьому, правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п. 2.3 "Правила оформлення перевізних документів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 р. за № 863/5084, своїм підписом підтверджує представник відправника. Так, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.

Слід врахувати, що згідно з п. 28 ''Правила приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 861/5082, вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), а у даному випадку спірні вагони є напіввагонами, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення, що передбачено ст.24 Статуту залізниць України.

Так, по прибутті вагону на станцію Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, при переважуванні вагону в статичному режимі на вагонних вагах, було виявлено, що маса вантажу зазначена у накладній не відповідає фактичній масі вантажу у вагоні, про що було складено комерційний акт РА № 006747/16/06 від 14.01.2015. Перевіркою було виявлено - в накладній №45229986 у вагоні №56870074 вказана маса вантажу складає 69000 кг, фактично ж встановлено, що маса вантажу складає 70650 кг, що на 1650 кг більше, ніж вказано у накладній та на 1650 кг більше, ніж вантажопідйомність вагону. Зі змісту розділу «Д» комерційного акту РА №006747/16/06 від 14.01.2015р. вбачається, що при переваженні вагону в статичному режимі в присутності заст. ДС Клюєва, АРГ Старовойтовій, прийомоздавача Комізо, на справних 150 тн. Вагонних електронно - тензометричних вагах станції Нижньодніпровськ-Вузол, що пройшли держповірку 15.10.2014 р. виявилось вага брутто - 91 150 кг., тара по документу - 20500 кг., нетто-70650кг., що більше ваги, вказаної в документі, понад вантажопідйомності вагону на 1650кг. Завантаження вантажу нерівномірне, над 1-2 люками по ходу потяга погрузка нижче бортів на 50-70 см, над 3-7 люками нижче бортів на 30-40см. без заглиблення. В документі зазначається вантаж ущільнений у вигляді трапецієвидної шапки, застосовувався каток, фактично маркування із застосуванням катка, маркування не порушене. Вагон без торцевих дверей, безлюковий. Протікання вантажу немає. В технічному відношенні вагон справний. При повторному зважуванні вагону вага підтвердилася. Вагон затриманий для відвантаження надлишку вантажу.

Відносини, пов'язані з діяльністю транспорту, у тому числі залізничного, регулюються Законом України "Про транспорт", Цивільним та Господарським кодексами України, іншими актами законодавства України.

Статтею 307 Господарського кодексу України, яка кореспондується зі статтею 908 Цивільного кодексу України, передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статутом залізниць України, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 року із змінами та доповненнями, внесеними Постановами Кабінету Міністрів України № 1510 від 11.10.2002 року та № 1973 від 25.12.2002 року (далі - Статут залізниць України). Права, обов'язки та відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом регулюються Перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення (ч. 1 ст.908 Цивільного кодексу України).

За договором перевезення вантажу, одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами) (частини 1, 2, 3 статті 909 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 920 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до статті 6 Статуту залізниць України, накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

За договором залізничного перевезення вантажу, згідно з частиною 1 статті 22 Статуту залізниць України, залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату.

Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Дата приймання і видачі вантажу засвідчується на накладній календарним штемпелем станції. У разі проведення митного контролю дата видачі вантажу ставиться після закінчення митних операцій (частини 1, 2, 3 статті 23 Статуту залізниць України).

Вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

Відповідно до частини 1,2 статті 24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

З матеріалів справи вбачається, що 14.01.2015 при переваженні вагону в статичному режимі на справних 150 тн. потягових електронно-тензометричних вагах станції Нижньодніпровськ-Вузол, що пройшли держповірку 15.10.2014 р. виявилось вага брутто - 91 150 кг., тара по документу - 20500 кг., нетто-70650кг., що більше ваги, вказаної в документі, зверх вантажопідйомності на 16250кг., на доказ чого до матеріалів справи надані копії акту загальної форми ГУ-23 від 14.01.2015р. №75/веси та копія комерційного акту РА № 006747/16/06 від 14.01.2015 р. (а.с. 12-16).

