Рішення № 53557321, 30.12.2014, Гайсинський районний суд Вінницької області

Справа № 129/269/14-ц

Провадження по справі № 2/129/130/2014

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" грудня 2014 р. Гайсинський районний суд Вінницької області

у складі: головуючого - судді О.В. Швидкого,

розглянувши без участі сторін та їх представників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування вартості безпідставно набутого майна,-

Встановив:

27.01.2014 р. до суду заявлено позов, у якому ОСОБА_1 просив стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 у відшкодування вартості безпідставно набутого майна автомобіля «Опель Віваро» 2004 р. випуску № НОМЕР_1 в сумі 68980 грн. та стягнути понесені судові витрати.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_1 вимоги позову підтримали та пояснили, що 19.08.2011 р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 і ОСОБА_3 укладено усну угоду щодо купівлі-продажу належного ОСОБА_2 автомобіля «Опель Віваро» 2004 р. випуску № НОМЕР_1 за 12500 доларів США, для забезпечення якої ОСОБА_4 і ОСОБА_3 передали ОСОБА_2 завдаток в сумі 2000 доларів США, а також 19.08.2011 р. ОСОБА_2 надав посвідчену приватним нотаріусом Гайсинського районного нотаріального округу і зареєстровану в реєстрі за № 1554 довіреність з терміном дії до 19.08.2016 р. на ім»я ОСОБА_3 і ОСОБА_4 про право розпорядження вказаним автомобілем та передав ОСОБА_3 автомобіль і документи на нього. Оскільки станом на 17.05.2013 р. ОСОБА_4 і ОСОБА_3 не передали ОСОБА_2 залишок погодженої сторонами суми вартості автомобіля в сумі 10500 доларів США, а також на його прохання не віддали йому цей автомобіль, то 17.05.2013 р. ОСОБА_2 подав до приватного нотаріуса заяву про скасування довіреності на розпорядження автомобілем «Опель Віваро» 2004 р. випуску № НОМЕР_1, про що нотаріус письмово повідомила ОСОБА_4 і ОСОБА_3, однак вони не повернули вказаний автомобіль ОСОБА_2 Неможливість повернення безпідставно набутого ОСОБА_4 і ОСОБА_3 майна - автомобіля автомобіля «Опель Віваро» 2004 р. випуску № НОМЕР_1, підтверджується рішенням Гайсинського районного суду від 14.11.2013 р., залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду у Вінницькій області від 20.12.2013 р., відповідно до якого відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_4 і ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння та зазначено, що ОСОБА_2 не спростував доводи ОСОБА_4 і ОСОБА_3 про вибуття автомобіля з їх володіння до часу скасування довіреності на право розпорядження автомобілем та довів факт знаходження автомобіля «Опель Віваро» 2004 р. випуску № НОМЕР_1 у незаконному володінні відповідачів, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог про покладення на відповідачів обов»язку повернути цей автомобіль через невідповідність змісту порушеного права, характеру його порушення і спричиненим цим порушенням наслідкам обраному ОСОБА_2 способу захисту. Таким чином, оскільки, відповідно до ст.387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним, згідно зі ст.1212 ЦК України особа зобов»язана повернути майно, якщо підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала, відповідно до ст.1213 ЦК України набувач зобов»язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі, а у разі неможливості повернення в натурі потерпілому безпідставно набутого майна відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна, а тому просили стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 у відшкодування вартості безпідставно набутого майна автомобіля «Опель Віваро» 2004 р. випуску № НОМЕР_1 у визначеній висновком експертного автотоварознавчого дослідження № 75/14-21 від 14.01.2014 р. сумі 68980 грн. та стягнути понесені судові витрати.

