Ухвала суду № 53536143, 05.11.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/6514/15 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Бабенко К.А

У Х В А Л А

Іменем України

05 листопада 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Василенка Я.М., Кузьменка В.В., секретаря Чепурко Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Повного товариства "Ломбард "Розман і компанія" на Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом Повного товариства "Ломбард "Розман і компанія" до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми "Р", визнання протиправними дій, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 липня 2015 року в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить судове рішення суду першої інстанції скасувати та задовольнити його адміністративний позов частково.

Згідно з частиною першою ст.195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим в апеляційному порядку переглядається судове рішення лише в частині, яка стала підставою для звернення з апеляційною скаргою.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а Постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку Позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2013 по 31.12.2013, за результатами якої складено відповідний Акт від 18.03.2015 року №150/26-57-22-02-10/35289903 (далі - Акт), копія якого наявна в матеріалах справи (Т.1, а.с.138-161).

Перевіркою встановлено порушення Позивачем вимог п. 153.6. ст. 153, п. 187.1. ст. 187, п. 188.1. ст. 188, п. 189.4. ст. 189 Податкового кодексу України, в результаті чого ним за грудень 2013 року занижено на 3096081,00 грн. суми податку на додану вартість; ст. 109, ст. 110, п. 167.2. ст. 167, пп. 168.1.1. п. 168.1. ст. 168, п. 171.2. ст. 171, ст. 173 Податкового кодексу України, в результаті чого ним занижено на 719839,80 грн. суми податку на доходи фізичних осіб.

На підставі зазначених порушень, Відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 02 квітня 2015 року №№0000451710, 0001282202, копії яких також наявні в матеріалах справи (Т.1, а.с.135, 136), та якими збільшено на 899799,75 грн. суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, у тому числі на 719839,80 грн. за основним платежем та на 179959,95 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); збільшено на 3870101,25 грн. суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, у тому числі на 3096081,00 грн. за основним платежем та на 774020,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), відповідно.

Відповідно до пп. 14.1.27 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, в чинній на час прийняття оскаржених Позивачем податкових повідомлень-рішень Відповідача редакції (надалі - Податковий кодекс України), витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

А згідно з пп. 139.1.9. п. 139.1. ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат - витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 1.2. розділу 1 Положення про порядок надання фінансових послуг ломбардами, затвердженого Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України 26.04.2005 року №3981, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 травня 2005 року за №565/10845, ломбард - фінансова установа, виключним видом діяльності якої є надання на власний ризик фінансових кредитів фізичним особам за рахунок власних або залучених коштів, під заставу майна на визначений строк і під процент та надання супутніх послуг ломбарду.

Згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України 30.11.1999 року №291, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1999 року за №893/4186, на рахунку 28 "Товари" ведеться облік руху товарно-матеріальних цінностей, що надійшли на підприємство з метою продажу. Цей рахунок використовують в основному збутові, торгові та заготівельні підприємства і організації, а також підприємства громадського харчування. На промислових та інших виробничих підприємствах рахунок 28 "Товари" застосовується для обліку будь-яких виробів матеріалів, продуктів, які спеціально придбані для продажу, або тоді, коли вартість матеріальних цінностей, що придбані для комплектування на промислових підприємствах, не включається до собівартості готової продукції, що виробляється на цьому підприємстві, а підлягає відшкодуванню покупцями окремо. Постачальницькі, збутові, торгові підприємства та організації на рахунку 28 "Товари" ведуть облік також покупної тари і тари власного виробництва, крім інвентарної тари, що служить для виробничих чи господарських потреб і облік якої ведеться на рахунку 11 "Інші необоротні матеріальні активи" чи 20 "Виробничі запаси". Рахунок 28 "Товари" має субрахунок, зокрема 281 "Товари на складі". На зазначеному субрахунку ведеться облік руху та наявності товарних запасів, що знаходяться на оптових та розподільчих базах, складах, овочесховищах, морозильниках тощо.

Рахунок 06 "Гарантії та забезпечення отримані" передбачено для узагальнення інформації про наявність та рух отриманих гарантій та забезпечень виконання зобов'язань та платежів. Облік забезпечення провадиться за вартістю, вказаною в документах про гарантії та забезпечення. Зокрема, на цьому рахунку обліковуються: гарантії, отримані підприємством за третіх осіб; вартість товарно-матеріальних цінностей, основних засобів та цінних паперів (які знаходяться як на підприємстві, так і в депозиті нотаріальної контори чи банку), що становлять предмет застави; вартість інших гарантій та забезпечень. Аналітичний облік гарантій та забезпечень ведеться за кожною отриманою гарантією та забезпеченням. Збільшення залишку на рахунку 06 "Гарантії та забезпечення отримані" відбувається при одержанні гарантій та забезпечень, зменшення - при їх списанні внаслідок погашення заборгованості, на яку були вони надані, та при перенесені заборгованості за ними на баланс.

Таким чином, на субрахунку 281 "Товари на складі" ведеться облік руху та наявності товарних запасів, що надійшли на підприємство з метою продажу, а узагальнення інформації про наявність і рух цінностей, що не належать підприємству, але тимчасово перебувають у його користуванні, розпорядженні або на зберіганні, здійснюється на позабалансовому рахунку 06 "Гарантії та забезпечення отримані".

Як встановлено судом першої інстанції, Позивачем оприбутковане заставлене за невиконання договірних зобов'язань майно заставодавця - фізичної особи списано з субрахунку 281 "Товари на складі", а не з позабалансового рахунку 06 "Гарантії та забезпечення отримані".

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що отримане відповідно до укладених договорів від заставодавців - фізичних осіб майно, оприбутковано Позивачем, як товар, що надійшов з метою продажу, та за невиконання договірних зобов'язань списано ним, як власне майно.

Відповідно до п. 164.1. ст. 164 Податкового кодексу України, зокрема базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом; загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Згідно з п. 163.1. ст. 163 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Відповідно до п. 164.1. ст. 164 Податкового кодексу України, зокрема базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом; загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Згідно з п.п. 173.1. ,173.8. ст. 173 Податкового кодексу України, зокрема дохід платника податку від продажу (обміну) об'єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, визначеною в пункті 167.2 статті 167 цього Кодексу. Дохід від продажу (обміну) об'єкта рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче оціночної вартості цього об'єкта, визначеної згідно із законом; для цілей цієї статті під продажем розуміється будь-який перехід права власності на об'єкти рухомого майна, крім їх успадкування та дарування. Норми цієї статті не застосовуються до операцій з валютними цінностями, які оподатковуються відповідно до підпункту 165.1.51 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 14.1.180. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

А згідно з пп. 168.1.1. п. 168.1. ст. 168 Податкового кодексу України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої ст. 25 Закону України «Про заставу» від 02.10.1992 року №2654-XII, якщо при реалізації предмета застави виручена грошова сума перевищує розмір забезпечених цією заставою вимог заставодержателя, різниця повертається заставодавцю.

Згідно зі ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, за таких підстав, апеляційна скарга залишається без задоволення, а Постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Повного товариства "Ломбард "Розман і компанія" залишити без задоволення, а Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 липня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалу складено у повному обсязі 06.11.2015 року.

Головуючий суддя Бабенко К.А.

Судді: Василенко Я.М.

Кузьменко В.В.

Головуючий суддя Бабенко К.А

Судді: Василенко Я.М.

Кузьменко В. В.