Справа № 127/3993/14-ц
Провадження № 2/127/7279/15
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.11.2015 Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Короля О.П.
секретаря Куйдан Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_3 у справах дітей Вінницької міської ради про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_3 у справах дітей Вінницької міської ради про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною.
В позовній заяві зазначено, що малолітній син позивача ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає окремо від нього, разом з матірю ОСОБА_2 та її батьками ОСОБА_5 та ОСОБА_6, за адресою: АДРЕСА_1, які чинять всілякі перешкоди участі позивача у вихованні сина, не дають можливості зустрічатись, спілкуватись, займатись розвитком дитини, мотивуючи це тим, що відповідач вийшла заміж та проживає з іншим чоловіком.
Сторони в шлюбі не перебували, в кінці 2012 року після розірвання стосунків з відповідачем позивач мав можливість зустрічатись з сином один раз на тиждень в неділю. Крім того дитина мала можливість спілкуватись зі своєю бабусею матірю позивача та тіткою сестрою позивача, з якими у хлопчика були теплі, родинні відносини.
ОСОБА_1 є членом правління Спілки ветеранів війни в Афганістані, офіс якої знаходиться в м. Вінниці в будинку, в якому проживає ОСОБА_2 з сином, тому позивач раніше постійно брав сина з собою на різні заходи, які проводила спілка, для того щоб прищепити дитині патріотичні почуття, виховати в дусі поваги та любові до своєї родини, народу, Батьківщини. Проте в червні 2013 року ОСОБА_2 перестала давати можливість позивачу спілкуватись з дитиною та чинити перешкоди з метою припинити його побачення з сином, не допустити батька до участі у вихованні дитини.
Всі намагання ОСОБА_1 вирішити цю проблему призводять лише до конфліктів з відповідачем та її батьками, які чинять перешкоди його зустрічам з сином.
01.08.2013 року позивач змушений був звернутися за допомогою до служби у справах дітей Вінницької міської ради з проханням визначити спосіб його участі у вихованні сина, встановити конкретні дні зустрічей з ним, зобовязати ОСОБА_2 інформувати про стан здоровя дитини.
Протягом двох місяців відповідач ігнорувала запрошення на співбесіди з спеціалістами служби у справах дітей, не зявилась вона і на два засідання комісії з питань захисту прав дитини. Лише після виїзду працівників служби за місцем проживання батьків ОСОБА_2 вона зявилась на засідання третьої комісії та обіцяла в подальшому не чинити перешкод участі позивача у вихованні дитини.
Рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради від 10.10.2013 року №223 «Про визначення порядку участі у вихованні малолітніх дітей» ОСОБА_1 встановили дні та години зустрічей з сином, а саме: середа з 16 год. до 20 год.; пятниця з 16 год. до 20 год.; неділя з 16 год. до 20 год. Також зобовязали обох батьків попереджати один одного про свої дії щодо дитини та узгоджувати їх з урахуванням режиму харчування, стану здоровя, інтересів дитини.
Після зазначеного рішення ОСОБА_2 через свою матір надала ОСОБА_1 можливість зустрітись з дитиною лише три рази.
В судовому засіданні позивач позов підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача позов визнав частково. Згідно з його поясненнями відповідач погоджується надати можливість забирати сина додому до позивача, гуляти з ним без її присутності в середу з 16 год. до 20 год., пятницю з 16 год. до 20 год., неділю з 12 год. до 20 год. Що стосується позовної вимоги надати ОСОБА_1 можливість один раз в літньо-осінній період і один раз в зимовий період оздоровлювати сина ОСОБА_4 в санаторно-курортних та оздоровчих закладах на строк дії путівки або не менше, ніж на 21 день, не враховуючи часу на проїзд, без присутності матері, то відповідач заперечила проти її задоволення. Представник відповідача обґрунтовує це заперечення тим, що малолітній син часто хворіє та потребує догляду, який батько не зможе йому забезпечити за тривалої відсутності матері.
Представник третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача служби у справах дітей Вінницької міської ради просила позов задовольнити і підтримала висновок про доцільність визначення способу участі ОСОБА_1 у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Згідно з цим висновком орган опіки та піклування Вінницької міської ради вважає доцільним визначити такий спосіб участі ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні малолітньої дитини ОСОБА_4 : середа з 16 год. до 20 год.; пятниця з 16 год. до 20 год.; неділя з 16 год. до 20 год.; оздоровлення дитини з батьком один раз протягом року; рекомендувати матері дитини повідомляти батька про зміну місця проживання дитини. Крім цього згідно з висновком рекомендовано батькам попереджати один одного про свої дії щодо дитини та узгоджувати їх з урахуванням стану здоровя та інтересів дитини.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про задоволення позову з таких підстав.
