Ухвала суду № 53533485, 06.11.2015, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10

УХВАЛА

про закриття провадження у адміністративній справі

06 листопада 2015 року справа № 813/3211/15

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Братичак У.В.,

секретар судового засідання Бугара М.Р.,

за участю:

представника позивача Грудініна А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Миколаївцемент» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування рішень суб'єкта владних повноважень,-

в с т а н о в и в:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Миколаївцемент» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування рішень про непогодження застосування податкового компромісу від 22.04.2015р. №5661/42/28-06-42/1063, від 24.04.2015р. №5843/61/28-06-42/1085, від 24.04.2015р. №5847/63/28-06-42/1087, від 24.04.2015р. № 5857/67/28/-06-42/1091 від 24.04.2015р. № 5854/65/28-06-42/1089.

13.07.2015р. представником позивача подано заяву про доповнення позовних вимог, згідно якої позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення №0001270801/8192 від 20.08.2012р., №0000303100/8337 від 30.05.2013р. в частині податку на прибуток підприємств у розмірі 105470 грн., №0000313100/8338 від 30.05.2013р. в частині податку на додану вартість у розмірі 473394 грн. та штрафних санкцій у розмірі 236697 грн., №0000134010/7392 від 14.11.2013р. в частині податку на додану вартість у розмірі 288335 грн. та штрафних санкцій у розмірі 72083,75 грн. , №0000144010/7393 від 14.11.2013р. в частині податку на прибуток підприємств у розмірі 431884 грн. та штрафних санкцій у розмірі 107971 грн.

Рішенням відповідача від 24.04.2015р. №5843/61/28-06-42/1085 позивачу не погоджено застосування податкового компромісу в частині 105 470 грн., а також рішенням відповідача від 24.04.2015р. №5847/63/28-06-42/1087 позивачу не погоджено застосування податкового компромісу в частині 473394 грн. (податкові зобов'язання визначені податковими повідомленнями-рішеннями №0000303100/8337 від 30.05.2013р., №0000313100/8338 від 30.05.2013р.).

Відмова відповідача мотивована тим, що наявний факт невідповідності заяви позивача умовам податкового компромісу, передбаченого підрозділом 9-2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України та п. 2.1, 3.12 "Методичних рекомендацій щодо особливостей уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу", затверджених наказом ДФС України від 17.01.2015 року № 13, а саме: податковий компроміс розповсюджується виключно на факти заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість (у зв'язку із завищенням податкового кредиту) та податку на прибуток (у зв'язку із завищенням витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування), натомість, актом перевірки позивача встановлено порушення п.п. 135.5.4. п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток підприємств, що підлягає сплаті до бюджету та ПДВ.

Процедуру застосування податкового компромісу врегульовано підрозділом 9-2 "Особливості уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість під час застосування податкового компромісу" розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України від 02.12.2010, № 2755-VI (надалі - ПКУ).

Відповідно до пункту 1 підрозділу 9-2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПКУ податковий компроміс - це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 цього Кодексу. Платник податків, який вирішив скористатися процедурою податкового компромісу, під час дії податкового компромісу за такі податкові періоди має право подати відповідні уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, в яких визначає суму завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та/або суму завищення податкового кредиту з податку на додану вартість.

Відповідно до пунктів 7, 8 підрозділу 9-2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПКУ процедура податкового компромісу, встановлена цим підрозділом, поширюється також на неузгоджені суми податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження, а також на випадки, коли платник податків отримав податкове повідомлення-рішення, за яким податкові зобов'язання не узгоджені відповідно до норм цього Кодексу. Досягнення податкового компромісу у такому разі здійснюється за заявою платника податків у письмовій формі до контролюючого органу про намір досягнення податкового компромісу. У таких випадках днем узгодження платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, є день подання такої заяви до відповідного контролюючого органу. У разі несплати платником податків такого податкового зобов'язання у сумі, визначеній пунктом 2 цього підрозділу, таке податкове зобов'язання вважається неузгодженим.

Податковий компроміс вважається досягнутим після сплати платником податків узгоджених податкових зобов'язань згідно із цим підрозділом.

Після досягнення податкового компромісу згідно із цим підрозділом такі зобов'язання не підлягають оскарженню та їх розмір не може бути змінений в інших податкових періодах.

З аналізу зазначених норм вбачається, що процедура податкового компромісу може розповсюджуватися як на випадки добровільного декларування платником податків занижених податкових зобов'язань з податку на додану вартість та з податку на прибуток шляхом подання уточнюючих розрахунків, так і на випадки наявності неузгоджених сум податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, визначених у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження.

Норми Податкового кодексу України не містять обов'язкової умови наявності факту заниження зобов'язання з податку на прибуток виключно у зв'язку із завищенням витрат та факту заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість (у зв'язку із завищенням податкового кредиту), що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, при застосуванні податкового компромісу з неузгоджених сум податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, визначених у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що рішення щодо непогодження застосування податкового компромісу відповідно до підрозділу 9-2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України від 24.04.2015р. №5843/61/28-06-42/1085 та від 24.04.2015р. №5847/63/28-06-42/1087 було винесено відповідачем без урахування всіх обставин, які мали значення для його прийняття, тобто необґрунтовано, а тому є протиправними.

Таким чином на податкові зобов'язання визначені вказаними податковими повідомленнями-рішеннями поширюється податковий компроміс.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо сторони досягли примирення.

Судом встановлено, що між сторонами у справі досягнуто податкового компромісу, передбаченого пунктом 8 підрозділу 9.2 розділу ХХ «Перехідних положень» Податкового кодексу України, відповідно до якого, податковий компроміс вважається досягнутим після сплати платником податків узгоджених сум податкових зобов'язань.

Встановлено, що відповідачем сплачено податкові зобов'язання за спірними податковими повідомленнями-рішеннями у відповідному розмірі.

Відповідно до п. 11-2 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" КАС України, підставою для примирення сторін на будь-якій стадії процесу є досягнення податкового компромісу щодо сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств відповідно до підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України.

З огляду на викладене та відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 157 КАС України, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі за позовом ПАТ "Миколаївцемент" до СДПІ зОВПП у м. Львові МГУ Міндоходів в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000303100/8338 від 30.05.2013р. та №0000303100/8337 від 30.05.2013р.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самим сторонами.

Судом встановлено, що постановою Львівського окружного адміністративного суду від 06.03.2013р. у справі № 2а-9293/12/1370 адміністративний позов ПАТ "Миколаївцемент" до СДПІ зОВПП у м. Львові МГУ Міндоходів задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення № 0001270801/8192 від 20.08.2012 р. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.06.2015р. апеляційна скарга податкового органу відхилена, постанова суду першої інстанції залишена без змін та відповідно набрала законної сили.

Також судом встановлено, що Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 09.12.2014р. у справі №813/3160/14 адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Миколаївцемент" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Львові Міжрегіонального головного управління Міндоходів задоволено частково. Визнано частково протиправним та частково скасовано податкове повідомлення-рішення від 14 листопада 2013 року № 0000134010/7392, в сумі 53706 грн., визнано частково протиправним та частково скасовано податкове повідомлення-рішення від 14 листопада 2013 року № 0000144010/7393 в сумі 77046 грн.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2015р. Апеляційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Львові Міжрегіонального головного управління Міндоходів та Публічного акціонерного товариства "Миколаївцемент" задоволено частково.

Клопотання Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Львові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про закриття провадження у справі у зв'язку з примиренням сторін внаслідок досягнення податкового компромісу задоволено повністю, а клопотання Публічного акціонерного товариства "Миколаївцемент" - задоволено частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2014 року у справі №813/3160/14 визнано нечинною в частині досягнення сторонами спору податкового компромісу по податковому повідомленні-рішенні №0000144010/7393 від 14.11.2013р. за платежем податок на прибуток на суму 2 807 734,00 грн. основного платежу та 100 048,00 грн. суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та по податковому повідомленні-рішенні №0000134010/7392 від 14.11.2013р. за платежем податок на додану вартість на суму 2 121 597,00 грн. основного платежу та 696 053,00 грн. суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), та провадження у справі в цій частині закрито.

В решті постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2014 року у справі №813/3160/14 залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суд від 15.09.2015р. постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09.12.2014р. в частині залишеній без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2015р. та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2015р. залишено без змін.

Відтак провадження у справі щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0001270801/8192 від 20.08.2012 р., №0000134010/7392 від 14.11.2013р., №0000144010/7393 від 14.11.2013р. підлягає закриттю.

Керуючись ст.ст. 157, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Закрити провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Миколаївцемент" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Львові Міжрегіонального головного управління Міндоходів в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001270801/8192 від 20.08.2012р., №0000303100/8337 від 30.05.2013р., №0000313100/8338 від 30.05.2013р., №0000134010/7392 від 14.11.2013р., №0000144010/7393 від 14.11.2013р.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили в строк та в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Повний текст ухвали складений та підписаний 16.11.2015 року.

Суддя Братичак У.В.