Рішення № 53606400, 03.11.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Симона Петлюри, 16 тел. 235-24-26РІШЕННЯ

Іменем України

"03" листопада 2015 р. Справа № 911/3966/15

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Приватного підприємства «Гарант-Енерго», м. Київдо Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпрофмед», м. Вишгород про стягнення 344579,61 грн.за участю представників:

позивача:Лівандовський В.В. - дов. від 20.10.2015відповідача:Єсауленко П.М. - дов. від 23.01.2015 № 23/01-15, Яновський О.Я. - керівниксуть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Приватного підприємства «Гарант-Енерго» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпрофмед» (далі - відповідач) про стягнення 344579,61 грн., з яких 190402,58 грн. основний борг, 123319,16 грн. інфляційні втрати, 16753,35 грн. 3% річних та 14104,52 грн. пеня.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором на розробку проектної документації від 06.06.2012 № 06/06-1 щодо здійснення розрахунку за виконані роботи по розробці проектної документації та за договором на здійснення авторського нагляду від 04.01.2013 № 3/3435 щодо оплати наданих послуг по здійсненню авторського нагляду за будівництвом по проекту.

На адресу суду від відповідача надійшло клопотання від 03.11.2015, в якому відповідач просить суд витребувати у позивача наступні докази: статут позивача з усіма змінами до нього в редакції на день укладення договору від 06.06.2012 № 06/06-1; рішення власника про призначення директора на дату укладення договору від 06.06.2012 № 06/06-1; ліцензія на здійснення господарської діяльності позивачем за предметом даного спору; докази існування; докази отримання позивачем від відповідача всі вихідні даних за договором від 06.06.2012 № 06/06-1; докази належного виконання інших зобов'язань за договором, що не є предметом позову, однак які мали бути виконані позивачем; докази передання документації позивачем відповідачу за договором від 06.06.2012 № 06/06-1; докази отримання позивачем від відповідача вихідних даних за договором від 06.06.2012 № 06/06-1; докази існування у позивача права приступати до виконання робіт від відповідача без переданих вихідних даних за договором від 06.06.2012 № 06/06-1; докази розірвання договору за ініціативи позивача від 06.06.2012 № 06/06-1. Також в поданому клопотанні відповідач просить суд розгляд справи відкласти на інший день, для надання витребуваних доказів.

Розглянувши зазначене клопотання суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, що перешкоджають його наданню; підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; обставини, які може підтвердити цей доказ.

Разом з тим, відповідач не зазначає в поданому клопотанні обставини, що перешкоджають йому самостійно отримати вказані документи та обставини, які можуть підтвердити вказані докази, в зв'язку з чим у суду відсутні правові підстави для задоволення вказаного клопотання з огляду на приписи ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим суд відмовляє в задоволенні клопотання в частині витребування доказів від 03.11.2015 з огляду на його недоведеність.

Суд також відмовляє в задоволенні даного клопотання в частині відкладення розгляду справи на інший день для надання витребуваних доказів, оскільки такі докази суд не витребовував.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача проти позовних вимог усно заперечив.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, присутніх в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір на розробку проектної документації від 06.06.2012 № 06/06-1 (далі - договір), відповідно до умов якого відповідач - генпроектувальник доручає, а позивач - проектувальник зобов'язується виконати за плату відповідно до умов цього договору роботи по розробці проектної документації стадія «Робоча документація» (РД) за проектом «Будівництво сучасного лікувально-діагностичного комплексу НДСЛ «Охмадит», надалі - «проектна документація», а саме: розділи «Електрообладнання та електроосвітлення» («ЕО»), «Блискавкозахист» («ЕО-1»), «Зовнішні електричні мережі 10 кВ, 0,4 кВ та зовнішнього освітлення» («ЕП»), «Трансформаторна підстанція 10/0,4 кВ» («ЕП-2»), «Релейний захист та автоматика» («РЗ»), надалі - «роботи» (п.1.1 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору загальна вартість робіт, що виконуються за цим договором, визначена в протоколі договірної ціни (додаток № 2 до цього договору), що є невід'ємною частиною і складає: 972592,11 грн., крім цього ПДВ 20%: 194518,42 грн., що разом складає: 1167110,53 грн.

