Ухвала суду № 53591150, 05.10.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження №11кп/790/1578/15 Головуючий 1 інстанції: Гайдук Л.П.

Справа №638/15841/14-к Доповідач: Протасов В.І.

Категорія: ч.2 ст.272 КК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

5 жовтня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого судді - Протасова В.І.,

суддів - Шляхова М.І., Плетньова В.В.,

при секретарі - Репкіній М.Ю.,

за участю прокурора - Пресс Г.С.,

обвинувачених - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

захисника - ОСОБА_3,

потерпілої - ОСОБА_4,

представника потерпілої - ОСОБА_5,

цивільного позивача - ОСОБА_6,

представника цивільного відповідача - ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Харківської області апеляційні скарги прокурора, потерпілої ОСОБА_4, представника цивільного позивача на вирок Дзержинського районного суду м.Харкова від 25 червня 2015 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Зазначеним вироком:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, мешкає: АДРЕСА_1кв.121, -

виправдано у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.272 КК України;

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_7, одруженого,маючого на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8, в.86, мешкає за адресою: АДРЕСА_2,-

засуджено за ч.2 ст.367 КК України до 3 років позбавлення волі з позбавленням права займати відповідальні посади в будівництві строком на 1 рік. У відповідності до ст.75 КК України, звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки, з покладенням на ОСОБА_1 обовязків, передбачених ст.76 КК України;

Вирішені цивільні позови потерпілих. Стягнуто в рахунок відшкодування шкоди, заподіяної злочином з «Куряжського домобудівельного комбінату» на користь потерпілих:

ОСОБА_8 - 50 тис. грн., ОСОБА_9- 30775,76 грн, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 по 2 тис. кожному.

Позов ТОВ «Маяк» залишено без розгляду.

Як встановлено вироком, 17.05.2014 близько 20.10 год., під час пориву вітру, баштовий кран КБ-405-2А, який експлуатувався на території будівельного майданчика ПАТ «Куряжський домобудівельний комплекс» за адресою: м.Харків, пр.Перемоги 59 та знаходився в технічно несправному стані, а саме: не будучи обладнаним 4 противоугінними захоплювачами та 2 гальмами механізму переміщення крану , при наявності незадовільного технічного стану підкранової колії з наявними на ній дефектами, не будучи закріплений ручними противоугінними упорами,почав рух по підкрановим рейковим шляхам і у подальшому перекинувся та впав на територію Олексіївського ринку м. Харкові.

Внаслідок падіння вказаного крану громадяни: ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 отримали тяжкі тілесні ушкодження від яких померли;

ОСОБА_16 спричинено тяжкі тілесні ушкодження ;

ОСОБА_9 спричинено тілесні ушкодження середньої тяжкості;

ОСОБА_11, ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_17 спричинено легкі тілесні ушкодження .

Падіння крану відбулося внаслідок службової недбалості начальника дільниці будівельного комплексу ПАТ «Куряжський домобудівельний комплекс» ОСОБА_1, який 21.01.2013 року відповідно до наказу Генерального директора ПАТ «Куряжський домобудівельний комплекс» №13-к, призначений на посаду начальника дільниці будівельного комплексу вказаного підприємства за адресою: м.Харків, пр.Перемоги 59 .

Службова недбалість ОСОБА_1 виразилась в наступному:

Відповідно до п.7.4.1 «Правил будови та безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів», затверджених Наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду №132 від 18.06.2007 року і згідно з п.5 Наказу № 171 від 03.09.2013р. по ПАТ «Куряжський домобудівельний комплекс» на останнього покладено обовязок контролю, разом з іншими відповідальними особами ПАТ «Куряжський домобудівельний комплекс», за технічно справний стан обєктів підвищеної небезпеки машин та механізмів, в тому числі, баштовий кран КБ-405-2А на будівельному комплексу та безпечну експлуатацію вантажопідіймальних механізмів, зйомних вантажозахватних пристосувань та тари, підкранових шляхів.

Окрім цього, відповідно до п.2.14 Посадової інструкції начальника будівельної дільниці ПАТ «Куряжський ДК» ОСОБА_1 повинен був забезпечити дотримання виробничих процесів по експлуатації машин і вантажоприймальних механізмів згідно до вимог «Правил будови та безопасної експлуатації вантажоприймальних механізмів», які передбачають :

п. 4.11.22. Вантажопідіймальні крани, крім залізничних, що пересуваються рейковими коліями просто неба, обладнуються протиугінними пристроями з ручним або машинним приводом, які мають забезпечувати утримувальне зусилля від дії на кран вітру неробочого стану, зазначене в настанові з експлуатації крана,

п.4.19.1. Улаштування рейкової кранової колії, за винятком колій залізничних кранів, має здійснюватися за проектною документацією, яка зберігається суб'єктом господарювання разом з паспортом. Будова рейкової колії баштових кранів має відповідати вимогам НД.П. 4.19.8. Граничні величини відхилень кранової колії від проектного положення, що наведені в настанові з експлуатації вантажопідіймального крана, не повинні перевищувати величин, наведених у додатку 2 (іа784-07) цих Правил. Пошкодження та дефекти рейок і шпал кранової колії не повинні перевищувати критерії бракування, наведені в додатку 3 цих Правил.

п.4.19.11. Готовність рейкової колії до експлуатації має бути підтверджена актом здавання-приймання колії (додаток 4 цих Правил), до якого додаються результати нівелювання профілів рейкової колії, а також перевірки розмірів колії. Акт здавання-приймання колії має зберігатися разом з паспортом вантажопідіймального крана.

п.4.20.5. Пересувний кран під час роботи на одному місці більше однієї зміни має бути закріплений ручними захоплювачами або пристроями з машинним приводом. Крани, під час роботи яких потрібне їх часте пересування, можуть під час роботи на захоплювачі не встановлюватися, але вони мають бути прикріплені захоплювачами в разі припинення роботи.

Окрім того, згідно до Типової інструкції для осіб, відповідальних за утримання вантажопідіймальних кранів у справному стані №107 від 20.10.94р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13 березня 1995 р. за №59/595, затвердженої наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 20 жовтня 1994 р. №107 п.1.9. Працівник, відповідальний за утримання крана у справному стані, повинен знати: будову вантажопідіймального обладнання; Правила; Інструкцію для працівників, відповідальних за утримання вантажопідіймальних кранів у справному стані; інструкції заводів-виготівників по монтажу та експлуатації кранів; інструкції обслуговуючого персоналу та керуватися при роботі вказівками, що містяться в них. Працівник, на якого покладені обов'язки відповідального за утримання у справному стані вантажопідіймальних кранів з електричним або паровим приводом, повинна також знати, відповідно, Правилами устройства електроустановок, Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 25.07.2006 № 258, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1143/13017 (далі - ПТЕ) та забезпечувати виконання їх при експлуатації кранів, п.2.7. Працівник, відповідальний за утримання крана у справному стані, повинен: 2.7.1. Установити порядок приймання та здавання змін кранівниками, виділити кранівникам час, необхідний для огляду крана та змащення механізмів. 2.7.2. Закріпити за кранами слюсарів та електромонтерів для проведення оглядів і поточних ремонтів. 2.7.3. Розробити графік періодичних оглядів кранів та кранових колій. 2.7.4. Забезпечити проведення періодичних оглядів кранів слюсарями та електромонтерами відповідно до графіка. 2.7.5. Забезпечити слюсарів та електромонтерів журналом для записів результатів оглядів кранів (журнал періодичних оглядів), а кранівників - вахтовими журналами. 2.7.7. Забезпечити на крані позначення (або табличку з позначенням) реєстраційного номера, вантажопідіймальності та дати наступного випробування, п. 2.7.9. Контролювати проведення оглядів та нівеліровок кранових колій відповідно до графіка та інструкції по будові та утриманню колій.п.2.17. Проводити огляд кранів перед випуском їх із гаража та забезпечувати усунення виявлених несправностей. П. 2.11. працівник, відповідальний за утримання кранів у справному стані, повинен систематично проводити інструктаж слюсарів з питань правильного утримання кранів.п.24.2. Недопустимість роботи на несправних коліях.

