Постанова № 53531593, 26.10.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2015 року (10 год. 50 хв.)Справа № 808/5157/15 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Калашник Ю.В.

за участю:

секретаря судового засідання Стратулат С.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Прокофєва С.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Запорізької митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування карток відмови та рішень про коригування митної вартості,

ВСТАНОВИВ:

18.08.2015 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Запорізької митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування карток відмови та рішень про коригування митної вартості.

В обґрунтування позову посилається на те, що відмова у прийнятті заявленої митної вартості не була обґрунтована у відповідності до вимог ч. 6 ст. 54 МК України. Вказує, що 01.12.2014 та 08.12.2014 до митного посту «Запоріжжя-Центральний» позивачем були подані для митного оформлення митні декларації на товар абрикосу сушеного без кісточок в кількості 20мт за ціною 3250,00дол.США/мт та «арахіс сирий в ядрах розміром 50/60 сорту Bold, врожаю 2013 року, в кількості 760000кг (нетто) за ціною 1000 доларів США за тону».

Митна вартість вказаного товару була визначена позивачем за ціною господарської операції. Проте, митний орган дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення товару, не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості та містять розбіжності, які, як вважає позивач, були відсутні. Вказує, що підставою для виникнення сумнівів у правильності заявленої декларантом митної вартості в рішеннях зазначена наявна у митного органу інформації щодо митної вартості подібних товарів, разом з тим, така підстава для відмови в митному оформлені відсутня серед переліку виключних підстав, передбачених ч. 6 ст. 54 МК України. Стверджує, що відповідно до ч. 8 ст. 55 МК України підприємцем були надані всі додаткові документи та відомості, які підтверджують правильність числового визначення митної вартості декларантом за першим методом (за ціною угоди). Тому, позивач вважає, що відмовляючи у застосуванні митної вартості, заявленої декларантом, відповідач діяв всупереч законодавству України з питань митної справи, застосовуючи формальний підхід, без аналізу поданих документів.

В судовому засідання представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечив у повному обсязі, з підстав зазначених у письмових запереченнях, зокрема зазначив, що при перевірці правильності визначення митної вартості товару, згідно вимог ст. 53 МК України, митниця дійшла висновку, що документи, які надані до митного оформлення товару не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості та містять розбіжності. З огляду на це, декларанту була пред'явлена письмова вимога щодо необхідності подання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів. Вказує, що оскільки документи не були подані в повному обсязі, митну вартість товару, що імпортуються, визначено із застосуванням резервного методу, згідно наявної у органу доходів і зборів інформації, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами й положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ). Так, враховуючи вимоги ч. 2 ст. 59 МК України, митницею використана наявна у митного органу інформація щодо раніше визнаних органами митниці митних вартостей. На підставі викладеного, просить у задоволенні позову відмовити повністю.

На підставі ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Суд, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

10.09.2012 між позивачем та компанією Kayisicioglu Tarim Urunleri Tic ve San Ltd Sti. Туреччина (продавець) укладено контракт № 12, відповідно до якого продавець зобов'язувався поставити, а покупець прийняти та оплатити товар: Абрикос сушений без кісточок. Умова поставки товару - CIF, Одесса (Інкотермс 2010).

На виконання зазначеного контракту сторони уклали специфікацію № 3 від 14.10.2014, якою визначили поставку абрикосу сушеного без кісточок в кількості 20мт за ціною 3250,00дол.США/мт.

01.12.2014 до митного посту «Запоріжжя-Центральний» позивачем подана митна декларація № 112050000/2014/026260 на товар - абрикос сушений без кісточок, митну вартість якого позивач визначив за ціною контракту.

На підтвердження обґрунтованості заявленої у декларації митної вартості товару позивачем подано митному органу: контракт № 12 від 10.09.2012; специфікація № 3 від 14.10.2014; угода №1 від 10.10.2014, рахунок-фактура (інвойс) б/н від 05.11.2014; коносамент ARKМЕР0000046004 від 09.11.2014; СMR 276284 від 27.11.2014; пакувальний лист б/н від 05.11.2014; платіжне доручення № 059 від 25.11.2014; бухгалтерська виписка №203 від 26.11.2014, страховий поліс №10654122 від 06.11.2014, фіто санітарний сертифікат №EC/TR A2032485від 18.01.2015, сертифікат походження товару № 0949047 від 05/11/2014, Сертифікат якості Т051-68 від 05.11.2014, фумігаційний сертифікат №10 від 06.11.2014, платіжне доручення що підтверджує сплату митних платежів №547 від 26.11.2014.

У випадку спірного розмитнення посадовою особою митного органу 02.12.2014 декларанту було направлено повідомлення про надання додаткових документів наступного змісту:

«Згідно вимог ст.53 Митного кодексу України орган доходів і зборів дійшов висновку, що документи надані до митного оформлення містять розбіжності:

1). Бухгалтерська виписка по взаєморозрахункам з нерезидентом Kayisicioglu Tarim Urunleri Tic.ve San. LTD. STL (Турція) в дол. США станом на 26.11.2014 являє собою лист підприємства інформативного характеру. Даний документ не містить реквізитів форми бланка первинної бухгалтерської документації. За змістом даний документ не є витягом з первинного документу.

2). У п. 4 специфікації № 3 від 14.10.2014 до контракту №12 від 10.09.2012 вказано що поставка здійснюється в термін 20 днів з дати підписання контракту. В той же час коносамент № ARKMER0000046004 було оформлено 09.11.2014, тобто пізніше ніж через 20 днів що суперечить умовам вказаного контракту. В страховому листі № 10654122 від 06.11.2014 вказано що страхувальником є компанія - Kayisicoglutar IRN TIC VE san LTD, Adress: Verkez MAIATYA, але відправником товару і продавцем товару є Kayisicioglu Tarim Urunleri Tic.ve San. LTD. STI адреса Buyuk sire pazari 3. blok No 2. Malatya, Туреччина.

01.12.2014 у зв'язку з цим декларанту надіслано вимогу надати (за наявності) додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару і обраний метод її визначення, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. 4) копію митної декларації країни відправлення 5) інші документи для підтвердження митної вартості за бажанням декларанта.

02.12.2014 декларантом подано додаткові документи, а саме:

1. Прайс лист б/н від 14.10.2014;

2. Комерційна пропозиція від іншого виробника б/н від 10.10.2014 (Guzelcan food);

3. Комерційна пропозиція від іншого виробника б/н від 10.10.2014 (Fitogranic);

4. Бухгалтерська виписка №203 від 26.11.2014;

5. Висновок ТПП №ОИ-720 від 27.11.2014.

6. Цінова інформація з Інтернет ресурсу від 06.11.2014.

7. Інформація про обмінний курс Туреччини на 06.11.2014;

8. лист пояснення від постачальника б/н від 02.12.2014;

9. Лист про цінову інформ. на даний товар №206 від 02.12.2014;

10. лист пояснення від постачальника б/н від 02.12.2014;

11. Копія митної декларації країни відправлення № 14330100ЕХ115188.

Під час аналізу додатково наданих документі, що підтверджують заявлену митну вартість, встановлено наступне: 1) Висновок ТПП №ОИ-720 від 27.11.2014 містить ціновий інтервал на товар від 3090 - 3620 $/т, тобто ціна на товар може бути вищою за заявлену; 2) Курс американського долару по відношенню до турецької ліри в копії митної декларації країни відправлення № 14330100ЕХ115188 від 06.11.2014 відрізняється від курсу наданої інформації про обмінний курс Туреччини на 06.11.2014; 3) В комерційній пропозиції від іншого виробника б/н від 10.10.2014 відсутні умови поставки товару (Guzelcan food);

У вказаному запиті відповідач вимагає надання додаткових документів з посиланням на документи, які не є а ні обов'язковими, а ні додатковими в розумінні Митного кодексу для підтвердження правильності числового обрахунку заявленої митної вартості.

Незважаючи на протиправність та необґрунтованість запиту митного органу, позивач листом декларанта від 02.12.2014 надав роз'яснення стосовно розбіжностей на які посилався відповідач та повідомив наступне:

1. Щодо зауважень митного органу до форми, реквізитів бухгалтерської виписки станом на 26.11.2014. Чинним законодавством України не передбачено затвердженої форми бухгалтерської виписки та нормативних вимог до її форми чи реквізитів вважаємо зауваження митного органу безпідставними. Також зазначаємо, що відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні «первинний документ-документ який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення» тобто бухгалтерська виписка по суті не може бути первинним документом.

2. Щодо розбіжності про невідповідність умовам контракту дати завантаження слід пояснити, що це жодним чином не впливає на формування вартості товару. Порушення контрагентом строку відвантаження товару тягне за собою його відповідальність в межах укладеного зовнішньоекономічного контракту і не змінює вартість угоди. Крім того, відомості, які містяться в коносаменті дають змогу ідентифікувати товар із тим, який визначений контрактом і специфікацією.

3. Щодо розбіжності про назву компанії у страховому полісі №10654122 від 06.11.2014. У страховому полісі №10654122 від 06.11.2014 вказано скорочену назву компанії постачальника товару. Для підтвердження вищевказаного надаємо лист пояснення від постачальника товару б/н від 02.12.2014.

Проте, незважаючи на необґрунтованість запиту про надання додаткових документів в розумінні ч. 3 ст. 53, 54 МК України, з метою однозначної ідентифікації митним органом даної поставки товару, позивачем надано додаткові документи які підтверджують заявлену митну вартість та обраний метод її визначення:

01.12.2014 в оформлені МД № 112050000/2014/026260 відмовлено за карткою відмови № 112050000/2014/00760 та 02.12.2014 прийнято рішення про визначення митної вартості за резервним методом згідно вимог ст. 59 МК України № 112050000/2014/000448/1.

Товар випущено у вільний обіг за МД № 112050000/2014/026332 від 02.12.2015 під гарантію відповідно до розділу Х МК України. З ціню коригування 3,73 долара США за 1 кг.

Митним органом зазначалося, що декларантом не подано в повному обсязі документи, які підтверджують митну вартість, а також декларант відмовився від надання додаткових документів, що підтверджують митну вартість в повному обсязі, у органа доходів і зборів наявна інформація щодо митної вартості аналогічного (подібного) товару на рівні 3,73 дол. СІІІА/кг, що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та до прийняття рішення про коригування митної вартості товарів заявленої декларантом, митна вартість може бути визнана за умови надання додаткових документів у повному обсязі.

Згідно вимог ч.4 ст. 57 МК України проведено процедуру консультацій між органом доходів і зборів України та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час консультації орган доходів і зборів України та декларант здійснили обмін наявною у кожного з них інформацією. За результатами проведеної консультації узгоджено та прийнято рішення про визначення митної вартості за методом 2ґ згідно вимог ст. 64 МК України.

Митницею також зазначалося, що митна вартість товару, що імпортується, визначається із застосуванням резервного методу згідно наявної у органу доходів і зборів інформації, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами й положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ). Враховуючи вимоги ч.2 ст.64 МК України використана наявна в митниці Міндоходів інформація щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей за основним та другорядними методами з розрахунку 3,73 дол. США за 1 кг товару (МД № 500060001/2014/038535 від 20.11.2014.)

При цьому, в порушення вимог ч. 2 ст. 55 МК України в рішеннях про коригування митної вартості товарів не наведено обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, не зазначений вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч. 3 ст. 53 МК України, за умови надання яких митна вартість може бути визнана, немає обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

У зв'язку із незгодою з визначеною відповідачем митною вартістю товару позивач використав надане ч. 7 ст. 55 МК України право на випуск товарів, що декларуються, у вільний обіг на умовах фінансової гарантії шляхом сплати до бюджету сум митних платежів, виходячи з вартості, визначеною митницею та випустив товари у вільний обіг за електронною митною декларацією № 112050000/2015/002484 від 20.02.2015.

Однак, незважаючи на надання відповідних документів та пояснень митним органом не було взято до уваги одних наданих позивачем фактів.

Крім того, 25.09.2014 між ФОП ОСОБА_4 (покупець) та компанією Shree Ram Traders (Індія, продавець), укладений контракт № 75, відповідно до умов якого продавець зобов'язується поставити, а покупець сплатити та прийняти товар походженням з Індії «арахіс сирий у ядрах».

Відповідно до базисних умов поставки (п.3.1.) відвантаження товару здійснюється товарними партіями згідно до умов укладених між сторонами специфікацій, в яких зазначається ціна за одиницю товару, умови оплати, вага. Такі специфікації є невід'ємною частиною контракту. Умови поставки товару - CIF Одеса (Інкотермс 2010).

25.09.2014 сторонами зазначеного вище контракту підписана Специфікація №1 відповідно до якої продавець зобов'язується поставити, а покупець сплатити та прийняти товар індійського походженням: Арахіс сирий в ядрах розміром 50/60 сорту болд в кількості 76 МТ за ціною 1000,00 доларів США за тонну.

Поставка здійснювалася на умовах CIF Одеса (Інкотермс 2010). Загальна вартість товару за специфікацією 76 000 доларів США.

08.12.2014 до митного поста «Запоріжжя - центральний» Запорізької митниці Міндоходів декларантом позивача подана для митного оформлення зазначеного вище товару електронна митна декларація якій присвоєно № 112050000/2014/026707 на товар «арахіс сирий в ядрах розміром 50/60 сорту Bold, врожаю 2013 року, в кількості 760000кг (нетто) за ціною 1000,00 доларів США за тону».

Митна вартість товару декларантом визначена за першим методом митної оцінки (за ціною угоди). У зв'язку з тим, що умови поставки товару - CIF Одеса - не передбачають включення додаткових витрат до фактурної (контрактної) вартості товару, декларація митної вартості декларантом не подавалась.

На підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товару позивачем до митної декларації № 112050000/2014/026707 від 08.12.2014 надані всі необхідні товаросупровідні та товаротранспортні документи на вантаж для підтвердження числового обрахунку заявленої митної вартості, відповідно до ч. 2 ст. 53 та ст. 335 МК України, а саме: картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами від 17.10.2012 № 112/2012/0000126; міжнародні автомобільна накладна (CMR) 276285 від 05.12.2014, № 276287 від 05.12.2014; коносамент (Bill of Landing) mscuiu 765633 від 25.10.2014; платіжне доручення №062 від 01/12/2014; бухгалтерська виписка 208 від 03.12.2014; інвойс RAM/EXP/14-15/015 від 10.10.2014; пакувальний лист б/н від 10.10.2014; страховий поліс № 300500/81/14/НОМЕР_1 від 13.10.2014; зовнішньоекономічний контракт №75 від 25.09.2014; специфікація №1 від 25.09.2014; угода № 1 від 24.11.2014; дозволи різних видів супутнього контролю;фіто санітарний сертифікат від 22.10.2014 №52РС605549; сертифікат про походження товару загальної форми від №29249 від 22.10.2014; лист банку №81 від 04.12.2014; сертифікат якості № 907125 від 25.10.2014; фумігаційний сертифікат VC/GAN/FUC від 18.10.2014; платіжне доручення, що підтверджує сплату митних платежів №від 03.12.2014.

У випадку спірного розмитнення посадовою особою відповідача 08.12.2014 декларанту направлено повідомлення про надання додаткових документів наступного змісту:

Згідно вимог ст. 53 МК України орган доходів і зборів дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення товару не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та містять розбіжності: 1) в інвойсі від 10.10.2014 № RAM/EXP/14-15/015 не вказана дата специфікації №1; 2) пунктом 4 специфікації № 1 від 25.09.2014 визначено термін відвантаження протягом 20 днів з дати підписання специфікації (25.09.2014), але коносамент №MSCUIU765633 датовано 25.10.2014, а датою навантаження на борт в коносаменті зазначено 25.10.2014, що суперечить умовам специфікації, а значить умовам самого контракту, так як згідно пункту 5.1 контракту № 75 від 25.09.2014 специфікація є невід'ємною частиною контракту; 3) бухгалтерська виписка № 208 від 08.12.2014 по взаєморозрахункам з нерезидентом SHREE RAM TRADERS (Індія) в дол. являє собою лист підприємства інформативного характеру. Даний документ не містить реквізитів форми бланка первинної бухгалтерської документації. За змістом даний документ не є витягом з первинного документу, а лише дублює інформацію з платіжного доручення в іноземній валюті від 01.12.2014 №062, поданого до митного оформлення; 4) відповідно до специфікації від 25.09.2014 №1 до контракту від 25.09.2014 №75 банком-кореспондентом є: AXIS BANK LTD - MOTT BALING JUNGADH 362001 GUJRATTNDIA, натомість у платіжному дорученні від 01.12.2014 № 062 банком-посередником e:WACHOVIA BANK CHARLOTTE,4/F11 PENN PLAZA,NEW YORK, NY 10001, USA, FED інформація щодо якого відсутня в контракті від 25.09.2012 №75 та специфікації до нього, що не дає змоги впевнитись, що даний платіжний банківський документ стосуються оцінюваного товару.

У вказаному запиті відповідач вимагає надання додаткових документів з посиланням на документи, які не є а ні обов'язковими, а ні додатковими в розумінні Митного кодексу України для підтвердження правильності числового обрахунку заявленої митної вартості.

Позивач листом декларанта від 11.04.2014 надає роз'яснення стосовно розбіжностей на які посилався митний орган та повідомив наступне:

1. Стосовно того що в інвойсі №RAM/EXP/14-15/015 від 10.10.2014, не вказана дата специфікації №1. Оскільки дата специфікації №1 співпадає з датою контракту №75 від 25.09.2014, і згідно умов контракту №75 специфікація є невід'ємною частиною контракту. Тому в інвойсі №RAM/EXP/14-15/015 від 10.10.2014, вказана єдина дата.

2. Щодо розбіжності про невідповідність умовам контракту дати завантаження декларант пояснив, що це жодним чином не впливає на формування вартості товару. Порушення контрагентом строку відвантаження товару тягне за собою його відповідальність в межах укладеного зовнішньоекономічного контракту і не змінює вартість угоди. Крім того, відомості, які містяться в коносаменті дають змогу ідентифікувати товар із тим, який визначений контрактом і специфікацією.

3. Щодо зауважень митного органу до форми, реквізитів бухгалтерської виписки №208 станом на 08.12.2014. Оскільки чинним законодавством України не передбачено затвердженої форми бухгалтерської виписки та нормативних вимог до її форми чи реквізитів вважаємо зауваження митного органу безпідставними.

Також, що відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні «первинний документ - документ який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення» тобто бухгалтерська виписка по суті не може бути первинним документом.

4. Стосовно того що в платіжному дорученні №062 від 01.12.2014, вказано банк - посередник WACHOVIA BANK CHARLOTTE, 4/F,ll, PENN PLAZA, NEWYORK, NY10001, USA, FED. Усі розрахунки у іноземній валюті банки України здійснюють через банків-посередників, для того, щоб кошти потрапили на рахунок отримувача (нерезидента). Згідно «Уніфікованих правил інкасо» (публікація міжнародної торгової палати № 522, редакція 1995 року) банк зобов'язаний здійснювати розрахунки відповідно до інструкцій, які вказані у інкасовому дорученні. У зв'язку з тим, що банку було виставлено інкасове доручення, у якому зазначався банк WACHOVIA BANK CHARLOTTE, 4/F, 11, PENN PLAZA, NEWYORK, NY10001, USA, FED (банк-посередник), оплата була здійснена саме таким чином. Для підтвердження вищевказаного декларант надав лист від ПАТ «КБ «Хрещатик» від 04.12.2014 №81/07-703. Крім того, даний лист був наданий при поданні МД і зазначений у гр.44 під кодом 9000.

Також за власним бажанням позивачем надані наступні додаткові документи та відомості які підтверджують заявлену митну вартість та обраний метод її визначення: 1) прайс- лист від виробника б/н від 25.09.2014; 2) комерційна. пропозиція від іншого виробника від 23.09.2014 № б/н (2шт); 3) комерційна пропозиція від іншого виробника від 26.09.2014 № б/н; 3) висновок Запорізької ТПП від 04.12.2014 №ОИ-742; 4) лист про цінову інформацію на даний товар від 08.12.2014 №212; 5) лист від ПАТ «Хрещатик» від 04.12.2014 № 81/07-703; 6)лист від декларанта від 09.12.2014 № б/н; 6) копію митної декларації країни відправлення від 14.10.2014 № 5466566.

Запорізька митниця видає рішення про коригування митної вартості товарів від 09.12.2014 № 112050000/2014/000460/1 за 2б методом митної оцінки за ціною коригування 1,41 доларів США за кг.

В рішенні зазначено що під час розгляду додатково наданих документів встановлено, що: 1) згідно загальноприйнятої світової практики прайс-лист має містити інформацію щодо умов продажу товару, зокрема: умови платежу, термін поставки, у прайс-листі від 25.09.2014 відсутні умови платежу за товар та термін поставки; 2) висновок Запорізької ТПП від 04.12.2014 №ОИ-742 містить ціновий інтервал на товар від 922 до 1243 дол. США за т, тобто ціна на товар може бути вищою за заявлену (1000 дол. СІІІА за т).

Також зазначено, що враховуючи вимоги ч.2. ст.6 МК України використана наявна в митниці Міндоходів інформація щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей за основними та другорядними методами з розрахунку 1,41 дол. США за 1 кг. товару. (МД № 500060006/2015/1282 від 05.03.2015).

Також в оскаржуваному рішенні йдеться про неможливість застосування інших методів визначення митної вартості. Однак митним органом зазначається що згідно вимог ч.4 ст.57 МК України проведено процедуру консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товарів за результатами якої прийнято рішення щодо неможливості застосування методу визначення митної вартості товарі в за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів в зв'язку з відсутністю інформації щодо вартості ідентичних та подібних (аналогічних) товарів, відповідно до вимог статей 59,60 МК України.

В якості джерела інформації для коригування в рішеннях МД №500060001/2014/036981 від 06.11.2014

При цьому, в порушення вимог ч. 2 ст. 55 МК України в рішеннях про коригування митної вартості товарів не наведено обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, не зазначений вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч. 3 ст. 53 МК України, за умови надання яких митна вартість може бути визнана, немає обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів за умови надання: 1) каталогу виробника товару.

Відповідно до ч. 7 ст. 55 МК України позивачем було реалізоване право на випуск товарів, що декларуються, у вільний обіг на умовах фінансової гарантії шляхом сплати до бюджету сум митних платежів, виходячи з вартості, визначеною митницею та випустив товари у вільний обіг за електронною митною декларацією від 112050000/2014/026800 від 09.12.2014.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступних висновків.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів, регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, який набув чинності з 01.06.2012.

Відповідно до статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

В силу приписів статті 318 МК України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення (стаття 257 МК України).

Статтями 49, 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (ГААТ).

Згідно з ч.2 статті VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Частинами четвертою та п'ятою статті 58 МК України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Згідно із статтею 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. При цьому, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (стаття 52 МК України).

Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В силу частини п'ятої статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин першої та другої статті 53 МК України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 № 3018-VI "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Згідно з частинами четвертою та п'ятою статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною третьою статті 53 МК України передбачено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналіз положень частини третьої статті 53, частин першої, другої та п'ятої статті 54, статті 58 МК України дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України.

Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов'язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

Судом встановлено та не заперечується представником відповідача, що декларантом (позивачем у справі) для підтвердження обґрунтованості заявленої у деклараціях митної вартості товару №112050000/2014/026260 від 01.12.2014, № 112050000/2014/026707 від 08.12.2014 були подані всі документи, передбачені ч 2 ст. 53 МК України.

Проте, при перевірці правильності визначення митної вартості товару, Запорізькою митницею встановлено, що документи, які надані до митного оформлення товару не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості та містять розбіжності.

При митному оформленні за ВМД 112050000/2014/026260 від 01.12.2014 в Рішенні №112050000/2014/000448/1 Запорізькою митницею зазначені наступні розбіжності: 1). Бухгалтерська виписка по взаєморозрахункам з нерезидентом Kayisicioglu Tarim Urunleri Tic.ve San. LTD. STL (Турція) в дол. США станом на 26.11.2014 являє собою лист підприємства інформативного характеру. Даний документ не містить реквізитів форми бланка первинної бухгалтерської документації. За змістом даний документ не є витягом з первинного документу; 2). У п. 4 специфікації № 3 від 14.10.2014 до контракту №12 від 10.09.2012 вказано що поставка здійснюється в термін 20 днів з дати підписання контракту. В той же час коносамент № ARKMER0000046004 було оформлено 09.11.2014, тобто пізніше ніж через 20 днів що суперечить умовам вказаного контракту; 3). В страховому листі № 10654122 від 06.11.2014 вказано що страхувальником є компанія - Kayisicoglutar IRN TIC VE san LTD, Adress: Verkez MAIATYA, але відправником товару і продавцем товару є Kayisicioglu Tarim Urunleri Tic.ve San. LTD. STI адреса Buyuk sire pazari 3. blok No 2. Malatya, Туреччина.

При цьому судом встановлено наступне.

Щодо зауважень митного органу до форми, реквізитів бухгалтерської виписки чинним законодавством України не передбачено затвердженої форми бухгалтерської виписки та нормативних вимог до її форми чи реквізитів. Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні «первинний документ-документ який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення» тобто бухгалтерська виписка по суті не може бути первинним документом.

Щодо розбіжності про невідповідність умовам контракту дати завантаження судом встановлено, що позивачем надано до митного органу відповідні пояснення, в яких зазначав, що порушення постачальником строків відвантаження товару не призвело до змін числового значення митної вартості а відомості, які містяться в коносаменті дають змогу ідентифікувати товар із тим, який визначений контрактом і специфікацією.

Щодо розбіжності про назву компанії у страховому полісі №10654122 від 06.11.2014, судом встановлено, що до митного оформлення декларантом подано лист постачальника від 02.12.2014 із зазначенням того, що у страховому полісі №10654122 від 06.11.2014, вказано скорочену назву компанії постачальника товару.

Всі документи, що підтверджують вартість фрахту та страхування до основного пакету документів, визначеного ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, додавались.

При митному оформленні за ВМД 112050000/2014/026707 від 08.12.2014 в Рішенні №112050000/2014/0004601 від 09.12.2014 Запорізькою митницею зазначені наступні розбіжності:

Щодо розбіжності в інвойсі від 10.10.2014 № RAM/EXP/14-15/015 не вказана дата специфікації №1 судом встановлено, що позивачем до митного оформлення подано пояснення в яких зазначалося, що оскільки дата специфікації №1 співпадає з датою контракту №75 від 25.09.2014, і згідно умов контракту №75 специфікація є невід'ємною частиною контракту. Тому в інвойсі №RAM/EXP/14-15/015 від 10.10.2014, вказана єдина дата. Досліджені судом контракт № 75 від та специфікація від 25.09.2014, що підтверджує заяву позивача.

Щодо розбіжності в якій зазначено, що пунктом 4 специфікації № 1 від 25.09.2014 визначено термін відвантаження протягом 20 днів з дати підписання специфікації (25.09.2014), але коносамент №MSCUIU765633 датовано 25.10.2014, а датою навантаження на борт в коносаменті зазначено 25.10.2014, що суперечить умовам специфікації, а значить умовам самого контракту, так як згідно пункту 5.1 контракту № 75 від 25.09.2014 специфікація є невід'ємною частиною контракту судом встановлено що позивачем до митного оформлення надано пояснення яких зазначалося, що прострочення відвантаження товару не спричинило зміни вартості товару а відповідно і митної вартості.

Щодо розбіжності в бухгалтерській виписці № 208 від 08.12.2014 по взаєморозрахункам з нерезидентом SHREE RAM TRADERS (Індія) в дол. В якій митним органом зазначалося що вона являє собою лист підприємства інформативного характеру. Даний документ не містить реквізитів форми бланка первинної бухгалтерської документації. За змістом даний документ не є витягом з первинного документу, а лише дублює інформацію з платіжного доручення в іноземній валюті від 01.12.2014 №062, поданого до митного оформлення судом встановлено що затвердженої форми бухгалтерської виписки та нормативних вимог до її форми чи реквізитів чинним законодавством України не встановлено.

Щодо розбіжності в якій зазначено, що відповідно до специфікації від 25.09.2014 №1 до контракту від 25.09.2014 №75 банком-кореспондентом є: AXIS BANK LTD - MOTT BALING JUNGADH 362001 GUJRATTNDIA, натомість у платіжному дорученні від 01.12.2014 № 062 банком-посередником e: WACHOVIA BANK CHARLOTTE,4/F11 PENN PLAZA,NEW YORK, NY 10001, USA, FED інформація щодо якого відсутня в контракті від 25.09.2012 №75 та специфікації до нього, що не дає змоги впевнитись, що даний платіжний банківський документ стосуються оцінюваного товару судом встановлено що в платіжному дорученні №062 від 01.12.2014, вказано банк - посередник WACHOVIA BANK CHARLOTTE, 4/F,ll, PENN PLAZA, NEWYORK, NY10001, USA, FED. Усі розрахунки у іноземній валюті банки України здійснюють через банків-посередників, для того, щоб кошти потрапили на рахунок отримувача (нерезидента). Згідно «Уніфікованих правил інкасо» (публікація міжнародної торгової палати № 522, редакція 1995 року) банк зобов'язаний здійснювати розрахунки відповідно до інструкцій, які вказані у інкасовому дорученні. У зв'язку з тим, що банку було виставлено інкасове доручення, у якому зазначався банк WACHOVIA BANK CHARLOTTE, 4/F, 11, PENN PLAZA, NEWYORK, NY10001, USA, FED (банк-посередник), оплата була здійснена саме таким чином. Для підтвердження вищевказаного декларантом надано лист від ПАТ «КБ «Хрещатик» від 04.12.2014 №81/07-703.

Отже, суд вважає за необхідне зазначити, що подані позивачем до митного оформлення документи повністю відповідали вимогам ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України і не створювали підстав для виникнення у митниці обґрунтованих сумнівів відносно не підтвердження чи невизначеності кількісно і достовірно та/або відсутності хоча б однієї із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 53 МК України право органу доходів і зборів на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах, поданих для митного оформлення згідно ч. 2ст. 53 МК України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв'язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.

У судовому засіданні представником відповідача відповідно до ст.71 КАС України не доведено наявність обставин, визначених ч. 3 ст. 53 МК України, для витребування додаткових документів.

Отже, витребування Запорізькою митницею додаткових документів здійснено за відсутності визначених законом правових підстав.

Тому, не подання, або подання декларантом додатково запитаних документів не в повному обсязі, не створює наразі для позивача негативних наслідків, оскільки разом із деклараціями митної вартості подані всі передбачені ч. 2 ст. 53 МК України документи, які давали змогу Запорізькій митниці достовірного та обґрунтовано визначити митну вартість товарів.

Крім того, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Зазначений висновок зроблено у постанові Верховного Суду України від 11 вересня 2012 року (реєстраційний №26347525 в Єдиному державному реєстрі судових рішень).

Проте, слід все ж таки зазначити, що не дивлячись на відсутність у митниці правових підстав для витребування у декларанта додаткових документів, позивачем все ж таки подавались додаткові документи для підтвердження числового обрахунку заявленої митної вартості, а також письмові пояснення.

Вказані документи в повному обсязі виконують вимоги митниці щодо подання додаткових документів та висновків щодо ціни товару, проте вони не були прийняті до уваги. При цьому, в оскаржуваних рішеннях не наведено обґрунтування стосовно причин неприйняття митницею додаткових документів.

Згідно частини 6 статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до частини 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування, що встановлено частинами першою, другою статті 55 МК України.

В оскаржуваних рішеннях зазначено, що митну вартість визначено за додатковим методом на підставі наявної у митного органу інформації.

Частина друга статті 64 МК України встановлює, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті (при застосуванні резервного методу), повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Відповідно до частини першої статті 33 МК України інформаційні ресурси митних органів складаються із відомостей, що містяться у документах, які надаються під час проведення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів, та інших документах. Їх використання для здійснення митного контролю обумовлене МК України.

Проте, за загальним правилом формально інший рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, сам по собі не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Приймаючи оскаржувані рішення про коригування митної вартості Запорізькою митницею у графі 33 спірних рішень, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, не надано пояснень щодо зроблених коригувань на обсягів партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та не зазначена докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи те, що під час розгляду справи по суті було встановлено судом відсутність у митниці правових підстав для надсилання декларанту письмових вимог щодо подання додаткових документів, та достатність поданих позивачем документів для митного оформлення товару, а відповідач всупереч встановленому частиною другою статті 71 КАС України обов'язку не надав суду достатніх і беззаперечних доказів правомірності прийняття рішень про коригування митної вартості товарів, то рішення Запорізької митниці Міндоходів про коригування митної вартості №112050000/2014/000448/1 від 02.12.2014, №112050000/2014/000460/1від 09.12.2014 слід визнати протиправними та скасувати.

У зв'язку з протиправністю винесених рішень про коригування митної вартості суд приходить до висновку про необхідність скасування карток відмови в прийнятті митної декларації № 112050000/2014/00760 та № 112050000/2014/00778.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адіністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправними та скасувати рішення Запорізької митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів № 112050000/2014/000448/1 від 02.12.2014 та картку відмови Запорізької митниці Державної фіскальної служби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 112050000/2014/00760 від 02.12.2014.

3. Визнати протиправними та скасувати рішення Запорізької митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів № 112050000/2014/000460/1 від 09.12.2014 та картку відмови Запорізької митниці Державної фіскальної служби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 112050000/2014/00778 від 09.12.2014

4. Присудити на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) здійснені судові витрати у розмірі 146,10 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької митниці Державної фіскальної служби.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ю.В.Калашник