Рішення № 53546013, 16.11.2015, Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа № 297/2820/14-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2015 року м. Берегово

Берегівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого Фейіра О. О., при секретарі Кузьма Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Берегово цивільну справу за уточненим позовом ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2, про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення,-

встановив:

ПАТ КБ "ПриватБанк" звернулося в Берегівський районний суд Закарпатської області із позовом до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_2, про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення.

ПАТ КБ "ПриватБанк" подало до суду уточнену позовну заяву до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та згідно такої, просить суд, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №MKAWGA0000000019 від 10 вересня 2008 року, звернути стягнення на житловий будинок №41 по вул. Леніна в с. Велика Бийгань Берегівського району, та виселити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з вищевказаного будинку (а.с. 216-219).

Уточнені позовні вимоги мотивовано тим, що 10 вересня 2008 року між ПАТ КБ "Приват Банк" та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №MKAWGA0000000019, згідно якого остання отримала кредит у розмірі 26 062, 75 Доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15% на рік на суму залишку заборговнаості за кредитом, з кінцевим терміном повернення 10 вересня 2023 року. В порушення умов вищевказаного договору, ОСОБА_2 свої зобов"язання за кредитним договором належним чином не виконує, у зв"язку із чим, станом на 17 липня 2014 року має заборгованість перед банком в сумі 97 997, 30 Доларів США, що за курсом НБУ становить 1 147 548, 39 грн.. Крім того, в забезпечення виконання зобов"язань за вищевказаним кредитним договором, 10 вересня 2008 року між ПАТ КБ "Приват Банк" та ОСОБА_1 був укладений договір іпотеки, згідно якого останній надав в іпотеку нерухоме майно - житловий будинок, №41 по вул. Леніна в с. Велика Бийгань Берегівського району. А тому просять, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №MKAWGA0000000019 від 10 вересня 2008 року, звернути стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок, що знаходиться за адресою: в с. Велика Бийгань, вул. Леніна, 41 Берегівського району та виселити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 із вищевказаного будинку.

Представник позивача в судове засідання не з"явилася, про день, час та місце судового розгляду справи була належним чином повідомлена, однак подала до суду клопотання, згідно якого просить справу розглянути без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного рішення не заперечує (а.с. 222)

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2, буду належним чином повідомленими про день, час та місце судового розгляду справи, в судове засідання повторно не з"явилися, про причини своєї неявки суд не повідомили, заяв про відкладення судового розгляду справи чи про розгляд справи за їх відсутності від них не надходило. Разом з тим, відповідач ОСОБА_1 подав до суду заперечення проти позову, згідно якого, просить суд у задоволенні позову відмовити (а.с. 207-210, 182-192).

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилалися, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши докази сторін на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Відповідно до вимог ст.ст.526, 530 ЦК України, - зобов'язання має виконуватися належним чином, тобто відповідно до умов договору, у вказаний у договорі строк.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти у строк та в порядку, що встановлені договором.

Так, згідно п. 8.1 Кредитного договору №MKAWGA0000000019 від 10 вересня 2008 року, укладеного між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_2, остання отримала кредит на споживчі цілі у розмірі 26 062, 75 Доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15% на рік на суму залишку заборговагості за кредитом, з кінцевим терміном повернення 10 вересня 2023 року (а.с. 16-18).

Відповідно до п. 2.2.2, п. 2.2.3, п. 2.2.4 вищевказаного кредитного договору, позичальник зобов"язався сплатити відсотки за користування кредитом відповідно до п. 8.1, 2.3.1., 2.3.2, 2.3.3., 3.1, 3.2 даного договору; сплатити банку винагороду згідно п.п. 8.1 та 7. 2 даного договору; погашення кредиту зробити в порядку, сумах і строки, передбачені п. 8.1 та п. 2.2.3 цього договору.

Згідно п. 5.1. кредитного договору, у випадку несвоєчасного погашення заборгованості за кредитом, позичальник сплачує Банку пеню відповідно до п. 8.4 Договору за кожен день прострочення.

Однак, як стверджує позивач та встановлено з матеріалів справи, взяті на себе зобовязання щодо сплати суми основного боргу та сплати відсотків за користування кредитними коштами у розмірі та в строки визначені Кредитним договором, ОСОБА_2 не виконано.

Крім того, в забезпечення виконання ОСОБА_2 взятих на себе зобовязань щодо повернення кредитних коштів отриманих за Кредитним договором №MKAWGA0000000019 від 10 вересня 2008 року, між ЗАК КБ "ПриватБанк", ОСОБА_2 та ОСОБА_1 10 вересня 2008 року був укладений Договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Берегівського районного нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрованого в реєстрі за №6942 (а.с. 21-23).

Відповідно до п. 35.3 вищевказаного Договору іпотеки, - в забезпечення виконання зобов"язань за Кредитним договором Іпотекодавець - ОСОБА_1 надав в іпотеку нерухоме майно, а саме, житловий будинок садибного типу загальною площею 82, 50 кв.м., житлова площа 33.10 кв.м., що знаходиться за адресою: с. Велика Бийгань, вул. Леніна, 41 Берегівського району Закарпатської області, яке належить іпотекодавцю на праві власності на підставі договору дарування, посвідченого Берегівською державною нотаріальною конторою за реєстровим номером №1-3352 від 08 серпня 2003 року.

Відповідно ст. 33 Закону України Про іпотеку, - у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобовязання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобовязанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Частинами 1, 2 статті 589, частинами 1, 2 статті 590 Цивільного кодексу України та 18.8.2., 18.10 Договору іпотеки передбачено, що у разі невиконання зобовязання забезпеченого іпотекою, іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки.

Як встановлено з матеріалів справи, в порушення умов Кредитного договору№MKAWGA0000000019 від 10 вересня 2008 року, ОСОБА_2 свої зобов"язання за вказаним договором належним чином не виконує, у зв"язку з чим, станом на 17 липня 2014 року має заборгованість у розмірі 97 997, 30 Доларів США, що за курсом 11.71 відповідно до службового розпорядження НБУ від 17 липня 2014 року складає 1 147 548.39 грн., що включає:

- 26 436, 46 Доларів США - заборгованість за кредитом;

- 20 260,57 Доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 5 381,50 Доларів США - заборгованість по комісії за користуванням кредитом;

- 41 231, 90 Доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, а також штрафи відповідно до Договору:

- 21,35 Доларів США - штраф (фіксована частина).

- 4 665, 52 Доларів США - штраф (процентна складова), що стверджується розрахунком заборгованості за кредитиним договором №MKAWGA0000000019 від 10 вересня 2008 року (а.с. 8-10).

У зв'язку з невиконанням позичальником ОСОБА_2 взятих на себе зобов'язань за Кредитним договором №MKAWGA0000000019 від 10 вересня 2008 року , позивач ПАТ КБ "ПриватБанк" звертався до останньої з відповідною вимогою №30.1.0.0/2-741 від 05 червня 2014 року про усуненння порушення зобов"язань за вищевказаним Кредитним договором, однак як стверджує позивач, така залишена без задоволення, заборгованість за вищевказаним кредитним договором не погашена (а.с. 12).

Отже, згідно ст. 33 Закону України „Про іпотеку та Договору іпотеки від 10 вересня 2008 року, у зв"язку із неналежним виконанням ОСОБА_4 своїх зобов"язань за Кредитним договором №MKAWGA0000000019 від 10 вересня 2008 року ПАТ КБ "ПриватБанк" вправі задовольнити свої вимоги, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до п. 42 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин встановлено, що резолютивна частина рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як статті 39 Закону України Про іпотеку, так і положенням пункту 4 частини першої статті 215 ЦПК України. Зокрема, у ньому в обовязковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної субєктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).

Згідно ч. 1 ст. 39 ЗУ Про іпотеку, - у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.

Таким чином, враховуючи положення ст. 39 Закону України Про іпотеку та Договору іпотеки, суд ввжає звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.

У ч. 2 ст. 39 Закону України Про іпотеку зазначено, що одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення, а також згідно з ч.1 ст. 40 Закону України Про іпотеку та ст. 109 Житлового кодексу України звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців.

Як встановлено з матеріалів справи, за місцезнаходження предмета іпотеки, за адресою: с. Велика Бийгань, вул. Леніна, 41 Берегівського району Закарпатської обасті, значаться зареєстрованими ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 24, 220).

Відповідно до п. 43 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин, суд за заявою іпотекодержателя одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки за наявності підстав, передбачених законом, ухвалює рішення про виселення мешканців цього житлового будинку чи житлового приміщення.

Враховуючи вищевикладене, те, що предметом іпотеки є житловий будинок №41 по вул. Леніна в с. Велика Бийгань Берегівського району, на який суд звертає стягнення в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором №MKAWGA0000000019 від 10 вересня 2008 року, суд вважає виселити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, із вищевказаного будинку.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, суд враховує, що відповідно до п. 1.1. Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 03 червня 2014 року, - не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобовязань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що:

- таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є обєктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно.

- загальна площа такого нерухомого житлового майна (обєкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.

Як встановлено з матеріалів справи, житловий будинок №41 по вул. Леніна в с. Велика Бийгань Берегівського району, що є предметом іпотеки, виступає як забезпечення зобов'язань за споживчим кредитом, наданим кредитною установою в іноземній валюті, вищевказаний будинок використовується відповідачами як місце їх постійного проживання, площа такого не перевищує 250 кв. м., а тому суд вважає, що на вищезазначений будинок, який є предметом іпотеки, відповідно до п. 1.1. Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 03 червня 2014 року, не може бути примусово звернене стягнення , у зв"язку з дією відповідного мораторію.

Мораторій є відстроченням виконання зобов'язання, а не звільнення від його виконання. Відтак установлений Законом України Про мораторій мораторій на стягнення майна, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті, не передбачає втрату кредитором права на звернення стягнення на предмет іпотеки (застави) у випадку невиконання боржником зобовязань за договором, а лише тимчасово забороняє примусово стягувати (відчужувати без згоди власника).

Крім того, згідно п. 4 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» , - протягом дії цього Закону інші закони України з питань майнового забезпечення кредитів діють з урахуванням його норм.

Оскільки вказаний Закон не зупиняє дію решти нормативно-правових актів, що регулюють забезпечення зобов'язань, то й не може бути мотивом для відмови в позові, а є правовою підставою, що унеможливлює вжиття органами і посадовими особами, які здійснюють примусове виконання рішень про звернення стягнення на предмет іпотеки та провадять конкретні виконавчі дії, заходів, спрямованих на примусове виконання таких рішень стосовно окремої категорії боржників чи іпотекодавців, які підпадають під дію його положень на період чинності цього Закону.

Рішення ж суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки на час дії Закону України Про мораторій не підлягає виконанню.

До такого правового висновку прийшо Верховний суд України в постанові №6-57цс15 від 27 травня 2015 року, яка в силу ст. 360-7 ЦПК України є обов"язковою для всіх судів України.

Разом з тим, згідно статті 217 ЦПК України,- суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочку або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

В пункті 37 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 року № 2 судам роз'яснено, про визначення порядку виконання рішення суду, надання відстрочки або розстрочки виконання, вжиття заходів для забезпечення його виконання, за наявності для цього підстав, зазначається безпосередньо в рішенні суду при його ухваленні.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк" підлягають задоволенню з відстрочкою виконання рішенння в частині звернення стягнення на зазначений будинок та виселення, на час дії Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" від 03.06.2014 року до закінчення його дії.

Суд також вважає, відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стягнути з відповідачів солідарно в користь ПАТ КБ "ПриватБанк" 4 019, 40 судового збору, що був сплачений позивачем при зверненні до суду.

Керуючись ст.ст.526, 527, 530, 546, 572, 574, 575, 589, 590, 610, 651, 653, 625, 1048-1050, 1052, 1054 ЦК України, ст.ст. 6, 7, 33, 38-40 Закону України "Про іпотеку", п. 42, 43 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин, п. 1.1., п. 4 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 03 червня 2014 року, ст.ст. 15, 57-60, 88, 208, 209, 218, 292, 294 ЦПК України,-

рішив:

Позов задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № MKAWGA0000000019 від 10 вересня 2008 року, в розмірі 97 997, 30 (Доларів США), що за курсом 11.71 відповідно до службового розпорядження НБУ від 17 липня 2014 року складає 1 147 548, 39 грн., звернути стягнення на будинок загальною плошею 82.50, житловою площею 33.10 , який розташований за адресою: Закарпатська обл., Берегівський р-н, с. Великий Бийгань, вул. Леніна, буд. 41, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки № MKAWGA0000000019 від 10.09.2008 р.) ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ ОСОБА_5 «ПРИВАТБАНК» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від свого імені договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з отриманням кадастрового номеру земельної ділянки, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з реєстрацією правочину купівлі- продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки за початковою ціною визначеною на підставі оцінки майна суб"єктом оціночної діяльності на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на час продажу майна.

Виселити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з житлового будинку №41 по вул. Леніна в с. Велика Бийгань Берегівського району Закарпатської області.

Виконання рішення в частині звернення стягнення на зазначений будинок та виселення, відстрочити до закінчення дії Закону України «Про мораторiй на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитiв в iноземнiй валюті» від 03 червня 2014 року.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, 4 019 (чотири тисячі дев"ятнадцять) грн. 40 коп. судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії до апеляційного суду Закарпатської області через цей районний суд.

Суддя ОСОБА_6.