Постанова № 53570634, 17.08.2011, Солом'янський районний суд міста Києва

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«17» серпня 2011 року Соломянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Мозолевської О.М.

при секретарі Микитюк О.А.

за участю прокурора Афєнкіної Н.М.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого та зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, одруженого, який має на утриманні 3-х неповнолітніх дітей, працюючого в ВЧ-1 Київ-Пасажирський начальником пасажирського поїзду, не судимого,

у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 368 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_7, одружений, який має на утриманні дитину інваліда проживаючого та зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8, працюючий в ВЧ-1 Київ-Пасажирський провідником, не судимий,

у вчиненні злочину передбаченого ч.5 ст. 27 ч.1 ст. 368 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що працюючи на посаді начальника пасажирського потягу, перебуваючи у попередній змові з провідником пасажирських вагонів ОСОБА_2, тобто будучи службовою особою, умисно вчинив злочин передбачений ч. 1 ст. 368 КК України, а ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що він працюючи провідником пасажирських вагонів, не будучи службовою особою, перебуваючи у попередній змові з начальником потягу - службовою особою ОСОБА_1, умисно вчинив злочин, передбачений ч. 5 ст.27, ч.1 ст.368 КК України, за наступних обставин.

ОСОБА_1 призначений на посаду начальника пасажирського поїзду, наказом начальника Вагонної дільниці Київ-Пасажирський №937/ос від 17.04.2008 року.

Згідно посадової інструкції начальника пасажирського поїзда, затвердженої першим заступником Генерального директора Державної адміністрації залізничного транспорту України, ОСОБА_1 отримує перед відправленням у рейс поїзну документацію, знайомиться із розпорядженнями, що надійшли під час відпочинку, проводить збір працівників поїзної бригади перед відправленням до рейсу, перевіряє у провідників встановлену форму одягу, відмітки у санітарній книжці про своєчасну здачу екзаменів з охорони праці, безпеки руху, пожежної безпеки, електробезпеки, санітарному мінімуму та про своєчасне проходження медоглядів; ознайомлює з розпорядженнями, що надійшли за час відпочинку, перевіряє у провідників хвостових вагонів посвідчення, проводить розстановку провідників по вагонах та знайомить їх з графіками чергування; надає негайну інформацію про здійснення злочину під час проведення митного огляду працівниками органів міліції для вжиття заходів; перевіряє виконання службових обов'язків працівниками поїзної бригади у пунктах формування звороту та на шляху прямування; стягує штраф за проїзд безквиткового пасажира та за перевезення надлишкового вантажу; своєчасно здає до каси кошти, які були виручені під час рейсу та звітується перед бухгалтерією підприємства; перевіряє ручну поклажу у пасажирів; стягує з пасажирів штраф за безквитковий проїзд або перевезення надлишкової ручної поклажі, за поломку устаткування та псування майна вагона.

Таким чином, в силу покладених на нього функцій начальника потягу, ОСОБА_1 є службовою особою, яка виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції.

Так, приблизно в кінці травня 2011 року ОСОБА_3, маючи намір передати багаж до Москви, підійшов до штабного вагон потягу №3/4 сполученням Київ-Москва, який знаходився на вагонній дільниці станції Київ-Пасажирський. В подальшому ОСОБА_3 звернувся з даного приводу до начальника вказаного потягу ОСОБА_1 та запитав чи можливо передати до Москви вантаж, на що останній відповів згодою. Після цього вони обмінялися мобільними телефонами.

В подальшому, 09.06.2011 ОСОБА_3 зателефонував ОСОБА_1 та домовився про зустріч на території вагонної дільниці ст. Київ-Пасажирський у вагоні №7 потягу №3\4 сполученням Київ-Москва, де ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_1, що йому необхідно передати до Москви коробки з книгами, на що ОСОБА_1 покликав провідника з вагону №5 ОСОБА_2 та дав йому вказівку домовитись з приводу передачі коробок з книгами до Москви.

При розмові з ОСОБА_2, ОСОБА_3 повідомив, що йому необхідно передати до Москви 106 коробок з книгами. ОСОБА_2 поспілкувавшись з ОСОБА_3 з даного приводу повідомив, що він візьме за організацію такого перевезення 700 доларів США, на що ОСОБА_3 погодився.

Під час цієї розмови до купе увійшов начальник потягу ОСОБА_1 і ОСОБА_3 запитав у нього чи зможе він залишити одну коробку з книгами в його купе, так як там цінні книги, на що ОСОБА_1 погодився та сказав занести вказану коробку до його купе начальника потягу.

Перед відправленням потягу №3\4 сполученням Київ-Москва-Київ з центрального вокзалу м. Києва, 09.06.2011 ОСОБА_3 привіз до вагону №5вищевказаного потягу 106 коробок з книгами. Під час завантаження книг до вагону ОСОБА_3 взяв одну найбільшу коробку з книгами та поніс до штабного вагону №7 потягу №3\4, де знаходиться службове купе начальника потягу ОСОБА_1 При зустрічі з начальником потягу, останній повідомив ОСОБА_3, щоб він заніс вказану коробку до службового купе начальника потягу, що у вагоні №7 потягу №3\4 сполученням Київ-Москва. При цьому, ОСОБА_1М, повідомив ОСОБА_3, що за перевезення вказаної коробки ОСОБА_3 має передати йому грошові кошти в сумі 100 доларів США. Після цього, ОСОБА_3 передав ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 100 доларів США за перевезення однієї коробки з книгами до Москви.

Згодом ОСОБА_3 направився до вагону №5 де було завантажено 106 коробок з книгами та передав ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 700 доларів США за організацію перевезення 106-ти коробок з книгами до Москви.

Наміру документально оформляти дане перевезення в установленому законодавством порядку начальник поїзду ОСОБА_1 не мав, а отримані разом з провідником пасажирського вагону №5 ОСОБА_2 у якості хабара, грошові кошти планував витратити на власні потреби.

У подальшому слідчим Київської транспортної прокуратури та працівниками транспортної міліції було проведено перевірку потягу і у присутності понятих виявлено неоформлений багаж 106 коробок з книгами, одну велику коробку з книгами, а також грошові кошти у розмірі 700 доларів США, отримані начальником поїзду та провідником за їх перевезення.

У ході зазначених дій, 09.06.2010 року провідник пасажирського потягу №3/4 сполученням Київ Москва ОСОБА_2 та службова особа начальник потягу №3/4 сполученням Київ Москва ОСОБА_1, усвідомлюючи, що порушує свої посадові обов'язки начальника пасажирського поїзда, «Правила перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України» та порядку прийняття і оформлення «Експрес-Передач» в пасажирських поїздах вступивши в попередню змову, діючи умисно, зловживаючи своїм службовим становищем начальника потягу, перебуваючи на платформі вокзалу станції Київ-Пасажирський, що в Соломянському районі міста Києва, отримали від ОСОБА_3 хабар в сумі 800 доларів США за організацію перевезення для нього 106-ти коробок з книгами та ще однієї великої коробки з книгами з м.Києва до м.Москви.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 винним в інкримінованому йому злочині визнав, показав, що з 24 травня 2011 року працює в ВЧ-1 станції Київ-Пасажирський ДТГО на ПЗЗ на посаді начальника потягу №4/3 сполученням Київ Москва. В коло його обовязків входить: контроль провідників та виконання вимог правил перевезення пасажирів та вантажу, виписка штрафів та інші обовязки передбачені посадовою інструкцією начальника поїзда.

09.06.2011 року ОСОБА_1 в 12 год. 30 хв. заступив на зміну на поїзд №4/3 сполученням Київ-Москва, який відправляється з Києва о 21 год. 50 хв. Склад бригади на рейс формував він особисто. Приблизно після 14 год. йому на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_3, який хотів зустрітися, на що ОСОБА_1 йому відповів, що вони можуть зустрітися приблизно через півгодини, коли ОСОБА_1 буде у поїзді, який знаходився в парковідстої. Коли він підійшов до поїзду його чекав ОСОБА_3, підійшовши, той запитав, чи можливо вирішити проблему з перевозкою книг, на що ОСОБА_1 йому сказав, щоб він звернувся до провідника 5 вагону ОСОБА_2 Після чого ОСОБА_1 взяв шаблони, для заміряння розмірів колес та пішов їх заміняти. Приблизно о 16 год. він повернувся до потягу та до нього підійшов ОСОБА_2 та сказав, що він вирішив питання про перевозку вантажу, коробки з книгами до Москви, за винагороду у 700 дол. США, на що ОСОБА_1 дав свою згоду та вирішили, що коробки будуть перевозитися в 5 вагоні, яким чином та ким вони були поміщені до вказаного вагону йому не відомо.

Після цього ввечері приблизно о 21 год. 30 хв. до ОСОБА_1 знову підійшов ОСОБА_3 та попросив перевести ще одну коробку у своєму вагоні, а саме: №7, так як за цю коробку він дуже переживав та сказав, що довіряє лише начальнику поїзда, на що ОСОБА_1 відповів, щоб він її відніс до провідника 7 вагону. Після того, як ОСОБА_3 заніс коробку ОСОБА_1 покликав провідник та відразу відійшов. В цей час ОСОБА_3 щось запитав та передав гроші, які він взяв та поклав в своєму купе на стіл. Після відправлення на столі лежала купюра номіналом 100 доларів США, яку ОСОБА_1 поклав собі в задній карман штанів.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому злочині визнав та показав, що працював провідником потягу сполученням «Київ-Москва». 09.06.2011 року приблизно о 15 годині 30 хвилин, знаходився на робочому місці і його покликав начальник потягу ОСОБА_1, та запитав, чи зможе він розмістити в вагоні якому працює105 коробок з книгами. Він на пропозицію ОСОБА_1 погодився. Разом з ОСОБА_1 він побачив раніше незнайомого йому хлопця, на імя ОСОБА_3. Він та Ігор розмістили вантаж у нього в купе та останній заплатив йому за перевезення вантажу 700 доларів США. Гроші він у ОСОБА_3 взяв та зателефонував ОСОБА_1, повідомивши, що за перевезення він отримав кошти в сумі 700 доларів США.

Зокрема, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заявили клопотання про звільнення їх від кримінальної відповідальності на підставі п. в ст. 1 Закону України Про амністію у 2011 році від 08.07.2011 року, оскільки ОСОБА_1 має трьох дітей, яким не виповнилося 18 років, а ОСОБА_2 має дитину-інваліда.

Як вбачається із матеріалів кримінальної справи, ОСОБА_1М, має на утриманні дітей: сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_9; доньку Вікторію, ІНФОРМАЦІЯ_9 та сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_10, що підтверджується свідоцтвами про народження.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи ОСОБА_2 має на утриманні сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_9, який є інвалідом з дитинства.

Виходячи з наведеного, з урахуванням думки прокурора, який не заперечує проти звільнення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності на підставі акту амністії, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 В,М, та ОСОБА_2 підлягають звільненню від кримінальної відповідальності на підставі п. в ст. 1 Закону України Про амністію у 2011 році від 08.07.2011 року, а провадження по справі - закриттю.

Дія Закону України Про амністію відповідно до ст. 1 вказаного Закону розповсюджується на осіб, не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, та дітей-інвалідів, незалежно від їх віку, що вчинили умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до ст. 12 КК України, та злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до ст. 12 КК України.

Відповідно до ст. 6 Закону України Про амністію у 2011 році звільненню від кримінальної відповідальності в порядку та на умовах, визначених цим Законом, підлягають особи, які підпадають під дію ст. 1 цього Закону, кримінальні справи стосовно яких перебувають в провадженні органів дізнання, досудового слідства чи суду, але не розглянуті судами або розглянуті, але вироки не набрали законної сили, про злочини, вчинені до набрання цим Законом чинності.

Згідно з Кримінальним кодексом України, максимальним покаранням, передбаченим санкцією ч. 1 ст. 368 КК України, є арешт до 6-ти місяців.

Враховуючи вище викладене та відсутність передбачених ст. 9 Закону України Про амністію у 2011 році від 08.07.2011 року перешкод для застосування амністії, керуючись п.4 ст.6 КПК України, ст. 86 КК України, п. в ст. 1, ст.ст. 6,12 Закону України Про амністію у 2011 році від 08.07.2011 року, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Кримінальну справу щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 368 КК України та ОСОБА_2 за ч.5 ст. 27, ч.1 ст. 368 КК України закрити.

Звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності на підставі п. в ст. 1 Закону України Про амністію у 2011 році від 08.07.2011 року.

Звільнити ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності на підставі п. в ст. 1 Закону України Про амністію у 2011 році від 08.07.2011 року.

Запобіжний захід, обраний ОСОБА_1 - підписку про невиїзд, - скасувати.

Запобіжний захід, обраний ОСОБА_2 - підписку про невиїзд, - скасувати.

Речові докази книга МД4-3 жовтого кольору, зверху якої мається напис «22, У3, Квитанція на яких знаходиться відтиск печатки синього кольору «Вагонна дільниця, ст. Київ-Пасажирський, ідентифікаційний код 23535206, м. Київ, вул. Уманська, 8 з серіями АД 486501 по АД 486550 та книгу ГУ-57 червоного кольору, зверху якої мається напис «22, УЗ, Квитанція» на яких знаходиться відтиск печатки синього кольору «Київ ПЗЗ 93» з серіями АЕ 403026 по АЕ 403050, що знаходяться в камері речових доказів Київської транспортної прокуратури повернути представнику Вагонної дільниці станції Київ-Пасажирський ДТГО на «ПЗЗ».

Банкноти номіналом 100 доларів США серії: DF 22635324B4 AB 49627250IB2; HB 12034579GB2;HG03062843BG7; HB 33402585JB2; HF37547990AF6; HB 63263568 HB2; банкнота номіналом 50 доларів США EB 23036543AB2; банкнота номіналом 20 доларів США JB63137395 AB2; банкнота номіналом 20 доларів США IL78225639DL12; банкнота номіналом 10 доларів США A 47359221 B, що знаходяться в камері речових доказів Київської транспортної прокуратури повернути ОСОБА_7

На постанову протягом 7 діб з дня її винесення сторонами можуть бути подані апеляції до Апеляційного суду м. Києва через Соломянський районний суд м. Києва.