Постанова № 53527238, 11.11.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2015 р. Справа№ 911/3815/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Доманської М.Л.

суддів: Остапенка О.М.

Пантелієнка В.О.

при секретарі судового засідання Чміль Я.Є.

та представників:

від ТОВ «Суффле Агро Україна»: Стельмах Ю.М. (довіреність від 26.02.2015);

від боржника: не з'явились;

розпорядник майна: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна"

на ухвалу господарського суду Київської області від 21.09.2015

у справі № 911/3815/15 (Суддя Наріжний С.Ю.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна"

до Споживчого товариства "Настуся"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.09.2015 у справі № 911/3815/15 порушено провадження у справі про банкрутство Споживчого товариства "Настуся"; визнано грошові вимоги Кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" до боржника - Споживчого товариства "Настуся" у сумі 1751326,77 грн., які складаються з: 544433,75 грн. - основний борг; 848862,00 грн. - збитки (безспірні); 17826,06 грн. - пеня; 20375,00 грн. - штраф; 23487,03 грн. - 3% річних; 256972,73 грн. - інфляційні втрати; 39370,20 грн. (з них 16977,24 грн. безспірні) - судовий збір; введено процедуру розпорядження майном Споживчого товариства "Настуся" та призначено розпорядником майна Споживчого товариства "Настуся" арбітражного керуючого Гусара Івана Олексійовича; вирішено інші процесуальні питання.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою суду першої інстанції у відповідній частині, Товариство з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд змінити ухвалу господарського суду Київської області від 21.09.2015 у даній справі в частині визнання кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна"; п. 2 резолютивної частини вказаної ухвали викласти наступним чином: "визнати грошові вимоги Кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" до боржника - Споживчого товариства "Настуся" у сумі 2 238 514,13 грн., які складаються з: 1 393 295,75 грн. - основний борг; 17826,06 грн. - пеня; 20 375,00 грн. - штраф; 23 487,03 грн. - 3% річних; 735 680,49 грн. - інфляційні втрати; 47 858,80 грн. - судовий збір. В іншій частині ухвалу господарського суду Київської області від 21.09.2015 у даній справі залишити без змін.

В обґрунтування апеляційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" посилається на те, що оскаржувана ухвала у відповідній частині прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.11.2015, апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено її розгляд на 11.11.2015.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

В судове засідання 11.11.2015 представник боржника та розпорядник майна не з'явились, про причин неявки суду не повідомили. Про день і час розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Судова колегія обговоривши на місці вказані обставини, вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника боржника та розпорядника майна, за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 1 ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

В іншій частині оскаржувана ухвала суду першої інстанції апелянтом не оскаржувалась, тому переглядається судом апеляційної інстанції лише в тій частині, що оскаржується.

Представник апелянта в судовому засіданні 11.11.2015 апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити, а оскаржувану ухвалу у відповідній частині - змінити, у відповідності до прохальної частини апеляційної скарги.

Згідно з ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника апелянта, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

В даному випадку, відповідно до приписів розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі по тексту - Закон), застосовуються норми Закону в редакції, що діє з 19.01.2013.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону провадження у справах про банкрутство регулюється Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.

Частиною 2 статті 4-1 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.

Згідно зі статтями 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, до господарського суду Київської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" з заявою від 21.08.2015 № 88 про порушення справи про банкрутство Споживчого товариства "Настуся" у зв'язку з нездатністю останнього сплатити заборгованість на загальну суму 2490789,35 грн. та на підставі ст. 11 Закону.

На запит суду від 31.08.2015 автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України, у справі № 911/3815/15 визначено арбітражного керуючого Щоголєва Максима Ігоровича.

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.09.2015 прийнято заяву про порушення справи про банкрутство Споживчого товариства "Настуся" до розгляду, призначено проведення підготовчого засідання на 14.09.2015, зобов'язано арбітражного керуючого Щоголєва М.І. до 14.09.2015 надати заяву на участь у справі про банкрутство Боржника у відповідності до вимог Закону; зобов'язано учасників у справі про банкрутство надати суду низку письмових доказів; вирішено інші процедурні питання у справі.

Оскаржуваною ухвалою суд першої інстанції, крім іншого, визнав грошові вимоги Кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" до боржника - Споживчого товариства "Настуся" у сумі 1751326,77 грн., які складаються з: 544433,75 грн. - основний борг; 848862,00 грн. - збитки (безспірні); 17826,06 грн. - пеня; 20375,00 грн. - штраф; 23487,03 грн. - 3% річних; 256972,73 грн. - інфляційні втрати; 39370,20 грн. (з них 16977,24 грн. безспірні) - судовий збір.

З даним судовим рішенням саме у частині щодо кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" апелянт не погодився, подавши вказану апеляційну скаргу. Тому судом апеляційної інстанції оскаржувана ухвала переглядається лише в тій частині, що оскаржується апелянтом.

Визнавши зазначені вище вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна", суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі зазначив, що станом на поточну дату безспірні вимоги Заявника (ТОВ "Суффле Агро Україна") до Боржника (СТ "Настуся"), які можуть бути підставою для порушення справи про банкрутство в контексті ч. 3 ст. 10 Закону про банкрутство, складають 865 839,24 грн., вказані вимоги Заявника складають не менше 300 розмірів мінімальної заробітної плати та не погашені Боржником протягом 3 місяців з дня відкриття виконавчого провадження.

Суд першої інстанції зазначив, що визнає вимоги заявника, які не є безспірними в контексті ч. 3 ст. 10 Закону, проте підтверджені рішеннями суду, а саме: 544433,75 грн. основного боргу; 17826,06 грн. пені; 3932,16 грн. 3% річних; 11323,84 грн. судового збору; 20375,00 грн. штрафу; 1720,50 грн. судового збору; 860,00 грн. судового збору та 8488,62 грн. судового збору.

За таких обставин загальна сума вимог Заявника, визнана судом першої інстанції у підготовчому засіданні, становить 1751326,77 грн. і складається з: 544433,75 грн. - основний борг; 848862,00 грн. - збитки; 17826,06 грн. - пеня; 20375,00 грн. - штраф; 23487,03 грн. - 3% річних; 256972,73 грн. - інфляційні втрати; 39370,20 грн. - судовий збір.

Однак, з такими висновками суду першої інстанції апеляційний господарський суд не може погодитися, враховуючи наступне.

Статтею 1 Закону визначено, що грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань відносяться також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом.

Кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори а вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Згідно ч. 2 ст. 11 Закону до заяви про порушення справи про банкрутство додаються, зокрема, докази того, що сума безспірних вимог кредитора (кредиторів) сукупно становить не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачено цим Законом; рішення суду про задоволення вимог кредитора, що набрало законної сили; відповідна постанова органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора.

Згідно з ч. 3 ст. 10 Закону, яка регулює загальні, основні підстави для порушення справи про банкрутство, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Тобто, безспірними є ті вимоги, що підтверджені судовим рішенням, та яке не виконане боржником при його примусовому виконанні. При цьому безспірність вимог повинна підтверджуватись документами, які кредитор зобов'язаний додати до заяви про порушення справи про банкрутство.

В оскаржуваній ухвалі, як зазначено вище, суд встановив, що вимоги заявника, які не є безспірними в контексті ч. 3 ст. 10 Закону, проте підтверджені рішеннями суду, а саме: 544433,75 грн. основного боргу; 17826,06 грн. пені; 3932,16 грн. 3% річних; 11323,84 грн. судового збору; 20375,00 грн. штрафу; 1720,50 грн. судового збору; 860,00 грн. судового збору та 8488,62 грн. судового збору, також підлягають визнанню судом.

Дослідивши матеріали справи судова колегія не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

У своїй заяві Заявник обґрунтовує безспірність заявлених вимог рішеннями господарського суду Київської області у справах № 2/125-12, № 911/1943/13 та № 911/3653/13, а також заявляє додаткові вимоги, не підтверджені судовими рішеннями.

Дослідивши та розглянувши вимоги Заявника в контексті рішення господарського суду Київської області від 02.10.2013 у справі № 911/1943/13, судова колегія встановила, що за вказаним рішенням стягнуто з боржника (СТ "Настуся") на користь Заявника (ТОВ "Суффле Агро Україна") 20375,00 грн. штрафу та 1720,50 грн. судового збору. Дане рішення неодноразово оскаржувалося та остаточно залишено в силі постановою Вищого господарського суду України від 17.12.2014. Додатково за цією постановою Вищого господарського суду України було вирішено стягнути з Боржника на користь Заявника 860,25 грн. судового збору.

Втім за приписами ч. 3 ст. 10 Закону, до складу безспірних вимог, що є підставою для порушення справи про банкрутство, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції. Отже вимоги, які підтверджені вказаними судовими рішеннями у справі № 911/1943/13, крім 2 580,75 грн. судового збору, не можуть бути підставою для порушення провадження у даній справі про банкрутство, оскільки до складу безспірних грошових вимог не включаються, як неустойка (штраф).

Судом першої інстанції було безпідставно та необґрунтовано зазначено про те, що вищевказані вимоги у розмірі 2 580,50 грн. судового збору не є безспірними. Так, дані вимоги підтверджені зазначеними вище судовими рішеннями у справі № 911/1943/13, які набрали законної сили, на їх виконання видані судові накази, відповідно від 31.01.2014 № 911/1943/13 та від 13.01.2014 № 911/1943/13, відкриті виконавчі провадження (постанови ВДВС Білоцерківського МРУЮ від 28.07.2014 та від 28.07.2014), непогашені боржником протягом більш, ніж 3-х місяців з моменту відкриття цих виконавчих проваджень.

Стосовно вимог заявника за рішенням господарського суду Київської області від 19.12.2012 у справі № 2/125-12, судовою колегією встановлено, що згідно з вказаним судовим рішенням з Боржника на користь Заявника стягнуто 544433,75 грн. основного боргу, 17826,06 грн. пені, 3932,16 грн. 3% річних та 11323,84 грн. судового збору. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2013, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 18.09.2013, означене рішення скасовано, прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову. За наслідком перегляду справи за нововиявленими обставинами, постановою Вищого господарського суду України від 11.06.2014 скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2013, рішення суду першої інстанції від 19.12.2012 у справі № 2/125-12 залишено в силі. На виконання рішення господарського суду Київської області від 19.12.2012 у справі № 2/125-12 та постанови Вищого господарського суду України від 11.06.2014, видано відповідний судовий наказ від 02.12.2014. На виконання вказаного наказу 11.12.2014 ВДВС Білоцерківського МРУЮ відкрито виконавче провадження № 45802920.

Заперечуючи проти визнання вимог Заявника за вказаним судовим рішенням у справі № 2/125-12 як безспірних в контексті ч. 3 ст. 10 Закону, Боржник у відзиві, поданому до суду першої інстанції, зазначає, що виконавче провадження № 45802920 було зупинене згідно з постановою органу ДВС від 10.02.2015 та поновлене постановою органу ДВС від 27.07.2015.

Враховуючи, що датою звернення Заявника до суду із заявою про порушення справи про банкрутство Боржника є 27.08.2015 (відповідно до відмітки канцелярського штемпеля суду першої інстанції на титульній сторінці заяви про порушення провадження у справі про банкрутство Споживчого товариства "Настуся"), суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, погодившись з вказаною позицією Боржника, оскільки за період з 11.12.2014 (дата відкриття вказаного виконавчого провадження) по 10.02.2015 (дата зупинення цього виконавчого провадження) та з 27.07.2015 (дата поновлення виконавчого провадження) по 27.08.2015 (дата звернення до суду з даною заявою) виконавче провадження № 45802920 тривало 3 місяці (92 календарних дні), як цього вимагає ст. 10 Закону та відповідні вимоги кредитора не були погашені протягом цього часу. Отже вимоги, які підтверджені судовим рішенням у справі № 2/125-12 у розмірі 559 689,75 грн. (основний борг, 3% річних, судовий збір) є безспірними та є підставою для порушення провадження у справі про банкрутство у розумінні Закону. Решта вимог заявника, які заявлені на підставі цього судового рішення (17826,06 грн. пені) не є безспірними, оскільки не зараховується до складу безспірних вимог за Законом (неустойка), а тому не можуть бути підставою для порушення справи про банкрутство в даному випадку.

Дослідивши вимоги Заявника за рішенням господарського суду Київської області від 02.10.2014 у справі № 911/3653/13, судова колегія погоджується з судом першої інстанції, який зазначив, що дані вимоги є безспірними, з огляду на наступне.

Рішенням господарського суду Київської області від 27.11.2013 у справі № 911/3653/13 в задоволенні первісного позову відмовлено повністю, зустрічний позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" на користь Споживчого товариства "Настуся" 848 862, 00 грн. збитків та 16 977, 24 грн. судового збору, в іншій частині зустрічних позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.04.2014 рішення господарського суду Київської області від 27.11.2013 у справі № 911/3653/13 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.07.2014 постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.04.2014 та рішення господарського суду Київської області від 27.11.2013 у справі № 911/3653/13 залишено без змін.

В подальшому, Товариство з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" звернулось до господарського суду Київської області із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Київської області від 27.11.2013 у справі №911/3653/13, в якій просило зазначене рішення скасувати в частині задоволення зустрічного позову на суму 848 862,00 грн. збитків, прийняти у скасованій частині нове рішення, яким у задоволенні зустрічного позову на суму 848 862,00 грн. відмовити.

Рішенням господарського суду Київської області від 02.10.2014 у справі №911/3653/13 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" від 08.07.2014 № 1/нв про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Київської області від 27.11.2013 у справі № 911/3653/13 задоволено.

За вказаним судовим рішенням було вирішено, у тому числі, здійснити поворот виконання рішення господарського суду Київської області від 27.11.2013 у справі № 911/3653/13 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" на користь Споживчого товариства "Настуся" 848 862, 00 грн. збитків та 16 977, 24 грн. судового збору; стягнути з Боржника на користь Заявника 848 862,00 грн. збитків та 16977,24 грн. судового збору. Дане рішення залишене без змін постановою Вищого господарського суду України від 25.03.2015 та 12.05.2015 було видано наказ на його примусове виконання. Крім цього 12.05.2015 було видано наказ про стягнення з Боржника на користь Заявника 8 488,62 грн. судового збору. Наказ господарського суду Київської області від 12.05.2015 про стягнення 848 862,00 грн. збитків та 16977,24 грн. судового збору було пред'явлено Заявником до виконання та постановою ВДВС Білоцерківського МРУЮ від 20.05.2015 відкрито виконавче провадження № 47610062. Отже станом на дату звернення Заявника до суду із заявою про порушення справи про банкрутство Боржника, рішення у справі № 911/3653/13 є таким, що не виконане більш ніж 3 місяці.

Судом першої інстанції було вірно встановлено, що станом на дату підготовчого засідання суду не надано доказів повного чи часткового погашення Боржником зазначеної вище заборгованості, як такої, що підтверджена рішенням господарського суду Київської області від 02.10.2014 у справі №911/3653/13, яким здійснено поворот виконання рішення господарського суду Київської області від 27.11.2013 у справі № 911/3653/13 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" на користь Споживчого товариства "Настуся" 848 862,00 грн. збитків та 16 977,24 грн. судового збору.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції помилкового зазначив, що безспірні вимоги ТОВ "Суффле Агро Україна" до боржника складають 865 839,24 грн.

Так, дослідивши матеріали справи (враховуючи вищевикладені обставини) судова колегія встановила, що станом на дату звернення заявника до суду першої інстанції безспірні вимоги Заявника (ТОВ "Суффле Агро Україна") до Боржника (СТ "Настуся"), які є підставою для порушення справи про банкрутство в контексті ч. 3 ст. 10 Закону, складають 1 436 598,36 грн., з яких: 544433,75 грн. основний борг; 848862,00 грн. (заборгованість за судовим рішенням господарського суду Київської області від 02.10.2014 у справі №911/3653/13 щодо повороту виконання рішення господарського суду Київської області від 27.11.2013 у справі №911/3653/13), 3 932,16 грн. 3% річних, 39 370,45 грн. судового збору. Вказані вимоги Заявника підтверджуються судовими рішеннями, що набрали законної сили, відповідними судовими наказами, відповідними постановами ВДВС про відкриття виконавчих проваджень, складають більш, ніж 300 розмірів мінімальної заробітної плати та не погашені Боржником протягом 3 місяців з дня відкриття відповідних виконавчих проваджень.

Вказані помилки припущені судом першої інстанції не призвели до прийняття невірного судового рішення щодо порушення провадження у даній справі.

Так, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для порушення провадження у справі про банкрутство СТ "Настуся".

Крім цього Заявником було заявлено інші, крім вищевказаних, вимоги, які не є безспірними вимогами, у тому числі 3% річних та інфляційні втрати, які нараховані Заявником у зв'язку з невиконанням боржником відповідних рішень судів у справах № 2/125-12, № 911/1943/13 та № 911/3653/13, на суми, стягнуті з боржника за вказаними судовими рішеннями, 8 488,62 грн. судового збору, стягнутого за постановою Вищого господарського суду України від 12.08.2015 № 911/3653/13.

Судова колегія, дослідивши висновки суду першої інстанції стосовно вказаних вище вимог заявника, вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Законом.

Частиною 3 статті 16 Закону передбачено, що якщо справа порушується за заявою кредитора, господарський суд перевіряє обґрунтованість його вимог, їх безспірність, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження.

Отже, при вирішенні питання про порушення провадження у даній справі про банкрутство у підготовчому засіданні предметом розгляду господарського суду мають бути заявлені грошові вимоги саме на предмет їх обґрунтованості та безспірності, визначення чого міститься у ч. 3 ст. 10 Закону, що і було враховано судом апеляційної інстанції вище.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити про те, що вимоги ініціюючого кредитора, які не є безспірними відповідно до Закону можуть бути розглянуті господарським судом у попередньому засіданні у даній справі про банкрутство, оскільки у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції передчасно та безпідставно визнав у підготовчому засіданні кредиторські вимоги заявника, що не є безспірними, передчасно та безпідставно розглянув інші додаткові вимоги заявника, оскільки у підготовчому засіданні господарський суд перевіряє обґрунтованість вимог кредитора (заявника) на предмет їх безспірності. Саме встановлення факту безспірності вимог заявника у встановленому Законом розмірі, які не були задоволені протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, може бути підставою для порушення провадження у справі про банкрутство (ч. 3 ст. 10 та ч. 3 ст. 16 Закону). Та у підготовчому засіданні господарський суд вирішує саме питання щодо наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ч. 2 ст. 23 Закону кредитор, за заявою якого порушено провадження у справі, має право заявити додаткові грошові вимоги до боржника у межах строку, встановленого частиною першою цієї статті.

Вказані кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна", що не є безспірними (у тому числі 17 826,06 грн. пені; 20 375,00 грн. штрафу; 74 405,20 грн. 3% річних; 927 115,36 грн. інфляційних нарахувань; 8 488,62 грн. судового збору за додатковою постановою від 12.08.2015 у справі № 911/3653/13 щодо повороту виконання рішення господарського суду Київської області від 27.11.2013 у справі № 911/3653/13), мають бути розглянуті та оцінені господарським судом першої інстанції на предмет їх обґрунтованості саме у попередньому засіданні у даній справі про банкрутство відповідно до вимог Закону.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід задовольнити частково, скасувати п. 2 резолютивної частини ухвали суду першої інстанції від 21.09.2015 у даній справі щодо грошових вимог Кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" до боржника - Споживчого товариства "Настуся" у сумі 1 751 326,77 грн., які складаються з: 544 433,75 грн. - основний борг; 848862,00 грн. - збитки (безспірні); 17826,06 грн. - пеня; 20375,00 грн. - штраф; 23 487,03 грн. - 3% річних; 256 972,73 грн. - інфляційні втрати; 39370,20 грн. (з них 16977,24 грн. безспірні) - судовий збір, та прийняти в цій частині, відповідно до ст. 103 ГПК України, нове рішення, яким слід визнати безспірні грошові вимоги Кредитора (заявника) - Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" до боржника - Споживчого товариства "Настуся" у сумі 1 436 598,36 грн., які складаються з: 544 433,75 грн. -основний борг; 848 862,00 грн. -заборгованість за судовим рішенням господарського суду Київської області від 02.10.2014 у справі №911/3653/13 щодо повороту виконання рішення господарського суду Київської області від 27.11.2013 у справі № 911/3653/13, 3 932,16 грн. -3% річних, 39 370,45 грн. -судовий збір. В іншій частині ухвала господарського суду Київської області від 21.09.2015 у даній справі не оскаржується, а тому і не переглядається судом апеляційної інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4-1, 33, 34, 43, 101-106 ГПК України, Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" задовольнити частково.

2. Пункт 2 резолютивної частини ухвали господарського суду Київської області від 21.09.2015 у справі № 911/3815/15 щодо грошових вимог Кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" до боржника - Споживчого товариства "Настуся" у сумі 1751326,77 грн., які складаються з: 544433,75 грн. - основний борг; 848862,00 грн. - збитки (безспірні); 17826,06 грн. - пеня; 20375,00 грн. - штраф; 23487,03 грн. - 3% річних; 256972,73 грн. - інфляційні втрати; 39370,20 грн. (з них 16977,24 грн. безспірні) - судовий збір скасувати та прийняти в цій частині нове рішення:

„Визнати безспірні грошові вимоги Кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" (код ЄДРПОУ 34863309) до боржника - Споживчого товариства "Настуся" (код ЄДРПОУ 30118108) у сумі 1 436 598,36 грн., які складаються з: 544 433,75 грн. - основний борг; 848 862,00 грн. - заборгованість за судовим рішенням господарського суду Київської області від 02.10.2014 у справі №911/3653/13 щодо повороту виконання рішення господарського суду Київської області від 27.11.2013 у справі № 911/3653/13, 3 932,16 грн. - 3% річних, 39 370,45 грн.- судовий збір".

3. Матеріали справи № 911/3815/15 повернути до господарського суду Київської області для подальшого розгляду.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Повний текст постанови підписаний 16.11.2015.

Головуючий суддя М.Л. Доманська

Судді О.М. Остапенко

В.О. Пантелієнко