Ухвала суду № 53591139, 01.10.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження №11кп/790/320/15 Головуючий 1 інстанції: Винниченко П.П.

Справа №623/941/14-к Доповідач: Протасов В.І.

Категорія: ч.1 ст.115 КК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

1 жовтня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого судді - Протасова В.І.,

суддів - Шляхова М.І., Грошевої О.Ю.,

при секретарі - Репкіній М.Ю.,

за участю прокурора - Пресс Г.С.,

захисника - ОСОБА_1,

обвинуваченого - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Харківської області апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_2, захисника адвоката ОСОБА_1 та прокурора на вирок Ізюмського районного суду Харківської області від 3 грудня 2014 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Зазначеним вироком,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлучений, не працює, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, мешкає за адресою: Харківська область, м.Ізюм, вул.Тургенєва 4-а, раніше, в силу ст.89 КК України, не судимого;

засуджений за ч.1 ст.115 КК України до 10 років позбавлення волі.

Задоволено цивільний позов потерпілої ОСОБА_3, на її користь з обвинуваченого стягнуто 1500 грн. в рахунок відшкодування шкоди, заподіяної злочином.

Вироком встановлено, що 24 січня 2014 року, близько 16 години, знаходячись по вул.Суворова 14 в м.Ізюм Харківської області, перебуваючи у стані алкогольного спяніння, на ґрунті неприязних стосунків з колишньою дружиною ОСОБА_4, маючи намір на навмисне спричинення смерті останній, наніс потерпілій чисельні удари обухом сокири по різним частинам тіла, чим завдав ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді синців на правому та лівому плечах, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, переломів 6-8 ребер з права по біляхребтовій лінії, які кваліфікуються як середнього ступеню тілесні ушкодження та перелом хребтового стовбуру на рівні 8-9 грудних хребтів, що супроводжувалось повним розривом спинного мозку та звязочного апарату хребта, які кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження небезпечні для життя.

Госпіталізована до реанімаційного відділення ОСОБА_4, незважаючи на надану медичну допомогу, від отриманих тілесних ушкоджень померла. Смерть потерпілої настала від спинального шоку, викликаного повним розривом спинного мозку в результаті перелому хребтового стовбура та має прямий причинно-наслідковий звязок з отриманими тілесними ушкодженнями спричиненими ОСОБА_4

На вирок обвинуваченим, захисником та прокурором подано апеляційні скарги.

Обвинувачений ОСОБА_2 в апеляції, доповненнях та змінених доводах до неї просив вирок змінити і перекваліфікувати його дії з ч.1 ст.115 КК України на ч.1 ст.122 КК України і помякшити призначене покарання.

Обґрунтовуючи свої вимоги, він зазначив що смерть потерпілої настала не через його дії, а в звязку з падінням на сходах, та через неналежне надання останній медичної допомоги.

Він наносив потерпілій удари не сокирою, а дошкою в районі плечей останньої.

Захисник в апеляційній скарзі просив вирок скасувати та призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції, в судовому засіданні апеляційного суду, узгодивши позицію з підзахисним, також просив вирок змінити і перекваліфікувати дії обвинуваченого з ч.1 ст.115 КК України на ч.1 ст.122 КК України, в звязку з чим помякшити призначене покарання.

Обґрунтовуючи свою апеляцію, захисник послався на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, на його думку, під час судового розгляду в суді першої інстанції, що полягало у відхиленні клопотань захисту про визнання недопустимими доказів: показань свідків, які були допитані з порушенням права на перехресний допит, та висновків експертів, та під час досудового слідства, що виразилося, в порушенні порядку огляду місця, вилучення речових доказів.

Прокурор в апеляційній скарзі не оспорює висновки суду про доведеність вини ОСОБА_2 в інкримінованому злочині, однак вважає вирок незаконним та необґрунтованим у звязку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок мякості.

З цих підстав він просить скасувати вирок та ухвалити новий, яким призначити ОСОБА_2 покарання за вчинення злочину, передбаченому ч.1 ст.115 КК України - 13 років позбавлення волі.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав свою апеляційну скаргу та вважав що відсутні підстави для задоволення апеляційних скарг обвинуваченого та захисника, обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника - адвоката ОСОБА_1, які підтримали свої апеляційні скарги з наведених доводів та заперечували проти задоволення апеляції прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, наведені в апеляційних скаргах, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги прокурора, обвинуваченого та захисника не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Фактичні обставини вчинення ОСОБА_2 умисного вбивства ОСОБА_4 судом і викладені у вироку на підставі обєктивно зясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оцінені судом відповідно до ст. 94 КПК України.

Суд першої інстанції дослідив усі обставини, які могли мати значення для прийняття рішення у справі, повно й усебічно перевірив зібрані докази: показання свідків, висновки експертів, протоколи слідчих дій і дав їм у сукупності належну оцінку, на що вказує наведений у вироку розгорнутий аналіз доказів, з яким погоджується і колегія суддів.

Так, свідок ОСОБА_5 показав суду, що 24 січня 2014 року в домі по вул.Суворова в місті Ізюмі Харківської області обвинувачений, під час вживання алкогольних напоїв, вчинив сварку, а близько 16-ї години того ж дня він бачив як ОСОБА_2 бив обухом сокири по спині ОСОБА_4, від чого та впала і не рухалась.

Показаннями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 встановлено, що в зазначені час і місці ОСОБА_2 вживав алкогольні напої, вчинив скандал, бив вікна будинку, рубав сокирою вхідні двері, погрожував оточуючим.

Із протоколу огляду місця події убачається, що в будинку за місцем вчинення злочину виявлено та вилучено сокиру із слідами речовини бурого кольору.

Висновками експертів встановлено, що на сокирі виявлені сліди крові людини, походження якої від ОСОБА_2 не виключається.

Сокиру визнано речовим доказом знаряддям злочину.

На місці пригоди виявлені також сліди крові, походження якої від ОСОБА_4 не виключається.

Висновком судово-медичного експерту встановлено, що смерть потерпілої настала від спинального шоку, викликаного повним розривом спинного мозку в результаті перелому хребтового стовбуру. Це тяжке тілесне ушкодження небезпечне для життя в момент заподіяння.

Оскільки локалізація, час і спосіб заподіяння тілесних ушкоджень узгоджуються з показаннями свідків, з наведеними протоколами слідчих дій, речовими доказами, суд обґрунтовано прийшов до висновку що саме ОСОБА_2В умисно вбив ОСОБА_4, а позицію обвинуваченого розцінив як захисну.

Про умисел обвинуваченого на вбивство ОСОБА_4Г свідчить характер його дій, кількість тілесних ушкоджень, спосіб їх заподіяння, знаряддя злочину, а тому його дії кваліфіковані судом правильно.

Доводи захисника про недопустимість доказів, якими суд обґрунтував вирок, не знаходять свого підтвердження.

Так висновки експертів виконані в державних експертних установах, уповноваженими фахівцями. Їх висновки науково обґрунтовані і відповідають вимогам ст.101 КПК України.

Безпідставними є доводи апеляції захисника про те, що він, начебто був, позбавлений права на перехресний допит свідків обвинувачення, оскільки із журналу судового засідання та звукозапису кримінального провадження в суді вбачається, що захисник в судовому засіданні в повній мірі скористався наданими йому правами. Клопотання захисника і обвинуваченого були належним чином розглянути і судом по ним були прийняти відповідні рішення.

Протоколи слідчих дій складені у порядку, передбаченому ст. 104 КПК України.

Необґрунтованими є і доводи обвинуваченого про те, що потерпіла отримала тілесні ушкодження при падінні, а смерть її наступила у звязку з неправильною медичною допомогою.

Висновком судово-медичного експерта встановлено, що потерпіла не могла отримати встановлені у неї тілесні ушкодження при падінні з висоти власного росту. Її смерть настала 24 січня 2014 року о 17 годині 30 хвилин, тобто через незначний проміжок часу після отримання тілесних ушкоджень. Безпосередньою причиною смерті ОСОБА_4 став спинальний шок викликаний повним розривом спинного мозку в результаті перелому хребтового стовбура та має прямий причинно-наслідковий звязок з отриманими тілесними ушкодженнями спричиненими ОСОБА_4

Вищезазначені тілесні ушкодження могли бути нанесені обухом сокири, в область спини було нанесено три удари.

Отже, слід прийти до висновку, що смерть потерпілої настала внаслідок дій обвинуваченого, а не в звязку з неправильною, на думку обвинуваченого, медичною допомогою, та падінням.

Його ж ствердження про нанесення потерпілій тілесних ушкоджень дошкою також спростовуються зазначеним висновком експерта.

Що ж стосується призначеного ОСОБА_2 покарання, то суд першої інстанції, призначаючи обвинуваченому покарання, дотримався вимог ст.65 КК України і в повному обсязі врахував ступінь тяжкості скоєних злочинів, дані про особу обвинуваченого його відношення до вчиненого, обставини, які обтяжують покарання у тому числі і ті, на які посилається в апеляції прокурор.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що покарання яке призначено обвинуваченому є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів, і не вважає, що воно за своїм видом і розміром є явно несправедливим через мякість, а тому апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 405, 407, 419, КПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги прокурора, захисника адвоката ОСОБА_1, обвинуваченого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Ізюмського районного суду Харківської області від 3 грудня 2014 року щодо ОСОБА_2 без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, що тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.

Головуючий суддя: В.І.Протасов

Судді: О.Ю.Грошева

ОСОБА_8