Ухвала суду № 53582815, 19.11.2015, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/20350/15-ц

Провадження № 2/760/8381/15

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

19 листопада 2015 року м. Київ

Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Шевченко Л. В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,

в с т а н о в и в:

16.11.2015 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, у якому просила визнати за ОСОБА_1 право власності на 5/9 частини квартири АДРЕСА_1; визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/9 частини цієї ж квартири, та визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/3 частини цієї ж квартири.

Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 119 ЦПК.

У пункті 7 постанови № 2 від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що «позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК. У зв'язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладенні обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину».

Так, позивач не обґрунтувала свої вимоги в частині визнання за нею права власності на 1/3 частини квартири згідно з свідоцтвом про право на приватизацію. Зокрема, позивач не зазначила підстави для набуття нею права власності, ким воно не визнається чи оспорюється. Також є необгрунтованими позовні вимоги в частині визнання права власності на 1/3 частини квартири за ОСОБА_3, зокрема підстави для набуття права на обов'язкову частку та визначення її розміру.

У зв'язку з цим позивачу належить викласти обставини, якими він обгрунтовує свої вимоги, та зазначити докази, що підтверджують кожну обставину.

Частина п'ята статті 119 ЦПК передбачає, що до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Позивач оплатив судовий збір у розмірі 487,20 грн. Однак, позовні вимоги носять майновий характер та полягають у визнанні права власності на усю квартиру.

Частина друга статті 80 ЦПК передбачає, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Суд, визначаючи розмір судового збору, виходить з положень пункту 1 частини першої статті 2 Закону «Про судовий збір», яким передбачено, що ставка судового збору не може бути більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати, тобто 6090 грн.

Таким чином, позивачу належить доплатити судовий збір у розмірі 5 602,80 грн. Реквізитами для сплати судового збору є: розрахунковий рахунок № 31212206700010, утримувач коштів ГУДКСУ у Солом'янському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38050812, банк отримувача: ГУ ДК у м. Києві, код банку отримувача (МФО) 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу 22030001; 050, «судовий збір».

Згідно з частиною першою статті 121 ЦПК «суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали».

Враховуючи вищезазначене, позовну заяву належить залишити без руху, встановивши спосіб усунення недоліків шляхом подання нової, належним чином оформленої, позовної заяви, її копій та копій документів, що додаються до неї, відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, а також належного доказу сплати судового збору.

Керуючись статтями 119, 121 ЦПК, суддя

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом - залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків - три дні з дня отримання копії ухвали.

Роз'яснити, що у разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачам.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л. В. Шевченко