Ухвала суду № 53582656, 10.11.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 760/11654/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Українець В.В. Суддя-доповідач: Безименна Н.В.

У Х В А Л А

Іменем України

10 листопада 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Безименної Н.В.,

суддів Аліменка В.О. та Кучми А.Ю.

за участю секретаря Авраменко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 27 серпня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України про визнання дій неправолмірними, стягнення коштів, зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИЛА:

Позивач у червні 2015 року звернувся в Солом'янський районний суд м. Києва з позовом до Міністерства оборони України, в якому з урахуванням уточненого позову просив:

визнати неправомірними дії Міністерства оброни України щодо непризначення ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у розмірі 30 - місячного грошового забезпечення на день встановлення інвалідності відповідно Постанови Кабінету міністрів України від 28 травня 2008 року № 499 «Про затвердження порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб» (зі змінами) та статті 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»;

стягнути з Міністерства оборони України на користь ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу у разі інвалідності відповідно до ст. 16 Закону України «Про соціальний статус та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у розмірі 240 000 грн.;

зобов'язати Міністерство оборони України провести нарахування и виплату ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби у розмірі 30-місячного грошового забезпечення, встановленої ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», на день встановлення інвалідності.

Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 27 серпня 2015 року позов задоволено частково:

визнано неправомірними дії Міністерства оборони України щодо непризначення ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у розмірі 30-місячного грошового забезпечення в порушення вимог Закону України «Про соціальній та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та зобов'язано Міністерство оборони України перерахувати та виплатити ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу у розмірі 30-місячного грошового забезпечення у відповідності до ст. 16 Закону України «Про соціальній та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в розмірі, встановленому Порядком, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 499 від 28 травня 2008 року на день встановлення інвалідності.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що справа розглядалася неповноважним судом, що є підставною для скасування рішення суду.

Заслухавши суддю-доповідача, думку позивача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З матеріалів справи вбачається, що позивач 15 вересня 1998 року був звільнений з військової служби.

12 червня 2012 року позивачу було встановлено ІІ групу інвалідності, у зв'язку з захворюванням пов'язаним з виконанням обов'язків військової служби, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК (а.с. 19).

28 квітня 2015 року позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив здійснити йому, як інваліду ІІ групи, нарахування та виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 30-місячного грошового забезпечення, за останньою штатною посадою, з якої його було звільнено (а.с.26), на яку отримав відмову викладену в листі від 12 червня 2015 року № 248/3/6/1180 (а.с. 27).

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до ст. 2 вказаного Закону ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 16 цього Закону встановлено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499було затверджено порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб.

Згідно пп. 2 п. 2 вказаного порядку одноразова грошова допомога виплачується військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) у разі настання інвалідності в період проходження військової служби та особам, звільненим з військової служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби чи після закінчення зазначеного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період її проходження, - у розмірі: 30-місячного грошового забезпечення - інвалідам II групи.

Таким чином, право на грошову допомогу у звільненого військовослужбовця наступає на момент встановлення інвалідності, а не на момент його звільнення.

З аналізу вищевикладеного вбачається, що позивач має право на виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 30 - місячного грошового забезпечення, як інвалід ІІ групи, захворювання якого пов'язане з виконанням обов'язків військової служби.

Колегія суддів вважає необґрунтованими посилання відповідача на те, що позивач мав право на отримання страхової суми за державним обов'язковим особистим страхуванням, оскільки «обов'язкове особисте державне страхування» та «одноразова грошова допомога» є двома рівнозначними компенсаційними механізмами соціального захисту військовослужбовців, які спрямовані на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Така ж сама правова позиція викладено в постанові Верховного суду України від 10 березня 2015 року у справі № 21-563а14.

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта про те, що оскаржуване рішення прийнято не уповноваженим складом суду, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Пунктом 2 частини 1 статті 183-2 КАС України встановлено, що оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг. Оскільки дана норма є спеціальною, вона підлягає застосуванню.

Таким чином, оскаржувана постанова прийнята з додержанням територіальної та предметної підсудності, уповноваженим складом суду.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції не вбачається..

Керуючись статтями 41, 197, 183-2, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України - залишити без задоволення.

Постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 27 серпня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови виготовлено 16 листопада 2015 року.

Головуючий суддя: Н.В. Безименна

Судді: В.О. Аліменко

А.Ю. Кучма

Головуючий суддя Безименна Н.В.

Судді: Аліменко В.О.

Кучма А.Ю.