Рішення № 53606866, 03.11.2015, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" листопада 2015 р. Справа № 925/1848/14

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д., із секретарем судового засідання Ковбою І.М.,

за участю представників сторін: від позивача - Толюпа В.М. за довіреністю,

від відповідача - Порало Т.І. за довіреністю,

від третіх осіб не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Черкаської області справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Міг"

до публічного акціонерного товариства "БМ Банк",

треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: приватне підприємство "Сфера - Дизель", приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Науменко Тетяна Миколаївна,

про визнання недійсними договору та додаткових угод і скасування заборони відчуження майна,

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма Міг" пред'явлено позов до публічного акціонерного товариства "БМ Банк" про визнання недійсними на підставі ч. 1 ст. 203, ст. 215, ч. 1 ст. 575 ЦК України та статей 1, 5 Закону України "Про іпотеку" договору іпотеки нерухомого майна від 19.07.2011 № 6/45/190711-1 та додаткових угод від 27.07.2012 № 1 і від 30.08.2012 № 2 до цього договору іпотеки, укладених цими сторонами між собою та посвідчених приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Науменко Т.М. В обґрунтування позову позивач вказав, що за умовами спірного договору в іпотеку були передані 8 нежитлових приміщень - торгових павільйонів як забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 6/45/190711 від 19.07.2011, укладеним ПП "Сфера-Дизель" з ПАТ "БМ Банк". Право власності позивача на ці торгові павільйони, як на нерухоме майно, у січні 2009 було зареєстроване комунальним підприємством "Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" на підставі рішення господарського суду Черкаської області від 19.12.2008 у справі № 07/5352, яким за товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма Міг" визнано право власності на вказані торгові павільйони як на самочинно збудовані об'єкти нерухомого майна, хоча в процесі розгляду даної справи судом не досліджувалося питання про те, чи дійсно вказані торгові павільйони є нерухомим майном. За доводами позивача передані ним в іпотеку за спірним договором іпотеки 8 торгових павільйонів відносяться до тимчасових споруд і насправді є рухомим майном, яке відноситься до тимчасових споруд торговельного призначення для здійснення підприємницької діяльності, тому вони не можуть бути предметом іпотеки, а це означає, що спірний договір іпотеки не відповідає вимогам Цивільного кодексу України і Закону України "Про іпотеку" і має бути визнаний господарським судом недійсним.

У відзиві на позовну заяву (т. 1 а.с. 85-88) відповідач повністю заперечив проти задоволення позову з підстав його необгрунтованості, оскільки спірні нежитлові приміщення, які є предметом іпотеки, є саме нерухомим майном, переміщення яких неможливе без їх знецінення, вони не є а ні малими архітектурними формами, а ні тимчасовими спорудами; про те, що це майно є нерухомим майном, встановлено також рішенням Господарського суду Черкаської області від 19.12.2008 у справі № 07/5352; крім цього, відповідач заявив про застосування позовної давності, оскільки встановлений законом строк для подання даного позову позивачем пропущений. Про застосування позовної давності відповідачем подано також окреме клопотання від 05.11.2014.

У письмовому Запереченні проти позовної заяви (т. 1 а.с. 59-61) приватний нотаріус Науменко Т.М., яка посвідчувала спірний договір іпотеки, пояснила, що вважає позов безпідставним та необґрунтованим, оскільки договір іпотеки та додаткові договори до нього були укладені та посвідчені нею у відповідності до вимог чинного законодавства; право власності на нерухоме майно, яке передавалося в іпотеку, належним чином визнано Господарським судом Черкаської області за ТОВ "Фірма Міг" у відповідному рішенні та належним чином зареєстровано в КП "Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації"; договір іпотеки був посвідчений нотаріусом за наявності всіх необхідних документів, які підтверджують правоздатність та дієздатність юридичних осіб та їх представників, а також документів, які підтверджують право власності на майно та державну реєстрацію права власності на це майно у відповідному органі.

Треті особи повідомлені про час і місце судового розгляду, проте у судове засідання своїх представників не направили, не повідомили про причини неявки. Суд вважає можливим розглядати справу за відсутності представників третіх осіб.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 16 грудня 2014 року було задоволено клопотання позивача та призначено судову експертизу у даній справі, на вирішення якої було поставлено питання про те, до якого майна за правовим статусом, рухомого чи нерухомого, відносяться вказані у позовній заяві нежитлові приміщення - 8 торгових павільйонів. На період проведення судової експертизи провадження у справі було зупинено.

05.10.2015 до Господарського суду Черкаської області надійшов висновок експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 30.09.2015 у справі № 925/1848/14.

03.11.2015 представник позивача подав клопотання про призначення повторної експертизи у зв'язку з тим, що висновок експерта КНДІСЕ від 30.09.2015 є необґрунтованим на діючому законодавстві, яке регулює правовий статус нерухомого (рухомого) майна, висновок побудовано на нормативних актах, які втратили чинність, він робиться на припущеннях, що недопустимо, у ньому є протиріччя у підходах до методів дослідження об'єктів. Тому позивач просив призначити у даній справі повторну будівельно-технічну експертизу та її проведення доручити ХНДІСЕ чи ОНДІСЕ і її оплату гарантував.

У судовому засіданні:

представник позивача підтримав клопотання про призначення повторної будівельно-технічної експертизи з підстав, викладених у клопотанні, вважав, що висновок судового експерта є необґрунтованим та суперечливим і він не може братися до уваги при прийнятті рішення у даній справі, оскільки позивач вважає, що предмет іпотеки є рухомим майном, яке не могло передаватися в іпотеку, тому договір іпотеки має бути визнаний недійсним;

представник відповідача повністю заперечила проти позову та проти призначення повторної судової експертизи, оскільки підстави для цього відсутні, клопотання позивача надумане, висновок судового експерта логічний і зрозумілий, просила у позові відмовити.

У судовому засіданні 03.11.2015 оголошена вступна та резолютивна частини рішення суду відповідно до статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представників сторін у судовому засіданні, суд встановив таке.

Позивачем оспорюється дійсність договору іпотеки нерухомого майна від 19.07.2011 № 6/45/190711-1 та додаткових угод від 27.07.2012 № 1 і від 30.08.2012 № 2 до цього договору іпотеки, укладених товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма Міг" (Іпотекодавець) і публічним акціонерним товариством "БМ Банк" (Іпотекодержатель) та посвідчених приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Науменко Т.М.

Відповідно до пункту 1 спірного договору ТОВ "Фірма Міг" передав в іпотеку ПАТ "БМ Банк" належне товариству нерухоме майно, а саме:

нежитлове приміщення - торговий павільйон загальною площею 21,5 кв. м., розташований по бул. Шевченка, 161/1 у м. Черкаси;

нежитлове приміщення - торговий павільйон загальною площею 37,5 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Черкаси, бул. Шевченка, 253;

частину нежитлового приміщення-торговий павільйон загальною площею 18,7 кв.м. за адресою: м. Черкаси, вул. Смілянська, 42/3;

частину нежитлового приміщення-торговий павільйон загальною площею 31,9 кв.м. за адресою: м. Черкаси, вул. Героїв Сталінграду, 43;

частину нежитлового приміщення-торговий павільйон загальною площею 78.6кв.м. за адресою: м. Черкаси, вул. Благовісна, 455/5;

частину нежитлового приміщення-торговий павільйон загальною площею 34.7кв.м. за адресою: м. Черкаси, вул. Енгельса, 54/5;

частину нежитлового приміщення-торговий павільйон загальною площею 43,5 кв.м. за адресою: м. Черкаси, вул. Енгельса, 160/5;

частину нежитлового приміщення-торговий павільйон загальною площею 37,5 кв.м. за адресою: м. Черкаси, вул. 30-річчя Перемоги, 1/3;

частину нежитлового приміщення - торговий павільйон загальною площею 28,3 кв.м. за адресою: м. Черкаси, вул. Громова, 29/7.

Предмет іпотеки належить Іпотекодавцю на підставі рішення Господарського суду Черкаської області № б/н від 19.12.2008 року.

Право власності на вказане нерухоме майно зареєстроване 22.01.2009 КП "Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації".

В Додатковому договорі № 1 від 27.07.2012 до договору іпотеки предметом іпотеки вказані 8 нежитлових приміщень - торгових павільйонів, тобто, з переліку нерухомого майна, що складає предмет іпотеки, виключене нежитлове приміщення - торговий павільйон за адресою: м. Черкаси, бул. Шевченка, 253.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 19.12.2008 у справі № 07/5352 За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Міг" до виконавчого комітету Черкаської міської ради про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна визнано за товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма Міг" право власності на самочинно збудовані об'єкти нерухомого майна - 9 нежитлових приміщень - торгових павільйонів, що були передані в подальшому в іпотеку ПАТ "БМ Банк" за договором іпотеки, що оспорюється позивачем у даному позові.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги не підлягаючими задоволенню, з огляду на таке.

Згідно частини першої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За приписом частини третьої статті 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Стаття 203 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Тобто, при вирішенні спору про визнання договору недійсним необхідним є встановлення наявності тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними, зокрема, відповідність змісту угод вимогам закону, додержання встановленої форми угоди, правоздатність сторін за угодою, чи було вільним волевиявлення учасника правочину на його укладення та чи прагнули сторони реального настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Виходячи із припису частини 3 статті 640 Цивільного кодексу України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення. Договори іпотеки нерухомості підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню.

Спірний договір іпотеки посвідчениий приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Науменко Т.М., зареєстрований в реєстрі за № 1680.

Відповідно до частини 1 статті 575 Цивільного кодексу України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Звертаючись із даним позовом, позивач стверджував, що передане в іпотеку майно - торгові павільйони - є рухомим майном, яке не могло бути предметом іпотеки за спірним договором.

Питання про те, до якого майна за правовим статусом, рухомого чи нерухомого, відносяться вказані у спірному договорі іпотеки об'єкти, було поставлене за клопотанням представника позивача на вирішення судової експертизи, призначеної ухвалою суду від 16.12.2014.

У Висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 30.09.2015 вказане таке:

"Відповідно до результатів проведених досліджень та вимог нормативно-правових актів об'єкти:

- торговий павільйон загальною площею 21,5 кв.м., що знаходиться за адресою м. Черкаси, бул-р Шевченка, 161/1;

- торговий павільйон загальною площею 18,7 кв.м., що знаходиться за адресою м. Черкаси, вул. Смілянська, 42/3;

- торговий павільйон загальною площею 31,9 кв.м., що знаходиться за адресою м. Черкаси, вул. Героїв Сталінграду, 43;

- торговий павільйон загальною площею 78,6 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Благовісна, 455/5;

- торговий павільйон загальною площею 34,7 кв.м., що знаходиться за адресою м. Черкаси, вул. Енгельса, 54/5;

- торговий павільйон загальною площею 43,5 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Енгельса, 160/5;

- торговий павільйон загальною площею 37,5 кв.м., що знаходиться за адресою м. Черкаси, вул. 30-річчя Перемоги, 1/3;

- торговий павільйон загальною площею 28,3 кв.м., що знаходиться за адресою м. Черкаси, вул. Громова, 29/7,

є об'єктами нерухомого майна".

Таким чином, предметом іпотеки є нерухоме майно, що відповідає припису статті 585 ЦК України.

Клопотання представника позивача про призначення повторної експертизи суд вважає необґрунтованим та не підлягаючим задоволенню, з огляду на таке.

В пункті 15.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" вказано, що повторна судова експертиза призначається з ініціативи суду або за клопотанням учасників процесу, якщо висновок експерта визнано необгрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або коли він викликає сумнів у його правильності, або за наявності істотного порушення норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи.

Суд не вбачає підстав для призначення повторної судової експертизи, вважає його обґрунтованим, сумнівів у його правильності немає, порушення призначення та проведення експертизи не виявлені.

Клопотання позивача зокрема ґрунтується на його доводах про те, що висновок експерта побудовано не на тих нормативних актах, які потрібно було застосувати, та на нормативних актах, які втратили чинність. Однак позивач не звертає увагу на те, що спірний договір іпотеки був укладений 19.07.2011, отже при визначенні статусу предмету іпотеки необхідно застосовувати нормативні акти щодо визначення рухомого чи нерухомого майна, які діяли на момент укладення цього договору. Експерт самостійно визначає нормативні акти та застосовує методики для вирішення питань, поставлених судом при призначенні судової експертизи. Повторна судова експертиза не може призначатися у разі наявності у сторони питань по наданому експертом висновку щодо застосування тих чи інших нормативних актів, припущень чи підходів до методів дослідження об'єктів. Такі питання можливо було б поставити експерту для роз'яснення у судовому засіданні, однак таке клопотання не заявлялося, клопотання про продовження строку розгляду спору не подавалося.

Виходячи з викладеного, відсутні законні підстави для визнання недійсним договору іпотеки нерухомого майна від 19.07.2011 № 6/45/190711-1 та додаткових угод до нього, тому позов ТОВ "Фірма Міг" задоволенню не підлягає.

Щодо заяви відповідача про застосування позовної давності суд вважає за необхідне вказати, що відповідно до правових позицій Верховного Суду України у судовому порядку здійснюється захист лише порушеного права і тільки у тих випадках, коли буде доведено належність особі визначеного матеріального права і воно порушене, у випадку ж відсутності порушеного права позивача, не дивлячись на заяву відповідача про застосування позовної давності, суд відмовляє у задоволенні позову з підстав його необґрунтованості, тобто, відсутності факту порушеного права.

На підставі статті 49 ГПК України судові витрати повністю покладаються на позивача і йому не відшкодовуються.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 19.11.2015

Суддя А.Д.Пащенко