Ухвала суду № 53595708, 19.11.2015, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/7076/15-ц

№ 2/303/3824/15

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2015року м.Мукачево

Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Гейруш В.Б. розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ПАТ «ВіЕс Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення богу за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

У листопаді 2015 року позивач ПАТ «ВіЕс Банк» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення богу за кредитним договором в розмірі 8463,99 доларів США, що еквівалентно 195360грн. 95коп.

Одночасно із поданням позовної заяви до суду позивач подав заяву про забезпечення позову в якій просить вжити заходи забезпечення позову, а саме: накласти арешт на грошові кошти, рухоме та нерухоме майно, що належить ОСОБА_1, ОСОБА_2; обмежити право виїзду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за межі України шляхом тимчасової відмови їх у видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон, тимчасового затримання або вилучення паспорта, якщо він був виданий раніше.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заяву про забезпечення позову слід задовольнити частково.

Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Позов забезпечується, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Згідно з ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Як передбачено ч. 2 ст. 152 ЦПК України, у разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову.

Згідно пункту 7 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» № 5 від 30.03.2012 року справ заява про забезпечення позову у спорах, що виникають із кредитних правовідносин, шляхом заборони виїзду відповідача за межі України не може бути задоволена, оскільки згідно з частиною першою статті 151 ЦПК суд вживає лише ті заходи забезпечення позову, які передбачені цим Кодексом. Заборона

виїзду відповідача за межі України не може належати і до інших видів забезпечення позову (частина друга статті 152 ЦПК), оскільки відповідно до статті 33 Конституції України свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України можуть бути обмежені лише законом.

Таким чином, не підлягає до задоволення заява про забезпечення позову в частині обмеження права виїзду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за межі України шляхом тимчасової відмови їх у видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон, тимчасового затримання або вилучення паспорта, якщо він був виданий раніше.

Забезпечення позову в частині накладення арешту на грошові кошти, рухоме та нерухоме майно, що належить ОСОБА_1, ОСОБА_2 слід задовольнити, так як невжиття заходів забезпечення позову в подальшому може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду та в порядку забезпечення позову слід накласти арешт на рухоме та нерухоме майно проте в межах суми стягнення.

Керуючись ст.ст. 151-153, 209, 210 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

Заяву Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» про забезпечення позову - задовольнити частково.

Накласти арешт на грошові кошти, рухоме та нерухоме майно, що належить ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт серії ВО 419695, виданий Мукачівським РВ УМВС України у Закарпатській області 27.02.1998 року, ІПН НОМЕР_1; ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_4, паспорт серії ВО 574808, виданий Мукачівським РВ УМВС України у Закарпатській області 13.01.1998 року, ІПН НОМЕР_2 в межах суми стягнення.

В задоволенні решти вимог - відмовити.

Допустити негайне виконання ухвали суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом пяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Головуючий В.Б.Гейруш