Рішення № 5356631, 06.10.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01033, м.Київ-33, вул. Комінтерну, 16 тел.230-31-77

Іменем України

РІШЕННЯ

"06" жовтня 2009 р. Справа № 18/120-09

Розглянувши справу за позовом Закритого акціонерноготовариства "Бориспільський автозавод"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Еталон - Авто"

Суб"єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1

Про стягнення 147656,18 грн.

суддя

за участю представників сторін:

позивача не прибув

відповідачів не прибули

Суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Закритого акціонерного товариства «Бориспільський автозавод»(надалі позивач) до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (надалі відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Еталон Авто»(надалі відповідач 2) про стягнення солідарно з відповідачів на користь ЗАТ «Бориспільський автозавод»заборгованості у сумі 109954 грн., інфляційних нарахувань у сумі 17262,78 грн., річних у сумі 2666,01 грн. та пені у сумі 17773,39 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.07.2009 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 06.08.2009.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем 1 своїх зобовязань за Договором комісії на реалізацію автобусів №10-К/06 від 16.06.2006.

Крім того, в забезпечення Договору №10-К/06 між ЗАТ «Бориспільський автозавод»та ТОВ «Торговий Дім «Еталон Авто»було укладено Договір поруки від 05.05.2008, у звязку з чим позивач просить стягнути зазначені суми з відповідачів.

У звязку із неявкою представників відповідачів в судове засідання 06.08.2009 розгляд справи було відкладено на 22.09.2009.

Представником позивача в судовому засіданні 22.09.2009 було подано заяву в порядку ст.22 ГПК України,

Відповідач 1 та відповідач 2, належним чином повідомлені про час і місце розгляду спору ухвалою суду від 06.08.2009, в судове засідання 22.09.2009 вдруге не зявились, про причини неявки суд не повідомили.

У звязку із уточненням позивачем позовних вимог та неявкою у судове засідання представників відповідачів розгляд справи було відкладено на 06.10.2009.

У судовому засіданні 06.10.2009 представник позивача уточнені позовні вимоги до відповідача 1 підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідачі, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи у судове засідання знову не зявились, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвал суду не виконали.

Відповідно до п.4 частини 1 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо, зокрема, Позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Відмова позивача від позовних вимог до ТОВ «Торговий Дім «Еталон Авто»та уточнення суми позову є підставою для припинення провадження у справі на підставі п.4 ч. 1 ст.80 ГПК України.

Суд розяснив позивачу наслідки такої відмови від позову, у тому числі і про те, що у випадку припинення провадження у справі звернення до господарського суду із спору між тими ж сторонами про той же предмет із тих же підстав не допускається. Також суд встановив, що відмова не суперечить законодавству, не порушує прав та охоронювані законом інтереси інших осіб, а також перевірив наявність у представника позивача повноважень на відмову від позову у вказаній частині.

Таким чином, провадження у справі в частині позовних вимог ЗАТ «Бориспільський автозавод» до ТОВ «Торговий Дім «Еталон Авто» підлягає припиненню на підставі п.4 ч. 1 ст.80 ГПК України.

Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

16 червня 2006 року між ЗАТ «Бориспільський автозавод»та ФОП ОСОБА_1 був укладений Договір №10-К/06 у відповідності до якого Комісіонер зобовязується за дорученням Комітента в інтересах і за рахунок останнього здійснити від свого імені угоду з продажу нових автобусів марки БАЗ, модель БАЗ А-079 та А 148 виробництва Комітента надалі за текстом - автобуси третій особі (надалі Покупець).

У відповідності до Додаткової угоди від 27.07.2007 №09 до даного Договору, позивач зобовязався передати, а відповідач 1 реалізувати нові автобуси БАЗ А-079.23 з ознаками вказаними у даній Додатковій угоді.

Згідно зі ст.1011 ЦК України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобовязується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Договір комісії може бути укладений на визначений строк або без визначення строку, з визначенням або без визначення території його виконання, з умовою чи без умови щодо асортименту товарів, які є предметом комісії, з іншими особами. Істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобовязується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну (ст.1012 ЦК України).

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що між позивачем та відповідачем 1 було укладено договір комісії.

Пунктом 6.1 Договору №10-К/06 зазначено, що грошові кошти позивачу виплачуються відповідачем 1 протягом 5 банківських днів з моменту надходження коштів на його рахунок за кожний проданий автобус.

Відповідно до п.2.6 Договору №10-К/06, Відповідач 1 у відповідності до Даного Договору зобовязується надати звіт позивачу на протязі 3-х днів з моменту продажу кожного автобусу.

Згідно зі звітами Комісіонера від 08.10.2008 згідно із Договором №10-К/06 Комісіонер здійснив продаж автобусів моделі БАЗ А-079.23 (№ Кузова НОМЕР_2, № Шасі НОМЕР_3, № Двигуна №НОМЕР_4 та № Кузова НОМЕР_5, № Шасі НОМЕР_6, № Двигуна НОМЕР_7) за ціною 208 200 грн. (сума з ПДВ) кожний, а разом 416 400 грн.

Як слідує із вказаного звіту, датою отримання Комісіонером передплати від Покупця за вказані автобуси є 09.08.2007.

Комісійна винагорода у відповідності до пункту 6 зазначеної Додаткової угоди складає 3% від ціни автобуса, та сплачується шляхом відрахування Комісіонером належної суми із коштів, що надійшли від покупця за відчужений автобус.

Відповідно, така винагорода за продані автобуси становить 12492 грн., що кореспондує сумі комісійної винагороди, яка вказана у названому звіті.

Отже, ФОП ОСОБА_1 у відповідності до п.6.1 Договору у звязку із надходженням коштів за відчужені автобуси повинен сплатити позивачу грошові кошти у сумі 403 908 грн.

Але, в порушення вимог п.6.1 Договору своїх зобовязань ФОП ОСОБА_1 у повному обсязі не виконав, сума заборгованості у розмірі 48618 грн. до теперішнього часу залишається не сплаченою.

У відповідності до ч.1 ст.193 ГК України, ст.525 ЦК України, господарські зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 48618 грн. за Договором №10-К/06 є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

Крім того, згідно із п.8.2 Договору №10-К/06 за прострочення виконання грошових зобовязань, Комісіонер повинен сплатити пеню, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу.

У відповідності до вимог статті 625 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наданий позивачем розрахунок пені, інфляційних нарахувань, річних є арифметично правильним та обґрунтованим, тому заявлені позивачем вимоги про стягнення пені у сумі 489, 98 грн., інфляційних нарахувань у сумі 18522, 01 грн. та річних у сумі 2354, 76 грн. також підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню щодо відповідача 1 в частині стягнення 48618 грн. заборгованості, 5489, 98 грн. пені, 18522, 01 грн. інфляційних нарахувань та 2354, 76 грн. річних.

Щодо решти позову провадження у справі підлягає припиненню в порядку п.4 частини 1 ст.80 ГПК України.

Витрати по оплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача і пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 75, п. 4 ст. 80, 82-85 ГПК України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1.Позов Закритого акціонерного товариства «Бориспільський автозавод»до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.

2.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (53800, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Закритого акціонерного товариства «Бориспільський автозавод»(08322, Київська обл., Бориспільський р-н, смт. Проліски, вул. Броварська, 4, код 31936646) 48618 грн. заборгованості, 5489,98 грн. пені, 18522,01 грн. інфляційних нарахувань, 2354,76 грн. річних, а також судові витрати: держмито у сумі 749,84 грн. та 59,92 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Провадження у справі в частині позову Закритого акціонерного товариства «Бориспільський автозавод» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Еталон Авто» припинити.

Суддя