Ухвала суду № 53556271, 17.11.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження : 22ц/790/6608/15 Головуючий 1-ї інстанції - Клименко А.М.

Справа № 2-644/6991/15 Доповідач - Шевченко Н.Ф.

Категорія : договірне.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі :

головуючого - Шевченко Н.Ф.

суддів - Пономаренко Ю.А., Черкасова В.В.

при секретарі - Каплоух Н.Б.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 04 серпня 2015 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про припинення договору поруки та витребування майна з чужого незаконного володіння, -

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про припинення договору поруки та витребування майна з чужого незаконного володіння.

В обґрунтування позову посилався на те, що на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 15 лютого 2011 року йому на праві приватної власності належить автомобіль Mercedes-Benz, державний номер НОМЕР_1. Згідно умов доручення, укладеного між ним та відповідачем в усній формі, він доручив ОСОБА_3 вирішувати певне коло питань, пов'язаних з майбутнім продажем автомобіля, при цьому довіреності на вчинення додаткових заходів не видавав.

На теперішній час відповідач вищенаведені умови доручення та свої зобов'язання за цією угодою не виконує, добровільно повернути спірний автомобіль відмовляється, тому зазначене доручення втратило свою актуальність і автомобіль підлягає поверненню власнику.

Відповідач надав суду заяву, в якій визнав пред'явлений позов в повному обсязі.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 04 серпня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом норм процесуального і матеріального права.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, що сторонами були заявлені у суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи, судова колегія приходить до наступного:

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення районного суду відповідно до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія не вбачає підстав для її задоволення.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення районного суду у відповідності до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія не вбачає підстав для її задоволення.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасовано правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як вбачається з матеріалів справи, вирішуючи цивільно-правовий спір суд першої інстанції повно і всебічно дослідив обставини справи, представлені докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин та закон їх регулюючий.

Відмовляючи в задоволенні заявлених ОСОБА_1 позовних вимог, районний суд виходив із того, що останнім не було надано об'єктивних доказів на їх підтвердження, а саме того, що спірний автомобіль належить на праві приватної власності позивачеві.

Судова колегія погоджується з таким висновком районного суду, оскільки цей висновок суду першої інстанції відповідає матеріалам цивільної справи й ґрунтується на законі.

Відповідно до ст. 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст.ст. 3, 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст. ст. 10, 11 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Особи, які беруть участь у справі, розпоряджаються своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема, звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Згідно зі ст. ст. 59, 60 того ж Кодексу доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши до суду належні та допустимі докази на їх підтвердження.

Обставини, які мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підтвердження належності спірного автомобіля Mercedes-Benz, державний номер НОМЕР_1 позивач ОСОБА_1 надав суду ксерокопію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу у ВРЕР м.Костянтинівки, при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області (а.с.5).

Вказаній ксерокопії суд надав належну оцінку про те, що вона не може бути належним та допустимим доказом, оскільки в установленому порядку не завірена, а оригінал суду не наданий.

Із розписки ОСОБА_3 на аркуші справи 6 про отримання автомобіля Mercedes-Benz, державний номер НОМЕР_1 для продажу не вбачається від кого саме він отримав цей автомобіль.

Крім того, із заяви ОСОБА_3, яка також ніким не завірена, вбачається, що він повністю визнає позов про витребування у нього спірного автомобіля, що свідчить про відсутність будь-якого спору між сторонами.

Тому заявлені вимоги ОСОБА_1 суперечать статті 3 ЦПК України, оскільки відсутні докази порушення, невизнання або оспорювання прав, свобод чи інтересів позивача.

Доводи апеляційної скарги є несуттєвими, рішення суду, прийняте по суті розглянутого цивільно-правового спору, не спростовують, і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Таким чином, враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 04 серпня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів із дня її проголошення.

Головуючий:

Судді: