Ухвала суду № 53574739, 16.11.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2015 р. Справа № 876/9246/15

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Ліщинського А.М.,

суддів: Затолочного В.С., Запотічного І.І.

при секретарі судового засідання: Керод Х.І.

з участю представника відповідача: Боднарюка В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Галич-Авто» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2015 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області до Публічного акціонерного товариства «Галич-Авто» про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И Л А:

19.05.2015 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про стягненя з рахунків у банках, обслуговуючих Публічне акціонерне товариство «Галич-Авто» (далі - ПАТ «Галич-Авто») податковий борг на загальну суму 55 376,95 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач не сплатив у встановлені законом строки податковий борг по податку на додану вартість та по орендній платі за землю з юридичних осіб, що складається із основного платежу та пені.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2015 року адміністративний позов задоволено. Стягнуто з рахунків у банках, обслуговуючих Публічне акціонерне товариство «Галич-Авто» (вул. Зелена, 407, м. Львів, 79066, код ЄДРПОУ 13796609) податковий борг в сумі 55 376,95 грн. (п'ятдесят п'ять тисяч триста сімдесят шість гривень дев'яносто п'ять копійок)

Відповідач постанову оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є незаконною, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.

В апеляційній скарзі покликається на те, що станом на дату винесення постанови відповідачем частково погашено заборгованість з податку на додану вартість у сумі 19 307, 94 грн.

У ході апеляційного розгляду представник апелянта Боднарюк В.А. надав пояснення та просить задовольнити апеляційну скаргу.

Інші особи які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з ч.4 ст. 196 КАС України.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що Згідно довідки позивача про суми податкового боргу №4860/8/13-50-20-00-41/296 від 24.03.2015 року та облікової картки платника, ПАТ «Галич-Авто» має несплачений податковий борг по податку на додану вартість та по орендні платі за землю, що складається із основного платежу та пені на загальну 55 376,95 грн.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Згідно ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Правильність вирішення справи відповідно до вимог ст.13 КАС України забезпечується системою: апеляційною та касаційною. Можливість апеляційного та касаційного оскарження судових рішень є принципом адміністративного судочинства, що спрямований на забезпечення прав осудності (законності та обґрунтованості) судових рішень.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що ПАТ «Галич-Авто» зареєстроване, як юридична особа, 10.07.1997 року, що підтверджується копією Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Податковий борг ПАТ «Галич-Авто» виник у зв'язку з несплатою податку на додану вартість та по орендній платі за землю, визначеного згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість №9077718047 від 15.01.2015 року; з податку на додану вартість №9019268864 від 20.02.2015 року; податковим розрахунком земельного податку №9007611188 від 18.02.2014 року (нарахування 30.01.2015 року); податковим розрахунком земельного податку №9013430526 від 12.02.2015 року (нарахування 02.03.2015 року).

Згідно з довідки про суму податкового боргу платника податків ПАТ «Галич-Авто» від 24.03.2015 року та облікових карток платника податків, податковий борг відповідача становить 299 007,83 грн. Оскільки частина заборгованості ПАТ «Галич-Авто» стягувалась в іншому судовому процесі, позивач просить стягнути до бюджету борг в розмірі 55 376,95 грн.

Позивачем надіслано ПАТ «Галич-Авто» податкову вимогу форми «Ю» №3931-25 від 09.10.2014 року на загальну суму 41 163,00 грн., яка була отримана відповідачем.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. 57.1, 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до абзацу другого зазначеного пункту в разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, що настають за днем такого узгодження. У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право. звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з пп. 95.1-95.3 ст. 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 58.3. ст. 58 ПК України, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розглду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Згідно довідки позивача про суми податкового боргу №4860/8/13-50-20-00-41/296 від 24.03.2015 року та облікової картки платника, ПАТ «Галич-Авто» має несплачений податковий борг по податку на додану вартість та по орендні платі за землю, що складається із основного платежу та пені на загальну 55 376,95 грн.

Станом на дату судового розгляду ПАТ «Галич-Авто» не надано доказів добровільної сплати податкового боргу в розмірі 55 376,95 грн.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно з статтею 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Мотивація та докази, наведені у апеляційній скарзі, не дають адміністративному суду апеляційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду першої інстанції.

За таких обставин справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, оскільки вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм у оскаржуваному судовому рішенні належну правову оцінку.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не являються суттєвими і не складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 160 ч.3, 195, 196, 198 п.1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Галич-Авто» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2015 року у справі №813/2561/15 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А.М.Ліщинський

Судді В.С.Затолочний

І.І.Запотічний