Постанова № 53533186, 05.10.2015, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2015 року Справа № 814/1517/15

м. Миколаїв

12:50

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Князєва В.С., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом

Вінницької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області , вул. 30-річчя Перемоги, 21, м. Вінниця, Вінницька область,21000

до відповідача

Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекар Транс», вул. Кірова, 238/4, оф. 406, м. Миколаїв, 54031

про

накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться в банках для забезпечення податкового боргу,

Вінницька об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Вінницькій області (надалі – позивач або ОДПІ) звернулась з позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекар Транс» (надалі – відповідач або Товариство), що знаходяться в банках для забезпечення податкового боргу в сумі 1280287 грн. (сума податкового боргу з податку на додану вартість, яка виникла на підставі поданих відповідачем податкових декларацій за грудень 2014 року і січень 2015 року, ар. с. 69-71).

Ухвалою від 28.08.2015 суд відкрив провадження у справі і призначив її розгляд на 05.10.2015. Сторони про розгляд справи були повідомленні належним чином (ар. с. 44, 45). Представники сторін у судове засідання не прибули.

Відповідно до статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, справу було розглянуто в порядку письмового провадження.

08.09.2015 від представника відповідача надійшли письмові заперечення проти позову (ар. с. 46).

Дослідивши докази, суд

в с т а н о в и в:

Відповідно до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Згідно з пунктом 94.4 статті 94 Податкового кодексу України, арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Як вказано у пункті 1.3 статті 1 Податкового кодексу України, цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов’язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідно частини 1 статті 38 Закону України № 2343-XII від 14.05.1992 «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається і вимоги за зобов’язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред’являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Постанова про визнання боржника банкрутом була прийнята господарським судом 30.07.2015 (ар. с. 48-51), а тому підстави для накладення арешту відсутні.

29.09.2015 позивач просить суд зупинити провадження у справі до вирішення справи 915/1281/15 по суті та набранням законної сили цим рішенням. Дане клопотання задоволенню не підлягає у зв’язку з його необґрунтованістю.

Враховуючи викладене, адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 11, 71, 128, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.С. Князєв