Слід врахувати, що маса вантажу вважається правильною, якщо різниця у масі, визначена на станції відправлення, порівняно з масою, що виявилася на станції призначення, не перевищує: у разі недостачі - норми природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення маси нетто; у разі надлишку - граничного розходження визначення маси нетто (частина 4 статті 52 Статуту залізниць України).

В даному випадку, факт перевищення граничного розходження визначення маси вантажу підтверджено також та досильною залізничною накладною № 45318763 від 16.01.2015р., якою на станцію отримання направлено частину вантажу масою 1 650кг. (а.с. 11), тобто надлишок вантажу.

Згідно вимог ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності.

Відповідно до статтею 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Таким чином встановлено, що надані позивачем докази є повними та достатніми для підтвердження неправомірних дій відповідача, за які передбачена відповідальність згідно статті 122 Статуту залізниць України.

В апеляційній скарзі відповідач послався на те, що має сумніви у правильності зважування вантажу, але ці доводи не підтверджені будь-якими доказами, до того ж відповідач послався, що методика зважування відсутня. Колегія суддів не може погодитись з цими доводами відповідача, так як з матеріалів справи вбачається ,що спірний вагон зважувався в статичному режимі, що зафіксовано в комерційному акті РА № 006747/16/06 від 14.01.2015 р.

Що стосується доводів відповідача викладених в апеляційній скарзі, щодо того, що зазначений комерційний акт не може бути належним доказом по справі, оскільки був порушений порядок документування факту неправильного зазначення маси вагону, а саме: не було зроблено запис про його складення, в порушення Правил складання актів то ці доводи не можуть бути прийняті судом, з наступних підстав.

Відповідно до п.12, п. 14 Правил складання актів якщо при перевірці вантажу, що прибув з актом попутної станції, під час перевірки на станції призначення не буде виявлено різниці між даними акта, складеного на попутній станції, і фактичною наявністю та станом вантажу, багажу або вантажобагажу, то станція в розділі "Є" комерційного акта попутної станції вносить відмітку такого змісту: "Під час перевірки вантажу (багажу, вантажобагажу) різниці проти цього акта не виявлено"; така відмітка засвідчується штемпелем станції і підписами осіб, указаних у п. 10 цих Правил; цей акт видається одержувачу на його вимогу, а копія його залишається на станції; новий акт у цьому разі не складається; одержувачу станція повинна видати складений комерційний акт у триденний термін; видача актів одержувачам провадиться під розписку на третьому примірнику акта, який зберігається на станції.

Слід врахувати, що у комерційному акті РА № 006747/16/06 від 14.01.2015 р. (а.с.12) у розділі Є "Відмітка станції призначення про стан вантажу, який прибув з актом попутньої станції" зазначена відмітка станції Бурштин Львівської залізниці про не виявлення під час переважування вантажу різниці проти відомостей цього акта. Крім того, як зазначалось раніше, надлишок вантажу був направлений до станції призначення за досильною накладною № 45233780 від 16.01.2015р., яка містить посилання на складання комерційного акту РА № 006747/16/06 від 14.01.2014р., що також підтверджує факт надлишку вантажу при переваженні вантажу на станції Нижньодніпровськ - Вузол.

Таким чином, доказами по справі доведено факт невірного зазначення маси вантажу у вагоні № 6870074, відправленому за накладною № 45229986 від 14.01.2015р.

За неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення. При цьому, відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли (стаття 122 Статуту залізниць України).

Штраф підлягає стягненню у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення (ст.118 Статуту залізниць України).

Зважаючи на вищевикладене, висновок суду першої інстанції про те,що позовні вимоги Державного підприємства "Придніпровська залізниця" про стягнення штрафу за невірно зазначену відправником масу вантажу підлягають задоволенню в повному обсязі в сумі 38255 грн., є цілком обґрунтованими.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір було покладено на відповідача.

Таким чином, підстави для зміни або скасування рішення суду, передбачені статтею 104 ГПК України, відсутні, а в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.99,101,103,105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ", м. Павлоград, - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.08.2015 року по справі №904/6223/15, - залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України на протязі 20 днів.

Повний текст постанови підписано 19.11.2015р.

Головуючий І.М. Герасименко

Судді І.Л. Кузнецова

І.А. Сизько