Ухвала суду № 53536267, 12.11.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2015 р. м. Львів Справа № 876/9872/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Рибачука А.І.,

суддів - Багрія В.М., Качмара В.Я.,

з участю секретаря - Андрушківа І.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного агропромислового підприємства «Весна» на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду про залишення позовної заяви без розгляду від 08 вересня 2015 року по справі № 819/1499/15 за позовом Приватного агропромислового підприємства «Весна» до управління Пенсійного фонду України в Бучацькому районі Тернопільської області про визнання дій неправомірними та визнання недійсними розрахунків,

ВСТАНОВИВ:

Приватне агропромислове підприємство «Весна» (далі - ПАП «Весна») звернулося до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Бучацькому районі Тернопільської області (далі - УПФУ в Бучацькому районі), в якому просило визнати неправомірними дії відповідача щодо нарахування та зобов'язання здійснити відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій з січня 2015 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4; визнати неправомірними дії відповідача щодо часткового нарахування та зобов'язання здійснити відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій з січня 2015 року ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12; визнати недійсними розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», щодо нарахування та відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій вказаним вище особам.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2015 року згадану вище позовну заяву залишено без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, ПАП «Весна» подало апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить її скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує посиланням на те, що в судові засідання, призначені на 16 червня 2015 року та на 08 вересня 2015 року представник ПАП «Весна» не прибув з поважних причин, про що повідомляв суд завчасно, а про інші дати проведення судового засідання повідомлень від суду не надходило.

Особи, які беруть участь в справі, в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце його проведення, тому відповідно до частини 1 статті 41 та частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу за їхньої відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Залишаючи без розгляду позовну заяву суд першої інстанції виходив з того, що представник позивача повторно не прибув в судове засідання без поважних причин, зазначивши в оскаржуваній ухвалі, що представник позивача вшосте не з'явився в судове засідання.

Суд вважає такий висновок суду першої інстанції помилковим з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач повторно не прибув в попереднє судове засідання чи у судове засідання без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності. Зазначена норма кореспондує з нормою частини 3 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою у разі повторного неприбуття позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Вказані процесуальні норми передбачають можливість залишення позовної заяви без розгляду лише у випадку повторної неявки у судове засідання без поважних причин позивача, належним чином повідомленого про дату, час та місце його проведення, та за умови, що від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

З матеріалів справи видно, що дана справа призначалась до розгляду на 16 червня 2015 року, 06 липня 2015 року, 15 липня 2015 року, 26 серпня 2015 року та 08 вересня 2015 року.

Однак в матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення позивача про дату, час та місце судових засідань, призначених на вказані вище дати.

Наявні в матеріалах справи телефонограму від 19 червня 2015 року, якою позивача повідомляли про судове засідання призначене на 06 липня 2015 року та телеграму від 26 серпня 2015 року, якою позивача повідомляли про судове засідання, призначене на 08 вересня 2015 року, не можна вважати належними доказами повідомлення позивача про судові засідання, оскільки з матеріалів справи неможливо встановити дату отримання позивачем телеграми (долучений до матеріалів справи фіскальний чек від 01 вересня 2015 року доводить лише факт її відправлення) та в них не викладено тексту повістки, складеної відповідно до вимог статті 34 Кодексу адміністративного судочинства України, як це передбачено частиною 3 статті 33 цього ж Кодексу.

За таких обставин, факт належного повідомлення позивача про судові засідання призначені на зазначені вище дати матеріалами справи не підтверджується, а отже, залишаючи позовну заяву без розгляду суд першої інстанції допустив порушення вищевказаних норм процесуального права та безпідставно залишив без розгляду позовну заяву позивача.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 204 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що оскаржувану ухвалу необхідно скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм процесуального права, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 199, 204, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного агропромислового підприємства «Весна» задовольнити.

Ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду про залишення позовної заяви без розгляду від 08 вересня 2015 року по справі № 819/1499/15 - скасувати, а справу № 819/1499/15 за позовом Приватного агропромислового підприємства «Весна» до управління Пенсійного фонду України в Бучацькому районі Тернопільської області про визнання дій неправомірними та визнання недійсними розрахунків - направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий: А.І. Рибачук

Судді В.М. Багрій

В.Я. Качмар

Повний текст ухвали виготовлено 17 листопада 2015 року.