Ухвала суду № 53578799, 18.11.2015, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 552/2818/15-ц Номер провадження 22-ц/786/3470/15Головуючий у 1-й інстанції Кузіна Ж. В. Доповідач ап. інст. Акопян В. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2015 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого судді Акопян В.І.,

суддів Лобова О.А.Мартєва С.Ю.

при секретарі Фадєйкіній Н.Б.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м.Полтави від 30 вересня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Банк» Фінанси та кредит» про стягнення грошових коштів за договором банківського вкладу, відшкодування збитків та моральної шкоди

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача- Акопян В.І.,

В С Т А Н О В И Л А:

В травні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідача, прохав стягнути суму коштів банківського вкладу 300 євро, суму збитку внаслідок застосування обману під час виплати процентів 20 02 2014 року - 37,88 грн., невиплачені проценти - 43,1грн., упущену вигоду 4440 грн., моральну шкоду в сумі 20 000 грн.

В позові посилався на те, що після закінчення договору банківського вкладу 13 березня 2015 року банк не повернув йому вклад в сумі 300 євро, проценти в сумі 43,1 грн., чим завдав моральну шкоду в сумі 20 000 грн.

Крім того, просив стягнути в подвійному недоплачені 18,94 грн. при отриманні процентів 20 лютого 2015 року за рахунок невірного застосування офіційного курсу НБУ на цей день, а також просив стягнути упущену вигоду 4440 грн., яка виникла в результаті пониження курсу євро з 40 грн., за євро на день закінчення договору до 25,50 грн. на день подачі позову.

Рішенням Київського районного суду м.Полтави від 30.09.2015 року в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

На рішення суду апеляційну скаргу подав ОСОБА_2, прохає рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилається на порушення норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити.

Згідно ст.213 ЦПК України рішення сулу повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.307, ст.308 ЦПК України апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції вправі відхилити апеляційну скаргу та залишити рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із матеріалів справи вбачається, що 13 грудня 2014 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Банк»Фінанси та кредит» було укладено договір банківського вкладу «Блискуча сімка» № 331832/267831/-714, відповідно якого банк приймає від позивача грошові кошти у сумі 300 євро на строк з 13 грудня 2014 року по 13 березня 2015 року. Процентна ставка визначена договором відповідно до строків розміщення вкладів. Позивач вніс на рахунок відповідача кошти в сумі 300 грн.

По закінченню договору відповідач не повернув позивачу суму депозиту та нараховані проценти.

Згідно до ст.41 Конституції України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 17 вересня 2015 року «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 17 вересня 2015 року № 171 «Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ»Банк «Фінанси та кредит»та делегування повноважень тимчасовому адміністратору банку».

В судовому засіданні апеляційної інстанції позивач пояснив, що він від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб отримав суму банківського вкладу та нараховані проценти, а також надав копію платіжного документу про отримання коштів.

Суд першої інстанції підставно відмовив позивачеві в задоволення позову в цій частині.

ОСОБА_2 прохав стягнути з відповідача 37, 88 грн. подвійний розмір збитків (ст. 230ЦК України) в результаті невірного застосування курсу валют на день виплати процентів по вкладу 20 лютого 2015 року.

Відповідно до «Порядку встановлення і використання офіційного обмінного курсу гривні до іноземної валюти», затвердженого Постановою Національного банку України №128 від 30.03.98 року та Декрету КМ України «Про систему валютного контролю» № 15-93 від 19 02 1993 року Національний банк України встановлює офіційний курс гривні до іноземної валюти. Банкам надано право здійснювати операції з обміну валют за комерційним курсом, який встановлюється банком в залежності від ситуації на ринку валют. ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» на 20 лютого 2015 року встановив комерційний курс покупки євро 27,00 грн. У відповідності до комерційного курсу банк і виплатив ОСОБА_2 проценти по депозитному рахунку.

Відповідно до ст. 60 ч. 4 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивач при розгляді справи не надав належних доказів того, що з вини банку йому було завдано збитків в вигляді упущеної вигоди, посилання в позовній заяві та в апеляційній скарзі ,що в результаті зміни курсу валюти на дату закінчення договору і на дату подачі позову він не доотримав 4440 грн. є припущенням і не може бути прийнято судом як належний доказ.

Правовідносини між ОСОБА_2Р та банком виникли на підставі договору про банківський строковий вклад. Главою 71 ЦК України, самим договором, укладеним між позивачем і банком не передбачено стягнення моральної шкоди, тому місцевий суд обґрунтовано відмовив позивачу у стягненні моральної шкоди.

Рішення суду відповідає вимогам закону, підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.303, ст.307 ч.1 п.1, ст.308, ст.314, ст.315 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Київського районного суду м.Полтави від 30 вересня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий В.І. Акопян

Судді О.А.Лобов

С.Ю.Мартєв

З оригіналом згідно

Суддя В.І.Акопян