Ухвала суду № 53574854, 10.11.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2015 р.Справа № 643/6771/15-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Сіренко О.І.

Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м.Харкова на постанову Московського районного суду м. Харкова від 05.06.2015р. по справі № 643/6771/15-а

за позовом ОСОБА_2

до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м.Харкова

про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

06 червня 2015 року постановою Московського районного суду м. Харкова позов ОСОБА_2 задоволено.

Визнано протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова у включенні до складу розрахунку пенсії ОСОБА_2 відповідно до Закону України «Про державну службу» виплат - грошової винагороди за сумлінну, безперервну працю, матеріальної допомоги на оздоровлення та а матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань.

Зобов'язано УПФУ в Московському районі м. Харкова включити до складу розрахунку пенсії ОСОБА_2 відповідно до Закону України «Про державну службу» виплат - грошової винагороди за сумлінну, безперервну працю, матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань у розмірі 37202,23 грн. та здійснити відповідний перерахунок пенсії.

Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова з рішенням суду першої інстанції не погодилося та подало апеляційну скаргу в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Заявник посилається на порушення судом норм матеріального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, та зазначає, що пенсія позивачці обчислена та виплачується у відповідності до вимог Закону України "Про державну службу", постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000р. №865. Матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально - побутових питань, грошова винагорода за сумлінну, безперервну працю не є складовими частинами заробітної плати, а тому їх не враховують під час обчислення пенсії.

ОСОБА_2 письмових заперечень на апеляційну скаргу не подала.

Колегія суддів, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, підтверджено матеріалами справи та не заперечувалось сторонами, що ОСОБА_2 з 17.12.2014 року перебуває на обліку в УПФУ в Московському районі м. Харкова та отримує пенсію за віком згідно Закону України "Про державну службу".

26 лютого 2015 року ОСОБА_2 звернулась до УПФУ в Московському районі м. Харкова, в якому просила надати інформацію щодо причин неврахування при обчисленні розміру пенсії сум отриманих позивачкою грошової винагороди за сумлінну, безперервну працю, матеріальну допомогу на оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань (а.с.10).

12 березня 2015 року листом за вих.№273/Д-3 ОСОБА_2 повідомлено, що пенсія за віком, яку остання отримує, обчислена від середньомісячного заробітку (окладу) відповідно до вимог статей 33, 37-1 Закону України "Про державну службу", норм постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року №865 "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії" (а.с.11-12).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що отримані позивачкою суми виплат, з яких фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, повинні були бути включені відповідачем до заробітку, з якого обчислюється пенсія державного службовця.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно частини 1 статті 37 Закону України "Про державну службу" (далі - Закон № 3723-XII) в редакції, чинній на час призначення пенсії позивачці, на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 70 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 70 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

У частині першій статті 1 Закону України від 24 березня 1995 року №108/95ВР "Про оплату праці" (далі Закон №108/95-ВР) встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Частиною другою статті 33 Закону № 3723-XII передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення, допомога для вирішення соціально-побутових питань, грошова винагорода за сумлінну, безперервну працю входила до системи оплати праці державного службовця.

Крім того, статтею 66 Закону України від 5 листопада 1991 року №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі Закон № 1788-XII) врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Стаття 41 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі Закон № 1058-IV) визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що матеріальна допомога та грошова винагорода, на які нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, повинні враховуватись при обчисленні розміру пенсії позивачки, є обґрунтованим.

Посилання відповідача у апеляційній скарзі на відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії позивачу, оскільки зазначені види виплат не можуть зараховуватись до складу заробітної плати при обчисленні розміру пенсії, є безпідставними з огляду на норми ст. 33, 37 Закону України "Про державну службу", ст. 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та ст. 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

З матеріалів справи вбачається, що підставою для проведення перерахунку пенсії позивача є отримана нею довідка № 11/942 від 17.12.2014 року про складові заробітної плати (надбавки та премії за останні 24 календарні місяці або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу", а також довідка від 17.12.2014р. №11/943 про грошову винагороду за сумлінну, безперервну працю, матеріальну допомогу на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, наданих спеціалісту ОСОБА_2 за період з 01.12.2009 року по 30.11.2014 року (а.с.7-9). Зазначені документи надають право для проведення перерахунку раніше призначеної пенсії.

Посилання відповідача у апеляційній скарзі на пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року №865, є безпідставними. Вказана норма до спірних правовідносин не застосовується, оскільки встановлює порядок проведення перерахунку вже призначеної за Законом України "Про державну службу" пенсії у випадку підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям. Натомість предметом спору у даній справі є відмова відповідача врахувати отримані позивачкою суми виплат у складі заробітної плати для обчислення суми пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про державну службу".

Відповідно до вищевикладеного, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м.Харкова - залишити без задоволення.

Постанову Московського районного суду м. Харкова від 05.06.2015р. по справі № 643/6771/15-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Сіренко О.І.Судді Любчич Л.В. Спаскін О.А. Повний текст ухвали виготовлений 18.11.2015 р.