Рішення № 53599053, 17.11.2015, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 489/4053/15-ц

Номер провадження 2/489/2011/15

РІШЕННЯ

Іменем України

17 листопада 2015 року місто Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого судді Кокорєва В. В.,

при секретарі Антоненко А. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (далі-позивач) до ОСОБА_1 (далі-відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив

В червні 2015 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, обґрунтовуючи вимоги тим, що між ним та ПАТ "Платинум Банк" був укладений договір факторингу, відповідно до якого останнім було передано позивачу право вимоги до відповідача. Відповідач не виконує зобов'язання за кредитним договором, укладеним з ПАТ "Платинум Банк" внаслідок чого утворилась заборгованість.

Просив суд стягнути з відповідача непогашену заборгованість за кредитним договором №206/3857CLPS2 у розмірі 4256,64 грн.

27.10.2015 до суду від представника позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог. Просив суд стягнути з відповідача на свою користь непогашену заборгованість у розмірі 3256,64 грн.

12.11.2015 до суду від представника позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог. Просив суд стягнути з відповідача на свою користь непогашену заборгованість у розмірі 1256,64 грн.

Надалі суд розглядає справу із врахуванням останньої заяви позивача про зменшення позовних вимог.

В судове засідання представник позивача не з'явився, в письмовому поясненні позовні вимоги підтримав та просив розглянути справу без його участі, проти заочного розгляду справи не заперечив.

Відповідач в судовому засіданні позов визнав частково, просив застосувати строк позовної давності до неустойки.

Дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини та відповідні правовідносини.

23.08.2011 між ПАТ "Платинум Банк" та відповідачем був укладений кредитний договір №206/3857CLPS2, за яким останньому були надані кредитні кошти у розмірі 6884,52 грн., а відповідач повинен був повернути кредит та сплатити проценти за його користування.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем була надана суду анкета-заява, яка засвідчила факт укладення даного договору. Згода відповідача підтверджується його підписом.

На основі укладеного між позивачем та відповідачем договору суд робить висновок про виникнення зобов'язальних правовідносини між сторонами, відповідно до яких позивач зобов'язувався надати грошові кошти відповідачу в розмірі та на умовах, встановлених в договорі, а відповідач зобов'язувався повернути кредит та сплатити відсотки.

19.06.2013між ПАТ "Платинум Банк" та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу, відповідно до умов якого позивачу було відступлено права вимоги до відповідача, про що повідомлялось відповідачу письмово.

Відповідно до Виписки з реєстру боржників від 19.06.2013 року позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 5356,64 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач здійснив погашення кредитної заборгованості 16.07.2013 в розмірі 1100 грн.

Таким чином заборгованість відповідача перед ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за кредитним договором №206/3857CLPS2 від 23.06.2011 року становить 1256,64, грн., з яких 575,55 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 681,09 грн. - пеня за порушення графіку погашення заборгованості та заборгованість за кредитним договором.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Таким чином, своєю неправомірною бездіяльністю відповідач порушив прийняті ним на себе зобов'язання, встановлені в Кредитних договорах.

В ч. 1 ст. 527 ЦК України зазначається, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно з ч. 1 ст. 530 цього кодексу, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В ч. 1 ст. 610 ЦК України вказується, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З розрахунку заборгованості за договором №206/3857CLPS2 від 23.06.2011 вбачається, що відповідач має заборгованість за даним договором, що підтверджує факт порушення ним умов кредитного договору та не виконання зобов'язань, що випливають з нього.

В своїй заяві від 14.09.2015 відповідач просив суд застосувати строки позовної давності.

Згідно зі ст. 256 ЦК України, позовна давність (строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу), є одним з загальних правил щодо пред'явлення позову.

Відповідно до ст. ст. 257,258 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки; до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) встановлена спеціальна позовна давність в один рік.

Згідно з ч. ч. 1,5 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, наданого позивачем, останній місяць, в якому нараховувалась пеня - червень 2013 року. До суду позивач звернувся в червні 2015 року, тобто через 2 роки. Оскільки в кредитному договорі сторони не обумовили збільшення позовної давності, то до вимог про стягнення неустойки застосовується позовна давність в 1 рік згідно з ст. 258 ЦК України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог лише в частині стягнення з відповідача заборгованості по тілу кредиту.

Дослідивши докази, долучені до матеріалів справи щодо їх належності і допустимості, оцінивши їх в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно зі ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по оплаті судового збору в сумі 111,57 грн., що були понесені позивачем у справі і документально підтверджені, пропорційно до задоволеної частини вимог (45,8 %).

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 15, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд

вирішив

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, 26.07.1969 р. н., (паспорт серії ЕО № 675244, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (р/р № 26500000127001 в ПАТ «ТАСкомбанк», МФО 339500, ЄДРПОУ 35625014) суму заборгованості по кредиту в розмірі 575 (п'ятсот сімдесят п'ять) грн. 55 коп.

В задоволенні вимог про стягнення пені відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у розмірі 111,57 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а у разі оскарження особою, яка не була присутня під час проголошення рішення - з моменту отримання копії рішення.

Суддя В. В. Кокорєв