Згідно п. 2.2 договору оплата робіт за цим договором виконується у наступному порядку: протягом 10 банківських днів після підписання цього договору сторонами генпроектувальник сплачує проектувальнику частину вартості робіт у сумі: 291777,63 грн., крім цього ПДВ (20%): 58355,53 грн., що разом складає 350133,16 грн.; решту від вартості робіт у сумі: 680814,48 грн., крім цього ПДВ (20%): 136162,89 грн., що разом складає: 816977,37 грн., генпроектувальник сплачує проектувальнику протягом 5 банківських днів після підписання сторонами останнього акта здачі-приймання робіт за цим договором.

Загальна вартість робіт за цим договором включає компенсацію всіх можливих витрат проектувальника по виконанню робіт за цим договором та всіх супутніх обов'язків відповідно до цього договору, у т.ч. винагороду за створення об'єкта права інтелектуальної власності - результатів таких робіт та плату за виключні авторські майнові права, передбачені ст. 9 цього договору. Жодні інші витрати проектувальника не підлягають додатковій компенсації (п. 2.5 договору).

У відповідності до п. 2.6 договору сторони домовились, що не пізніше дня початку виконання будівельно-монтажних робіт за проектною документацією між сторонами буде укладено окремий договір на виконання проектувальником авторського нагляду під час здійснення будівництва за проектною документацією, який буде включати перелік зобов'язань передбачених чинним законодавством України, в т.ч. Законом України «Про архітектурну діяльність» та ДБН А.2.2-4-2003 «Положення про авторський нагляд за будівництвом будинків і споруд».

Пунктом 3.1.5 договору генпроектувальник зобов'язався проводити оплату виконаних робіт проектувальнику у порядку та строки, що встановлені цим договором.

Відповідно до п. 4.1 договору здача-приймання робіт здійснюється шляхом підписання сторонами відповідних актів здачі-приймання робіт за цим договором.

Цей договір набуває чинності з моменту підписання обома сторонами і діє до повного виконання сторонами обов'язків згідно з договором, якщо інше не передбачено додатковими угодами сторін, але в будь-якому випадку до 31.12.2012. У випадку, якщо до закінчення строку дії договору, визначеного цим пунктом, сторони не в повному обсязі виконали свої обов'язки, договір зберігає свою дію до повного виконання сторонами своїх обов'язків (п. 6.1 договору).

На виконання умов договору позивачем були виконані, а відповідачем були прийняті роботи на суму 525199,75 грн., що підтверджується актом прийому-передачі робіт за серпень 2012 від 31.08.2012 на суму 525199,74 грн., який підписаний в двохсторонньому порядку повноважними представниками сторін без будь яких застережень і зауважень та скріплений печатками сторін, завірена копія якого залучений до матеріалів справи.

Разом з тим, відповідач свої зобов'язання щодо здійснення повного розрахунку за виконані підрядні роботи не виконав, в зв'язку з чим позивач надіслав відповідачу претензію від 22.10.2014 № 100/10-14 про оплату заборгованості в сумі 175066,58 грн. за договором на розробку проектної документації від 06.06.2012 № 06/06-1. Надіслання вказаної кореспонденції підтверджується описом вкладення від 23.10.2015 та фіскальним чеком «Укрпошта» від 23.10.2014 № 7891. Завірені копії перелічених документів залучені до матеріалів справи.

Проте, відповідач вказану претензію про оплату заборгованості залишив без відповіді та задоволення, в зв'язку з чим, за ним на рахується борг в розмірі 175066,58 грн. - різниця між перерахованими грошовими коштами та загальною вартість виконаних робіт.

На виконання п. 2.6 договору між сторонами у справі було укладено договір на здійснення авторського нагляду від 04.01.2013 № 3/3435, відповідно до умов якого відповідач - замовник доручає, а позивач - виконавець відповідно до умов цього договору приймає на себе зобов'язання по здійсненню авторського нагляду за будівництвом по проекту «Будівництво сучасного лікувально-діагностичного комплексу Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охмадит» по вул. Чорновола, 28/1 у Шевченківському районі м. Києва (надалі - об'єкт) (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору вартість авторського нагляду за будівництвом об'єкту за договором встановлюється в кошторисі і становить 12780 грн., крім того ПДВ 2556 грн., всього 15336 грн.

Згідно п. 2.2 договору оплату робіт замовник здійснює протягом 10-ти банківських днів після підписання замовником актів приймання-передачі виконаних робіт.

Пунктом 3.1.4 договору замовник зобов'язався своєчасно приймати та оплачувати виконані роботи, що є предметом цього договору.

У відповідності до п. 5.1 договору після фактичного виконання робіт виконавець пред'являє замовнику акт здачі-приймання виконаних робіт.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2013, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 8.1 договору).

На виконання умов договору позивач надав відповідачу передбачені договором послуги по здійсненню авторського нагляду за будівництвом по проекту на суму 15336 грн., що підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.07.2013 № 3073104, який підписаний в двохсторонньому порядку повноваженими представниками сторін та скріплений печатками сторін у справі, завірена копія якого залучена до матеріалів справи.

Проте, відповідач в порушення своїх договірних зобов'язань розрахунок за надані послуги не здійснив, в зв'язку з чим позивач надіслав відповідачу претензію від 22.10.2014 № 101/10-14 про оплату заборгованості в сумі 15336 грн. за договором на здійснення авторського нагляду від 04.01.2013 № 3/3435. Надіслання вказаної кореспонденції підтверджується описом вкладення від 23.10.2015 та фіскальним чеком «Укрпошта» від 23.10.2015 № 7893. Завірені копії перелічених документів залучені до матеріалів справи.

Проте, відповідач вказану претензію про оплату заборгованості залишив без відповіді та задоволення, в зв'язку з чим, за ним на рахується борг в розмірі 15336 грн.

Загальна вартість неоплачених виконаних робіт та наданих послуг складає суму 190402,58 грн.

Оскільки укладені між сторонами договір на розробку проектної документації від 06.06.2012 № 06/06-1 за своєю правовою природою є договором підряду на проведення проектних робіт, а договір на здійснення авторського нагляду від 04.01.2013 № 3/3435 - є договором про надання послуг, то суд до спірних правовідносин застосовує законодавство яке регулює правовідносини підряду та надання послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 887 Цивільного кодексу України, за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

Частиною 2 статті 887 Цивільного кодексу України визначено, до договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 854 Цивільного кодексу України до обов'язків замовника, зокрема, відносить оплату виконаної підрядником роботи після здачі всієї роботи, якщо інше не встановлено законом або договором.

Положеннями частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладених між сторонами договорів, відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо здійснення розрахунку за виконані підрядні роботи та надані послуги, у зв'язку з чим за останнім на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 190402,58 грн. Доказів сплати зазначеної заборгованості відповідач суду не надав.

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 190402,58 грн. заборгованості за виконані підрядні роботи та надані послуги.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо здійснення розрахунку за виконані підрядні роботи та надані послуги, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних з простроченої суми грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача інфляційні втрати з прострочених сум за загальний період прострочення з жовтня 2012 року по липень 2015 року складають 123319,16 грн., 3% річних з прострочених сум за загальний період прострочення з 08.09.2012 по 10.09.2015 складають 16753,35 грн.

Здійснені позивачем розрахунки інфляційних втрат та 3% річних є арифметично вірними, відповідають вказаним вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Також, позивач на підставі п. 5.2 договору на розробку проектної документації від 06.06.2012 № 06/06-1 та п. 6.5 договору на здійснення авторського нагляду від 04.01.2013 № 3/3435, просить суд за несвоєчасну оплату виконаних робіт та наданих послуг стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення виконання зобов'язань, розмір якої за розрахунком позивача за загальний період прострочки з 08.09.2012 по 15.02.2014 складає 14104,52 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Крім того, відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з правильним арифметичним розрахунком, який був зроблений судом, з врахуванням заявлених позивачем періодів, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня з прострочених сум боргу в розмірі 14068,75 грн. В решті заявленої до стягнення суми пені в розмірі 35,77 грн. суд відмовляє, з огляду на їх безпідставність.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 190402,58 грн. основного боргу, 123319,16 грн. інфляційних втрат, 16753,35 грн. 3% річних та 14068,75 грн. пені є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню. В решті повних вимог суд відмовляє з огляду на їх безпідставність.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпрофмед» (07300, Київська обл., Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Межигірського спасу, 6Д, ідентифікаційний код 34350971) на користь Приватного підприємства «Гарант-Енерго» (04107, м. Київ, вул. Багговутівська, 17-21, ідентифікаційний код 30577113) 190402 (сто дев'яносто тисяч чотириста дві) грн. 58 коп. основного боргу, 123319 (сто двадцять три тисячі триста дев'ятнадцять) грн. 16 коп. інфляційних втрат, 16753 (шістнадцять тисяч сімсот п'ятдесят три) грн. 35 коп. 3% річних, 14068 (чотирнадцять тисяч шістдесят вісім) грн. 75 коп. пені, 5168 (п'ять тисяч сто шістдесят вісім) грн. 15 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Ю.В. Подоляк

Дата підписання рішення 16.11.2015.