Ухвала суду № 53551008, 16.11.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/9848/15 Справа № 203/5686/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - Маймур Ф. Ф. Доповідач - Болтунова Л.М.

Категорія 57

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2015 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :

головуючого - Болтунової Л.М.

суддів: - Козлова С.П., Тамакулової В.О.

при секретарі - Гулієву М.І.о.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 09 жовтня 2015 року про залишення без руху позовної заяви,-

в с т а н о в и л а:

Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 09 жовтня 2015 року було залишено без руху позовну заяву ОСОБА_4 до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про захист прав споживача, визнання кредитного договору недійсним.(а.с.11)

З такою ухвалою не погодився позивач, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просив її скасувати та направити справу для подальшого розгляду до суду першої інтанції (а.с.15).

Розглянувши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали судді, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу, суддя виходив з того, що позивачем не долучено до матеріалів позову оригіналу квитанції про сплату судового збору за подання позовної заяви, а тому посилаючись на положення пп. 1 п. 2 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року,(зі змінами, які набули чинності 01.09.2015 року), ст.ст.121, 207 ЦПК України залишив позовну заяву без руху.

Однак з таким висновком погодитись не можна з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів, 07 жовтня 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», в якому, посилаючись на норми Закону України «Про захист прав споживачів», просив визнати недійсним кредитний договір № 010/17-41/700 від 22 грудня 2006 року, укладений між ним та відповідачем.

Статтею 5 Закону України № 3674-VI«Про судовий збір» від 08 липня 2011 року (зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 року), чинною на день подання позовної заяви, передбачений перелік осіб, які звільнені від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях. Споживачі, за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав, до цієї категорії не входять.

Разом з цим, згідно п. 7 Постанови Пленуму «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року (зі змінами та доповненнями, внесеними постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 вересня 2015 року № 10), оскільки стаття 5 Закону № 3674-VI не містить вичерпного перелікупільг щодо сплати судового збору, то при визначенні таких пільг слід керуватися іншим законодавством України, зокрема, ст. 22 Закону України від 22 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів».

Так , ч.3 ст. 22 зазначеного закону «Про захист прав споживачів», передбачено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

Вказані положення закону залишились поза увагою судді суду інстанції, отже і висновок про залишення позовної заяви без руху, з підстав несплати судового збору за подання позовної заяви, є помилковим.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що ухвала судді постановленна з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню, на підставі п.3 ч.1 ст. 312 ЦПК України, з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 307, 312 ЦПК України колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Ухвалу судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 09 жовтня 2015 року - скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Судді: