Постанова № 53534449, 01.10.2015, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.10.2015 р. № 814/2771/15

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Лебедєва Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Миколаєві справу за адміністративним позовом Корабельного районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення отриманої допомоги по безробіттю в сумі 7 713,94 грн., -

ВСТАНОВИВ:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Корабельного районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення отриманої допомоги по безробіттю в сумі 7 713,94 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачу було присвоєно статус безробітної з виплатою допомоги по безробіттю, але в ході проведеної перевірки достовірності страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення встановлено, що ОСОБА_1 під час перебування на обліку як безробітна, своєчасно не надала відомості, які впливають на надання статусу безробітної та призначення виплати допомоги по безробіттю, що призвело до незаконного отримання нею вказаної допомоги в період з 26.06.2014 року по 24.10.2014 року та з 27.04.2015 року по 25.06.2015 року в сумі 7 713,94 грн. У зв'язку із тим, що відповідачем добровільно суму боргу не сплачено, позивач просить стягнути з відповідача 7 713,94 грн. в судовому порядку.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив адміністративний позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач позовні вимоги не визнав, надіслав до суду заперечення, у відповідності до яких зазначив, що стягнення коштів в сумі 7 713,94 грн. на користь Корабельного районного центру зайнятості є не обґрунтованим, оскільки не враховано факту розірвання між сторонами договору про надання послуг з організації заходів спрямованих на збільшення обсягів продажу продукції «Тієнс Україна» за № ДФЛ 95815532 27.04.2015 року.

Представники сторін у судовому засіданні надали клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Суд у судовому засіданні на підставі ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, ухвалив про перехід до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що до Корабельного районного центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного та встановлення виплати допомоги по безробіттю звернулась ОСОБА_1. В цій же заяві відповідач зазначила, що не має заробітної плати та інших передбачених законодавством доходів, як суб'єкт підприємницької діяльності не зареєстрована.

22.05.2014 р. ОСОБА_1 було надано статус безробітної з призначенням допомоги по безробіттю відповідно до п. 1 ст. 23, п.п. 1,3,4 ст.22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

25.10.2014 р. ОСОБА_1, було знято з реєстрації в зв'язку з працевлаштуванням.

20.04.2015 р. ОСОБА_1 повторно звернулася до центру зайнятості та їй було надано статус з призначенням виплати державної допомоги по безробіттю.

Як вбачається з матеріалів справи, з правами та обов'язками безробітна ОСОБА_1 ознайомлена.

Судом встановлено, що з метою забезпечення цільового та ефективного використання коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття була проведена звірка даних центру зайнятості із даними ПФУ та виявлено, що під час попередньої реєстрації в статусі безробітної відповідачка виконувала роботи відповідно до договору цивільно-правового характеру №ДФЛ 95815532 від 26.06.2014р. та отримувала дохід від ТОВ «Тієнс Україна» (Акт наданих послуг від 25.07.2014р.).

17.06.2015 р. на запит Корабельного районного центру зайнятості Оболонським районним центром зайнятості м. Києва було проведено перевірку та складено Акт розслідування страхових випадків та обгрунтованості виплати матеріального забезпечення №234 від 05.06.2015р., яким підтверджено факт надання відповідачкою послуг з організації заходів спрямованих на збільшення обсягів продажу продукції відповідно до договору цивільно-правового характеру №ДФЛ 95815532 від 26.06.2014р. з ТОВ «Тієнс Україна».

Вказаний факт також підтверджується наявними в матеріалах справи договором про надання послуг з організації заходів спрямованих на збільшення обсягів продажу продукції ТОВ «Тієнс Україна» №ДФЛ 95815532 від 26.06.2014 р. та актом наданих послуг від 27.07.2014 року.

Корабельним районним центром зайнятості було направлено ОСОБА_1 претензію № 06/13-985 від 08.07.2015 року з викладенням усіх вищенаведених обставин та проханням добровільно повернути претензійну суму у розмірі 7713,94.

На день розгляду даної справи відповідачем не надано жодних доказів оплати вказаної суми державної допомоги або інших доказів, спростовуючих доводи позивача.

Надаючи правову оцінку позиціям сторін, суд вважає за необхідне врахувати такі обставини та приписи законодавства.

Умови та порядок надання особі статусу безробітного та порядок виплати допомоги по безробіттю регламентуються Законом України "Про зайнятість населення" від №5067-VІ від 05.07.2012р. (далі - Закон №5067-VІ) та Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000р. №1533-ІІІ (далі - Закон №1533-ІІІ).

