Ухвала суду № 53536240, 28.10.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2015 року м. Львів № 876/3399/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Бруновської Н.В.

суддів: Гулида Р.М., Костіва М.В.

за участю секретаря судового засідання: Коцур В.К.

представника апелянта: Чабана П.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фермерського господарства «Ставеччина» на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 15.08.2012 року в справі за позовом Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби України до Фермерського господарства «Ставеччина» про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

02.08.2012 року позивач Ковельська об'єднана державна податкова інспекція Волинської області Державної податкової служби України звернулася в суд із позовом до Фермерського господарства «Ставеччина» про стягнення податкового боргу в сумі - 29 073,67 грн.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 15.08.2012 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із даною постановою, апелянт Фермерське господарство «Ставеччина» подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом при винесенні постанови порушено норми матеріального та процесуального права.

Апелянт просить суд постанову Волинського окружного адміністративного суду від 15.08.2012 року скасувати та прийняти нову, якою в позові відмовити.

Представник апелянта Чабан П.С. в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу із підстав у ній зазначених.

Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ч.4 ст.196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, учасника процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість постанови суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач в порушення вимог норм Податкового кодексу України, не сплатив вказану суму податкового зобов'язання своєчасно та в повному обсязі, у зв'язку з чим у нього виник податковий борг в сумі - 29073,67 грн.

Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів, відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи і є правильними.

Як видно з матеріалів справи, станом на 12.07.2012 року за відповідачем рахується податковий борг, а саме: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 29073,67 грн., що підтверджується письмовим розрахунком. (а.с. 4 )

Податковий борг, а саме: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності виник через несплату відповідачем узгодженої суми грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні Ковельської ОДПІ № 0000012201 від 27.03.2012 року на суму 29074,91 грн., прийнятого на підставі акту Ковельської ОДПІ № 8/23/20130087 від 13.03.2012 року.

Податкове повідомлення-рішення було надіслано платнику податків рекомендованими листами з повідомленням про вручення, та отримано директором ФГ «Ставеччина» 02.04.2012 року, яке у встановленому законом порядку не оскаржене.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки, збори, інші обов'язкові платежі до держбюджету в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктом 16.1.4 ст. 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

В силу пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно пункту 59.1. ст. 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Підпунктом 14.1.153 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України встановлено податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Податковим органом прийнято та надіслано 24.04.2012 року податкову вимогу відповідачу № 18 від 13.04.2012 року.

Відповідно до пп. 20.1.18 п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які його обслуговують, здійснюється за рішенням суду, яке направляється для виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно п. 95.4 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки, у відповідача виникла заборгованість в результаті несплати узгодженого податкового зобов'язання, яка стягується в судовому порядку.

У відповідності до вимог ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

ст.200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. 160, ст.195, ст.198, ст.200, ст.205, ст.206, ст.254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Ставеччина» залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 15.08.2012 року у справі за № 2а-0370/2512/12 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання ухвалою законної сили.

Головуючий: Н.В. Бруновська

Судді: Р.М. Гулид

М.В. Костів