Згідно з свідоцтвом про народження серії I-АМ №270234 від 18.02.2014 р. батьками ОСОБА_4 є ОСОБА_1 і ОСОБА_2.
Малолітній син позивача ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає окремо від нього, разом з матірю ОСОБА_2 та її нинішнім чоловіком ОСОБА_7 і малолітньою дитиною, якій не виповнилось року, за адресою : м. Вінниця, вул. Першотравнева, 86.
Відповідач чинить перешкоди щодо участі позивача у вихованні сина, не дає можливості зустрічатись, спілкуватись, займатись розвитком сина ОСОБА_8.
Сторони в шлюбі не перебували, в кінці 2012 року після розірвання відносин в з відповідачем позивач мав можливість зустрічатись з сином один раз на тиждень в неділю. Крім того дитина мала можливість спілкуватись з бабою та тіткою позивача.
ОСОБА_1 є членом правління Спілки ветеранів війни в Афганістані, офіс якої знаходиться в м. Вінниці в будинку, де зареєстрована ОСОБА_2 та син ОСОБА_8, а нині мешкають батьки відповідача. До червня 2013 р. позивач постійно брав сина з собою на різні заходи, які проводила спілка з метою патріотичного виховання сина ОСОБА_8, поваги та любові до своєї родини, народу, Батьківщини.
З червня 2013 року ОСОБА_2 відмовилась давати можливість позивачу спілкуватись з дитиною та чинить перешкоди з метою припинити його побачення з сином, не допускає батька до участі у вихованні сина.
Доказами створення цих перешкод є матеріали з кримінального провадження відносно ОСОБА_2 та матеріали цієї справи.
Всі намагання ОСОБА_1 розвязати це спірне питання в позасудовому порядку призводять до конфліктів з відповідачем, її нинішнім чоловіком та її батьками, які чинять перешкоди його зустрічам з сином.
01.08.2013 року позивач звернувся до служби у справах дітей Вінницької міської ради з проханням визначити спосіб його участі у вихованні сина, встановити конкретні дні зустрічей з ним, зобовязати ОСОБА_2 інформувати про стан здоровя дитини.
Протягом двох місяців відповідач ігнорувала запрошення на співбесіди з спеціалістами служби у справах дітей, не зявилась на два засідання комісії з питань захисту прав дитини. Лише після виїзду працівників служби за місцем проживання батьків ОСОБА_2, вона зявилась на засідання третьої комісії та обіцяла в подальшому не чинити перешкод участі позивача у вихованні дитини.
Рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради від 10.10.2013 року №223 «Про визначення порядку участі у вихованні малолітніх дітей» ОСОБА_1 встановлено дні та години зустрічей з сином, а саме: середа з 16 год. до 20 год.; пятниця з 16 год. до 20 год.; неділя з 16 год. до 20 год. Також зобовязано обох батьків попереджати один одного про свої дії щодо дитини та узгоджувати їх з урахуванням режиму харчування, стану здоровя, інтересів дитини.
Після рішення виконкому ОСОБА_2 через свою матір надала ОСОБА_1 можливість зустрітись з дитиною лише три рази. Зі слів позивача, на першій зустрічі дитина розповіла, що мати сказала нібито батько далеко, не зможе приїхати, тому його потрібно забути. До закінчення кожної зустрічі ОСОБА_2 часто телефонувала, попереджала, що час зустрічі закінчується, син нервував, плакав, просив ще побути з батьком. Такі дії матері вкрай негативно вплинули на дитину, спричинили їй душевну біль і страждання.
Згодом ОСОБА_2 перестала давати дитину батьку, на телефонні дзвінки в дні зустрічей не відповідає. З позивачем спілкувалась її мати, яка повідомляла, що ОСОБА_2 з сином поїхали в м. Київ на невизначений термін, а потім повідомила, що відповідач вийшла заміж і у неї тепер інші плани. З того часу дитину позивачу жодного разу не дали, по телефону йому повідомляли, що ОСОБА_2 з сином вдома не має або вони не бажають розмовляти.
В звязку з не виконанням відповідачем рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 10.10.2013 року №223 «Про визначення порядку участі у вихованні малолітніх дітей» позивач звернувся до відділу міліції у справах неповнолітніх. Працівник цієї служи неодноразово намагався поспілкуватись з ОСОБА_2 та зясувати причини невиконання рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради. Але відповідач повідомила про те, що вона не має наміру виконувати рішення виконавчого комітету.
Позивач знову звернувся з заявою до ОСОБА_3 у справах дітей Вінницької міської ради з проханням провести розяснювальну роботу з ОСОБА_2 про положення законодавства про участь батька у вихованні малолітнього сина.
14.04.2014 року ОСОБА_1 надійшла відповідь за №Д-31/1748/34-01-9 від 13.02.2014 року про те, що працівники ОСОБА_3 у справах дітей Вінницької міської ради за його письмовим зверненням виходили за місцем реєстрації ОСОБА_2, проте їх не впустили у підїзд, батько відповідача повідомив по телефону, що вдома їх немає та взагалі за цією адресою відповідач з дитиною більше не проживають, повідомити нове місце проживання відмовився.
Такими діями ОСОБА_2 та її батьки порушують права позивача та малолітньої дитини.
Виконавчий комітет Вінницької міської ради на ухвалу суду надав висновок від 14.05.2014 р. за №01-00-011-1982д про доцільність визначення способу участі ОСОБА_1 у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Згідно з цим висновком орган опіки та піклування Вінницької міської ради вважає доцільним визначити такий спосіб участі ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні малолітньої дитини ОСОБА_4: середа з 16 год. до 20 год.; пятниця з 16 год. до 20 год.; неділя з 16 год. до 20 год.; оздоровлення дитини з батьком один раз протягом року; рекомендувати матері дитини повідомляти батька про зміну місця проживання дитини.
Проте з урахуванням фактичних обставин справи суд не обмежується способами участі батька у спілкуванні і вихованні дитини, запропонованими органом опіки і піклування, а вважає за доцільне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 в повному обсязі.
Відповідач створила нову сімю, в якій народилась дитина, якій не виповнилось і року. ОСОБА_2 зайнята доглядом за меншою дитиною. Син ОСОБА_8 часто хворіє, що доведено медичними документами, а тому є потреба в його оздоровленні і санаторному лікуванні, яке може забезпечити батько ОСОБА_1 Хлопчику виповнилось 6 років і він може перебувати з батьком в санаторно-курортних закладах на строк дії путівки. На переконання суду, запропонований представником відповідача спосіб оздоровлення дитини лише з матірю ОСОБА_2 за кошти батька ОСОБА_1, не має перспективи, тому що ОСОБА_2 не зможе на цей період (не менше 21 дня) залишити на своїх родичів меншу дитину, і позивач не погоджується оплачувати перебування відповідача в санаторії. І навпаки перебування сина з батьком на оздоровленні є одним із способів спілкування та відповідає їх інтересам.
Справа розглядається судом не вперше. Заочним рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 28.05.2014 року позов ОСОБА_1 було задоволено. Проте відповідач не погодилась з вищевказаним рішенням та подала заяву про його перегляд. При повторному розгляді справи, враховуючи позицію представника відповідача про часткове визнання позову, суд оголошував перерву для перевірки дійсності та добросовісності намірів відповідача не чинити перешкод позивачу у спілкуванні з сином, проте ні в дні побачень з сином, визначені в позовних вимогах : середа, пятниця, неділя, ні в день народження сина 26.10.2015 р. спроби ОСОБА_1 побачити сина і вручити йому подарунки виявились невдалими і закінчились черговим конфліктом з ОСОБА_2 та викликом міліції.
Відповідно до ст. 141 СК України мати та батько мають рівні права та обовязки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обовязків щодо дитини.
Згідно зі ст. 157 СК України той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобовязаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні.
Положеннями п.1 ст. 159 СК України передбачено, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий з батьків має право звернутись до суду з позовом про усунення цих перешкод.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 141, 157, 158, 159 СК України, ст.ст. 4,10, 88, 212-215 ЦПК України,
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Зобовязати ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкоди у вихованні та вільному спілкуванні з сином ОСОБА_4.
Визначити ОСОБА_1 такі дні та години зустрічей з сином та надати можливість забирати сина до позивача додому, гуляти з ним без присутності ОСОБА_2 : середа з 16 год. до 20 год., пятниця з 16 год. до 20 год., неділя з 12 год. до 20 год.
Надати ОСОБА_1 можливість один раз в літньо-осінній період і один раз в зимовий період оздоровлювати сина ОСОБА_4 в санаторно-курортних та оздоровчих закладах на строк дії путівки або не менше, ніж на 21 день, не враховуючи часу на проїзд, без присутності ОСОБА_2.
Зобовязати ОСОБА_2 повідомляти ОСОБА_1 про місце проживання сина ОСОБА_4, про зміну його місця проживання чи перебування, в тому числі про наміри виїхати з сином за межі м. Вінниці та надавати підтверджуючі документи про такі наміри.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування витрат зі сплати судового збору 243,60 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення.
Суддя
Судове рішення № 53592937, Вінницький міський суд Вінницької області було прийнято 09.11.2015. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 127/3993/14-ц. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: