Постанова № 53574180, 12.11.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 листопада 2015 року 12:47 № 826/15004/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Гарника К.Ю., суддів Кобилянського К.М., Федорчука А.Б. при секретарі судового засідання Непомнящій А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДиректора Державної Новогалещенської біофабрики ОСОБА_1доДержавної фіскальної служби України Козельщицького відділення Кременчуцької об'єднаної податкової інспекції ДФС Українипровизнання незаконними дій, скасування постанов

В С Т А Н О В И В:

Директор Державної Новогалещенської біофабрики ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (далі по тексту - відповідач-1), Козельщицького відділення Кременчуцької об'єднаної податкової інспекції ДФС України (далі по тексту - відповідач-2), в якому, просив:

- визнати бездіяльність Державної фіскальної служби України частині розслідування скарг про вилучення врожаю, неприйняття звітності начальником Козельщинського відділення кременчуцької ОДПІ, проведення люстрації та звільнення начальника Козельщинського відділення Кременчуцької ОДПІ ОСОБА_2;

- визнати незаконними та скасувати постанови щодо стягнення штрафів від 06 квітня 2015 року № РН 398642, від 19 травня 2015 року № РН 398660, від 20 лютого 2015 року № РН 398627, від 17 червня 2015 року № РН 398676.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 серпня 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/15004/15, закінчено підготовче провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 24 вересня 2015 року, яке неодноразово відкладалось у зв'язку з неявкою сторін та необхідністю витребування додаткових доказів по справі.

У судовому засіданні 12 листопада 2015 року позивач адміністративний позов підтримав, просив суд задовольнити його. Представники відповідачів у судовому засіданні проти позову заперечили, просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів зазначає наступне.

Як зазначено позивачем, 29 липня 2011 року та 30 липня 2011 року, під керівництвом та за сприяння посадових осіб Козельщинського відділення Кременчуцької ОДПІ (ОСОБА_2, ОСОБА_6 ОСОБА_3, ОСОБА_7) з поля площею 106 га., належного Державній Новогалещинській біологічній фабриці, було незаконно пограбовано та вивезено до фермерського господарства ПСП «Солоницьке» (ОСОБА_4, ОСОБА_5) урожай ячменю, який належить Державній Новогалещинській біологічній фабриці. Жодних документів, які б надавали право проводити такі дії з вилучення урожаю, належного Державній Новогалещинській біологічній фабриці, надано не було.

Так, для вжиття заходів щодо незаконного грабежу зерна, позивачем було подано низку заяв і скарг на незаконні дії посадових осіб Кременчуцької ОДПІ, Козельщинське відділення Кременчуцької ОДПІ до Державної фіскальної служби України.

Однак, за посилання позивача, подані останнім скарги проігноровані Державною фіскальною службою України.

Крім того, відповідачем -1 проігноровані скарги про неприйняття декларацій та звітів начальником Козельщинського відділення Кременчуцької ОДПІ ОСОБА_2, які подавалися Державною Новогалещинською біофабрикою.

За твердженням позивача, у 2013 році начальник Козельщинського відділення Кременчуцької ОДПІ ОСОБА_2 зробив спробу вилучити врожай, на що в березні 2015 року позивачем подані скарги до ДФС України про проведення люстрації та звільнення з посади держслужбовця ОСОБА_2, який зловживає владою і службовим становищем і чинить постійний тиск на Державну Новогалещинську біофабрику та директора ОСОБА_1

Однак, Державною фіскальною службою України вкотре було проігноровано скарги ОСОБА_1

У свою чергу, за посиланням позивача, тиск на останнього з боку начальника Козельщинського відділення Кременчуцької ОДПІ ОСОБА_2 збільшився шляхом видання постанов про стягнення штрафів у великих розмірах особисто з ОСОБА_1, які винесені протиправно та підлягають скасуванню.

Оцінивши за правилами ст. 86 КАС України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає позов таким, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до Положення про Державну фіскальну службу України від 21 травня 2014 р. N 236, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 р. N 236, Державна фіскальна служба України (ДФС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску.

ДФС відповідно до покладених на неї завдань, контролює своєчасність подання платниками податків та єдиного внеску передбаченої законом звітності, своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків і зборів, єдиного внеску, митних та інших платежів; здійснює розгляд звернень громадян та юридичних осіб з питань, пов'язаних з діяльністю ДФС.

Як зазначено позивачем, останній неодноразово звертався до Державної фіскальної служби України зі скаргами на незаконні дії посадових осіб Кременчуцької ОДПІ, Козельщинське відділення Кременчуцької ОДПІ, однак доказів такого звернення матеріали справи не містять.

У свою чергу, позивачем зазначено, що у зв'язку з мирним вирішенням спору Державна Новогалещинська біофабрика відкликала свої скарги протягом 13-16 вересня 2013 року.

Так, в матеріалах справи міститься повідомлення від 27 лютого 2015 року, залишене позивачем шляхом звернення на гарячу лінію відповідача - 1, яким ОСОБА_1 просив вжити негайних заходів реагування за фактом зловживання владою або службовими повноваженнями, а також перевищення службових повноважень посадовими особами Кременчуцької ОДПІ, а саме ОСОБА_2, шляхом проведення люстрації останнього.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про очищення влади», очищення влади (люстрація) - це встановлена цим Законом або рішенням суду заборона окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) (далі - посади) (крім виборних посад) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування.

Згідно з Планом проведення перевірок, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 1025-р перевірка проводиться стосовно:

Голови ДФС, його першого заступника та заступників, посадових і службових осіб апарату ДФС, керівників територіальних органів ДФС, їх перших заступників та заступників - у листопаді 2014 року - січні 2015 року;

керівників структурних підрозділів апаратів міністерств, керівників та заступників керівників територіальних органів міністерств - у березні-травні 2015 року;

посадових і службових осіб територіальних органів ДФС - у квітні 2015 року - червні 2016 року;

посадових і службових осіб (крім виборних посад) органів державної влади та органів місцевого самоврядування - у червні 2015 року - грудні 2016 року.

Так, ДФС України на виконання Закону України «Про очищення влади» та Плану винесено наказ від 24 лютого 2015 року № 117 «Про початок проведення перевірки відповідно до Закону України «Про очищення влади» стосовно посадових і службових осіб Міндоходів» (наказ № 117 оприлюднено на офіційному веб-порталі ДФС та на субсайтах територіальних органів ДФС).

Так, згідно з наказом №117 розпочато перевірку відповідно до Закону стосовно керівників структурних підрозділів апарату Міндоходів - з 2 березня 2015 року; стосовно керівників, їх перших заступників та заступників керівників територіальних органів Міндоходів у Київській, Кіровоградській, Луганській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській областях та МГУ Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників - з 23 березня 2015 року.

Згідно зі статтею 4 Закону, визначені у наказі №117 особи повинні не пізніше ніж на десятий день з дня початку проведення перевірки у відповідному органі подати керівнику, зазначеному у частині четвертій статті 5 Закону, власноручно написану заяву, у якій повідомити про те, що до них застосовуються заборони, визначені частиною третьою або четвертою статті 1 Закону, або про те, що до них не застосовуються відповідні заборони, та про згоду на проходження перевірки, згоду на оприлюднення відомостей щодо них відповідно до цього Закону (далі - Заява).

Як зазначено позивачем, 31 березня 2015 року ОСОБА_2 відповідно до вимог Закону № 1682 на ім'я Голови комісії з реорганізації Міністерства доходів і зборів України подана відповідна заява, на підставі якої 03 квітня 2015 року розпочато проведення перевірки, про що направлено повідомлення до Міністерства юстиції України з метою розміщення на офіційному сайті зазначеної інформації.

