Ухвала суду № 53574496, 27.10.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

27 жовтня 2015 рокусправа № 808/3876/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.

суддів: Іванова С.М. Чабаненко С.В.

при секретарі: Горшкові В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 20 липня 2015 року у справі №808/3876/15 за позовом ОСОБА_1 до Господарського суду Запорізької області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним рішення Господарського суду Запорізької області №908/2105/13 від 14.01.2015 року по відмові надати представнику заявника можливості ознайомлення з матеріалами справи №908/2105/13 та відмові видати представнику заявника копію рішення господарського суду Запорізької області від 08.08.2013 року по справі №908/2105/13; зобов'язати Господарський суд Запорізької області надати представнику заявника можливість ознайомитись з матеріалами справи №908/2105/13 та видати представнику заявника копію рішення господарського суду Запорізької області від 08.08.2013 року по справі №908/2105/13.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 20 липня 2015 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі, оскільки позовну заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Позивач не погодився із рішенням суду та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржену ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Апелянт зазначає, що відповідач є суб'єктом владних повноважень, що виконує управлінські функції. Крім того, Господарським процесуальним кодексом України не передбачено оскарження рішення по відмові у видачі справи для ознайомлення та копії рішення.

Сторони, належним чином повідомлені про день, місце і час розгляду апеляційної скарги, доказом чого є повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень, у судове засідання не прибули. У поданих до суду письмових поясненнях, відповідач просив розглядати справу без участі його представника та рішення суду першої інстанції залишити без змін як законне та обґрунтоване.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

У відповідності до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість оскарженої ухвали суду першої інстанції, дійшла висновку про відсутність підстав для її скасування, виходячи з наступного.

Як вбачається зі змісту оскарженої ухвали, підставою для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Господарського суду Запорізької області про визнання протиправним рішення та зобов'язати вчинити певні дії стало те, що даний спір не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України ознак справи адміністративної юрисдикції. Суд першої інстанції зазначив, що оскаржувані позивачем дії суду є процесуальними, а не управлінськими.

Здійснюючи перевірку доводів апелянта, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. Справа адміністративної юрисдикції, як визначено пунктом 1 частини 1 статті 3 цього ж Кодексу - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Зважаючи на відсутність у діючому законодавстві поняття публічно-правового спору, його наявність визначається виходячи з критеріїв суб'єктного складу правовідносин, становища суб'єктів у правовідносинах, методу регулювання правовідносин та характеру домінуючого інтересу у правовідносинах. Так, обов'язковими ознаками наявності публічно-правового спору між учасниками певних правовідносин є підпорядкування одного учасника іншому та імперативний метод регулювання цих правовідносин.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ним владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

З позовної заяви вбачається, що підставою для звернення до суду стало рішення відповідача по відмові надати представнику заявника можливість ознайомитися з матеріалами справи, які знаходились в провадженні Господарського суду Запорізької області та видати копію рішення.

Отже, оскаржувані позивачем дії суду є процесуальними, а не управлінськими, вчинені при виконанні ним своїх обов'язків по здійсненню правосуддя, і тому їх законність може перевірятися лише судом вищої інстанції в порядку, передбаченому процесуальним законом. В порядку адміністративного провадження можуть бути оскаржені лише рішення, дії або бездіяльність посадових і службових осіб судів, що належать до сфери управлінської діяльності.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що відмовляючи у відкритті провадження у даній справі суд першої інстанції обґрунтовано послався на пункт 1 частини 1 статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України України щодо неналежності розглядати в порядку адміністративного судочинства даної справи, оскільки оскаржувані позивачем дії суду є процесуальними, а не управлінськими.

Згідно частини 2 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують зроблений судом першої інстанції висновок.

Згідно частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням наведеного колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржена ухвала суду про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі прийнята з дотриманням норм процесуального права і скасуванню не підлягає.

Керуючись статтями 195-196, 199, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - злишити без задоволення.

Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 20 липня 2015 року у справі №808/3876/15 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.В. Шлай

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко