Ухвала суду № 53535848, 12.11.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2015 рокусправа № 804/166/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередниченко В.Є.,

суддів: Коршуна А.О., Панченко О.М.,

за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою фізичної особи ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2015 року у справі №804/166/15 за позовом Східно-Дніпровської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Східно-Дніпровська об'єднана державна податкова інспекція головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Східно-Дніпровська ОДПІ) 12 січня 2015 року звернулась до суду з позовом до фізичної особи ОСОБА_1, згідно з яким просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 89879,37 грн. за рахунок активів в рахунок погашення існуючого податкового боргу.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що за відповідачем обліковується не сплачений податковий борг по податку на доходи фізичних осіб у розмірі 89879,37 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2015 року, прийнятої в порядку скороченого провадження, адміністративний позов задоволено повністю.

Постанова суду мотивована тим, що фізичною особою ОСОБА_1 у визначений законодавством строк добровільно не сплачена самостійно задекларована та узгоджена сума податкового боргу по податку на доходи фізичних осіб у розмірі 89879,37 грн., а також відсутні будь-які докази сплати заборгованості або заперечень проти неї.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач оскаржив її до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

В апеляційній скарзі зазначає про те, що:

- відповідача не було повідомлено про дату та місце розгляду справи;

- відсотки за користування кредитом, неустойка, заборгованість за комісійними платежами нараховані банком відповідно до умов договору та анульовані за його рішенням не є доходом платника податків у сенсі Податкового кодексу, що підлягає оподаткуванню в порядку абз. «д» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу;

- уточнюючою податковою декларацією про майновий стан та доходи за 2013 рік від 03 листопада 2014 року відповідач зменшив суму, яка підлягала перерахуванню до бюджету на суму 90387,74 грн.;

- в цих правовідносинах податковим агентом виступає банк, тому перерахування цієї суми грошових коштів покладається на банк (податковий агент);

- відповідач не отримував податкову вимогу;

- сума податкового зобов'язання є неузгодженою.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що відповідно до додаткового договору про внесення змін та доповнень №1 до кредитного договору №884250/ФЛ від 26 серпня 2008 року відділенням ПАТ КБ «Надра» Дніпропетровського регіонального управління анульовано (прощено) борг фізичній особі ОСОБА_1 (і.н. НОМЕР_1), який проживає за адресою: АДРЕСА_1. в розмірі 547885,54 грн. (а.с.7).

Фізичною особою ОСОБА_1 подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2013 рік від 21 лютого 2014 року №1400004874, в якій він самостійно визначив дохід, який включається до загального оподаткованого доходу за вказаний період в розмірі 90387,74 грн. (а.с.6,8).

На адресу фізичної особи ОСОБА_1 податковим органом була направлена податкова вимога № 23763-04 від 07 серпня 2014 року про сплату податкового боргу у розмірі 89879,37 грн., яка отримана платником 24 серпня 2014 року (а.с.10-11).

Стягнення податкової заборгованості з фізичної особи ОСОБА_1 в сумі 89879,37 грн. є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спірні відносини між сторонами та задовольняючі позов повністю, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що фізичною особою ОСОБА_1 у визначений законодавством строк добровільно не сплачена самостійно задекларована та узгоджена сума податкового боргу по податку на доходи фізичних осіб у розмірі 89879,37 грн.

Суд апеляційної інстанції проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскарженої постанови, виходить з наступного.

Згідно з п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України (далі - ПК України), платником податку з доходів фізичних осіб є, зокрема фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Фізичною особою - резидентом у відповідності до п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПК України визнається фізична особа, яка має місце проживання в Україні.

Об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України (п.163.1 ст.163 ПК України).

Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця (пп.164.1.2. п 164.1 ст.164 ПК України).

Види доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку визначені п.164.2 ст.164 ПК України.

В силу пп. «д» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації

Отже, обов'язок щодо самостійної сплати податку з доходу у вигляді суми боргу, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, отриманого як додаткове благо, виникає у платника податку за наявності таких умов: а) отримання платником податку доходу, у вигляді суми боргу такого платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням; б) надіслання платнику податку повідомлення про анулювання боргу; в) включення кредитором суми анульованого боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого на користь платника податку, за підсумками звітного періоду; г) відображення платником податків отриманого доходу у річній податковій декларації.

Вірно встановлені судом першої інстанції обставини, свідчать про те, що відповідач самостійно визначив в податковій декларації від 21 лютого 2014 року №1400004874, дохід, який включається до загального оподаткованого доходу за вказаний період в розмірі 90387,74 грн. (а.с.6,8).

У зв'язку з цим, на його адресу податковим органом була направлена податкова вимога №23763-04 від 07 серпня 2014 року про сплату податкового боргу у розмірі 89879,37 грн., яка отримана платником 24 серпня 2014 року (а.с.10-11).

Докази оскарження податкової вимоги в адміністративному чи в судовому порядку, а також сплати податкового боргу відповідачем суду не надано.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктами 95.1, 95.2, 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України визначено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Таким чином суд першої інстанції вірно встановивши обставини справи які свідчать про наявність у відповідача податкового боргу в сумі 89879,37 грн., дійшов обґрунтованого висновку щодо його стягнення.

Суд апеляційної інстанції вважає безпідставними доводи відповідача викладені в апеляційній скарзі щодо відсутності податкового боргу, оскільки податкову вимогу відповідачем оскаржено не було. Доводи відповідача про не отримання податкової вимоги та неузгодженості податкового зобов'язання спростовуються належними доказами (а.с.10-11).

Також є безпідставними доводи відповідача про неповідомлення його судом першої інстанції про час та місце розгляду справи, оскільки в матеріалах справи міститься поштове повідомлення та конверт, що спростовують це (а.с.20,21).

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому постанову суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 198, статтями 205, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2015 року у справі №804/166/15 - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлений 16 листопада 2015 року.

Головуючий В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун

Суддя: О.М. Панченко