Рішення № 53533872, 11.11.2015, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2015 р.Справа № 922/4849/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

при секретарі судового засідання Шевляковій К.М.

розглянувши справу

за позовом Прокурора Богодухівського району Харківської області, м. Богодухів в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України, м. Київ (перший позивач), Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства, м. Харків (другий позивач), Харківської обласної державної адміністрації, м. Харків (третій позивач) треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів - Державне підприємство "Жовтневе лісове господарство", м. Харків та Державна інспекція сільського господарства в Харківській області, м. Харків до ФО ОСОБА_5, с. Горького (перший відповідач) та Богодухівської районної державної адміністрації, м. Богодухів (другий відповідач) про визнання недійсним та скасування розпорядження за участю представників сторін:

прокурор - Хряк О.О.

першого позивача - не з'явився

другого позивача - не з'явився

третього позивача - не з'явився

першого відповідача - ОСОБА_2

другого відповідача - Литвиненко В.Д.

третьої особи (ДП "ЖЛС") - Петров О.В.

третьої особи - (ДІСГ) не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2015 року до господарського суду Харківської області з позовом до ФО ОСОБА_5 (далі - перший відповідач) та Богодухівської райдержадміністрації (далі - другий відповідач) в інтересах Держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України (далі - перший позивач), Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства (далі - другий позивач), Харківської обласної державної адміністрації (далі - третій позивач) звернувся Прокурор Богодухівського району Харківської області (далі - прокурор). У позові прокурор просить суд:

- визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Богодухівської районної державної адміністрації №669 від 15.08.2006 року Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під ставком з прибережною захисною смугою гр. ОСОБА_5 для рибогосподарських потреб на території Сазонобаланівської сільської ради, Богодухівського району, Харківської області за межами населеного пункту;

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки водного фонду площею 2,9945 га, кадастровий номер: НОМЕР_1 укладений між Богодухівською районною державною адміністрацією та громадянином ОСОБА_6 від 17.10.2006 року та зареєстрований 18.10.2006 року за №040668600003;

- зобов'язати громадянина ОСОБА_5 повернути Богодухівській районній державній адміністрації земельну ділянку водного фонду площею 2,9945 га, кадастровий номер: НОМЕР_1.

Судові витрати прокурор просить суд покласти на відповідачів.

Ухвалою суду від 31.08.2015 року було порушено провадження у справі та її розгляд був призначений на 30.09.2015 року об 11:00 год. Цією ж ухвалою до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів - Державне підприємство "Жовтневе лісове господарство", м. Харків та Державна інспекція сільського господарства в Харківській області, м. Харків.

30.09.2015 року ухвалою суду розгляд справи був відкладений до 19.10.2015 року до 10:30 год. Ухвалою суду від 19.10.2015 року розгляд справи був відкладений до 26.10.2015 року до 10:15 год.

Ухвалою суду від 26.10.2015 року було задоволено клопотання третьої особи - Державної інспекції сільського господарства в Харківській області про розгляд справи без участі її представника в судових засіданнях; був продовжений строк розгляду спору до 11.11.2015 року та розгляд справи був відкладений до 09.11.2015 року до 11:30 год.

Ухвалою суду від 09.11.2015 року розгляд справи був відкладений до 11.11.2015 року до 12:30 год.

10.11.2015 року прокурором до суду була подана заява про уточнення позовних вимог, в якій прокурор просить суд визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Богодухівської районної державної адміністрації №669 від 15.08.2006 року "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під ставком з прибережною захисною смугою гр. ОСОБА_5 для рибогосподарських потреб на території Сазонобаланівської сільської ради, Богодухівського району, Харківської області за межами населеного пункту".

Суд, вислухавши прокурора, дослідивши матеріали справи, приймає надану заяву до провадження та продовжує розгляд справи з її урахуванням.

11.11.2015 року представник другого відповідача надав суду клопотання в якому просив долучити до матеріалів справи копію постанови ХАГС у справі №922/3558/15 та застосувати строк позовної давності. Надане клопотання та додані до нього документи досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

В судовому засіданні 11.11.2015 року прокурор підтримав позов у повному обсязі (з урахуванням поданої заяви) та наполягав на його задоволенні.

Представники позивачів правом на участь у судовому засіданні не скористалися, причину неявки не повідомили. Про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресами, вказаними у позовній заяві та повідомлення про вручення відповідного поштового відправлення.

У письмових поясненнях, наданих до суду 11.09.2015 року, досліджених судом та долучених до матеріалів справи (а.с.72-74), представник третього позивача зазначив про обґрунтованість позовних вимог прокурора та просив суд задовольнити позов.

19.10.2015 року представником першого відповідача суду був поданий відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечував (а.с.91-93).

Присутній в судовому засіданні представник другого відповідача проти позову заперечував та просив суд відмовити в його задоволенні. Відзив на позовну заяву з нормативно-правовим обґрунтуванням заперечень проти позову суду не надав.

09.11.2015 року від представника третьої особи (Державне підприємство "Жовтневе лісове господарство") суду були подані письмові пояснення по суті спору, в яких останній, зокрема, вказав на те, що частина земельної ділянки, яка була надана першому відповідачу - гр. ОСОБА_5, знаходиться у постійному користуванні ДП "Жовтневе лісове господарство". Даний факт підтверджений довідкою підприємства від 11.08.2015 року № 02-07/596 та доданими до неї матеріалами лісовпорядкування, які знаходяться у матеріалах справи разом з позовною заявою. З боку ДП "Жовтневе лісове господарство" не надавалось погодження проекту відведення земельної ділянки, яка згідно договору оренди від 17.10.2006 року була надана першому відповідачу. Крім того, зазначив, що відповідно до ст. 1 Статуту засновником ДП "Жовтневе лісове господарство" є Державне агентство лісових ресурсів. При цьому підприємство є юридичною особою, яка самостійно здійснює власну господарську діяльність, а засновник не відповідає за обов'язками підприємства та не втручається у його діяльність (ст. ст. 4-7 Статуту). Харківське обласне управління лісового та мисливського господарства визначено у статуті як особа, до сфери управлення якого входить підприємство, але воно не входить до його організаційної структури.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши прокурора та пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Як встановлено судом та підтверджено фактичними даними, у ході вивчення правомірності розпорядження земельними ділянки на території Богодухівського району Харківської області прокуратурою Богодухівського району Харківської області було встановлено, що розпорядженням голови Богодухівської районної державної адміністрації від 15.08.2006 року № 669 затверджено проект землеустрою щодо відведення в оренду гр. ОСОБА_5 для рибогосподарських потреб земельних ділянок з водними об'єктами загальною площею 2,9945 га, в тому числі: під водою - 2,1000 га, під пасовищами - 0,1959 га, під господарчими шляхами та прогонами - 0,0253 га, під чагарниками - 0,0916 га, під гідротехнічною спорудою - 0,1572 га, під болотом - 0,0368 га, під пісками - 0,3877 га, на території Сазонобаланівської сільської ради Богодухівського району Харківської області за межами населеного пункту для риборозведення строком на 10 років.

На виконання вказаного розпорядження 15.08.2006 року № 669 між Богодухівською райдержадміністрацією та ОСОБА_5 укладено договір оренди вказаних земель, який зареєстровано 18.10.2006 року за №040668600003.

Разом з цим встановлено, що відповідно до проекту організації і розвитку лісового господарства ДП "Жовтневе лісове господарство", зокрема таксаційного опису, планово-картографічних матеріалів базового лісовпорядкування та плану лісонасаджень Жовтневе лісове господарство, частина спірних земельних ділянок віднесена до земель лісогосподарського призначення в межах кварталів №11 виділу 12 і 13 ДП "Жовтневе лісове господарство", як ставок, болота, біополяни та берегозахісні лісові ділянки.

Знаходження спірних земельних ділянок у межах лісового фонду ДП "Жовтневе лісове господарство" підтверджується також листом ДП "Харківська державна лісовпорядна експедиція" від 25.08.2015 року № 279.

Відповідно до ст. 17 Лісового кодексу України, ст. 57 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) земельні ділянки лісового фонду за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються у постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, а на умовах оренди - іншим підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи, для ведення лісового господарства, спеціального використання лісових ресурсів і для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.

Однак, на час відведення спірних земельних ділянок гр. ОСОБА_5 не мав спеціалізованих лісогосподарських підрозділів для ведення лісового господарства тощо, що підтверджується наявною документацією із землеустрою.

Пунктом 5 Перехідних положень Лісового кодексу України передбачено, що до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

Постійним користувачем спірних земельних ділянок є ДП "Жовтневе лісове господарство" Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства.

Згідно зі ст.ст. 18, 19 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії, кожна з яких має особливий правовий режим, а ст. 20 цього Кодексу визначено, що зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування; зміна цільового призначення земель, зайнятих лісами, провадиться з урахуванням висновків органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та лісового господарства.

Однак, всупереч вимогам постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок" від 26.05.2004 року № 677 (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) спірні земельні ділянки гр. ОСОБА_5 відведені без належним чином розробленого, погодженого та затвердженого у встановленому законом порядку проекту відведення щодо зміни цільового призначення земельної ділянки.

Про вказані порушення свідчить також факт відсутності розрахованих, затверджених та сплачених у встановленому законом порядку втрат лісогосподарського виробництва, відповідно до ст. 207 Земельного кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України "Про розміри та Порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню" від 17.12.1997 року № 1279.

Крім того, в порушення вимог ст. 186 Земельного кодексу України та ст. 57 Лісового кодексу України (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) проект відведення спірних земельних ділянок у користування гр. ОСОБА_5 затверджено за відсутності відповідного погодження органів лісового господарства - Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства.

Згідно зі ст. 21 Земельного кодексу України порушення порядку встановлення га зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам, визнання недійсними угод щодо земельних ділянок.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 149 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) районні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: сільськогосподарського використання; ведення водного господарства, крім випадків, визначених частиною дев'ятою цієї статті; будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, лікарень, підприємств торгівлі тощо), крім випадків, визначених частиною дев'ятою цієї статті.

Згідно з ч. 6 ст. 149 цього ж Кодексу (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) обласні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами п'ятою, дев'ятою цієї статті.

Однак, всупереч вимогам чинного законодавства вилучення спірних земельних ділянок для потреб, не пов'язаних із веденням лісового господарства у постійного землекористувача та її передача у користування для інших цілей, здійснено за відсутності згоди Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства та без припинення права постійного користування земельними ділянки постійним землекористувачем за його заявою.

Так, в порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок" від 26.05.2004 року № 677 проект відведення щодо вилучення спірних земельних ділянок з постійного користування та передачі їх в оренду не розроблявся, компетентними органами не погоджувався та рішенням відповідного органу виконавчої влади не затверджувався.

Крім того, ДП "Харківська державна лісовпорядна експедиція" розроблено ситуаційний план фактичного розміщення земельних ділянок гр. ОСОБА_5, відповідно до якого спірні земельні ділянки розташовані в межах лісового фонду ДП "Жовтневе лісове господарство" (квартали 9 та 11), що підтверджується листом від 25.08.2015 року № 279 та план-схемою.

Втім, головою Богодухівської районної державної адміністрації прийнято спірне розпорядження від 15.08.2006 року № 669, яким фактично змінено цільове призначення спірних земельних ділянок, вилучено у постійного лісокористувача (ДП "Жовтневе лісове господарство") та передано їх у користування гр. ОСОБА_7, чим грубо порушено вимоги ст.ст. 18-20, 116. 124, 149 Земельного кодексу України та ст. 75 Лісового кодексу України.

Крім того, на думку суду, Богодухівська районна державна адміністрація не мала повноважень щодо розпорядження земельними ділянками водного фонду із земель державної власності для рибогосподарських потреб з наступних підстав.

Статтею 13 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" закріплено, що місцеві державні адміністрації вирішують лише ті питання, які віднесені законами до їх повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст. 122 цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України обласні державні адміністрації передають земельні ділянки на їх території із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами третьою, сьомою цієї статті.

Відповідно до ч. 3 ст. 122 Земельного кодексу України районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у користування за межами населених пунктів для: а) сільськогосподарського використання; б) ведення водного господарства; в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району.

Отже, Богодухівська районна державна адміністрація приймаючи спірне розпорядження від 15.08.2006 року № 669 щодо відведення у користування на умовах оренди земельних ділянок гр. ОСОБА_5 не мала права на розпорядження землями державної власності для таких потреб, як ведення рибного господарства.

Зокрема, поняття "водне господарство" закріплено у Концепції розвитку водного господарства України, затвердженій постановою Верховної Ради України № 1390-ХІV від 14.01.2000 року, а саме: це - галузь, завданням якої є забезпечення потреб населення і народного господарства у водних ресурсах, збереження, охорона та відтворення водного фонду, попередження шкідливої дії вод і ліквідація її наслідків.

В той же час рибне господарство - це зовсім інша галузь економіки, зокрема це галузь народного господарства, завданням якої є вивчення, охорона, використання і відтворення на науковій основі водних живих ресурсів з метою одержання різноманітних видів харчової, кормової, технічної та медичної продукції (п.1 Тимчасового порядку ведення рибного господарства і здійснення рибальства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.09.1996 року № 1192, яким врегульовані відносини у галузі охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів, ведення рибного господарства та здійснення рибальства).

Крім того, ст. 25 Закону України "Про тваринний світ" (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) закріплено, що добування риби та водних безхребетних вважається рибальством, а не водним господарством.

Таким чином, поняття водне господарство та рибне господарство не є тотожними, а надання земельної ділянки для рибогосподарських потреб, відповідно до ч. 5 ст. 122 Земельного Кодексу України, відноситься виключно до повноважень обласної державної адміністрації.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволенню позову.

Другим відповідачем було заявлено клопотання про пропущення строку позовної давності на подання даної позовної заяви. Дослідивши матеріали справи, вислухавши прокурора та представників сторін, суд відхиляє дане клопотання, виходячи з наступного.

Позовна давність, за визначенням статті 256 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Отже, позовна давність є інститутом цивільного права і може застосовуватися виключно до вимог зі спорів, що виникають у цивільних відносинах, визначених у частині першій статті 1 ЦК України, та у господарських відносинах (стаття 3 Господарського кодексу України, далі - ГК України).

Оскільки закон (пункт 10 частини другої статті 16, стаття 21 ЦК України, абзац третій частини другої статті 20 ГК України) визначає визнання недійсними актів державних та інших органів, що суперечать законодавству і порушують права та законні інтереси осіб, як спосіб захисту цивільних прав, то до позовних заяв юридичних осіб і зазначених громадян про визнання недійсними таких актів застосовується загальна позовна давність.

Згідно з ч.1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Оскільки прокурор дізнався про порушення вимог чинного законодавства лише у серпні 2015 року у ході вивчення стану законності відведення земельних ділянок на території Сазонобаланівської сільської ради та отримання інформації та копій документів від відділу Держземагенгства у Богодухівському районні Харківської області, початок перебігу позовної давності слід обраховувати з моменту, коли органи прокуратури дізнались про факт порушення вимог земельного законодавства.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 20.08.2013 року у справі № 3-18гс13 за заявою Фонду державного майна України про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 25.07.2012 року у справі № 6/17-4949-2011 за позовом прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах Фонду державного майна України та ВАТ "Холдингова компанія "Краян" до ТОВ "Юг-Сервіс-06" та ГІГІ "Ліардон" про визнання недійсними договорів відступлення права вимоги.

Як роз'яснено у п. 10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 року "Про судове рішення", результати розгляду господарським судом заяв (клопотань) учасників судового процесу повинні зазначатися в мотивувальній, а не в резолютивній частині рішення суду, прийнятого по суті справи, за винятком тих випадків, коли суд вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову (статті 67, 68 ГПК), відстрочку або розстрочку виконання рішення (стаття 121 ГПК).

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 22, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним та скасувати розпорядження голови Богодухівської районної державної адміністрації № 669 від 15.08.2006 року "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під ставком з прибережною захисною смугою гр. ОСОБА_5 для рибогосподарських потреб на території Сазонобаланівської сільської ради Богодухівського району Харківської області за межами населеного пункту".

Стягнути з Богодухівської районної державної адміністрації (62103, Харківська область, м. Богодухів, пл. Червона, 2, код ЄДРПОУ 04059616) на користь Державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) - 1218,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області протягом десяти днів з дня підписання повного рішення, відповідно до статті 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 16.11.2015 р.

Суддя О.В. Погорелова