Разом з тим, наказом ДФС України від 15 вересня 2015 року № 2937-0 ОСОБА_2 звільнено з посади заступника начальника - начальника Козельщанського відділення Кременчуцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області в порядку переведення для подальшої роботи у Кременчуцькій ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області на підставі статті 32 КЗпП України.

Пунктом 493 постанови Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 563 «Деякі питання реалізації Закону України «Про очищення влади», згідно з якими Порядок проведення перевірки достовірності відомостей іцодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади» визначено, що у разі звільнення особи шляхом переведення з органу, в якому розпочато перевірку стосовно такої особи, перевірка проводиться у строки та порядку, визначені пунктами 17- 40 цього Порядку. Копія довідки про результати перевірки надсилається у той же день до органу, до якого особа переведена.

Таким чином, перевірка стосовно ОСОБА_2 відповідно до вимог Закону України «Про очищення влади» й досі триває.

У свою чергу, посилання позивача на бездіяльність відповідача - 1, що виразилась у неприйнятті звітності начальником Козельщинського відділення кременчуцької ОДПІ, документально не підтверджена, так зокрема позивачем не надано доказів відмови контролюючого органу у прийнятті уточнених декларацій, що унеможливлює встановлення судом наявності порушеного права позивача у публічно-правових відносинах, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог в цій частині.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідач-1 діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для вчинення відповідних дій, а відтак позовна вимога про визнання бездіяльності Державної фіскальної служби України частині розслідування скарг про вилучення врожаю, неприйняття звітності начальником Козельщинського відділення кременчуцької ОДПІ, проведення люстрації та звільнення начальника Козельщинського відділення Кременчуцької ОДПІ ОСОБА_2 є необґрунтованою, недоведеною та такою, що задоволенню не підлягає.

Щодо позовної вимоги про визнання незаконними та скасування постанов щодо стягнення штрафів від 06 квітня 2015 року № РН 398642, від 19 травня 2015 року № РН 398660, від 20 лютого 2015 року № РН 398627, від 17 червня 2015 року № РН 398676, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, контролюючим органом винесено постанови по справі про адміністративне правопорушення від 06 квітня 2015 року № РН 398642, від 19 травня 2015 року № РН 398660, від 20 лютого 2015 року № РН 398627, від 17 червня 2015 року № РН 398676, якими за несплату єдиного внеску, що призвело до порушення частини 5 статті 165-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та пункту 8 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» до позивача застосовано відповідні штрафні санкції.

Відповідно до статті 165-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, порушення порядку нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування або подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування, іншої звітності та відомостей, передбачених законами України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" і "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", порушення встановленого порядку використання та здійснення операцій з коштами Пенсійного фонду України тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу - підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною третьою або четвертою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу - підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від ста п'ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Так, судом не приймаються доводи позивача про своєчасність сплати єдиного внеску, у зв'язку з відсутністю документального підтвердження проведення таких оплат.

У свою чергу, в матеріалах справи наявний лист Кременчуцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області від 13 лютого 2015 року № 109/10/16-14-19-19 «Про розірвання трудового контракту з керівником ДП «Новогалищенська біологічна фабрика», що підтверджує наявність податкового боргу перед бюджетом в сумі 81533,39 грн.

Також, наявність заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування підтверджується зворотнім боком інтегрованої картки позивача, копія якої наявна в матеріалах справи.

Відтак, враховуючи відсутність доказів сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за перевіряємий період, суд приходить до висновку про правомірність застосування до позивача штрафних санкцій згідно постанов по справі про адміністративне правопорушення від 06 квітня 2015 року № РН 398642, від 19 травня 2015 року № РН 398660, від 20 лютого 2015 року № РН 398627, від 17 червня 2015 року № РН 398676.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачами доведена правомірність та обґрунтованість дій з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Директора Державної Новогалещенської біофабрики ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Директора Державної Новогалещинської біофабрики ОСОБА_1 відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя К.Ю. Гарник

Судді К.М. Кобилянський

А.Б. Федорчук