При цьому, ОСОБА_1, будучи службовою особою, відповідальною за утримання в справному стані баштового крану КБ-405-2А, 1986 року випуску заводський номер 718, який придбано ПАТ «Куряжським домобудівельним комплексом» в серпні 2010 року в реконструйованому стані без внесення до паспорту крана певних змін після його реконструкції у 2007 році про доопрацювання поворотної платформи крану із застосуванням зварювання, заміни шпильок та гайок кріплення нижньої секції з діагональними балками, часткової заміни шпильок та гайок кріплення діагональних балок, збільшення довжини на 5,1 метр в результаті встановлено 6 інвентарних секцій башти по 5,6 метрів та збільшення стріли довжиною 27 метрів, та справний стан підкранової колії, проявивши при цьому службову недбалість, яка полягає у несумлінному ставленні до виконання своїх службових обовязків, а саме: не вивчивши належним чином будову вантажопідіймального механізму при встановлення даного крану на обєкті по будівництву житлового будинку по пр.Перемоги 59 в м.Харкові та його роботи, не впевнившись в його технічно справному стані, не звернувши увагу на відсутність на крані укріплень додатковими 4 противоугінними захоплювачами , передбачених технічними умовами на реконструкцію крана, та 2 гальм механізму переміщення крану, які останній міг та повинен був встановити, а також, не пересвідчившись в задовільному технічному стані підкранової колії, в порушення вимог нормативних документів, які передбачають неможливість використання технічно несправних механізмів в роботі будівельної організації, в порушення вищезазначених нормативних документів не встановив його технічно незадовільний стан та допустив його до експлуатації, не повідомивши відповідальним особам ПАТ «Куряжський ДК» про технічно незадовільний стан даного крану та неможливість його подальшої експлуатації внаслідок чого сталося падіння крану, що спричинила тяжкі наслідки гибель трьох осіб, та спричинення тілесних ушкоджень різної тяжкості шести особам.

Ці дії обвинуваченого суд кваліфіковано за ч.2 ст. 367 КК України, як неналежне виконання службовою особою своїх службових обовязків через несумлінне ставлення до них, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян та спричинило тяжкі наслідки.

ОСОБА_2 , обвинуваченого за ч.2 ст.272 КК України , судом виправдано за недоведеністю обвинувачення.

Вироком встановлено, що ОСОБА_2 обвинувачувався в тому, що працюючи машиністом баштового крану порушив правила безпеки під час виконання робіт із підвищеною небезпекою на виробництві, будучи особою яка зобовязана їх дотримуватися, що спричинило гибель людей та настання інших тяжких наслідків.

Згідно з обвинувальним актом, падіння баштового крану сталося внаслідок необережних дій ОСОБА_2, який недбало віднісся до виконання п. 5.1.6 Інструкції №16 по охороні праці для машиніста баштового крану, затвердженої наказом Генерального директора ПАТ «Куряжський домобудівельний комбінат», та технічних заходів безпеки в частині встановлення противідкатних башмаків, а саме : не закріпив колеса крану протиугінними ручними захватами в кількості 4 штук, неякісно затягнув гальма ходу крану на візку крана, не разгальмував повністю механізм повороту крану.

Суд дійшов до висновку, що ОСОБА_2 закріпити колеса крану протиугінними ручними захватами в кількості 4 штук не міг, оскільки вони були відсутні внаслідок реконструкції крану без узгодження із заводом виробником, що і стало причиною падіння баштового крану. За таких обставин, суд дійшов до висновку, що стороною обвинувачення не доведено, що падіння крану і спричинені цим наслідки були результатом порушення ОСОБА_2 правил безпеки під час виконання робіт із підвищеною небезпекою на виробництві.

В апеляційних скаргах:

- прокурор просить вирок скасувати і ухвалити свій вирок, яким визнати ОСОБА_2 та ОСОБА_1 винними у вчиненні злочину, передбаченому ч.2 ст.272 КК України і призначити покарання за цим законом пять років позбавлення волі кожному. Застосувати до них положення ст.75 КК України і звільнити їх від відбування покарання з іспитовим строком тривалістю два роки. Покласти на кожного із них обмеження, передбачені ст. 76 КК України.