Згідно із наданим ст.1 Закону №5067-VІ визначенням, зайнятість - це не заборонена законодавством діяльність осіб, пов'язана із задоволенням їх особистих та суспільних потреб з метою одержання доходу (заробітної плати) у грошовій або іншій формі, а також діяльність членів однієї сім'ї, які здійснюють господарську діяльність або працюють у суб'єктів господарювання, заснованих на їх власності, у тому числі безоплатно; безробіття - це соціально-економічне явище, за якого частина осіб не має змоги реалізувати своє право на працю та отримання заробітної плати (винагороди) як джерела існування, а безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

За змістом ст.4 цього ж Закону, до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

Відповідно до ст.ст. 6, 7 Закону №1533-ІІІ, право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги мають застраховані особи; видами забезпечення за цим Законом, зокрема, є допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності; видами соціальних послуг за цим Законом та Законом України "Про зайнятість населення" є професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, у тому числі в навчальних закладах державної служби зайнятості, на підприємствах, в установах, організаціях.

Статтею 31 Закону №1533-ІІІ передбачено, що виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного.

Згідно із ч.2 ст.36 Закону №1533-ІІІ, застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Частиною 3 ст. 36 цього Закону встановлено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Як установлено п.5.5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000р. №307 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.2000р. за №915/5136, виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами).

Згідно з пунктом 6.14 згаданого Порядку, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

Підпунктом 1 пункту 37 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року №198, передбачено, що центр зайнятості припиняє реєстрацію безробітних, зокрема, з дня укладення цивільно-правового договору щодо виконання робіт (надання послуг).

Таким чином, наведені правові норми пов'язують припинення виплати допомоги по безробіттю та зняття безробітних з обліку - із укладенням ними цивільно-правового договору, предметом якого є надання послуг за винагороду.

Отже, укладення застрахованою особою, яка має статус безробітної, такого договору є обставиною, що впливає на умови виплати їй допомоги по безробіттю, тому неповідомлення цією особою центру зайнятості про виникнення такої обставини свідчить про невиконання нею своїх обов'язків та відповідно до частини третьої статті 36 Закону №1533-III є підставою для стягнення суми виплаченого забезпечення.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 17 лютого 2015 року у справі №21-20а15.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач в період перебування на обліку в центрі зайнятості як безробітна, тобто маючи статус безробітної, укладала цивільно-правовий договір про надання послуг з організації заходів спрямованих на збільшення обсягів продажу продукції ТОВ «Тієнс Україна» №ДФЛ 95815532 від 26.06.2014 р., відповідно до умов яких, відповідач як виконавець зобов'язувався надати замовнику, а замовник прийняти і оплатити послуги з організації заходів спрямованих на збільшення обсягів продажу продукції ТОВ «Тієнс Україна» в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.

Таким чином, відповідач надавала за винагороду послуги ТОВ «Тієнс Україна» на підставі цивільно-правового договору, маючи статус безробітної і не повідомила Корабельний районний центр зайнятості про ці обставини, які однак впливають на умови виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття.

Як вже зазначалось вище, Корабельним районним центром зайнятості було направлено ОСОБА_1 претензію № 06/13-985 від 08.07.2015 року з викладенням усіх вищенаведених обставин та проханням добровільно повернути претензійну суму у розмірі 7713,94.

Слід зазначити, що згідно з п.п.7, 9 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009р. №60/62, постановою правління Пенсійного фонду України від 13.02.2009р. №7-1, рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти. Рішення центру зайнятості щодо повернення коштів може бути оскаржено в центрі зайнятості вищого рівня або в судовому порядку.

Таким чином, законність проведення перевірки обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним та рішень центрів зайнятості про повернення коштів повинна встановлюватись в судовому порядку шляхом оскарження відповідних дій та рішень.

В даному випадку ні дії позивача щодо проведення розслідування, ані його рішення про повернення коштів відповідачем не оскаржені.

У той же час, обставини невиконання відповідачем своїх обов'язків як безробітної, що має правовим наслідком її обов'язок повернути отримані кошти допомоги по безробіттю та вартості одержаних соціальних послуг, належним чином підтверджені матеріалами даної справи.

Згідно з частиною першою ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Підсумовуючи викладене, суд вважає позовні вимоги Корабельного районного центру зайнятості обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

О Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору (в редакції Закону України "Про судовий збір" чинній на момент звернення до суду), згідно з ч.4 ст.94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають. ягненню з відпові Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Корабельного районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення отриманої допомоги по безробіттю в сумі 7 713,94 грн. - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Корабельного районного центру зайнятості кошти в сумі 7713,94 грн. (сім тисяч сімсот тринадцять гривень дев'яносто чотири копійки) та перерахувати їх на р/р 37176001000491 в банк ГУДКСУ в Жовтневому районі Миколаївської області, МФО 826013, ОКПО 22441972, одержувач - Корабельний районний центр зайнятості. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Г.В. Лебедєва