Вирок № 53555989, 18.11.2015, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/4107/15-к

Номер провадження 1-кп/629/367/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.11.2015 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Мішуровської С.Т.,

при секретарі судових засідань - Шеіної О.М.,

за участю прокурора - Шульги Ю.М.,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лозова Харківської області матеріали кримінального провадження за підозрою:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Червоний Кут Лозівського району Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, приватного підприємця, який зареєстрований і мешкає за адресою: АДРЕСА_1 раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

у с т а н о в и в:

В ході судового слідства установлено, що 31 грудня 2014 року близько19 години 10 хвилин водій автомобіля NIVA CHEVROLET, державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_2 рухався по автодорозі Мерефа-Павлоград в напрямку смт. Краснопавлівка Лозівского району Харківської області. Діючи зі злочинною самовпевненістю, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння,але легковажно розраховуючи на їх відвернення, при засліпленні світлом фар зустрічного автомобілю, не зменшив швидкість руху та не зупинився без небезпечного маневру праворуч на узбіччя дороги, не впорався з керуванням та виїхав на зустрічну смугу руху, де допустив зіткнення з автомобілем ЗАЗ TF699Р, державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 В результаті ДТП водій автомобіля ЗАЗ TF699Р, державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 отримав закритий перелом лівої ліктьової кістки, тобто середньої тяжкості тілесні ушкодження, а пасажир автомобілю ЗАЗ TF699Р ОСОБА_4 отримав ушкодження у вигляді тупої травми грудної клітини, яке відноситься до середнього ступеня тяжкості тілесне ушкодження.

Зазначені дії водія ОСОБА_2 не відповідали вимогам Правил Дорожнього руху України, а саме п.10.1 «Перед початком руху, перестроювання та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху» та п.19.3 «У разі погіршення видимості в напрямку руху, викликаного світлом фар зустрічних транспортних засобів, водій повинен зменшити швидкість до такої, яка б не пер5евищувала безпечної за умовами фактичної видимості дороги в напрямку руху, а в разі засліплення - зупинитися, не змінюючи смуги руху, і увімкнути аварійну світлову сигналізацію. Відновлення руху дозволяється лише після того, як пройдуть негативні наслідки засліплення», які з технічної точки зору, знаходилися у причинному зв'язку з ДТП.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 винним себе визнав повністю та пояснив, що дійсно скоїв інкримінований йому злочин при зазначених обставинах. Пояснив, що їхав на машині з с. Перемога в напрямку смт. Краснопавлівка в аптеку. Його засліпив зустрічний транспортний засіб, він взяв на дорозі правіше, але не впорався з керуванням та зіткнувся з автомобілем потерпілих. Обом потерпілим відшкодував матеріальні збитки. В скоєному щиро розкаявся.

Враховуючи показання обвинуваченого, а також те, що учасники судового провадження не оскаржують фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміють зміст цих обставин, не наполягають на дослідженні інших доказів у справі, розуміють неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду не має сумнівів в добровільності та істинності їх позицій.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, тому суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого та дослідженням даних, які характеризують його особистість.

Суд вважає, дії ОСОБА_2 по факту ДТП, яке мало місце 31.12.2014 року, правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілим середньої тяжкості тілесні ушкодження.

При призначенні покарання відповідно до статей 65-69 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, сукупність усіх обставин, що його характеризують (форма вини, мотив, спосіб і характер вчиненого діяння, ступінь здійснення злочинного наміру, тяжкість наслідків тощо), особу винного й обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Дослідженням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_2 установлено, що він громадянин України, раніше не судимий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, не військовозобов'язаний, перебуває в цивільному шлюбі, за місцем проживання характеризується позитивно, приватний підприємець.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, суд визнає щире каяття, притягнення до кримінальної відповідальності вперше, добровільне відшкодування матеріальних збитків потерпілим.

Відповідно до ст. 67 КК України обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлені.

Підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_2 ст. 69 КК України суд не вбачає.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, обставин, які пом'якшують покарання, та відсутність обставин, які обтяжують покарання, даних про особу ОСОБА_2, обставин вчинення злочину і ставлення обвинуваченого до вчиненого, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, застосувавши до нього покарання у виді штрафу на користь держави.

Суд також враховує, що транспортний засіб є джерелом доходу обвинуваченого, тому призначає покарання без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_2 не обирався.

Цивільні позови по справі не заявлені.

У кримінальному провадженні є судові витрати за проведення судових авто технічних експертиз № 178/15 від 31.07.2015 року в сумі 736,56 грн., № 747/15 від 09.09.2015 року в сумі 368,28 грн., на загальну суму 1104,84 грн., тому суд вважає за необхідне стягнути витрати за проведення зазначених експертиз з обвинуваченого.

Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 100, 370, 374 КПК України, суд -

з а с у д и в:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити покарання - штраф на користь держави у розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 3400,00 (три тисячі чотириста грн. 00 коп.) гривень без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 не обирався.

Стягнути з засудженого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Червоний Кут Лозівського району Харківської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, приватного підприємця, який зареєстрований і мешкає за адресою: АДРЕСА_1 на користь держави судові витрати в сумі 1104,84 (одна тисяча сто чотири грн. 84 коп.) гривень за проведення судових авто технічних експертиз № 178/15 від 31.07.2015 року, № 747/15 від 09.09.2015 року, перерахував на р/р 31419544700005 в УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова, код доходів 24060300, МФО 851011, код банку 37999680.

Після набрання вироком законної сили речові докази: автомобіль «Нива Шевролет», державний номер НОМЕР_4, який належить ОСОБА_2 - вважати повернутим обвинуваченому.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя С.Т.Мішуровська