01.12.2014 р. позивач свої вимоги уточнив (зменшив) і просив стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 відшкодування вартості безпідставно набутого майна автомобіля «Опель Віваро» 2004 р. випуску № НОМЕР_1 в сумі 68980 грн. та стягнути понесені судові витрати, а вимоги про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 відшкодування вартості безпідставно набутого майна автомобіля «Опель Віваро» 2004 р. випуску № НОМЕР_1 в сумі 68980 грн. та понесених судових витрат просив залишити без розгляду.

Відповідно до ухвали суду від 18.12.2014 р. вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 відшкодування вартості безпідставно набутого майна автомобіля «Опель Віваро» 2004 р. випуску № НОМЕР_1 в сумі 68980 грн. та понесених судових витрат залишено без розгляду.

В подальшому позивач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_1 в судове засідання не з»явилися, останній письмово зменшені 01.12.2014 р. розміри позовних вимог підтримав, просив розглянути справу у їх відсутність, уточнені вимоги позову задовільнити (а.с.170).

Відповідач ОСОБА_3 та її представник - адвокат ОСОБА_5 проти позову заперечили, просили відмовити в задоволенні позову через безпідставність.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 пояснила, що на виконання усної домовленості з ОСОБА_2 про купівлю в нього автомобіля «Опель Віваро» 2004 р. випуску № НОМЕР_1 за 14000 доларів США приблизно о 09-00 год. 19.08.2011 р. в себе вдома вона з сусідкою ОСОБА_6 перераховували гроші, які вона повинна була передати ОСОБА_2, і вирахувана ними сума грошей склала 14000 доларів США; після чого вона із ОСОБА_6 разом із запакованими грішми прийшли до кінотеатру «Мир» в м. Гайсині, в якому є приміщення фотостудії її дочки ОСОБА_4 та колишнього зятя ОСОБА_7, де вона передала пакет з грішми в сумі 14000 доларів США ОСОБА_2; останній разом з ОСОБА_4 зайшли до підсобного приміщення фотостудії і там їх перерахували; в той же день, з метою заощадження коштів на переоформлення автомобіля «Опель Віваро» 2004 р. випуску № НОМЕР_1, замість укладення договору його купілі-продажу ОСОБА_2 видав посвідчену приватним нотаріусом Гайсинського районного нотаріального округу і зареєстровану в реєстрі за № 1554 довіреність з терміном дії до 19.08.2016 р. на ім»я ОСОБА_3 і ОСОБА_4 про право розпорядження вказаним автомобілем, а також було передано автомобіль і документи на нього; 03.05.2014 р. ОСОБА_3, діючи за вказаною довіреністю та вважаючи себе фактичним власником вказаного автомобіля, передала автомобіль «Опель Віваро» 2004 р. випуску № НОМЕР_1 та документи на нього громадянину, адреси проживання якого вона не знає, на ім»я ОСОБА_8, отримавши від нього 32000 грн., про що було складено розписку; письмових доказів на підтвердження факту сплати позивачу 14000 доларів США за автомобіль «Опель Віваро» 2004 р. випуску № НОМЕР_1 та факту укладення з позивачем договору його купілі-продажу суду не надала.

В судовому засіданні відповідач за первісними позовними вимогами - ОСОБА_4 надала суду пояснення аналогічні з поясненнями відповідача ОСОБА_3

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_5 вказав, що позивач повинен звертатися з позовом щодо повернення транспортного засобу до ОСОБА_8 як до особи, у якої перебуває автомобіль «Опель Віваро» 2004 р. випуску № НОМЕР_1; при цьому, посилання позивача на ст.ст.1212, 1213 ЦК України щодо безпідставного набуття відповідачем ОСОБА_3 вказаного автомобіля та його незаконне відчуження помилкові через виникнення між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 договірних зобов»язань, що регламентується главою 68 ЦК України, а відповідно до правової позиції Веховного Суду України у цивільній справі № 6-88цс13 від 02.10.2013 р. у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень ч.1 ст.1212 ЦК України, у тому числі, й щодо зобов»язання повернути майно позивачу.

В подальшому в судове засідання відповідач ОСОБА_3 та її представник - адвокат ОСОБА_5 не з»явилися, письмово проти змінених позовних вимог заперечили, просили розглянути справу у їх відсутність, у задоволенні позовів відмовити (а.с.а.с.171-173).

З урахуванням позицій учасників розгляду справи, досліджених доказів та вимог закону суд визнає за необхідне у задоволенні позову відмовити з таких міркувань.

Доведено, що ОСОБА_3 19.08.2011 р. законно, на підставі виданої власником - ОСОБА_2 посвідченої приватним нотаріусом Гайсинського районного нотаріального округу і зареєстрованої в реєстрі за № 1554 довіреності про право розпорядження транспортним засобом, правомірно з волі власника, який передав ОСОБА_3 автомобіль і документи на нього, заволоділа автомобілем «Опель Віваро» 2004 р. випуску № НОМЕР_1; 03.05.2014 р. ОСОБА_3 до 17.05.2013 р. дня подачі ОСОБА_2 заяви до приватного нотаріуса про скасування довіреності на розпорядження автомобілем «Опель Віваро» 2004 р. випуску № НОМЕР_1, діючи за вказаною довіреністю та всупереч ч.3 ст.238 ЦК України вважаючи себе фактичним власником вказаного автомобіля, передала автомобіль «Опель Віваро» 2004 р. випуску № НОМЕР_1 та документи на нього громадянину, адреса проживання якого їй невідома, на ім»я ОСОБА_8, отримавши від нього 32000 грн.; ОСОБА_3 вказаний автомобіль або отримані від ОСОБА_8 за нього гроші в сумі 32000 грн. ОСОБА_2 не повернула.

Зазначені правовідносини регламентуються:

- ч.ч.1, 2, 3 ст.249 ЦК України, за змістом яких особа, яка видала довіреність, за винятком безвідкличної довіреності, може в будь-який час скасувати довіреність; особа, яка видала довіреність і згодом скасувала її, повинна негайно повідомити про це представника, а також відомих їй третіх осіб, для представництва перед якими була видана довіреність; права та обов»язки щодо третіх осіб, що виникли внаслідок вчинення правочину представником до того, як він довідався або міг довідатися про скасування довіреності, зберігають чинність для особи, яка видала довіреність, та її правонаступників; це правило не застосовується, якщо третя особа знала або могла знати, що дія довіреності припинилася;

- ст.239 ЦК України, за якою правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов»язки особи, яку він представляє;

- ч.3 ст.238 ЦК України, за змістом якої представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом;

- ст.22 ЦК України, за якою особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування; збитками є втрати, яких особа зазнала у зв»язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Оскільки ОСОБА_3 19.08.2011 р. законно, на підставі виданої власником - ОСОБА_2 посвідченої приватним нотаріусом Гайсинського районного нотаріального округу і зареєстрованої в реєстрі за № 1554 довіреності про право розпорядження транспортним засобом, правомірно з волі власника, який передав ОСОБА_3 автомобіль і документи на нього, заволоділа автомобілем «Опель Віваро» 2004 р. випуску № НОМЕР_1; 03.05.2014 р. ОСОБА_3 до 17.05.2013 р. дня подачі ОСОБА_2 заяви до приватного нотаріуса про скасування довіреності на розпорядження автомобілем «Опель Віваро» 2004 р. випуску № НОМЕР_1, діючи за вказаною довіреністю та всупереч ч.3 ст.238 ЦК України вважаючи себе фактичним власником вказаного автомобіля, передала автомобіль «Опель Віваро» 2004 р. випуску № НОМЕР_1 та документи на нього громадянину, адреса проживання якого їй невідома, на ім»я ОСОБА_8, отримавши від нього 32000 грн.; ОСОБА_3 вказаний автомобіль або отримані від ОСОБА_8 за нього гроші в сумі 32000 грн. ОСОБА_2 не повернула; таким чином, ОСОБА_3 вчинила правочин від імені ОСОБА_2 у власних інтересах і внаслідок її дій щодо відчуження автомобіля «Опель Віваро» 2004 р. випуску № НОМЕР_1, вчинених не в інтересах довірителя з порушенням його прав та вимог закону, власник був позбавлений права на належне йому майно і не отримав суми вартості належного йому та проданого відповідачем автомобіля, однак обраний ОСОБА_2 спосіб захисту не відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення і спричиненим цим порушенням наслідкам, то його вимоги про стягнення з ОСОБА_3 68980 грн. у відшкодування вартості безпідставно набутого майна автомобіля «Опель Віваро» 2004 р. випуску № НОМЕР_1 задоволенню не підлягають.

Висновки суду підтверджуються такими доказами:

- показаннями свідка ОСОБА_7, який пояснив, що 19.08.2011 р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 і ОСОБА_3 було укладено усну угоду щодо купівлі-продажу належного ОСОБА_2 автомобіля «Опель Віваро» 2004 р. випуску № НОМЕР_1 за 12500 доларів США, для забезпечення якої ОСОБА_4 і ОСОБА_3 передали ОСОБА_2 завдаток в сумі 2000 доларів США, а ОСОБА_2 надав посвідчену приватним нотаріусом довіреність на ім»я ОСОБА_3 і ОСОБА_4 про право розпорядження вказаним автомобілем та передав ОСОБА_3 автомобіль і документи на нього; через те, що ОСОБА_4 і ОСОБА_3 не передали ОСОБА_2 залишок погодженої сторонами суми вартості автомобіля і не віддали йому цей автомобіль, то 17.05.2013 р. ОСОБА_2 подав до приватного нотаріуса заяву про скасування довіреності на розпорядження автомобілем «Опель Віваро» 2004 р. випуску № НОМЕР_1, однак вказаний автомобіль ОСОБА_2 не було повернуто; ОСОБА_7 заперечив твердження ОСОБА_3 про те, що вона 19.08.2011 р. купила у ОСОБА_2 вказаний автомобіль, повністю сплативши його вартість;

- копією облікової картки приватного транспортного засобу, за якою ОСОБА_2 є власником автомобіля «Опель Віваро» 2004 р. випуску № НОМЕР_1 (а.с.4);

- копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, за яким ОСОБА_2 є власником автомобіля «Опель Віваро» 2004 р. випуску № НОМЕР_1 (а.с.71);

- копією довіреності, посвідченої 19.08.2011 р. приватним нотаріусом Гайсинського районного нотаріального округу і зареєстрованої в реєстрі за № 1554, за якою ОСОБА_2 надав довіреність терміном дії до 19.08.2016 р. на ім»я ОСОБА_3 і ОСОБА_4 про право розпорядження автомобілем «Опель Віваро» 2004 р. випуску № НОМЕР_1 (а.с.48);

- копією заяви, посвідченої 17.05.2013 р. приватним нотаріусом Гайсинського районного нотаріального округу і зареєстрованої в реєстрі за № 841, за якою ОСОБА_2 скасував довіреність видану ним на ім»я ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на розпорядження автомобілем «Опель Віваро» 2004 р. випуску № НОМЕР_1 (а.с.5);

- копією витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей від 17.05.2013 р. № 24464129, за яким до Єдиного реєстру довіреностей внесено реєстраційний запис про скасування ОСОБА_2 довіреності, виданої ним на ім»я ОСОБА_3 і ОСОБА_4, на розпорядження автомобілем «Опель Віваро» 2004 р. випуску № НОМЕР_1 (а.с.6);

- копією рішення Гайсинського районного суду від 14.11.2013 р., відповідно до якого відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_4 і ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння та зазначено, що ОСОБА_2 не спростував доводи ОСОБА_4 і ОСОБА_3 про вибуття автомобіля з їх володіння до часу скасування довіреності на право розпорядження автомобілем та довів факт знаходження автомобіля «Опель Віваро» 2004 р. випуску № НОМЕР_1 у незаконному володінні відповідачів, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог про покладення на відповідачів обов»язку повернути цей автомобіль через невідповідність змісту порушеного права, характеру його порушення і спричиненим цим порушенням наслідкам обраному ОСОБА_2 способу захисту (а.с.а.с.8, 9)

- копією ухвали Апеляційного суду у Вінницькій області від 20.12.2013 р., за якою рішення Гайсинського районного суду від 14.11.2013 р., відповідно до якого відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_4 і ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння, залишено без змін (а.с.а.с.10, 11);

- висновком експертного автотоварознавчого дослідження № 75/14-21 від 14.01.2014 р., за яким довідникова вартість бувшого у використанні автомобіля «Опель Віваро» 2004 р. випуску виходячи з нормативних показників технічного стану та пробігу складає 68980 грн. (а.с.а.с.12-16);

- розпискою від 03.05.2013 р., за якою ОСОБА_9 за продаж автомобіля «Опель Віваро» 2004 р. випуску № НОМЕР_1 отримала від ОСОБА_8 32000 грн. (а.с.151).

Доводи позивача та його представника в частині вимоги про стягнення з ОСОБА_3 68980 грн. у відшкодування вартості безпідставно набутого майна автомобіля «Опель Віваро» 2004 р. випуску № НОМЕР_1 судом до уваги не приймаються через невідповідність змісту порушеного права, характеру його порушення і спричиненим цим порушенням наслідкам обраному ОСОБА_2 способу захисту.

Заперечення відповідача ОСОБА_3 та її представника - адвоката ОСОБА_5 про те, що ОСОБА_3 фактично придбала у ОСОБА_2 автомобіль «Опель Віваро» 2004 р. випуску № НОМЕР_1, сплативши йому 14000 доларів США, а тому мала право як власник, продати його іншій особі, суд до уваги не бере, оскільки належних і допустимих стосовно ст.ст.57-60 ЦПК України доказів, які б підтверджували факт сплати ОСОБА_3 позивачу 14000 доларів США за автомобіль «Опель Віваро» 2004 р. випуску № НОМЕР_1 та факт укладення з позивачем договору його купілі-продажу, відповідач та її представник суду не надали.

З цих же причин суд не бере до уваги пояснення відповідача за первісними позовними вимогами - ОСОБА_4

Також, суд не приймає до уваги показання свідка ОСОБА_6 про те, що 19.08.2011 р. вона знаходилася в квартирі ОСОБА_3 і разом з нею перераховували гроші, які ОСОБА_3 повинна була передати ОСОБА_2, при цьому, вирахувана ними сума грошей склала 14000 доларів США; після чого вона із ОСОБА_3 разом із запакованими в газету та пакет грішми прийшли до кінотеатру «Мир» в м. Гайсині, в якому є приміщення фотостудії дочки ОСОБА_3 - ОСОБА_4 та колишнього її зятя ОСОБА_7, де вона залишилася чекати, а ОСОБА_3 зайшла до приміщення, а коли повернулася, то повідомила її, що передала пакет з грішми в сумі 14000 доларів США передала ОСОБА_2, оскільки ОСОБА_6 не знаходилася в приміщенні фотостудії в момент передачі ОСОБА_3 грошей в сумі 14000 доларів США ОСОБА_2 та не бачила, яку конкретно суму отримав останній.

Понесені сторонами судові витрати у звязку із відмовою суду в задоволенні позовних вимог необхідно на підставі ст.88 ЦПК України залишити за сторонами.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 209, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, -

Вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_3 68980 грн. у відшкодування вартості безпідставно набутого майна автомобіля «Опель Віваро» 2004 р. випуску № НОМЕР_1 - відмовити.

Судові витрати залишити за сторонами.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Вінницької області через Гайсинський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк.

Суддя: