Ухвала суду № 53537185, 04.11.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2015 року м. Київ К/800/49217/14

Вищий адміністративний суд України у складі суддів: головуючого - Веденяпіна О.А. (судді-доповідача), Зайцева М.П., Маринчак Н.Є., секретар судового засідання Корецький І.О., за участю:представника відповідача Голика О.В.,розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постановуОкружного адміністративного суду міста Києва від 5 грудня 2013 рокута ухвалуКиївського апеляційного адміністративного суду від 4 вересня 2014 року у справі№826/15148/13-а за позовомПриватного акціонерного товариства «Лікувально-оздоровчий комплекс «Айвазовське» доДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києвіпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в:

Приватне акціонерне товариство «Лікувально-оздоровчий комплекс «Айвазовське» (далі - ПрАТ «ЛОК «Айвазовське», позивач) звернулось до суду із адміністративним позовом, у якому просило визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 11 вересня 2013 року №0004482205.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 5 грудня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 4 вересня 2014 року, позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 11 вересня 2013 року №0004482205.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просив їх скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального права.

У судовому засіданні Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві просила допустити заміну відповідача у справі на його правонаступника - Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

В письмовому запереченні на касаційну скаргу позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просив в задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем з 24 липня 2013 року по 2 серпня 2013 року на підставі наказу від 23 липня 2013 року №220 «Про призначення та проведення фактичної перевірки ЗАТ «ЛОК «Айвазовське»» та направлень на перевірку від 24 липня 2013 року за №№1181, 1182, проведена фактична перевірка господарської одиниці ПрАТ «ЛОК «Айвазовське» - ресторану «Таверна», розташованого за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Алушта, смт. Портеніт, вул. Васильченко, 1-а, - за результатами якої складений акт від 2 серпня 2013 року №0036/26/59/22/32425924 (реєстраційний номер за місцем здійснення діяльності суб'єкта господарювання №0159/01/01/22/32425924 від 5 серпня 2013 року).

В ході проведення перевірки перевіряючими встановлено, що здійснення розрахункових операцій в ресторані позивача здійснюється з використанням зареєстрованого та належним чином опломбованого реєстратора розрахункових операцій (модель Mini-ФП6, фіскальний №265920019), книги обліку розрахункових операцій (зареєстрованої 10 липня 2012 року на реєстратор розрахункових операцій за №265920019 в ДПІ у Шевченківському районі м. Києва) та без використання касової книги. При проведенні контрольної розрахункової операції із використанням реєстратора розрахункових операцій при продажу коньяку «Коктебель» (0,05 л) вартістю 13,00 грн. порушень не встановлено.

Сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків становить 8088,80 грн., що повністю відповідає сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій.

Одночасно в пункті 2.2.14 «Додаткова інформація про факти, встановлені в ході перевірки» акта міститься інформація про те, що у касу підприємства несвоєчасно оприбутковано готівкові кошти згідно додатку до акту фактичної перевірки №000076 від 2 серпня 2013 року на загальну суму 61070,02 грн.

На підставі вище викладеного відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог абзацу 2 пункту 2.6 Постанови Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті» (розділ 3 «Висновок перевірки» акта фактичної перевірки).

11 вересня 2013 року відповідачем на підставі названого акта фактичної перевірки прийнято спірне податкове повідомлення-рішення форми «С №0004482205, яким згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, абзацу 3 пункту 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12 червня 1995 року №436 за порушення вимог пункту 2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637, нараховано фінансові санкції в сумі 305350,00 грн.

Суд першої інстанції, з чим погодився апеляційний суд, дійшов висновку про неправомірність застосування податковим органом штрафних санкцій, оскільки наявність будь-яких порушень порядку застосування РРО та КОРО з боку відокремленого підрозділу позивача, розбіжностей між сумами готівкових коштів на місці проведення розрахункових операцій та сумами коштів, зазначених у денному звіті РРО ресторану, перевищення лімітів готівки в касі та несвоєчасність оприбуткування готівки не доведена відповідачем.

Судова колегія касаційної інстанції погоджується з позицією судів першої та апеляційної інстанцій про обґрунтованість позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судами та підтверджується актом перевірки, відокремлений підрозділ позивача (ресторан «Таверна») здійснює проведення розрахункових операцій за місцем здійснення господарської діяльності через належним чином зареєстрований, переведений у фіскальний режим та опломбований РРО, з видачею споживачам відповідних розрахункових документів (фіскальних чеків) та внесенням записів до зареєстрованої на такий РРО книги обліку розрахункових операцій.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг регламентовані Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

В силу положень пункту 13 статті 3 України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою визначено Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року N637.

За змістом пункту 2.6 названого Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Підприємствам, яким Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку.

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

З огляду на зміст наведеної норми, випливає висновок про те, що порядок оприбуткування коштів поставлено в пряму залежність від обраного суб'єктом господарювання та законодавчо дозволеного способу розрахунків, як наслідок, ті господарюючі суб'єкти, що проводять операції з приймання (видачі) готівки за касовими ордерами використовують касову книгу.

Застосування суб'єктом господарювання РРО або використання РК зумовлює обов'язок ведення книги обліку розрахункових операцій (КОРО).

Насамкінець ті, що при проведенні операцій з приймання (видачі) готівки не застосовують, ані РРО та РК, ані касові ордери, використовують книгу обліку.

Також вимогами пункту 2.9 цього Положення передбачена можливість використання підприємством готівкової виручки (готівки), у тому числі готівки, одержаної з банку, для забезпечення потреб, що виникають у процесі їх функціонування (у тому числі на виробничі та господарські потреби).

Відповідно до пункту 3.2. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні касові операції, що проводяться відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», оформляються згідно з вимогами цього Закону.

Згідно статті 7 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» порядок реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Наказом ДПА України від 1 грудня 2000року № 614, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 5 лютого 2001 року за № 107/5298, затверджено Порядок застосування РРО при проведенні розрахункових операцій за товари (послуги), пунктом 4.5 якого встановлено, що унесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через РРО з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо таке внесення чи видача не пов'язані з проведенням розрахункових операцій.

Таким чином, оприбуткуванням готівки в касі підприємства, яке проводить готівкові розрахунки із застосуванням РРО (використанням РК), є здійснення обліку такої готівки, в тому числі готівки і при службовому внесенні чи видачі, у книзі обліку розрахункових операцій саме на підставі фіскальних звітних чеків РРО або даних РК та відображення надходжень цієї готівки у КОРО, що і є підтвердженням проведення процедури оприбуткування.

Водночас згідно пунктів 3.3 та 3.4 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами, а видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями.

Відповідно до абзаців 1-3 пункту 4.2 наведеного Положення усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі.

Кожне підприємство (юридична особа), що має касу, веде одну касову книгу для обліку операцій з готівкою в національній валюті (без урахування кас відокремлених підрозділів).

Відокремлені підрозділи підприємств, страхові агенти, брокери, розповсюджувачі лотерей, які здійснюють готівкові розрахунки із застосуванням РРО або РК та веденням КОРО, але не проводять операцій з приймання (видачі) готівки за касовими ордерами, а також підприємці касової книги не ведуть.

Згідно абзаців 1 і 2 пункту 4.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні записи в касовій книзі проводяться касиром за операціями одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день її надходження або видачі. За відсутності руху готівки в касі протягом робочого дня записи в касовій книзі в цей день можуть не провадитися.

Щоденно в кінці робочого дня касир підсумовує операції за день, виводить залишок готівки в касі на початок наступного дня і передає до бухгалтерії як звіт касира другі примірники, що є відривною частиною аркуша касової книги (копію записів у касовій книзі за день), з прибутковими і видатковими касовими ордерами під підпис у касовій книзі. Готівка, яка видана за видатковими відомостями на виплати, пов'язані з оплатою праці, відображається в касовій книзі після закінчення строків цих виплат (згідно з пунктом 2.10 цього Положення), а закриття вищезазначених документів та виписка відповідних видаткових касових ордерів здійснюються в порядку, визначеному в пункті 3.9 цього Положення.

Разом з цим, за вимогами абзаців 3, 4 цього ж пункту 4.3, якщо бухгалтерія та касир підприємства (юридичної особи) не працюють у вихідні та святкові дні, а його відокремлений підрозділ, який використовує під час розрахунків РРО (РК), у ці дні працює, але не веде касової книги, то записи в касовій книзі юридичної особи здійснюються наступного робочого дня підприємства - юридичної особи.

Підприємства, що мають відокремлені підрозділи, які проводять касові операції з відображенням їх в касовій книзі і режим роботи яких не збігається з розпорядком функціонування бухгалтерії підприємства - юридичної особи, внутрішнім документом визначають порядок взаємодії відокремлених підрозділів із бухгалтерією підприємства (юридичної особи) відповідно до вимог законодавства України, зокрема визначення часу робочих змін, забезпечення бухгалтерського обліку касових операцій тощо.

Як встановлено судами та підтверджується матеріалами справи, наказом по підприємству за №2-1-ОД від 3 січня 2013 року затверджено Порядок здачі виручки особами, які використовують реєстратор розрахункових операцій, за умовами якого право ведення касової книги, оприбуткування готівки від реєстраторів розрахункових операцій та здійснення видачі готівки за касовими ордерами покладено на центральну касу підприємства.

При цьому, пунктом 1 Порядку здачі виручки особами, які використовують РРО передбачено щоденне здійснення здачі торгівельної виручки в центральну касу підприємства через систему «Дроп-сейф» шляхом підготовки «Конверта касира» з долученням фіскального звіту (Z-звіту).

Наказом по підприємству за №36-ОД від 11 березня 2013 року затверджено графік роботи по окремим структурним підрозділам ПрАТ «ЛОК «Айвазовське», згідно якого ресторану «Таверна» було встановлено змінний графік та сумарний розрахунок робочого часу.

Режим роботи відокремленого підрозділу підприємства, - ресторану «Таверна», - до останнього відвідувача не збігається з розпорядком роботи центральної каси бухгалтерії підприємства - юридичної особи, що працює з 8.00 до 17.00 годин.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій, дослідивши докази на підтвердження своєчасного оприбуткування готівки, дійшли правильного висновку, що позивач з дотриманням положень глави 4 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні оприбутковував готівкові кошти по ресторану «Таверна» через центральну касу ПрАТ «ЛОК «Айвазовське» за прибутковими касовими ордерами та касовою книгою за фіскальними звітами на підставі «Конверта касира», отриманого через систему «Дроп-сейф».

За таких обставин та з урахуванням вимог частини третьої статті 2, частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності законних підстав для задоволення позову.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних судових рішень судами попередніх інстанцій були порушені норми матеріального чи процесуального права.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.

З огляду на реорганізацію Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне її замінити правонаступником - Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Керуючись статтями 55, 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 5 грудня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 4 вересня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді О.А. Веденяпін М.П. Зайцев Н.Є.Маринчак