Ухвала суду № 53536942, 03.11.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2015 року м. Київ К/800/20344/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Вербицької О.В.

суддів: Маринчак Н.Є.

Олендера І.Я.

за участю секретаря: Іванова Д.О.

представників:

позивача: Каспрук Л.Д.

відповідача: Варченко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28.10.2014 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2015 року

у справі № 808/3003/14

за позовом Публічного акціонерного товариства «Запорізький абразивний комбінат»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Запорізький абразивний комбінат» (далі по тексту - позивач, ПАТ «Запоріжабразив») звернулось з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі по тексту - відповідач, СДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 28.10.2014 року адміністративний позов задоволено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2015 року апеляційну скаргу СДПІ залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідач, не погоджуючись з вищевказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, оскаржив їх у касаційному порядку, просить скасувати з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку щодо наступного.

Відповідно до частини 1, 2 статті 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що СДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «Запоріжабразив» щодо правомірності обчислення від'ємного значення податку на додану вартість за листопад 2013 року та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад 2013 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалась у жовтні 2013 року, за результатами якої складено акт від 05.02.2014 року № 46/28-04-48-20/00222226.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем пункту 187 статті 187, пункту 189.4 статті 189, статті 194, пункту 198.5 статті 198, пунктів 200.1, 200.3, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України) щодо завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового кредиту за листопад 2013 року у розмірі 1 440 831,00 грн. та завищення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2013 року у розмірі 3 752 005,00 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення: від 20.02.2014 року № 0000064820, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1 440 831,00 грн., № 0000054820, яким ПАТ «Запоріжабразив» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 3 752 005,00 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 1 876 002,50 грн.

За результатами адміністративного оскарження, зазначені податкові повідомлення-рішення податковим органом залишено без змін, а скарги позивача - без задоволення.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, виходячи з наступного.

Згідно з підпунктом 14.1.21-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України, ввезення товарів на митну територію України, вивезення товарів за межі митної території України - сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку, відповідно до Митного кодексу України.

Статтею 1 Закону України від 16.04.1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» передбачено, що експорт (експорт товарів) - продаж товарів українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України.

Відповідно до статті 82 Митного кодексу України (далі - МК України), експорт (остаточне вивезення) - це митний режим, відповідно до якого українські товари випускаються для вільного обігу за межами митної території України без зобов'язань щодо їх зворотного ввезення.

Частиною 1 статті 246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

За змістом частини 1 статті 248 МК України визначено, що митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Відповідно до пункту 206.4 статті 206 ПК України передбачено, що операції з вивезення товарів у митному режимі експорту оподатковуються за ставкою, визначеною підпунктом 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 цього Кодексу.

Згідно із абз. «а» підпункту 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 ПК України, за нульовою ставкою оподатковуються операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше, зокрема, дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, між ПАТ «Запоріжабразив» та фірмою «Булфлекс Лтд», фірмою «Emsa Tecnologia Quimica S.A.U.», фірмою «Imexco Minerals GmbH», компанією «Steuermann Investitions- und Handelsgesellschaft mbH», компанією «Bitoresia Investments Ltd», ВАТ «Літмаш», ЗАТ «НПС Розвиток», ПБОЮЛ «Рахманов І.К.», ТОВ «Алюмос», ТОВ «Сучасні матеріали і технології виробництва», ФДУП «НВЦ Газотурбобудування «Салют», фірмою «ЮК Абразив, Инк», фірмою «Deltec Trading LLC», компанією «Silards, s.r.o.», ТОВ «ДжеоУкрСервіс», ТОВ «Кералит», ТОВ «Омега-сервіс» здійснено господарські операції, що підтверджуються наявними в матеріалах справи належним чином оформленими митними деклараціями (форми МД-2, форми МД-3), на яких митним органом вчинено напис про фактичне вивезення експортованих товарів за межі митної території України та які засвідчено гербовою печаткою митного органу і підписом відповідальної особи.

Отже, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про правомірність застосування ПАТ «Запоріжабразив» нульової ставки податку на додану вартість щодо операцій з експортування товару.

Оцінюючи обґрунтованість рішень судів першої та апеляційної інстанцій в частині завищення ПАТ «Запоріжабразив» суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість з постачання (реалізації) металобрухту, який утворився як відходи внаслідок основної виробничої діяльності, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про металобрухт», металобрухт - непридатні для прямого використання вироби або частини виробів, які за рішенням власника втратили експлуатаційну цінність внаслідок фізичного або морального зносу і містять у собі чорні або кольорові метали чи їх сплави, а також вироби з металу, що мають непоправний брак, залишки чорних і кольорових металів і їх сплавів.

Пунктом 23 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, тимчасово до 01.01 2014 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів та деревини товарних позицій 4401, 4403, 4404 згідно з УКТ ЗЕД (крім брикетів та гранул товарної підкатегорії УКТ ЗЕД 4401 30 90 00). Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Операції з вивезення в митному режимі експорту товарів, зазначених у цьому пункті, звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 року № 15 Про затвердження переліку відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово, до 01 січня 2014 року, звільняються від обкладення податком на додану вартість.

За змістом пункту 198.4 статті 198 ПК України, якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Пунктом 199.1 статті 199 ПК України визначено, що у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до сум податку, які платник має право віднести до податкового кредиту, включається та частка сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ «Запоріжабразив» здійснено операції з продажу металолому, що виникли в процесі ведення основної господарської діяльності згідно КВЕДів 20.13, а саме: - виробництво інших основних неорганічних хімічних речовин, 23.91 - виробництво абразивних виробів, що підтверджуються накладними, вимогами на відпуск /внутрішнє переміщення/ матеріалів на оприбуткування відходів, які виникають під час виробництва абразивних виробів.

Також, металосировина, у зв'язку із придбанням якої сплачені ПАТ «Запоріжабразив» суми податку на додану вартість віднесено до податкового кредиту та повністю залучено до виробничого процесу із виготовлення продукції підприємства з метою її подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності. Крім того, технологічний процес такого виробництва неможливий без одержання відходів у вигляді металобрухту.

Відтак, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку щодо застосування ПАТ «Запоріжабразив» нульової ставки податку на додану вартість за операціями з постачання металобрухту.

Висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо включення ПАТ «Запоріжабразив» до складу податкового кредиту податкових накладних отриманих від ВАТ «Запоріжжяобленерго», виписаних у рахунок передплати за електроенергію, колегія суддів вважає обґрунтованими, виходячи з наступного.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3. статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За змістом пункту 200.4 статті 200 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, позивачем (споживач) та ВАТ «Запоріжжяобленерго» (постачальник електричної енергії) укладено договір про постачання електричної енергії від 01.05.2006 року № 2020, за умовами якого постачальник електричної енергії продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Фактичне виконання умов вищевказаного договору підтверджується матеріалами справи, а саме - податковими накладними, актом про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію, тощо.

Вищевказані документи оформлені відповідно до вимог чинного законодавства, Закону України від 16.07.1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є документами первинного обліку.

Використання позивачем придбаних послуг у власній господарській діяльності підтверджується матеріалами справи.

Також, 05.11.2013 року ВАТ «Запоріжжяобленерго» виставлено ПАТ «Запоріжабразив» платіжну вимогу-доручення № 8901 на суму 2 049 892,07 грн., яка позивачем сплачена та підтверджена платіжними дорученнями, що містяться в матеріалах справи.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права, отже, прийняті податковим органом спірні рішення є неправомірними.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

В свою чергу, доводи касаційної скарги не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються вищезазначеними нормами права, отже, відсутні підстави для її задоволення.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволення, а постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 28.10.2014 року та ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2015 року - залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 210, 214-215, 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28.10.2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька Судді Н.Є. Маринчак І.Я. Олендер