Рішення № 53542989, 03.11.2015, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/12558/15-ц

Провадження № 2/752/5148/15

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

(заочне)

03.11.2015 року Голосіївський районний суд міста Києва

у складі головуючого по справі судді - Шкірай М.І.

за участю секретаря - Безверхої Н.В.

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта банк» до ОСОБА_1, третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, суд -

Встановив

У липні 2015 року представник позивача звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив в рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме квартиру АДРЕСА_1, шляхом визнання за позивачем права власності.

В обґрунтування позову представник позивача вказував, що 23.07.2008 року між Публічним акціонерним товариством «Сведбанк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 2608/0708/88-032 згідно умов якого банк надав третій особі по даній справі кредитні кошти у розмірі 100 000 доларів США з розрахунку 11,9 % річних за користування кредитом на строк з 23.07.2008 року по 22.07.2018 року. 25.05.2012 року між Публічним акціонерним товариством «Сведбанк» та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, на підставі якого позивач замінює ПАТ «Сведбанк» як кредитора у вказаному договорі.

З метою забезпечення виконання грошових зобов'язань за вказаним кредитним договором іпотекодавець ОСОБА_1 за договором іпотеки від 23.07.2008 року передав у іпотеку належну йому квартиру АДРЕСА_1.

Позичальник за кредитним договором належним чином не виконує його вимоги у зв'язку з чим станом на 09.07.2015 року має заборгованість у розмірі 1 520 863 грн. 22 коп.

В судове засідання представник позивача не з'явився, надав до суду заяву, в якій просив слухати справу без його участі, вказував, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач та третя особа в судове засідання не з'явились, про дату і час судового розгляду повідомлений належним чином, заяв про розгляд справи за їх відсутності не надходило, причин неявки суду не повідомили, тому суд, вважає за можливе розглянути справу у заочному порядку.

Відповідно до вимог ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позову виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 23 липня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» та ОСОБА_2, відповідно до якого банк надав ОСОБА_2 грошові кошти у вигляді кредиту у розмірі 100 000 доларів США зі сплатою 11,9 % річних на строк з 23 липня 2008 року по 22 липня 2018 року, а ОСОБА_2 в свою чергу зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати свої зобов'язання у повному обсязі у строки визначені цим договором. Додатком № 1 до вказаного договору погоджено графік погашення заборгованості за вказаним договором.

23 липня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. та зареєстрований в реєстрі під № 19192, відповідно до умов якого на забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2 за кредитним договором № 2608/0708/88-032 від 23 липня 2008 року ОСОБА_1 передав в іпотеку належне йому майно, а саме квартиру, що складається з 1 жилої кімнати, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

25 травня 2012 року між Публічним акціонерним товариством «Сведбанк» та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» укладено договір Купівлі-продажу майнових прав, з додатку № 1 до якого позивач по справі набув права вимоги за кредитним договором № 2608/0708/88-032 від 23.07.2008 року, боржник ОСОБА_2.

02 березня 2015 року Постановою Правління Національного банку України № 150 Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» віднесено до категорії неплатоспроможних.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02.03.2015 року № 51 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_4.

Згідно ст. 1 ЗУ «Про іпотеку», іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки Іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленим іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь - якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання».

Відповідно до ст. 59, 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ст. 33 Закону України «Про Іпотеку» в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Статтею 34 ЗУ «Про Іпотеку» визначено, що після прийняття рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки і з метою отримання продукції, плодів та доходів, забезпечення належного господарського використання переданого в іпотеку нерухомого майна згідно з його цільовим призначенням предмет іпотеки на підставі договору між іпотекодавцем і іпотекодержателем або рішення суду може бути переданий іпотекодержателю або іншій особі в управління на період до його реалізації у порядку, встановленому цим Законом. Управління майном здійснюється відповідно до законодавства та умов, визначених договором чи рішенням суду. Продукція, плоди і доходи, отримані в результаті управління предметом іпотеки, спрямовуються на задоволення забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя, якщо інше не встановлено договором або рішенням суду.

Відповідно до вимог ст. 35 ЗУ «Про іпотеку», У разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

На виконання вказаної статті позивачем направлено відповідачу та третій особі Листи-вимоги № 31.4-083616/15 та 31.4-083623/15 від 10.04.2015 року.

Відповідно до ст. 37 ЗУ «Про іпотеку», іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Суд вважає доведеною обставину того, що позивачу, як іпотекодержателю було відмовлено в передачі права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому ст. 37 ЗУ «Про іпотеку».

Встановлені судом обставини і визначені відповідно до них правовідносини, якими обґрунтовуються вимоги позивача підтверджуються дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи.

У відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави суму судового збору в розмірі 6090 грн.

Керуючись ст. ст. 10-11; 28-29; 57-60; 158; 179; 185; 208-209; 212; 214-215 ЦПК України, суд -

Вирішив

Позов Публічного акціонерного товариства «Дельта банк» до ОСОБА_1, третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки - задовольнити.

В рахунок виконання зобов'язання щодо оплати заборгованості у розмірі 1 520 863 грн. 22 коп. звернути стягнення на предмет іпотеки за договором № б/н від 23.07.2008 року, а саме на квартиру АДРЕСА_1 яка належить ОСОБА_1 на підставі Договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. від 29.05.2008 року та зареєстрованого в реєстрі за № 13368, шляхом визнання права власності на дану квартиру за Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк».

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь держави судовий збір у розмірі 6090 грн. 60 коп.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом десяти днів, з дня отримання його копії до Голосіївського районного суду м. Києва.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва.

Суддя