Ухвала суду № 53581377, 17.11.2015, Оболонський районний суд міста Києва

17.11.2015 Справа № 756/6724/15-к

№ 1-кп/756/513/15

Ун. 756/6724/15-к

У Х В А Л А

17 листопада 2015 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Римара Є.П.

при секретарі - Цяпко І.Т.

за участю прокурора прокуратури Шевченківського району м. Києва КОЛКОВА А.В., обвинуваченої ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, такої, що народилася у м. Києві, українки, громадянки України, такої, що має середню освіту, непрацюючої, вдови, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимої: 12.05.2006 року Оболонським районним судом м Києва за ч.2 ст.309 КК України до 3 років позбавлення волі; 07.05.2008 року Солом'янським районним судом м. Києва за ч.1 ст.185, 71 КК України до 1 року 3 місяців позбавлення волі; 19.05.2011 року Дніпровським районним судом м. Києва за ч.2 ст.309, 75 КК України до 3 років позбавлення волі іспитовим строком 2 роки; 04.11.2011 року Дніпровським районним судом м. Києва за ч.2 ст.309, 71 КК України на 2 років 6 місяців позбавлення волі; 19.10.2012 року Оболонським районним судом м. Києва за ч.2 ст.309, ст.69, ч.2 ст.307, ст.70, ч.4 ст.70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, -

в с т а н о в и в:

В провадженні Оболонського районного суду м. Києва знаходиться кримінальне провадження стосовно ОСОБА_2, за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

В судовому засіданні прокурор просив продовжити обвинуваченій строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі, вважаючи при цьому, що з врахуванням характеру протиправної поведінки обвинуваченої, інші, більш м'які запобіжні заходи не зможуть перешкодити їй у вчиненні нового злочину або впливу на свідків, який нею вчинений за місцем проживання або забезпечити її явку в судове засідання, виконання нею інших процесуальних обов'язків.

Захисник категорично заперечувала проти продовження терміну тримання під вартою її підзахисній, вважаючи, клопотання необґрунтованим, щодо наявності ризиків лише припущення, оскільки ОСОБА_2 має сталі та міцні соціальні зв'язки, постійне місце проживання, на свідків впливати вже не зможе, переховуватись від слідства не збирається. Просила обрати стосовно обвинуваченої запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із застосуванням електронного браслету.

Обвинувачена ОСОБА_2 заперечувала проти задоволення клопотання, надавши суду в цілому аналогічні пояснення.

Заслухавши думку прокурора, думку обвинуваченої, захисника, вивчивши матеріали провадження в межах, наявних у суду та достатніх для вирішення питання щодо запобіжного заходу, суд приходить до наступного висновку.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 23 липня 2015 року обвинуваченій було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строк дії до 20.09.2015 р. включно.

Оскільки строк дії ухвали про тримання під вартою, визначений ст. 197 КПК України, стосовно ОСОБА_2 спливає, враховуючи ступінь тяжкості інкримінованого їй злочину, даних, що характеризують особу останньої, суд не вбачає на час розгляду цього питання достатніх підстав для продовження раніше обраного запобіжного заходу.

У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховатися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При розгляді даного кримінального провадження суд бере до уваги тривалий термін перебування обвинуваченої під вартою, нездатність державного обвинувачення протягом тривалого часу виконати свої обов'язки, передбачені ч.3 ст. 23 КПК України, у відповідності до якої, сторона обвинувачення зобов'язана забезпечити присутність під час судового розгляду свідків обвинувачення з метою реалізації права сторони захисту на допит перед незалежним та неупередженим судом.

Крім того, на даний час органом державного обвинувачення не надано суду буд-яких ґрунтовних доказів спроб обвинуваченої переховатися від суду; або знищити, спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; або незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, або вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачуються.

Таким чином, на даний час суд приходить до висновків про відсутність ризиків, передбачених положеннями ст. 177 КПК України, для запобігання яким призначений найбільш серйозний запобіжний захід.

Оцінюючи докази в межах, необхідних для вирішення даного питання, а також вказані в ст. 178 КПК України, суд бере до уваги наявність у обвинуваченої постійного місця проживання в Україні, сталих соціальних зв'язків, що також підтверджується доказами, наданими суду стороною захисту.

Дані обставини, в сукупності з іншими, передбаченими п.п. 3, 6, 8, 10, 11 цієї статті, дають суду підстави вважати недоцільним на даній стадії судового розгляду продовження тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_2

Вирішуючи дане питання, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини з приводу того, що серйозність пред'явленого обвинувачення і ризик втечі може бути аргументом лише при обранні запобіжного заходу і відповідно до п.3 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованості підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи.

Згідно з рішенням Європейського суду «Марченко проти України» від 10.02.2011 р., яке є частиною національного законодавства, продовження тримання під вартою може бути виправданим тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості переважає принцип поваги до свободи особистості.

При цьому береться до уваги, що «ризик втечі або уникнення правосуддя» зменшується з часом, адже включення строку запобіжного ув'язнення до строку покарання, якого мав підстави боятися обвинувачений, трохи пом'якшує цей страх і зменшує його наміри втекти [7]. При обґрунтуванні цієї підстави необхідне дослідження характеристики особистості, утримуваної під вартою. При цьому на користь звільнення свідчать: наявність постійного місця проживання, усталений спосіб життя, наявність утриманців, відсутність спроб ухилитися від правосуддя, стан здоров'я [21, с. 98]. Див. ріш. ЄСПЧ у справі «Пунцельт проти Чехії»

Дані обставини, в сукупності з іншими, передбаченими п.п. 3, 6, 8, 10, 11 цієї статті, дають суду підстави вважати недоцільним на даній стадії судового розгляду продовження тримання під вартою обвинуваченої.

Таким чином, вирішуючи питання про вид заходу забезпечення кримінального провадження, враховуючи все зазначене вище у своїй сукупності, суд приходить до висновку про те, що є підстави вважати, що застосування щодо обвинуваченої такого виду запобіжного заходу як домашній арешт, в даний час зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а також її спробам сховатися від суду, перешкоджати кримінального провадження іншим чином, зробити інший злочин, а також, враховуючи доведеність прокурором наявності всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, вважає за необхідне обрати обвинуваченій запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, поклавши на неї обов'язки, визначені ч.5 цієї статті.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ст.ст. 194, 314 - 317, 331 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

Змінити обвинуваченій ОСОБА_2, що проживає за адресою: АДРЕСА_1, запобіжний захід у вигляді утримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши обвинуваченій залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1, з 22-ї години по 06 годину наступного дня і зобов'язати її з'являтися за кожною вимогою суду; здати в Оболонське управління поліції ГУ НП в м. Києвіпаспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, які дають право на виїзд або в'їзд в Україну.

Звільнити з під варти ОСОБА_2 в залі суду.

Рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для негайного виконання в Оболонське управління поліції ГУ НП в м. Києві, якому негайно поставити на облік ОСОБА_2, що проживає за адресою: АДРЕСА_1.

Роз'яснити обвинуваченій ОСОБА_2, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України співробітники поліції, з метою контролю за її поведінкою, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних з виконанням покладених на неї зобов'язань.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Суддя Є.П.Римар