Обґрунтовуючи апеляцію , прокурор зазначив, що суд безпідставно не визнав в якості допустимого доказу висновок комісії експертів і послався на акт проведення спеціального розслідування нещасного випадку.

На думку апелянта суду було надано достатньо доказів для висновку про винуватість обвинувачених у інкримінованому злочині.

- потерпіла ОСОБА_4 просила вирок скасувати та призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції.

В обґрунтування апеляції вона зазначила, відсутність обладнання, необхідного для експлуатації баштового крану є порушення «Правил будови та безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів», а тому дії обвинувачених органом досудового слідства були кваліфіковані правильно.

Виходячи з цього, на думку потерпілої , є помилковим і висновок суду про недоведеність вини ОСОБА_2.

- потерпілий СТОВ «Маяк» просить скасувати вирок в частині відмови в задоволенні цивільного позову і ухвалити рішення , яким задовольнити цивільний позов і стягнути з ПАО «Куряжській домобудівний комбінат» на користь СТОВ «Маяк» матеріальну шкоду, заподіяну злочином в сумі 779375 грн.

В обґрунтування апеляції зазначено, що суд не взяв до уваги докази, які підтверджували позовні вимоги, і просив врахувати їх під час апеляційного провадження.

Інші учасники вирок не оскаржили.

Заслухавши доповідача, апелянтів, які підтримали апеляційні скарги з наведених підстав, обвинуваченого ОСОБА_1Г, виправданого ОСОБА_2 та їх захисника, який вважав що відсутні підстави для задоволення апеляційних скарг, представника цивільного відповідача, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, наведені в апеляційних скаргах, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає, а апеляції потерпілих СТОВ «Маяк» і ОСОБА_8 підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до диспозиції ст.272 КК України орган досудового слідства, предявляючи підозру у вчиненні цього злочину, повинен зазначити якими саме діями (бездіяльністю) були порушені правила безпеки, зазначивши відповідні нормативні акти , що регулюють виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві.

В даній справі , формулюючи підозру та обвинувачення ОСОБА_2 сторона обвинувачення зазначила, що він «недбало віднісся до виконання п.5.1.6 Інструкції №16 по охороні праці для машиніста баштового крану», затвердженої наказом Генерального директора ПАТ «Куряжський домобудівельний комбінат», та технічних заходів безпеки в частині встановлення противідкатних башмаків, а саме : не закріпив колеса крану протиугінними ручними захватами в кількості 4 штук, неякісно затягнув гальма ходу крану на візку крана, не розгальмував повністю механізм повороту крану.»

Однак, як убачається із пункту 5.1.6 зазначеної Інструкції, наведеної в описової частині обвинувального акту, на машиніста баштового крану покладено тільки обовязок закріпити кран протиугінними захватами до рейок.

Інші заходи безпеки, які зазначені в обвинувальному акті , передбачені «Проектом производства работ» та паспортом крану (т.2 а.с. 101 ) , але орган досудового слідства не зазначив їх в обвинувальному акті і до того ж вони не є нормативними актами, які передбачають обовязки машиніста баштового крану.

На підставі досліджених доказів, у тому числі акту проведення спеціального розслідування нещасного випадку, складеного повноважними і компетентними фахівцями, затвердженого керівником Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України, тобто органу який уповноважений здійснювати контроль за дотриманням правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою, судом встановлено наступне:

-в цілому кран, що впав , відповідає моделі КБ-406, виготовлений Кранобудівним заводом ім.Калініна м.Ржев РФ у 1986 році.;

- без належного узгодження з заводом виробником його було реконструйовано у 2007 році, були суттєво змінені башта, стріла, платформа, відсутні два гальма механізму переміщення крану, зменшено в порівнянні з паспортними даними зусилля гальм механізму переміщення крану;

- звязку з реконструкцією крану він потребував встановлення додаткових механічних протиугінних захватів і інших заходів безпеки, чого зроблено не було, але незважаючи на це, всупереч численним вимогам «Правил будови та безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів», в паспорт крану зміни внесено не було, його техогляд та випробування було проведено без урахування конструктивних змін і безпідставно допущено до експлуатації.

В цьому ж акті зазначено перелік службових осіб «Куряжський ДК» дії чи бездіяльність яких призвели до настання нещасного випадку.

ОСОБА_18 серед них не зазначено.

Перевіряючи висновок судової комісійної інженерно-технічної експертизи з охорони праці, судом встановлено, що він повною мірою не відповідає вимогам ст.101 КПК України, оскільки із висновку не убачається які саме матеріали були надані експертам для дослідження (як зазначено у висновку: 3 тому без нумерації, не в упакованому виді доставлені нарочним), експерти безпосередньо не дослідили баштовий кран, в ньому маються висновки, які виходять за межи компетенції експертів, він суперечить акту проведення спеціального розслідування нещасного випадку, хоча цей документ був предметом дослідження.

Обґрунтовуючи висновки, комісія експертів погодилася з висновками викладеними в акті проведення спеціального розслідування нещасного випадку в частині виявлених порушень правил безпеки під час виконання робіт, допущені службовими особами ПАО «Куряжський домобудівний комбінат», але дійшла до висновку, що:

- ці порушення «не мають причинно-наслідкового звязку з небажаними шкідливими наслідками (вірогідним падінням крану);

- «небажані шкідливі наслідки (вірогідне падіння крану), повязані із незабезпеченням виконання технічних засобів безпеки, не мають причинно-наслідкового звязку з діями конкретних осіб, перелічених в дослідницькій частині висновку» (тобто службових осіб ПАО «Куряжський домобудівний комбінат» зазначених в акті спеціального розслідування).

Цей висновок експерти обґрунтували тим, що (за змістом висновку) за період експлуатації крану після реконструкції з 19.10.2007 року і до фактичного падіння 17 травня 2014 року мали місце несприятливі погодні умови (сильний вітер) але падіння крану не було, а тому експерти вважають, що не узгоджена належним чином реконструкція крану, не обладнання його засобами безпеки і не виконання приписів і вказівок про технічні засоби безпеки після реконструкції, не дотримання вимог нормативних актів при експертному обстеженні крану перед допуском його до роботи, не виконання вимог нормативно-правових актів з хорони праці при вантажних іспитах баштового крану перед його експлуатацією не знаходяться у причинно-наслідкового звязку з його падінням.

Наведені висновки експертів науково не обґрунтовані, а відповідно, до ч.4 ст.101 КПК України, висновки експерта не можуть виходити за межі спеціальних знань, питання щодо причинно-наслідково звязку експерт може вирішувати тільки з технічної точки зору, а в даному випадку експерти вийшли за межі спеціальних знань.

В той же час , комісія експертів прийшла до висновку що машиніст баштового крану належним чином не виконав технічні заходи безпеки, передбачені паспортом крану (незважаючи на те що зміни в паспорт після реконструкції внесені не були), що виразилося в неналежному встановлені противідкатних башмаків і якісного затягування гальм ходу крану.

Цей висновок не узгоджується із дослідницької частині експертизи, оскільки не убачається на підставі яких даних експерти прийшли до висновку, що машиніст крану не виконав зазначені дії. Крім того, експертами досліджено протокол огляду місця події, із якого убачається, що на місці події виявлені противідкатні башмаки, що узгоджується з показаннями самого ОСОБА_18

Експерти жодним чином не прийняли до уваги, що після реконструкції баштовій кран потребував додаткових технічних засобів безпеки, які не були прийняти службовими особами власника баштового крану, відповідальними за правила безпеки при виконанні робіт і відповідно до акту проведення спеціального розслідування нещасного випадку, саме ці обставини стали причиною падіння крану.

За таких обставин, враховуючи, що відповідно до ст.94 КПК жоден доказ не має наперед встановленої сили, суд обґрунтовано не прийняв до уваги зазначений доказ і визнав його недопустимим.

Крім того, орган досудового слідства обвинувачує ОСОБА_18 не в тому що він не встановив противідкатні башмаки, а в тому, що він порушив п.5.1.6 службової інструкції - «не закріпив колеса крану протиугінними ручними захватами в кількості 4 штук», якими кран не було обладнано.

Доказів про те, що ОСОБА_2 неякісно затягнув гальма ходу крану на візку крана, не розгальмував повністю механізм повороту крану органом досудового слідства не надано, а виправданий послідовно поясняв, що виконав ці дії, і його показання не спростовані.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про недоведеність вини ОСОБА_18 в інкримінованому злочині, але в резолютивній частині вироку підстав виправдання не зазначено, а тому апеляційний суд вважає необхідним змінити вирок в цій частині і зазначити, що ОСОБА_18 виправдано з підстав, передбачених п.2 ч.1 ст.373 КПК України.

Суд першої інстанції перекваліфікував дії обвинуваченого ОСОБА_1 з ч.2 ст. 272 КК України на ч.2 ст.367 КК України. При цьому суд вказав, що «в його діях вбачаються ознаки злочину, передбаченого ч.2 ст.367 КК України».

Цей висновок суду викладений у формі припущення, що неприпустимо, оскільки відповідно до ч.3 ст.373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обґрунтовуючи це рішення суд послався на положення ч.3 ст.337 КПК України, відповідно до якої суд вправі вийти за межі висунутого обвинувачення лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує положення особи.

Але всупереч зазначеного закону, суд не тільки змінив правову кваліфікацію, але і по суті самостійно сформулював обвинувачення, зазначивши в чому виразилася недбалість ОСОБА_1 і які нормативні акти він порушив.

За таких обставин, слід прийти до висновку, що суд вийшов за межі висунутого обвинувачення.

Таким чином, колегія суддів вважає, що вирок в цій частині, на підставі п.3 ч.1 ст.409 КПК України підлягає скасуванню, оскільки суд істотно порушив вимоги кримінального процесуального закону.

Приймаючи до уваги, що суд першої інстанції по суті не вирішив питання в частинні обвинувачення ОСОБА_1 за ч.2 ст.272 КК України, апеляційний суд позбавлений процесуальної можливості вирішити питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, а тому повинно бути призначено новий розгляд в суді першої інстанції, під час якого, крім іншого слід перевірити наступні обставини.

Обвинувальний акт по цій справі затверджено 3 лютого 2015 року.

Відповідно до реєстру матеріалів досудового розслідування, строк досудового розслідування продовжувався один раз відповідно до постанови від 15 серпня 2014 року, а 11 жовтня того ж року обвинуваченим повідомлено про відкриття матеріалів кримінального провадження.

Який був рух справи починаючи з цього періоду часу із реєстру не вбачається.

Незважаючи на це 29 січня 2015 року обвинуваченим було предявлено нову підозру.

Тобто слід встановити чи продовжувались строки досудового слідства, або ці слідчі дії виконано за межами строків досудового слідства.

Що ж стосується апеляційних вимог потерпілого СТОВ «Маяк», про задоволення позову, то колегія суддів відмічає, що суд першої інстанції не відмовив потерпілому в задоволенні позову, а залишив його без розгляду.

Оскільки апеляційний суд призначає новий судовий розгляд, то відповідно до вимог ч.2 ст. 415 КПК України, він не вправі вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення і вирішувати позов про відшкодування шкоди, заподіяної злочином , а тому і не дає оцінки доводам апеляції потерпілого про те, що суд не взяв до уваги докази, якими підтверджується предмет та розмір позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.405, 407, 409, п.3 ч.1 ст.409, 419 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.

Апеляційні скарги потерпілих ОСОБА_8 та СТОВ «Маяк» задовольнити частково.

Вирок Дзержинського районного суду м.Харкова від 25 червня 2015 року щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_19, в частині виправдання ОСОБА_2, змінити і вважати його виправданим за ч.2 ст. 272 КК України за недоведеністю що кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченим.

Цей же вирок за обвинуваченням ОСОБА_19 скасувати і призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.

Ухвала в частині скасування вироку оскарженню не підлягає, а в іншої частині набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення.

Головуючий -

Судді: